Настилання рейкової дороги, устрій водовідливних рівчаків.

При проведенні квершлагів і польових штреків додопоміжних процесів циклу відносять настілку рейкового шляху або нарощування конвейєра, пристрій канавки водовідведення, прокладку труб і кабелів, освітлення забою і вироблення, маркшейдерське обслуговування, контроль за станом копальневої атмосфери. На виконання допоміжних процесів витрачається до 15-30% загальної тривалості прохідницького циклу.

Настілка рейкового шляху.

Застосовують тимчасові іпостійні рейкові шляхи.

Тимчасові використовують для роботи бурильних установок та навантажувальних машин. Настилають тимчасові колії одразу ж після просування вибою. Вони складаються з кусків рельсів довжиною 1-2м приварених до металевих шпал з швелеру або СВП. Потім тимчасове заміняють на постійне.

Постійні рельсові коліївикористовують для забезпечення роботи рудникового транспорту у період експлуатації. Верхнє улаштування рельсові колії складається з баластного слою шпал, рельсів та їх кріплень. У якості баласту використовують щебінь або гравій. Шпали використовують залізобетонні або деревинні, пропитані антисептиками. Шпали кладуть у баласт на 2/3 висоти. Відстань між осями шпал повинна бути не більше 700мм, а у місцях з'єднань — не більше 400мм. Для роботи використовують рельси типу Р-24, вагонетку до 2м а при більшій місткості рельси Р-33 та Р-38. Стандартна ширина колії (по внутрішньому боку рельсів) 600-900мм.

Рейковий шлях складається з основи - грунт виробки і верхньої будови - баластний шар, шпали, рейки і скріплення.

1-рейка; 2-милицю; 3-підкладка; 4-шпала; 5-баласт; 6-водостічна канава; 7-трап.
Порядок настилання:

• - розсипають та вирівнюють баласт;

• - в баласті роблять канавки, в які укладають шпали (товщина баласту під шпалою 100-150мм);

• - відстань між осями шпал не більше 700мм;

• - укладають підкладки, рейки, скріплюють планками з болтами);

• - перевіряють шаблоном, пришивають милицями;

• - підсипають баласт на 2/3 висота шпал;

• - додатково рихтують і підбивають баластом;

• - нахил рейкових шляхів не більше 0,005 у бік білястовбурного двору (ватерпасом).

Рельсові колії настилають з похиломне більше 0,005 (перевищення 5мм не кожний метр довжини виробки у сторону навколостовбурного подвір'я). Перевіряється похил ватерпасом. У місцях розділення колій кладуть рельсові переводи.

Канавки використовуютьдля направлення води у водозбірниках навколостовбурного подвір'я звідки насосом її відкочують на поверхню. Роблять канавку за допомогою вибухових робіт (шнур на канавку), або ручним способом, або комбайном. Для забезпечення стоку води канавки роблять з похилом (0.005) у сторону навколостовбурного подвір'я. У породах f>10 та притоках води до 100м /год канавку можна не кріпити, а у всіх інших випадках кріплять дерев'яним, бетонним або залізобетонним кріпленням. У місцях пересування людей та навантажувальних пунктах канавки зверху перекривають дерев'яними щитами або залізобетонними плитами.

Стік води здійснюється по водовідвідних канавках, зазвичай обладнаним біля одного з бортів виробки.

Конструкції водовідливних канавок
а) без кріплення; б) з дерев'яним кріпленням; в) з бетонним кріпленням;
г) зі збірними залізобетонними лотками; д) зі збірними лотками з азбестоцементу.

Форму і розміри поперечного перерізу канавок вибирають залежно від величини припливу води, властивостей порід, типу кріплення, її розмірів і термінів служби. У міцних породах в місці розташування канавки бурять один - два шпура. Підривають. Після прибирання породи канавку оформляють до проектного перерізу вручну. У породах міцністю f> 10 канавки не кріплять, а при меншій міцності порід канавки закріплюють дерев'яною або бетонним кріпленням. Зверху канавку перекривають дерев'яними трапами або залізобетонними плитами.