Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика спортивних способів плавання

1.3.1. Техніка плавання кролем на грудях

1.3.1.1. Техніка роботи рук

1.3.1.2. Техніка роботи ніг

 

12. Рисунки і таблиці подають відразу ж після їх першого згадування (посилання) і нумерують залежно від розділу та їх порядку розташування у тексті.

13. Таблиці, креслення, схеми, графіки, подані на окремих сторінках роботи, уводять до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри яких перевищують формат А4, враховують як одну сторінку.

14. Ілюстрації (крім таблиць) позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно арабськими цифрами в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатку. Номер ілюстрації розміщується під нею і складається з номера розділу й порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Наприклад: «Рис. 1.2.» (другий рисунок першого розділу). Після номеру ілюстрації подають підпис, що її пояснює.

15. Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їхнє чітке відображення (електрографічне копіювання тощо). Рисунки повинні бути виконані чорною тушшю або чорним чорнилом на білому непрозорому папері. У роботі слід використовувати тільки штрихові рисунки й оригінали фотознімка. Розмір малюнка повинен бути не менше 1/4 аркуша формату А4. Фотографії розміром менше А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу. Ілюстрації треба подавати так, щоб їх зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Приклади оформлення малюнків:

Рис. 3.2. Рівень фізичного розвитку дівчат, які не займаються гімнастикою, і які займаються гімнастикою.

 

 

Рис. 1.3. Гоніометр «REV-9000»

 

 

16. Цифровий матеріал слід оформляти у вигляді таблиць. Таблиці нумерують послідовно арабськими цифрами (за винятком таблиць, наведених у додатку) в межах розділу. У правому верхньому куті таблиці над відповідним заголовком розміщують напис «Таблиця» із великої літери без підкреслення з указаним номером таблиці. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу й порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Заголовок (назва) таблиці розміщується над нею симетрично до тексту. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці: над іншими частинами пишуть слово «Продовження». Якщо в роботі декілька таблиць, то після слова «Продовження» вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2».

17. Заголовки граф таблиць повинні починатися з прописних літер, підзаголовки – з рядкових, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з прописних, якщо вони самостійні. Поділ заголовків таблиці по діагоналі не допускається.

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 3.1

Показники фізичного розвитку дівчат 5–6 класів

на початковому етапі дослідження

Показники Основна медична група Х ±а, n=10 Спеціальна медична група Х ±а, n=10
Довжина тіла, см 149±13 143±8.5
Маса тіла, кг 37±8 42.5±14.5
ЖЄЛ, мл 1800±200 1600±300
Динамометрія кисті, кг 15±9 16±8

 

18. Якщо рядки або графи таблиці виходять за її формат, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюється її заголовок, у другому – бічна частина. Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох і більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, символів, що повторюються, не допускається. Якщо цифрові або інші дані в будь-якому рядку таблиці не наводять, то в ній ставлять прочерк (–).

19. Формули в роботі (якщо їх більше однієї) нумерують арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера формули в розділі, розділених крапкою. Номер указують з правої сторони аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад: (3.1.) (перша формула третього розділу). Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід подавати безпосередньо під формулою у тій же послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу й числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двох крапок.

20. Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище й нижче кожної формули треба залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не можна помістити в один рядок, то його переносять після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×) та ділення (:).

Приклад оформлення формул:

Розрахунок індексу Руф’є проводять за формулою (2.4):

 

4×(ЧСС1 + ЧСС2 + ЧСС3) – 200

ІР = (2.4),

 

де ІР – індекс Руф’є;

ЧСС1 – частота серцевих скорочень за 15 сек. у стані спокою;

ЧСС2 – частота серцевих скорочень за перші 15 сек. першої хвилини відновлення;

ЧСС3 – частота серцевих скорочень за останні 15 сек. першої хвилини відновлення.

21. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, рис. 1.2. Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад: «... у формулі (2.1)». На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «Таблиця» в тексті пишуть повністю, якщо таблиця не має номера, і скорочено – коли має номер, наприклад: «... у табл. 1.2».

22. Потрібно правильно оформлювати скорочення: кг, л, см, 15-й день (а не 15-ий), 30-х років (не 30-их), XX століття (не ХХ-е), рис. 3.2, табл. 2.2, ст. (століття), р. (рік), рр. (роки), обл., доц., проф.

23. Перелік прізвищ науковців у тексті слід подавати в алфавітному порядку, наприклад: «питання інтеграції змісту освіти вивчають В. І. Бондар, Т. В. Гладюк, В. Р. Ільченко, Ю. І. Мальований, О. Я. Савченко та ін.».

24. Цитати слід брати в лапки.

25. Посилання в тексті на літературні джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділяючи двома квадратними дужками [1, 10, 22], а при наведенні цитати – порядковим номером джерела із зазначенням сторінки [6, С. 29]. Увага! Розділові знаки (крапка, кома тощо) ставляться після квадратних дужок, а не перед ними.

26. Додатки розташовують в кінці наукової роботи. Заголовки додатків розміщуються посередині рядка і позначаються прописними літерами починаючи з першої великої (за винятком Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь), наприклад, «Додаток А». Далі, симетрично до тексту, друкується заголовок додатка. Нумерація таблиць та малюнків, розміщених у додатках, складається з букви додатку і номеру таблиці чи малюнку в ньому, наприклад, «Таблиця В.5» (п’ята таблиця додатку В), «Рис. А.2» (другий рисунок додатку А).

4. МОВА ТА СТИЛЬ НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ РОБОТИ

Для наукового тексту характерним є смислова завершеність, цілісність і зв’язність. Виклад звичайно ведеться від третьої особи – про «Я» забувають, а говорять «МИ». Використовують:

1) послідовні роздуми: спочатку...; насамперед...; потім...; по-перше...; по-друге...; отже...; таким чином…;

2) заперечення: проте, тимчасом, але, тоді як, аж ніяк;

3) причинно-наслідкові відношення: таким чином; тому; завдяки цьому; відповідно до цього; внаслідок цього; крім того; до того ж;

4) перехід від однієї думки до іншої: звернемося до...; раніше ніж перейти до...; розглянемо…; зупинимося на...; перейдемо до...; треба зупинитися на…; варто розглянути…;

5) результат, висновок: отже…; значить…; як висновок…; на закінчення зазначимо, що…; усе вище сказане дає змогу зробити висновок…; підсумовуючи…; слід сказати…;

6) стійкі словосполучення: навести результати; як показав аналіз, на підставі отриманих даних, підсумовуючи вище сказане; звідси випливає, що;

7) при посиланні на когось: за повідомленням…; на думку…; за даними…; варто погодитись з…; на нашу думку….

 

5. ПОЛІТИКА ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Плагіат – це використання чужих слів, ідей, думок, результатів дослідження без належного посилання на їх автора. Плагіат є актом інтелектуальної крадіжки. Студентські атестаційні роботи з ознаками плагіату (списування, відсутність посилань чи переліку використаних літературних джерел, сайтів чи рефератів з мережі Інтернет тощо) не допускаються до захисту й автоматично призводять до отримання незадовільної оцінки. Посилання в тексті роботи на інформацію чи думки, запозичені з інших джерел (книги, журнали, статті, веб-сторінки, ілюстративні матеріали (графіки, малюнки, фотографії тощо), статистичні дані, матеріали CD/DVD-дисків), є обов’язковими. Тексти атестаційних робіт перевіряються науковим керівником, членами ДЕК та навчально-методичним відділом університету на наявність плагіату.

 

6. ФОРМИ ПОДАННЯ АТЕСТАЦІЙНИХ РОБІТ

Курсові роботи подаються на кафедру, бакалаврські, дипломні і магістерські – до ДЕК (у друкованому вигляді, магістерські роботи – у переплетеному вигляді та на електронних носіях) тільки із дотриманням усіх необхідних вимог щодо оформлення робіт подібного ґатунку.

 

7. УМОВИ ДОПУСКУ АТЕСТАЦІЙНИХ РОБІТ

ДО ЗАХИСТУ У ДЕК

Атестаційна робота є підсумком підготовки з відповідного напряму, виконується протягом двох останніх навчальних семестрів і захищається студентом по завершенню літньої екзаменаційної сесії за умови виконання ним в повному об’ємі навчального плану відповідного напряму підготовки.

Атестаційна робота допускається до захисту у разі вчасного її подання до ДЕК і при наявності таких основних і супровідних документів:

1. Одного примірника роботи, підписаного автором, науковим керівником і завідувачем кафедри, при якій виконувалась робота.

2. Електронного варіанту роботи на CD-диску (у підписаному конверті із зазначенням прізвища та ініціалів студента, індексу групи, назви атестаційної роботи) для передачі до бібліотечного фонду університету.

3. Відгуку наукового керівника.

4. Рецензії провідного фахівця.

5. Подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної проекту (роботи) (див. додаток Е).

 

8. ТЕРМІНИ ПОДАННЯ АТЕСТАЦІЙНИХ РОБІТ

На кафедру

Робота може бути прийнятою до розгляду та оцінювання, якщо вона надійшла на кафедру у терміни, визначені кафедрою та завчасно повідомлені студентам. Усі атестаційні роботи, які надійшли після офіційно встановленого терміну, можуть бути прийняті тільки за спеціальним розпорядженням завідувача кафедри чи за умови встановлення додаткових термінів здачі, які визначаються кафедрою (рекомендований термін – за 10 днів до початку роботи ДЕК).

До ДЕК

Робота повинна бути подана не пізніше ніж за 2 доби до початку роботи державної екзаменаційної комісії. У випадку, якщо робота надійшла після офіційно встановленого терміну, студент складає кваліфікаційний іспит на загальних підставах. В окремих випадках робота може бути прийнятою до розгляду тільки за спеціальним розпорядженням декана факультету та за згодою голови ДЕК чи за умови встановлення додаткових термінів складання.

 

9. РЕЗЕНЗУВАННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Рецензування атестаційної роботи здійснюється науковим керівником та (окрім курсових робіт) рецензентом, який обирається з числа провідних фахівців факультету, університету та інших установ (за необхідності).

Відгук наукового керівника повинен:

• характеризувати актуальність теми, рівень виконання роботи, правильність і глибину викладення матеріалу теми;

• оцінювати ступінь самостійності студента при виконанні роботи, якість праці над нею;

• містити висновок про можливість допуску атестаційної роботи до захисту у ДЕК, а не її оцінку у балах.

Зовнішня рецензія провідного фахівця повинна містити:

- Підтвердження актуальності обраної теми, практичної значущості виконаної атестаційної роботи;

- характеристику повноти поставлених завдань щодо розкриття теми атестаційної роботи, відповідність змісту роботи до її завдань;

- висновки щодо використання в роботі сучасних методів дослідження, методичних підходів до вдосконалення об’єкта вивчення згідно з напрямками теми атестаційної роботи;

- оцінку конкретних пропозицій, рекомендацій, поданих в роботі, їх практичної значущості;

- відповідність висновків роботи до поставлених завдань;

- висновки щодо відповідності оформлення роботи до існуючих вимог;

- оцінку загальних вражень від атестаційної роботи (оформлення, стиль і грамотність викладення);

- висновок рецензента про відповідність якості виконаної атестаційної роботи до вимог, що висуваються до робіт такого ґатунку, висловлення наявних зауважень та пропозицій, вказівку на можливість допущення її до захисту.

10. ЗАХИСТ АТЕСТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Готуючись до захисту атестаційної роботи, студент складає тези доповіді обсягом 5–6 сторінок. У них він повинен коротко обґрунтувати актуальність теми, розкрити завдання, методи, організацію та основні результати дослідження. Представляючи матеріали дослідження, студент повинен чітко володіти текстом.

До захисту атестаційної роботи студент також повинен підготувати мультимедійну презентацію у форматі Power Point на електронному носії, в якій розмістити ілюстративний матеріал (малюнки, таблиці, схеми тощо).

Мультимедійна презентація повинна бути контрастною, зручною для зорового сприйняття, і містити слайди з такими обов’язковими елементами:

- титульний слайд з назвою теми роботи; прізвища, імені та по-батькові виконавця; посади, наукового ступеня, вченого звання, прізвища, імені та по-батькові наукового керівника;

- слайд(и), де сформульовано мету і завдання роботи;

- слайд(и), де сформульовано об’єкт і предмет роботи;

- слайд(и) з основним ілюстративним матеріалом;

- слайд(и), де визначено наукову новизну і практичне значення роботи (за необхідністю);

- слайд(и) з висновками.

Захист атестаційної роботи проводиться відкрито (можлива присутність викладачів кафедри) при обов’язковій участі наукового керівника і в присутності студентів курсу чи академічної групи. Після доповіді (до 8-10 хв.) студент повинен чітко відповісти на поставлені запитання.

 

11. КРИТЕРІЇ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ РОБОТИ

«Відмінно»

Робота: чітко визначено та обґрунтовано актуальність проблеми, об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, крім того, визначено такі характеристики, як наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення. Зміст викладеного матеріалу повною мірою відповідає структурній побудові роботи, розкрито сутність кожного структурного компонента. Вдало використано ілюстрації, схеми, таблиці та рисунки. Чітко сформульовано висновки. Обсяг роботи достатній. Автор володіє відповідним стилем викладу наукового матеріалу.

Захист: доповідь охоплює всі аспекти та напрями наукового дослідження, які наведено в атестаційній роботі (дипломній, магістерській) роботі. Мова доповідача є чіткою, не містить елементів позанаукової лексики. Доповідачем надано чіткі та ґрунтовні відповіді на всі поставлені запитання;

«Добре»

Робота: чітко визначено та обґрунтовано актуальність проблеми, об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження. Зміст роботи відповідає зазначеним характеристикам роботи. Допустимі зауваження щодо необхідності додаткового дослідження окремих аспектів проблеми в разі, якщо в роботі все ж таки існує логічно побудована структура викладеного матеріалу. Висновки сформульовано чітко. Автор володіє відповідним стилем викладання наукового матеріалу, але при цьому допустив декілька граматичних та пунктуаційних помилок.

Захист: доповідь охоплює всі аспекти та напрями проведеного наукового дослідження, у промові існують поодинокі лексичні та стилістичні помилки. Відповідь на окремі додаткові питання не досить чітка.

«Задовільно»

Робота: визначено актуальність проблеми, об’єкт, предмет; мета і завдання дослідження потребують корекції або доповнення. Зміст викладеного матеріалу потребує додаткового опрацювання, але в роботі присутня логічна побудова та закінченість думки автора щодо вивчення проблем дослідження. Висновки відповідають викладеному матеріалу. Наявні лексичні, стилістичні, граматичні та пунктуаційні помилки, але їх загальна кількість не перебільшує 2-х на сторінку.

Захист: доповідь не має системного характеру, викликає багато додаткових питань, на більшість із яких доповідач все-таки знаходить відповідь. Відповіді дещо відрізняються від думок, викладених у роботі.

«Незадовільно»

Доповідач погано володіє науковою термінологією, допускається в промові лексичних та стилістичних помилок.

Захист: доповідь не охоплює всього кола питань, які описані в роботі. На додаткові питання доповідач не знаходить відповіді, хоча вони розкриті в роботі. Думки доповідача суттєво відрізняються від викладених у курсовій роботі, що свідчить про несамостійність виконання роботи. Доповідач не володіє науковою термінологією, допускає в промові багато лексичних та стилістичних помилок.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка [Текст]. Т. 2. Вип. 107. / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка; гол. ред. Носко М.О. – Чернігів: ЧНПУ, 2013. – 444 с. (Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт). – С. 201 – 204.

2. Наказ ВАК України від 26.01.2008 № 63 «Про внесення змін до переліків та форм документів, що використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uazakon.com/documents/date_3z/pg_gmwlxa.htm.

3. Наказ МОН України від 05.06.2013 № 683 «Про внесення змін до пункту 1 наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 29 березня 2012 року № 384» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0965-13.

4. Наказ МОН України від 29.03.2012 № 384 «Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0711-12.

5. Носко М. О. Основи наукових досліджень у підготовці фахівця з фізичного виховання : Навчальний посібник для студентів спеціальності «Фізичне виховання» // М. О. Носко, І. А. Бріжата, С. В. Гаркуша. – К. : «МП Леся», 2012. – 236 с.

6. Положення про атестаційну роботу бакалавра / Л. М. Кузьомко, С. Г. Приймак, Л. Л. Лисенко та ін. – Чернігів, 2005. – 18 с.

7. Ротерс Т. Т. Курсова робота з теорії і методики фізичного виховання : Методичний посібник для студентів Інституту фізичного виховання і спорту / Т. Т. Ротерс. – Луганськ : Альма-матер, 2012. – 98 с.


ДОДАТКИ

 

Додаток А

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...