Охарактеризувати основні змістові складові соціально-педагогічного супроводження ДБСТ.

Основними змістовними складовими соціального супроводження є:створення та підтримка позитивного соціально-психологічного клімату в сім'ї; адаптація дитини в нових умовах; підтримка контактів дитини з її біологічними родичами; підготовка дитини до виходу з прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, в тому числі і до самостійного життя.

17. Перелік основних послуг

18 Представити основні елементи, необхідні для початку соціально-педагогічного супроводу дитячого будинку сімейного типу, охарактеризувати їх.

Соціальне супроводження розпочинається після прийняття рішення районною, районною у мм. Києві та Севастополі державною адміністрацією, виконавчим комітетом міської ради (міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) про створення прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу та передачу до них дітей.
-Початок соціального супроводження фіксується виданням відповідного наказу центру на підставі рішення про створення прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу.
-Наказ центру про початок соціального супроводження видається не пізніше ніж через сім днів з дати надходження до центру копії рішення про створення прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу та договору про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї або угоди про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.
-На початку соціального супроводження відповідна служба у справах дітей у триденний строк після прийняття рішення про створення прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу передає
центру копію обліково-статистичної картки дитини, яка влаштована в сім'ю, та копію індивідуального плану соціального захисту дитини, яка опинилися у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та
дитини, позбавленої батьківського піклування (далі - індивідуальний план). У разі якщо на момент прийняття рішення індивідуальний план не складено, його копія надається у триденний
строк після його затвердження.
-Фахівець центру за потреби уточнює та доповнює інформацію про загальний стан здоров'я, щеплення, результати психодіагностичних досліджень, навчання дитини, характер її стосунків з біологічними батьками або особами, що їх замінюють, родичами, звертаючись до відповідних установ, фахівців тощо.
-Строк збору додаткової інформації стосовно дитини становить один місяць, протягом якого проводиться перша оцінка потреб прийомної дитини, дитини-вихованця за визначеною формою
(додаток 1). Паралельно із формуванням першої оцінки потреб прийомної дитини, дитини-вихованця фахівець центру вживає заходів, спрямованих на вирішення найбільш гострих проблем дитини стосовно
її адаптації у новому середовищі. Інформація про проведену роботу та її результати відображається у щоденнику роботи з прийомною сім'єю/дитячим будинком сімейного типу (додаток 2).
-У процесі функціонування прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу оцінка потреб прийомної дитини,
-На основі оцінки потреб прийомної дитини, дитини-вихованця, отриманої інформації про дитину та індивідуального плану складається план соціального супроводження прийомної сім'ї/дитячого будинку сімейного типу (додаток 3), що містить дві частини, а саме: план забезпечення потреб дитини у
розвитку й вихованні та план створення умов щодо розвитку й виховання дитини в прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу (далі - план соціального супроводження).
-План забезпечення потреб дитини у розвитку й вихованні складається фахівцем центру разом з прийомними батьками, батьками-вихователями та дитиною з урахуванням її віку та стану
здоров'я. -План створення умов щодо розвитку й виховання дитини в прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу складається фахівцем центру разом з прийомними батьками, батьками-вихователями
на основі отриманої інформації та рекомендацій спеціаліста регіонального центру, який здійснював підготовку даних про прийомних батьків, батьків-вихователів і проводив їх навчання з метою підвищення виховного потенціалу.
-План соціального супроводження затверджується директором центру, що відповідає за здійснення соціального супроводження.
основны елементи На початку соціального супроводу:

- відповідна служба у справах дітей у триденний строк після прийняття рішення про створення ПС, ДБСТ, встановлення опіки, піклування передає за актом суб’єкту, що надає соціальні послуги, копії обліково-статистичної картки дитини, яка влаштована в сім'ю, індивідуального плану соціального захисту дитини, яка опинилися у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, та інші документи на дитину (в т.ч. оцінку потреб за наявності), копії рекомендацій за результатами проходження навчання батьків;

- суб’єкт, що надає соціальні послуги, укладає договір про здійснення соціального супроводу із сім’єю опікуна, піклувальника;

- керівник суб’єкту, що надає соціальні послуги, видає наказ про здійснення соціального супроводу, в якому закріплює за ПС, ДБСТ, сім’єю опікуна, піклувальника відповідного працівника.

19.Представити особливості планування соціально-педагогічного супроводу ДБСТ протягом першого року функціонування.Відвідування сім’ї

Соціальний супровід передбачає персональне відвідування соціальним працівником сім'ї та проведення відповідної роботи з отримувачами послуг.

Обов’язково при відвідуванні сім’ї соціальний працівник спілкується із самою дитиною для з’ясування її самопочуття та очікувань.

Частота відвідувань ПС, ДБСТ, сім’ї опікуна, піклувальника визначається і планується індивідуально залежно від перебігу процесу адаптації дитини в сім'ї.

. Соціальний працівник відвідує сім’ю:

-протягом першого місяця перебування дитини в сім'ї – раз на тиждень;

-наступні три місяці - не менше одного разу на два тижні;

-протягом першого року функціонування сім’ї - за потреби, але не рідше одного разу на місяць;

-за півроку до закінчення піклування – за потреби, але не рідше одного разу на місяць;

-в інших випадках - не рідше одного разу на два місяці.

.Соціальний працівник має право відвідати сім'ю без попередження заздалегідь не менше двох разів протягом одного календарного року, про що має бути зазначено у відповідному договорі/угоді.