Види затирання та заглажування штукатурки.

Затірку виконують тертками з дерев'яним полотном. Ручку дерев'яної тертки роблять із деревини липи, а полотно - з деревини сосни або їли без сучків і зазмоловши (мал. 21, а). Ручку кріплять дерев'яними нагелями або цвяхами. У міру стирання полотна нагелі або цвяхи починають дряпати штукатурку або їх поступово поглиблюють у полотно тертки. Недолік дерев'яних терток у тому, що їх полотно жолобиться й нерівномірно затирає поверхня. Тертки з дерев'яною ручкою й дюралюмінієвим корпусом не жолобляться й більш надійні в роботі. Корпус товщиною 1...1,5мм із двох торцевих сторін має бортики висотою 10мм, у яких просвердлені отвори діаметром 1,5...2мм на відстані 10...15мм одне від іншого. Якщо дюралюмінієвий корпус затягують повстю або фетром, то бортики розташовують догори, а по крайках корпуса додатково просвердлюють 3...4 отвору. Через отвори фетр або повсть пришивають нитками (мал. 21, б). Якщо до дюралюмінієвого полотна кріплять дерев'яне полотно, то бортики розташовують унизу. Іноді полотно терток роблять не цільним, а збирають його з рейок шириною 25...30мм - вони не жолобляться (мал. 21, в).

Рис. 21. Тертки для затірки штукатурки:
дерев'яна (а), універсальна металева з полотном їх повсті або фетру (б), і універсальна з дерев'яним полотном (в)

Затірку виконують вкруговую й вразгонку. При затірці вкруговую (мал. 22, а) полотно тертки притискають до поверхні накрывки й роблять нею кругові рухи проти годинникової стрілки. Там, де на поверхні є горбки, на тертку натискають сильніше, де западини - слабкіше. У міру затірки горбки й нерівності зрізуються ребрами тертки, розчин переміщається під полотном і заповнює всі нерівності (западини). При затірці вкруговую на поверхні залишаються колоподібні сліди. Щоб їх не було, поверхню вдруге затирають вразгонку.

Затірку вразгонку (мал. 22, б) виконують по свежезатертой затірці вкруговую. Тертку очищають від розчину, полотно притискають до поверхні й виконують прямолінійні рухи - змахи, усуваючи всі сліди від затірки вкруговую.

Загладжування виконують гладилками. Нанесений накрывочный шар розрівнюють і, давши йому небагато схопитися, приступають до загладжування. Гладилку ведуть до вертикальнім або горизонтальному напрямку з однаковим натиском так, щоб не було швів, пропущених місць і інших дефектів

Лузги, усенки й фаски натирають звичайними й лузговыми напівтертками, правилами або витягають шаблонами

Рис. 22. Затірка штукатурки тертками вкруговую (а) і вразгонку (б)

Натирання лузгов виконують так. Змочують оброблювана ділянка кута водою, покривають тонким шаром розчину, риставляют будь-який інструмент і рухають його нагору - униз. Натирають спочатку з однієї, потім з іншої сторони кута. Фаски натирають полутерком по ренее натертому усенку, закруглюючи його, і надаючи площину, або закруглення. Краще застосовувати фасонні напівтертки, виготовлені у вигляді лузга, фаски або усенка. Техніка натирання, така ж, як і простим полутерком. На мал. 23, а - у показане натирання лузгов і усенков фасонними напівтертками. Лузги, усенки або фаски витягають також шаблонами, краще по маяках

Рис. 23. Фасонні напівтертки (а) і натирання лузна (б), усенка (в)

Штукатурні станції

Розчинонасосні установки СО-48Б і СО-49Б (рис. 29) складаються з розчинонасоса, розчинного бункера з вібросито, в який вивантажується готовий розчин, привезений із заводу або приготований в растворозмішувачі. При проході через вібросито він просівається, стає більш однорідним, без грудок і згустків. Дальність подачі залежить від потужності розчинонасоса. Щоб розчин можна було наносити за допомогою пневмофорсунки, до установки під'єднують компресор.

Рис. 29. Штукатурна установка СО-49Б:
1 - розчинонасос, 2 - бункер, 3 - вібросито
Штукатурні агрегати СО-85А (рис. 31) складаються з рами-шасі 11 на пневмоколіс, розчинонасоса 9, бункера 6, скіпа-змішувача 4, вібросита 5, клапанного блока 10, компенсатора, ресивера 12, шлангів 13, пневматичної форсунки 2, повітропроводу 3. Скіп-змішувач являє собою растворосмеситель СО-46, який приводиться в рух електродвигуном через планетарний редуктор. Розчин вивантажується на вібросито, проціджують і надходить у бункер розчинонасоса. Для нанесення розчину застосовується пневматична форсунка. Стисле повітря подається від компресора.

Рис. 31. Штукатурний агрегат СО-85А:
1 - ніпель, 2 - пневматична форсунка, 3 - повітропровід, 4 - скіп-змішувач, 5 - вібросито, 6 - бункер, 7 - пневматичний кран, 8 - компенсатор, 9 - розчинонасос, 10 - клапанний блок, 11 - рама, 12 - ресивер, 13 - шланг