Проведення психологічного консультування.

І.Обговорення головних теоретичних положень.

1.2.Заповнення картки самостійної роботи на визначення основних понять психологічного консультування.

1.3.Заповнення картки самостійної роботи на визначення позитивних і негативних сторін психологічного консультування.

1.4. Принципи психологічного консультування.

ІІ.Контроль виконання СРС

1.2.Визначення і цілі психологічного консультування
Психологічне консультування як професія є відносно молодою галуззю психологічної практики, що виділилася і психотерапії.
Ця професія виникла у відповідь на потребу людей, що не мають клінічних порушень, проте потребують психологічної допомоги. Тому в психологічному консультуванні ми стикаємося насамперед з людьми, які відчувають труднощі в повсякденному жіх'зні. Спектр проблем воістину широкий: труднощі на роботі (незадоволеність роботою, конфлікти з колегами та керівниками, можливість звільнення), невлаштованість особистого життя і негаразди в сім'ї, погана успішність у школі, брак впевненості в собі, болісні коливання в прийнятті рішень, труднощі у зав'язування і підтримці міжособистісних відносин і т.п.
З іншого боку, психологічної консультування як молода галузь психологічної практики, поки ще не має чітко окреслених меж, у його полі зору потрапляють найрізноманітніші проблеми.
Така невизначеність предмету психологічного консультування відбивається в розмаїтті визначень.
Так, ліцензійна комісія Асоціації службовців і менеджерів США, що видає дозволи на приватну практику, пропонує таке визначення: «Консультування - це сукупність процедур, спрямованих на допомогу людині у вирішенні проблем і прийняття рішень щодо професійної кар'єри, шлюбу, сім'ї, вдосконалення особистості та міжособистісних відносин ».
Фахівцями-психологами запропоновано і таке визначення: Консультування - це професійне ставлення кваліфікованого консультанта до клієнта, яке зазвичай подається як «особистість-особистість», хоча іноді в ньому беруть участь більше двох осіб. Мета консультування - допомогти клієнтам зрозуміти, що відбувається в їхньому життєвому просторі і осмислено досягти поставленої мети на основі усвідомленого вибору при вирішенні проблем емоційного та міжособистісного характеру ».

Психологічне консультування — сфера практичної професійної діяльності психолога, пов'язана з наданням допомоги потребуючим її людям у вигляді порад, рекомендацій щодо вирішення життєвих психологічних проблем. Такі рекомендації клієнт отримує на основі особистого спілкування з ним психолога-консультанта як підсумок аналізу проблеми, вивчення того, як вона виникла в житті клієнта.

Психологічне консультування прийнято розглядати як одну з трьох можливих спеціалізацій психолога-практика, поруч із діагностикою та корекцією.

Проте слід відрізняти психологічне консультування від психологічної діагностики, корекції і терапії.

Так, психологічна діагностика передбачає всебічний аналіз особистості з метою виявлення та подолання недоліків у розвитку, підвищення рівня навчальної або професійної діяльності, забезпечення гармонійного піднесення здібностей та моральних якостей.

Психологічна корекція - здіснення психологічних заходів для усунення відхилень в психофізичному й індивідуальному розвитку, поведінці.

Психологічна терапія - вплив за допомогою різноманітних засобів на особистість клієнта з метою відновлення чи реконструкції психічної реальності, що передбачає вплив на поведінку та емоції.

Є й інші подібні визначення, але всі вони включають кілька основних положень:
1. Консультування допомагає людині вибирати і діяти за своїм вибором і розсуд.
2. Консультування допомагає навчатися новому поведінки.
3. У консультуванні акцентується відповідальність клієнта, тобто визнається, що незалежний відповідальний індивід здатний у відповіднихобставинах приймати самостійні рішення, а консультант створює умови, які заохочують вольове поведінка клієнта.
4. Серцевиною консультування є консультативне взаємодія між клієнтом і консультантом, засноване на філософії «клієнт-центрованої» терапії.
Згідно даним напрямком виділяються три основні принципи:
а) кожна особистість має безумовною цінністю і заслуговує поваги як така;
б) кожна особистість може бути відповідальна за себе;
в) кожна особистість має право вибирати цінності, цілі, приймати самостійні рішення.
Таким чином, визначення психологічного консультування охоплює стрижневі установки консультанта щодо людини взагалі і клієнта зокрема.
Питання визначення цілей консультування не є простим, оскільки залежить від потреб клієнтів, що звертаються за психологічною допомогою, і теоретичної орієнтації самого консультанта.

Основна мета психологічного консультування - це надання психологічної допомоги, тобто розмова з психологом повинна допомогти людині у вирішенні її проблем і налагодженні міжособистісних стосунків з оточуючими.
Універсальними цілями психологічного консультування визнаються:
- Сприяти зміні поведінки, щоб клієнт міг жити продуктивніше, відчувати задоволення життям, незважаючи на деякі неминучі соціальні обмеження;
- Розвивати навички подолання труднощів при зіткненні з новими життєвими обставинами і вимогами;
- Забезпечити ефективне прийняття життєво важливих рішень;
- Розвивати вміння зав'язувати і підтримувати міжособистісні відносини;
- Сприяння здійсненню та підвищення потенціалу особистості.
Незважаючи на певну спільність цілей психологічного консультування, основні психологічні школи все-таки розходяться в їх розумінні і визначенні. Так, наприклад, психоаналітичне напрямок бачить основні цілі у проведенні в свідомість витіснений у несвідоме матеріал; допомогти клієнту відтворити ранній досвід і проаналізувати витіснені конфлікти; реконструювати базисну особистість. А екзистенційна терапія - допомогти клієнту усвідомити свою свободу і власні можливості, спонукати до прийняття відповідальності за те, що відбувається з ним; ідентифікувати блокуючі свободу фактори і т.д.
Цілі консультанта і клієнта, в кінцевому рахунку, стикаються, хоча кожен консультант має увазі свою систему загальних цілей, а кожен клієнт - свої індивідуальні цілі, що привели його до фахівця.
Один сеанс психологічного консультування проходить у формі особистої бесіди психолога з клієнтом, що триває в середньому від декількох десятків хвилин до півтори, двох і більше годин. У ході цієї бесіди клієнт розповідає психологу про себе, про свою проблему. Психолог, у свою чергу, уважно вислуховує клієнта, намагаючись вникнути в суть його проблеми, розібратися в ній, прояснити її для себе і для самого клієнта. Під час консультації оцінюється особистість клієнта і з урахуванням його індивідуальних особливостей клієнту даються науково обгрунтовані, аргументовані рекомендації з приводу того, як найкраще практично вирішити проблему.
Поради та рекомендації, запропоновані клієнтом психологом-консультантом, в більшості випадків розраховані на те, щоб самостійно скориставшись ними, клієнт зміг повністю впоратися зі своєю проблемою без допомоги з боку психолога-консультанта. Психологічнеконсультування - це усталена практика надання дієвої психологічної допомоги людям, заснована на переконаності в тому, що кожен психічно і фізично здорова людина в змозі впоратися майже з усіма виникають у його житті психологічними проблемами.
Клієнт, однак, не завжди виразно і точно знає заздалегідь, в чому полягає суть його проблеми і як її найкраще вирішувати, спираючись на власні сили і можливості. У цьому йому і повинен надати допомогу професійно підготовлений психолог-консультант. Це і є основне завдання психологічного консультування.

1.3. У термінологічному відношенні корисно розрізняти консультування як вид діяльності і консультацію як безпосередньо консультаційну бесіду. Проте нерідко роботу психолога-консультанта виділяють як самостійну сферу професійної діяльностіпсихолога. У вітчизняній психології професія психолога-консультанта ще не стала достатньо поширеною.

У міжнародній практиці ця професійна спеціалізація утвердилась з 50-х років XX століття. У США в 1951 році Північно-західна конференція рекомендувала найменування «консультативна психологія».

В той же час психологічне консультування і психотерапія нерідко до цих пір розглядаються як єдина психологічна професія. У них використовуються загальні психологічні ідеї і методи. До найбільш авторитетних в світі концепцій психотерапії і психологічного консультування в даний час належать психоаналіз, аналітична психологія К.Г. Юнга, індивідуальна психологія А. Адлера, тілесна психологія В. Рейха, гештальттерапія Ф. Перлза, біхевіоризм Б. Скіннера, гуманістичний підхід К. Роджерса, трансперсональная психологія (С. Гроф, Д. Уїлбер).

Психологи-консультанти можуть працювати в установах, що мають психологічну службу або посаду психолога в штатному розкладі.

Консультування як форма роботи професійного психолога використовується в будь-якій сфері, де необхідні психологічнізнання. Це може бути консультування в педагогічній сфері, у сфері промислового виробництва, бізнесу і управління, у сфері проблем здоров'я, в сім'ї і так далі

Консультант в своїй роботі може спиратися на ідеї і методи, розроблені в якій-небудь одній психологічній школі або комбінувати їх самостійно при вирішенні конкретних завдань психологічної допомоги клієнтові.

Можна виділити три основні підходи до психологічного консультування:

а) проблемно-орієнтоване консультування, що фокусується на аналіз суті і зовнішніх причин проблеми, пошук шляхів вирішення;

б) особово-орієнтоване консультування, направлене на аналіз індивідуальних, особових причин виникнення проблемних іконфліктних ситуацій і шляхів запобігання подібним проблемам в майбутньому;

в) консультування, орієнтоване на виявлення ресурсів для вирішення проблеми.