Поезія П.Верлена / Р.М.Рільке / В.Шимборської

АК

ДОМАШНІ САМОСТІЙНІ РОБОТИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Протягом семестру пропонується написати два есе.

1. Поезія П.Верлена / Р.М.Рільке / В.Шимборської– до 4.03
2. Мала проза Г.Гарсія Маркеса / Х.Л.Борхеса / Х.Кортасара-- до 1.04

Обов’язкові вимоги

!!! Відповідність завданню

!!! Самостійність, тобто відсутність плагіату

!!! Наявність бібліографічного опису з указанням перекладача

Якщо не виконана хоча б одна з цих вимог, робота НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ

!! Творчий підхід. Відсутність формального переліку художніх прийомів

! Правильність бібліографічного опису (чітко за схемою)

! Грамотність

Якщо не виконано ці вимоги, ЗНІМАЮТЬСЯ БАЛИ (мінус бал за кожен пункт)))

Загальні рекомендації

Варто прочитати кількатворів та обрати з них той, про який Вам є що сказати.

В роботі обов’язково слід навести бібліографічний опис видання (див. зразок), з якого реально взято текст, та зазначити перекладача. Якщо опис джерела відсутній або не відповідає вимогам (порядок запису, пунктуація, зайві або відсутні дані), знімаються бали

Зразок:

• (якщо книга) Сэлинджер Дж.Д. Лапа-растяпа / Пер. Р.Райт-Ковалевой // Сэлинджер Дж.Д. Над пропастью во ржи: Роман. Рассказы / Пер. с англ.; Предисл. А.М.Гаврилюк – Львов: Вища школа, 1986. – С. 188-198
• (якщо періодичне видання) Шимборская В. Тень / Пер. А.Эппеля, А.Гелескула // Иностранная литература. – 2003.– № 5. – С. 204-205.
• (якщо Інтернет) Борхес Х.Л. Everything and Nothing / Пер. Б.Дубина [Электронный ресурс] // Библиотека Мошкова. – Режим доступа: http://lib.ru/BORHES/kniga.txt

Головна вимога – самостійність, тобто оцінюється насамперед Ваша здатність аналізувати та інтерпретувати текст, формулювати власні думки. Звернення до науково-критичної літератури – за бажанням: подивіться, як хто сприймає цей твір, але потім напишіть по-своєму. Якщо користуєтесь певними науково-критичними джерелами, обов’язково називайте автора та давайте посилання: чужий текст може бути або цитатою, яка свідчить про Вашу начитаність, або плагіатом (без коментарів).

У роботі не повинно бути зайвого

1) біографії (виняток – окремі факти, які дійсно потрібні для розуміння твору),

2) загального огляду творчості (виняток – контекстуальний підхід, коли один твір пов’язується з іншими цього ж автора),

3) компліментів письменнику (великий, всесвітньо відомий, майстерно впорався, пише зрозуміло, глибокий зміст і т.п. – треба писати чітко про обраний твір),

4) дурниць на зразок: „автор хоче сказати”, „автор намагається донести”, „автор показує нам” і т.п.: завдання – писати про текст (який реально перед Вами), а не про автора (його хотіння – його особиста справа, а Вас він точно не мав на увазі!), часто „автор” – слово-паразит, яке можна спокійно викреслити без втрати смислу

5) не слід писати про те, чого немає (немає пейзажу, обрамлення, епіграфу

і т.п.), слід писати про те, що є (виняток – якщо інтерпретуєте т.зв. мінус-прийом, тобто пояснюєте, що означає відсутність певного елементу художнього світу або структури тексту)

6)щодо новели не варто розписувати елементи сюжету (зав’язка-розв’язка і т.п., це звичайно не має глузду, хіба що поясните, який сенс має саме така художня послідовність викладу подій, чим вона відрізняється від природного перебігу подій)

7) щодо віршів: перелік тропів та фігур звичайно не має сенсу: він свідчить про володіння (або неволодіння) матеріалом 1 курсу, але не про розуміння саме цього твору. Інша справа – вдуматись, спробувати пояснити, який ефект створюють саме такі вирази, в чому своєрідність творення образів, розкриття теми

8) щодо віршів: віршознавчий аналіз (розмір, римування і т.п.) звичайно показує вміння або невміння студента відрізняти ямб від хорея, але нащо їх розрізняти, як це пов’язано зі змістом твору, так і залишається незрозумілим.

9) до малої прози належать твори обсягом від половини-третини сторінки до двох-трьох десятків сторінок. За жанром це можуть бути оповідання, новели, есе, притчі і т.п., але не повісті й не романи (інакше робота не зараховується).

Якщо ці попередження не будуть враховані, МОЖУТЬ ЗНІМАТИСЯ БАЛИ

Есе пишеться у вільній формі, але зміст твору та його художні особливості мають бути розкриті, Ваші думки щодо тем та проблем мають бути висловлені. Свої ідеї та спостереження необхідно аргументувати цитатами з твору.

Завдання 1.

АК

ДОМАШНІ САМОСТІЙНІ РОБОТИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Протягом семестру пропонується написати два есе.

1. Поезія П.Верлена / Р.М.Рільке / В.Шимборської– до 4.03
2. Мала проза Г.Гарсія Маркеса / Х.Л.Борхеса / Х.Кортасара-- до 1.04

Обов’язкові вимоги

!!! Відповідність завданню

!!! Самостійність, тобто відсутність плагіату

!!! Наявність бібліографічного опису з указанням перекладача

Якщо не виконана хоча б одна з цих вимог, робота НЕ РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ

!! Творчий підхід. Відсутність формального переліку художніх прийомів

! Правильність бібліографічного опису (чітко за схемою)

! Грамотність

Якщо не виконано ці вимоги, ЗНІМАЮТЬСЯ БАЛИ (мінус бал за кожен пункт)))

Загальні рекомендації

Варто прочитати кількатворів та обрати з них той, про який Вам є що сказати.

В роботі обов’язково слід навести бібліографічний опис видання (див. зразок), з якого реально взято текст, та зазначити перекладача. Якщо опис джерела відсутній або не відповідає вимогам (порядок запису, пунктуація, зайві або відсутні дані), знімаються бали

Зразок:

• (якщо книга) Сэлинджер Дж.Д. Лапа-растяпа / Пер. Р.Райт-Ковалевой // Сэлинджер Дж.Д. Над пропастью во ржи: Роман. Рассказы / Пер. с англ.; Предисл. А.М.Гаврилюк – Львов: Вища школа, 1986. – С. 188-198
• (якщо періодичне видання) Шимборская В. Тень / Пер. А.Эппеля, А.Гелескула // Иностранная литература. – 2003.– № 5. – С. 204-205.
• (якщо Інтернет) Борхес Х.Л. Everything and Nothing / Пер. Б.Дубина [Электронный ресурс] // Библиотека Мошкова. – Режим доступа: http://lib.ru/BORHES/kniga.txt

Головна вимога – самостійність, тобто оцінюється насамперед Ваша здатність аналізувати та інтерпретувати текст, формулювати власні думки. Звернення до науково-критичної літератури – за бажанням: подивіться, як хто сприймає цей твір, але потім напишіть по-своєму. Якщо користуєтесь певними науково-критичними джерелами, обов’язково називайте автора та давайте посилання: чужий текст може бути або цитатою, яка свідчить про Вашу начитаність, або плагіатом (без коментарів).

У роботі не повинно бути зайвого

1) біографії (виняток – окремі факти, які дійсно потрібні для розуміння твору),

2) загального огляду творчості (виняток – контекстуальний підхід, коли один твір пов’язується з іншими цього ж автора),

3) компліментів письменнику (великий, всесвітньо відомий, майстерно впорався, пише зрозуміло, глибокий зміст і т.п. – треба писати чітко про обраний твір),

4) дурниць на зразок: „автор хоче сказати”, „автор намагається донести”, „автор показує нам” і т.п.: завдання – писати про текст (який реально перед Вами), а не про автора (його хотіння – його особиста справа, а Вас він точно не мав на увазі!), часто „автор” – слово-паразит, яке можна спокійно викреслити без втрати смислу

5) не слід писати про те, чого немає (немає пейзажу, обрамлення, епіграфу

і т.п.), слід писати про те, що є (виняток – якщо інтерпретуєте т.зв. мінус-прийом, тобто пояснюєте, що означає відсутність певного елементу художнього світу або структури тексту)

6)щодо новели не варто розписувати елементи сюжету (зав’язка-розв’язка і т.п., це звичайно не має глузду, хіба що поясните, який сенс має саме така художня послідовність викладу подій, чим вона відрізняється від природного перебігу подій)

7) щодо віршів: перелік тропів та фігур звичайно не має сенсу: він свідчить про володіння (або неволодіння) матеріалом 1 курсу, але не про розуміння саме цього твору. Інша справа – вдуматись, спробувати пояснити, який ефект створюють саме такі вирази, в чому своєрідність творення образів, розкриття теми

8) щодо віршів: віршознавчий аналіз (розмір, римування і т.п.) звичайно показує вміння або невміння студента відрізняти ямб від хорея, але нащо їх розрізняти, як це пов’язано зі змістом твору, так і залишається незрозумілим.

9) до малої прози належать твори обсягом від половини-третини сторінки до двох-трьох десятків сторінок. За жанром це можуть бути оповідання, новели, есе, притчі і т.п., але не повісті й не романи (інакше робота не зараховується).

Якщо ці попередження не будуть враховані, МОЖУТЬ ЗНІМАТИСЯ БАЛИ

Есе пишеться у вільній формі, але зміст твору та його художні особливості мають бути розкриті, Ваші думки щодо тем та проблем мають бути висловлені. Свої ідеї та спостереження необхідно аргументувати цитатами з твору.

Завдання 1.

Поезія П.Верлена / Р.М.Рільке / В.Шимборської

УВАГА: аналіз одного перекладу не зараховується. За можливості варто звернутися до оригіналу, бо поетичний переклад часто буває досить довільним. Можна звернутися до знайомих, але не довіряйте машинному перекладу, бо комп’ютер розуміє все буквально (тобто нічого не розуміє). Знання оригіналу дозволяє розкрити розбіжності між перекладами: хтось із перекладачів буде калькувати фрази, хтось – шукати інші слова для створення схожого враження, хтось додаватиме своє, хтось викине „зайве” і т.п.

Обов’язково слід врахувати два аспекти:

І. Формозмістовий аналіз, тобто взагалі, що можна сказати про цей вірш

Варто звернути увагу на таке:

- які головні образи твору (один, два, більше). Якщо головних образів більше одного, як вони співвідносяться

- чи мають ці образи інакомовний план, якщо так, то який саме (зазвичай мають)

- які саме слова та вирази вживаються для створення даних образів? Тут доречно пригадати, як називаються тропи (якщо вони там є), та вдатися до порівняння перекладів, бо слова та вирази для позначення одного й того самого можуть бути різні, а через ці вагомі дрібниці можуть з’явитися різні змістові та стилістичні відтінки – які саме?

- як побудовано вірш, тобто що йде за чим (описи, роздуми, епізоди і т.п.), і яке значення може мати саме така послідовність. Можливо, щось повторюється або варіюється – який ефект це вносить? Як розвивається думка?

- Вираз «ліричний суб’єкт» (або ж «ліричний герой») вживається лише щодо тих творів, де наявна 1 особа, тобто «я» (рідше «ми»). Немає «я» -- немає ліричного суб’єкта (так буває, і цьому нічого поганого). Говорити, що це «сам автор» некоректно, це так би мовити авторське «друге я»: тоді як герой (той, хто переживає) може стояти під мостом Мірабо і дивитись на Сену, автор (той, хто пише) може сидіти в кабінеті чи у кафе і римувати рядки.

- Формальні речі на зразок тропів-фігур, римування, видів лірики, жанрів і т.п. не мають значення самі по собі. Не чіпайте того, що не треба.

ІІ. Порвіняння двох перекладів. Як приклад див.:

- статтю М.Л.Гаспарова „Сонеты Шекспира – переводы Маршака” http://www.philol.msu.ru/~forlit/Pages/Biblioteka_Gasparov_ShakespMarshak.htm)

- есе М.Цвєтаєвої „Два лесных царя” http://www.tsvetayeva.com/prose/pr_dwa_lesnyh_carya.php

Насамперед слід звернути увагу на дрібниці: якими саме словами передано образи поезії, які їхні відтінки, чи однакова послідовність образів, який зв’язок між ними і т.п. Щодо тем та образів, тут, скоріш за все, буде більше спільного, але в різних перекладах можуть бути різні тематичні акценти, неоднакова суб’єктна організація і т.п. Компаративний аналіз треба завершити узагальненням: яке загальне враження справляє кожен із перекладів, чим це мотивується; який варіант, на вашу думку, більш цікавий (адекватний, виразний і т.п.)

Прохання уникати таких помилок:

- Автор – це той, хто написав вірш, перекладач – той, хто його переклав. Напр., у статті Гаспарова Шекспір – автор, а Маршак – перекладач. Вираз «автор перекладу» те саме, що «я не извозчик, а водитель кобылы». Автор, отже, один, а перекладачів має бути два і більше.

- Українською мовою віршований твір називається вірш або поезія, російською – стихотворение (стих і поэзия – зовсім не те, кому цікаво, дивіться у словниках ). Пишіть як хочете, аби грамотно.

- Вірш (поезія, стихотворение), таким чином, у вас один, але існує водночас в оригіналі та в різних перекладах. Тому слово «вірш» (і т.п.) слід вживати щодо твору взагалі, а «переклад» -- до конкретного перекладу. Також є нейтральне слово «текст», яке підійде усюди.

- Якщо беруться переклади різними мовами, не варто їх розрізняти саме за мовною ознакою (напр., «в українському перекладі так, тоді як в російському так»). Справа частіше не в самій мові, а в творчій індивідуальності перекладача. Тому краще називати їх за прізвищами: переклад Іванова та переклад Петренка, або є просто пронумерувати: перший та другий.

- Прізвище, ім’я та стать перекладача – питання важливе. У формулі «пер. NN» «пер.» розшифровується як «переклад», а далі йде прізвище перекладача в родовому (кого-чого?) відмінку. Варто поцікавитись ім’ям, а для певності пошукати інформацію про перекладача.