Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Вплив високих температур і вологості на виконання штукатурних робіт.

Штукатурні роботи — це процес нанесення покриття на поверхні будівельних елементів. Таке покриття може бути виконане нанесенням на поверхню шарів штукатурного розчину (так звана мокра штукатурка) або обшиванням опоряджуваної поверхні штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Шар розчину (штукатурка) після затвердіння і наступного оброблення поліпшує захисні властивості конструкції (теплотехнічні, звукоізоляційні тощо), створює необхідні санітарно-гігієнічні та естетичні умови. Штукатурка захищає поверхні будівельних елементів від шкідливих атмосферних і техногенних впливів, високих температур і подовжує термін експлуатації будинків і споруд.

Для створення нормального температурного режиму будівлі утеплюють і опалюють в цілому або поверхове. У будівлі має функціонувати або постійне опалення, або регулярно діяти тимчасове калориферної. Штукатурні роботи дозволяється виконувати в зимовий час при стійкої середній температурі не нижче 8 ° С усередині приміщення біля зовнішніх стін на висоті 0,5 м від рівня підлоги. Для прискорення сушки штукатурки температуру в приміщенні рекомендується довести до 10-16 ° С. У той же час температура у стелі повинна бути не вище 30 ° С. Виробляти штукатурні роботи в приміщеннях з температурою нижче 8 ° С забороняється. Перед оштукатурюванням необхідно видалити з поверхонь полій, і потім приміщення добре обігріти. Обігрів і сушіння приміщень і штукатурки. Вапняних і вапняно-гіпсову штукатурку сушать в середньому 10-15 діб, провітрюючи приміщення два-три рази на годину. Цементної і цементно-вапняну штукатурки сушать протягом 6-7 діб, не провітрюючи приміщення, тому що в період їх твердіння потрібно вологе повітря. При великих обсягах штукатурних робіт для тимчасового опалення і сушіння штукатурки застосовують різні нагрівальні установки. Електрокалорифер ЕКМ-20 призначений для сушіння і обігріву приміщень на об'єктах, що будуються. Повітронагрівачі (рис. 53) (табл. 37) призначені для обігріву і сушки приміщень об'ємом 50-20000 м3. Особливістю конструкції цих повітронагрівачів є подача в робоче приміщення повітря без домішок димових газів. При експлуатації повітронагрівачів можна застосовувати різні види палива (солярове масло, тракторний гас, природний і зріджений гази) без переналагодження пальникового пристрою. Пальник інфрачервоного випромінювання ГК1-38 використовується для сушіння штукатурки в будинках за умови повітрообміну не менше двох разів на годину, працює від природного і скрапленого газу, відповідно, з витратою 2,36 і 0,9 м3/год з виділенням кількості теплоти 46 200 кДж / год. Висота пальники 1200-1900 мм, маса 11,5 кг. При малих обсягах штукатурних робіт найбільш економічні безугарне обогревательние установки. Сушка приміщень відкритими жаровнями (мангалами) через небезпеку виникнення пожежі, і можливості отруєння чадним газом забороняється.

Білет №19

Поліпшенна штукатурка, види її шарів та способи виконання.

Поліпшена штукатурка складається з трьох шарів: набризку, ґрунту і накривки. Виконують її по маяках без додаткових ви­правлень. Маяки частіше влаштовують «під шнур», тобто не до­тримуючись суворої вертикальності.

Роботу виконують у такій послідовності: в приміщенні влаш­товують поміст з інвентарних столиків уздовж стін, на якому розмішують потрібний інструмент та пристрої, а також ящики з розчином. Після підготовки поверхонь улаштовують марки і ма­яки. В кутах роблять по два маяки, щоб утворити лузги. На стелі виконують шари розчину так само, як було описано вище.

Спочатку на стелю наносять грунт, потім штукатурять верхні частини стін до рівня помосту. Накривний розчин також нано­сять і затирають спочатку на стелі, потім на верхній частині стін. Після цього поміст розбирають і починають штукатурити нижні частини стін, віконні та дверні укоси.

У процесі штукатурення періодично перевіряють якість шарів штукатурки контрольним правилом і шнуром з виском, виправ­ляючи неточності. Відхилення поверхонь від вертикалі та гори­зонталі мають відповідати вимогам до поштукатурених повер­хонь.

Поліпшену штукатурку («під правило») за­стосовують у житлових і громадських будівлях (дошкільні дитячі заклади, школи) масової забудови. Поліпшена штукатурка складається з трьох шарів, загальна товщина якої не перевищує 15 мм. Затерту теркою штукатурку перевіряють контрольним правилом завдовжки 2 м.

 

Рис. 1, Інструменти для провішування поверхонь:

а — ватерпас; б — рівень з рейкою; в — водяний рівень; г — висок; д — контрольна рейка з виском

Високоякісну («м а я ч н у») штукатурку застосовують у будівлях І класу: театрах, клубах, музеях тощо. Вона складається з трьох шарів і має бути за­втовшки не більше ніж 20 мм. Виконують її за допомогою маяків, тобто попередньо закріплених на поверхні тонких рейок або зроблених із розчину смуг, товщина яких відповідає товщині майбутнього підготовчого шару шту­катурки. Розрівнюють нанесені між маяками шари штука­турки правилом, якщо маяки були, з розчину, або малками при застосуванні інвертарних маяків.

Правильність виконаної штукатурки перевіряють контрольним правилом, рівнем, ватерпасом або рейкою з виском (рис. 1).

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...