Структура ринку. Класифікація видів ринку.

Ринок має складну структуру, яка включає різні види ринків. Види ринків класифікують за такими критеріями:

- економічне призначення об’єктів ринкових відносин;

- ступінь зрілості ринкових відносин;

- умови, в яких діють економічні суб’єкти;

- відповідність певних ринків чинному законодавству;

- територіальна ознака;

- спосіб формування.

За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин виділяють такі види ринків.

Ринок предметів споживання і послуг. На цьому ринку відбувається купівля-продаж споживчих товарів та послуг. Він відіграє провідну роль, оскільки спрямований на задо­волення фізіологічних та соціальних потреб людини. Він безпосе­редньо відображує виробництво і споживання, попит і пропозицію товарів.

Ринок засобів виробництва. Цей ринок спрямований на задоволення вироб­ничих потреб. Його суб’єктами є фізичні та юридичні особи, що зай­маються виробничою діяльністю. Підприємництво існує лише тоді, коли кожна юридична і фізична осо­ба мають можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва. Реальний ринок неможливий без розвиненої торгівлі засобами виробництва.

Ринок нерухомості. На цьому ринку здійснюється купівля-продаж об’єктів нерухомості (земельні ділянки, об’єкти, що на них збудовані, у тому числі й житлові будинки, природні об’єкти), а також прав на їх господарське використання. Суб’єктами цього сегменту ринку є фізичні та юридичні особи, які можуть купу­вати об’єкти нерухомості як для особистого (квартира чи будинок), так і для виробничого споживання (земля для сільськогосподарської діяльності, приміщення для офісу тощо).

Ринок науково-технічних розробок та інформаціївключає науково-технічну продукцію, технічні засоби інформації, інформатив­ні системи. Цей ринок забезпечує економіку новітніми технологіями, провідними досягненнями науки і техніки, забезпечуючи економічний розвиток й зростання добробуту населення.

Фінансовий ринок (ринок капіталу, фондовий ринок)—це специфічна сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів. цей ринок включає: кредитний ринок, ринок цінних па­перів. Цей ринок являє гнучкий механізм мобілізації та перерозподілу вільних коштів для забезпечення фінансування витрат підприємств і організацій.

Валютний ринок. Це такий специфічний ринок, де предметом купівлі-продажу є різні національні валюти. Його функціонування зумовлено розвитком зовнішньоекономічних відносин між різними країнами і необхідністю взаємних розрахунків.

Ринок праці (робочої сили). Це одна з найважливіших ланок у розвиненій ринковій системі, яка забезпечує перерозподіл робочої сили між галузями економіки, формує структуру робочої сили.

За ступенем розвитку ринкових відносин розрізняють такі види ринків.

Розвинений ринок.Ціна на такому ринку формується під впливом попиту і пропозиції. Поряд з цим держава здійснює контроль за деякими цінами, встановлює мінімальну заробітну пла­ту, а отже, є регулятором ринкових відносин. Характерними рисами розвиненого ринку є наявність різноманітних бірж, банків, страхо­вих компаній, аудиторських і брокерських фірм та інших інституцій ринкової інфраструктури.

Ринок, що формується.Це ринок, що перебуває у стадії становлення. Для нього характерні наяв­ність елементів неринкових відносин (натуральний обмін, надмірне втручання держави у господарське життя), відсутність розвиненої адекватної ринку правової бази, антиринкова психологія багатьох верств населення.

За умовами, в яких діють економічні суб’єкти виділяють такі види ринків.

Ринок вільної конкуренції. Такий ринок представлений великою кількістю продавців та покупців, які не можуть диктувати ціни і діють в рівних умовах. Доступ на такий ринок відкритий для усіх бажаючих.

Ринок недосконалої конкуренції.Такий ринок характеризується досить великою кількістю продавців, продукція яких має відмінності. Завдяки диференціації продукції, продавці мають певну владу над ціною і можуть диктувати свої умови покупцям. Але завжди існує загроза втрати споживача. Тому на цьому ринку зберігається конкурентна боротьба.

Монополізований ринок. Такий ринок характеризується пануванням одного або кількох продавців, які можуть диктувати ціни та умови продажу товарів не боячись втратити своїх покупців.

Регульований ринок.Це ринок, на якому держава законодавчо обмежує економічну свободу економічних суб’єктів з метою захисту конкуренції, стабілізації соціально-економічного становища, досягнення інших політичних цілей.

За відповідністю до чинного законодавства виділяють:

Крива попиту

На попит впливають цінові танецінові фактори.

Цінові фактори. До них відноситься поперед усім ціна товару. Цінові фактори викликають рух по кривій попиту.

Нецінові фактори. Ці фактори викликають зміщення кривої попиту вверх-вправо при збільшенні попиту і вниз-вліво при зменшенні. До нецінових факторів належать: зміна доходів споживачів; зміна цін на інші товари; зміна смаків і уподобань споживачів; зміна очікувань споживачів; сезонні коливання попиту; зміна кількості споживачів і т.п.

Пропозиція - та кількість продукції, яку продавці можуть і готові поставити на ринок за визначеною ціною протягом певного періоду часу. Пропозиція – це функція, яка показує залежність між ціною товару та кількістю товару, яка пропонується на ринку за цією ціною. Формально функцію пропозиції можна виразити так:

.

Пропозиція підлягає дії закону пропозиції. Закон пропозиції визначає пряму залежність між ціною та величиною пропозиції: підвищення ціни товару збільшує його пропозицію на ринку і навпаки.

Цю залежність демонструє крива пропозиції.

Крива пропозиції

На пропозицію також впливають цінові танецінові фактори.

Цінові фактори.. Зміна ціни викликає зміну величини пропозиції. Графічно це відповідає руху уздовж кривої пропозиції.

Нецінові фактори. Вони викликають зміщення кривої пропозиції вниз-вправо при збільшенні пропозиції і вверх-вліво при зменшенні. До нецінових факторів належать: ціни на ресурси і величина витрат виробництва; податки та дотації держави; науково-технічний прогрес; очікування продавців; сезонні фактори, кількість продавців на ринку і т.п.

Міра реакції величини попиту чи пропозиції на зміну ціни характеризує їх еластичність. Для різних товарів вона може бути різною.

Еластичність попиту - процентна зміна величини попиту, яка викликана процентною зміною ціни. Еластичність попиту характеризується коефіцієнтом еластичності. Коефіцієнт еластичності попиту (Е_D) - це відношення відсоткової зміни величини попиту до відсоткової зміни ціни. Коефіцієнт еластичності попиту розраховується за формулою:

.

Якщо одинична зміна ціни викликає більшу ніж одинична зміну величини попиту, то попит називають еластичним.

Якщо одинична зміна ціни викликає меншу ніж одинична зміну величини попиту, то попит називають нееластичним.

Якщо одинична зміна ціни викликає таку ж одиничну зміну величини попиту, то попит називають одинично еластичним.

Різні товари мають різну еластичність попиту. Попит на товари першої необхідності (наприклад, продукти харчування) слабко реагує на зміну ціни, тобто є нееластичним. У той же час, попит на предмети розкоші може бути дуже еластичним.

Еластичність попиту впливає на виручку продавця. Якщо попит еластичний, то зменшення ціни збільшує виторг продавця. Це відбувається тому, що обсяги продаж зростають у більшій мірі ніж зменшується ціна. І навпаки, збільшення ціни зменшує виторг продавця. Якщо попит нееластичний, то зменшення ціни зменшить виторг продавця, а збільшення ціни – збільшить його виручку. Отже, при еластичному попиті продавцю вигідно зменшувати ціну, а при нееластичному – збільшувати.

Еластичність пропозиції – це процентна зміна величини пропозиції, яка викликана процентною зміною ціни. Еластичність пропозиції характеризується коефіцієнтом еластичності. Коефіцієнт еластичності пропозиції (Е_S) - це відношення відсоткової зміни величини пропозиції до відсоткової зміни ціни. Коефіцієнт еластичності пропозиції розраховується за формулою:

.

Якщо одинична зміна ціни викликає більшу ніж одинична зміну величини пропозиції, то пропозицію називають еластичною.

Якщо одинична зміна ціни викликає меншу ніж одинична зміну величини пропозиції, то пропозицію називають нееластичною.

Якщо одинична зміна ціни викликає таку ж одиничну зміну величини пропозиції, то пропозицію називають одинично еластичною.

В результаті взаємодії попиту та пропозиції утворюється ринкова ціна. Вона відповідає точці перетину кривих попиту та пропозиції. В точці перетину кривих попиту і пропозиції ринок досягає рівноваги. Кількість товару, яку бажають купити за цієї ціни покупці співпадає з кількістю товару, яку за цією ціною бажають продати продавці. Отже немає ніяких спонукальних мотивів для того, щоб покупці і продавці змінили свою поведінку. Ситуація коли попит і пропозиція на ринку співпадають називається станом ринкової рівноваги. Ціна, при якій величини попиту та пропозиції співпадають називається ціною рівноваги. При рівноважній ціні немає ні дефіциту, ні надлишку товару на ринку.

Досягнення ринкової рівноваги

В ринковому механізмі діють сили, які повертають у разі відхилення ринкову ціну до рівноважного значення, відновлюючи відповідність між попитом і пропозицією.

Якщо ціна стане вище рівноважної, наприклад, підніметься до рівня Р₁, то на ринку утворюється надлишок товару. Надлишкові запаси примусять продавців знижувати ціну. Це буде відбуватися до тих пір, поки надлишок не ліквідується, тобто ринок не досягне стану рівноваги.

Якщо ціна встановиться нижче рівноважної (Р₂ < Р_Е), покупці захочуть купити більшу кількість дешевого товару. Проте продавці захочуть продати меншу кількість товару за низькою ціною. Утвориться дефіцит товару. конкуренція між покупцями змусить їх пропонувати вищу ціну. Вслід за підвищенням ціни буде збільшуватись і кількість запропонованого на ринку товару. Так буде тривати доти, поки ринок не досягне рівноваги.

Аналогічно буде діяти механізм відновлення рівноваги і в разі зміщення кривих попиту чи пропозиції. Ринкова рівновага буде встановлюватись в новій точці перетину кривих попиту і пропозиції.