Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розрахунок техніко-експлуатаційних показників проекту

 

Виробіток у гривнях доходу на одного водія складає :

(2.62)

 

Виробіток у тонах на одного водія :

(2.63)

Виробіток в тонно-кілометрах на одного водія :

(2.64)

Сума прибутку, що доводиться на одного водія :

(2.64)

Середньомісячна заробітна плата одного водія з урахуванням :

(2.65)

де : – премія за економію палива водія, грн;

– премія за економію шин водія, грн.


 

РОЗРАЗУНОК ЕКЕНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ

 

3.1 Розрахунок економічної ефективності проекту для вантажних автомобілів

 

При перевезенні пасажирів автомобілями по кожному проекту необхідно визначити ефективність, отриманих в результаті від проведення рекомендованих заходів. Загальну суму економії можливо визначити шляхом порівняння роботи до впровадження запроектованих заходів та після.

Необхідно встановити, за рахунок яких заходів, запропонованих у проекті, відбулося зниження собівартості і яка сума економії виникла за рахунок вище вказаних заходів.

Припустимо, що в даному проекті в порівнянні з звітними даними автотранспортного підприємства зменшилась експлуатаційна швидкість ( ) від 28 км/год до 26 км/год.

Аналізуємо зростання продуктивності автомобіля і зниження собівартості за рахунок зміни експлуатаційної швидкості при незмінних інших факторів.

Визначаємо годинний прибуток автомобіля :

 за даними – АТП Р1, год

 за даними проекту – Р2, год

пас.км (3.1)

пас.км

пас.км

Визначаємо приріст годинного виробітку :

(3.2)

Приріст пасажирообігу за рік складе :

(3.3)

Загальна сума економії розраховується шляхом множення собівартості ткм по АТП на приріст пасажирообігу :

грн (3.4)

Зниження собівартості автоперевезень визначається діленням суми економії на загальну кількості виконаних тонно-кілометрів за проектом :

(3.5)

У відсотках, зниження собівартості від покращення коефіцієнта використання пробігу визначиться, як відношення зниження собівартості на 1ткм до звітної собівартості автопідприємства.

(3.6)


 

ВИСНОВОК

 

В ході виконання даного курсового проекту був проведений аналіз витрат на перевезення пасажирів; розраховані абсолютні, відносні та допустимі відхилення за групами витрат; проведені аналіз динаміки собівартості перевезень та аналіз калькуляції собівартості; проаналізований вплив зміни техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу на собівартість перевезень.

Аналіз динаміки витрат на перевезення показав, що найбільшу питому вагу витрат займають паливо-мастильні матеріали та фонд оплати праці, а найменшу - податки та збори.

В результаті проведення аналізу калькуляції собівартості перевезень було виявлено, що найбільш сприятливий вплив на собівартість пасажирських перевезень несприятливий вплив здійснюють всі групи витрат, але найбільш сильно діють змінні та постійні витрати.

Собівартість маршрутних пасажирських перевезень зменшується за рахунок трьох показників: середньої пасажиромісткості, коефіцієнту використання пасажиромісткості та середньої експлуатаційної швидкості.

Причинами незадовільного рівня коефіцієнту використання парку автобусів можуть бути: неповний випуск рухомого складу у вихідні дні, неукомплектованість персоналу водіїв, недостатня забезпеченість матеріалами (паливом, шинами). В свою чергу, укомплектованість водіями визначається органі цією їх праці, відпочинку та матеріальною зацікавленістю. Важкі умови праці при інтенсивному міському русі, ранній початок та пізнє закінчення роботи, відсутність спільного з родиною вихідного дня сприяє великій текучості цієї групи працівників. Тому ліквідація згаданих недоліків спричинить більш задовільний рівень коефіцієнта випуску.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Директивні матеріали Уряду України

2. М.Д. Блотнов Пасажирские автомобильные перевозки, М.Транспорт, 1981, - 225 с.

3. С.Л. Голованенко и др. «Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта, М.Транспорт, 1991, - 350 с.

4. В.І Гринчуцький, Е.Т. Карапетян, Б.В. Погріщук Економіка підприємства К.ЦУЛ 1012, 304 с.

5. Единые нормы времени и сдельные расценки для оплаты труда водителей, М., «Экномика»Ю 1990, -26 с.

6. МТУ ДДАТУ Линейные нормы рас хода автомобільного бензина, дизельного топлива и сжиженого газа на 100 км пробега для автомобильного транспорта, К., 2000, - 78 с.

7. МТУ ДАІ «О введенні норм затрат на ТО і ТР для базових марок автомобілів», К., 15.12.1995, - 24 с.

8. НИИАТ Краткий автомобильний справочник 2,4 том М., «Транспорт», 2006, - 420, 260 с.

9. Прейскурант 13-01-92 «единые тарифы на перевозку грузив автомобильным транспортом», Киев, 1990, - 35 с.

10. Прайс-листи поточного місяця та щотижневі видання «Автопродажа» «Автобазар»

11. С.Ф. Покропівний Економіка підприємства, К. МОУ. КНЕУ. 2000, - 320 с.

12. «Положение о профилактическом ремонте и обслуживании транспортных машин», ХГАТУ, 1998, - 39 с.

13. Г.М. Тарасюк, Л.І. Швоб Планування діяльності підприємства, К., «Каравела», 2003, 427 с.

14. Дані АТП

15. Інтернет-ресурси

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...