Комплексного кваліфікаційного екзамену із психології

НОРМАТИВНА ЧАСТИНА

Розробники:

Кафедра соціальної та практичної психології

1. Журавьова Л.П. – доктор психологічних наук, професор

2. Котлова Л.О. – кандидат психологічних наук, доцент

3. Портницька Н.Ф. – кандидат психологічних наук, доцент

4. Тичина І.М. – кандидат психологічних наук, доцент

Вступ

Програма державного комплексного кваліфікаційного екзамену із психології призначається для студентів спеціальності 7.03010201 «Психологія» соціально-психологічного факультету. Вона вміщує дві частини: тестові завдання з таких дисциплін: «Загальна психологія», «Вікова психологія», «Соціальна психологія», «Психологія дорослості та геронтопсихологія», «Основи психогенетики», «Психологічна служба», «Психологія травмуючих ситуацій», «Психологія масової поведінки», «Соціальна робота» (згідно навчального плану) та професійно-орієнтоване завдання, яке узагальнює і систематизує теоретичні знання з перерахованих вище психологічних дисциплін і конкретизує їх в напрямку прикладного застосування.

Загальна характеристика програми державного екзамену

Програма державного екзамену включає:

I. Перелік розділів і тем.

II. Список необхідної літератури.

III. Приклад професійно-орієнтованих завдань.

IV. Критерії оцінювання знань та вмінь студентів.

I. Перелік розділів і тем

Державний екзамен для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» спеціальності 7.03010201 «Психологія» передбачає оцінку знань та умінь студентів з таких курсів:

- загальна психологія

- вікова психологія

- соціальна психологія

- психологія дорослості та геронтопсихологія

- основи психогенетики

- психологічна служба

- психологія травмуючих ситуацій

- психологія масової поведінки

- соціальна робота

ЗМІСТ

«Загальна психологія»

Предмет психології. Визначення психології як науки: об’єкт та предмет вивчення. Розмежування наукової та побутової психології Історія психологічних вчень: вчення про душу, вчення про свідомість, наука про поведінку, наука про закономірності розвитку психіки. Поняття про психіку, основні функції. Основні форми прояви психіки: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості та їх види.

Загальна психологія в системі наук. Структура сучасної психології. Галузі психології з критеріями конкретної діяльності, розвитку та взаємодії особистості та суспільства. Теоретичні та науково-практичні аспекти психології. Завдання сучасної психології. Розкриття принципів психології: детермінізм, єдність свідомості і діяльності, розвиток психіки і свідомості в діяльності, системно-структурний, відображення. Методи психології. Основні методи: експеримент та спостереження. Допоміжні методи: анкети, бесіда, інтерв’ю, психологічні тести, діагностичні методи, вивчення продуктів діяльності.

Зв’язок психології з іншими науками. Місце психології в системі наукового знання: зв’язок з природничими, гуманітарними та технічними науками. Зв’язок психології з медичними науками: медициною, психіатрією. Зв’язок психології з технічними науками. Використання методів математичної обробки для аналізу результатів психологічного дослідження. Зв’язок психології з гуманітарними науками: мовознавство, літературо­знавство, суспільствознавство, історія, економіка, юриспруденція тощо. Взаємозв’язок психології та педагогіки. Врахування закономірностей психічного розвитку дитини у процесі організації навчально-виховного процесу. Філософські принципи як методологічна основа психологічних досліджень.

Походження та історичний розвиток психіки тварин.Розвиток форм відображення дійсності. Виникнення психіки як результат еволюції матерії. Особливості та види відображення неорганічної матерії. біологічні форми відображення. Подразливість та чутливість як передумови виникнення психіки. Розвиток психіки в філогенезі. Особливості відображення та форми пристосування до середовища тварин на різних стадіях розвитку психіки: сенсорній, перцептивній, інтелектуальній. Спілкування і „мова” тварин: основні види та значення для пристосування до умов середовища. Залежність психіки від середовища і будови органів (ускладнення психічного відображення при ускладненні будови нервової системи).

Походження та історичний розвиток психіки людини.Психологічні теорії філогенезу психіки людини. Умови переходу до вищої форми відображення – людської свідомості: біологічні передумови виникнення людської свідомості; роль праці в виникненні людської свідомості.

Відмінності психіки людини і тварини.Основні властивості психіки людини: умови розвитку та наявність свідомості. Суттєві відмінності психіки людини і тварини: відмінності в емоційній сфері; відмінності мислення; відмінності „мови”; відмінності у виконанні елементарної трудової діяльності; відмінності умов розвитку.

Мозок і психіка.Рефлекторна природа психіки: психофізичні теорії психічного (вчення Декарта, Сєченова); вчення Павлова про рефлекторну природу психічного: умовні та безумовні рефлекси; вчення про дві сигнальні системи. Закони вищої нервової діяльності: іррадіації та концентрації процесів збудження та гальмування, взаємної індукції збудження та гальмування. Закономірності формування динамічних стереотипів. Положення О.Р. Лурії про три блоки мозку і їх основні функції. Взаємодія енергетичного, аналітичного та регуляторного блоків мозку як умова адекватного психічного відображення. Функціональна асиметрія великих півкуль головного мозку.

Свідоме і несвідоме в психічній діяльності людини.Психіка і свідомість. Функції свідомість як вищий рівень психічного відображення Структура свідомості. Патологічні стани свідомості: пригнічення свідомості, затьмарення свідомості, кома. Основні види затьмарення свідомості. Проблема несвідомого в психології. Класифікація несвідомих психічних явищ.

Будова та властивості нервової системи.Будова, функції та види нейронів. Аферентні і еферентні нерви. Центральна нервова система: будова та функції спинного та головного мозку. Відділи кори головного мозку та їх роль у функціонуванні психіки.

Загальна характеристика особистості.Поняття особистості у психології. Розмежування понять „людина”, „індивід”, „особистість”, „суб’єкт”. „індивідуальність”. Співвідношення біологічного і соціального у структурі особистості: структура особистості за С.Л. Рубінштейном; структура особистості за О.Г. Ковальовим; структура особистості за К.К.Платоновим; структура особистості за А.В.Петровським.

Активність і спрямованість особистості.Активність особистості і її життєва позиція. Основні види активності особистості: адаптивна, неадаптивна, нормативна, наднормативна, над ситуативна. Спрямованість особистості як система мотивів її поведінки. Усвідомлювані мотиви особистості: інтереси, переконання, світогляд. Психологічний зміст та види. Неусвідомлювані мотиви: установки, потяги.

Самосвідомість особистості.Самосвідомість особистості: функції, структура, розвиток. Категорія „Я” в психології. Я-концепція та образ Я. Самооцінка та рівень домагань особистості. Психологічний захист особистості. Механізми психологічного захисту. Активний та пасивний психологічний захист.

Розвиток особистості.Поняття про розвиток. Рушійні сили розвитку особистості. Роль спадковості у розвитку особистості. Становлення особистості в процесі соціалізації. Роль активності у розвитку особистості. Культурно-історична теорія Л.С.Виготського.

Темперамент.Поняття про темперамент. Історичний зміст термінології у вченні про темперамент. Вчення І.П. Павлова про фізіологічні основи темпераменту. Основні психічні властивості, що характеризують темперамент. Психологічні характеристики типів темпераментів: реактивність, активність, пластич­ність, ригідність, екстраверсія, інтроверсія, емоційна збудливість. Роль темпераменту в трудовій і навчальній діяльності.

Характер.Поняття про характер. Структура характеру. Акцентуація рис характеру. Природні і соціальні передумови рис характеру. Формування характеру.

Здібності.Поняття про здібності: визначення здібностей; структура здібностей; загальні, спеціальні здібності. Кількісна і якісна характеристика здібностей. Природні передумови здібностей. Здібності і спадковість. Формування здібностей. Рівні розвитку здібностей: залежність розвитку здібностей від навчання; здібності і інтереси; талант, його походження і структура; геніальність – вищий рівень розвитку здібностей. Здібності і завдання профорієнтації.

Зв’язок властивостей нервової системи та індивідуальних відмінностей.Зв’язок фізіологічного та психологічного в індивідуальних відмінностях людини. Основні властивості нервової системи: сила; врівноваженість; динамічність-рухливість, лабільність. Проблема полярності властивостей нервової системи. Зв’язок властивостей нервової системи зі здібностями.

Діяльність. Активність і діяльність: а) потреба як джерело активності; б) види потреб. Поняття про діяльність. Відмінність діяльності людини і поведінки тварини. Структура діяльності. Керування дією та контроль за нею. Саморегуляція діяльності. Інтеріоризація та екстеріоризація діяльності. Освоєння діяльності: а) виникнення навичок, їх структура; б) взаємодія навичок; в) виникнення умінь; г) формування звичок; д) механізми оволодіння діяльністю.

Спілкування. Поняття про спілкування. Комунікативна сторона спілкування: а) види комунікації; б)мовлення як процес спілкування за допомогою мови, його фізіологічні механізми; в) розвиток мовлення у дітей. Характеристика інтерактивної сторони спілкування. Перцептивна сторона спілкування. Психологічні механізми сприймання людини людиною. Спілкування і мовлення вчителя. Зворотній зв’язок у спілкуванні. Соціально-психологічний тренінг спілкування і психологічна служба в школі.

Міжособові стосунки в групах та колективах. Групи і їх класифікація. Колектив як вища форма розвитку групи. Диференціація в групах і колективах. Інтеграція в групах і колективах. Колектив і колективізм у виховному процесі. Формування колективізму в школі, сім’ї.

Основні види діяльності людини. Ігрова діяльність. Навчальна діяльність. Трудова діяльність.

Увага. Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги: а) вчення І.П. Павлова, О.О. Ухтомського; б) сучасні дослідження фізіології уваги. Теорії уваги. Увага як регулятор психічної активності. Види і форми уваги. Структура (властивості) уваги. Розвиток та виховання уваги.

Відчуття. Поняття про відчуття та сприймання, погляди на природу відчуттів. Рефлекторна природа відчуттів. Загальні властивості і закономірності відчуттів: а) якість, інтенсивність, тривалість відчуттів; б) пороги відчуттів; в) явище адаптації;явище синестезії і сенсибілізації; г компенсаторні можливості відчуттів.

Сприймання. Поняття сприймання у психології. Фізіологічні основи сприймання. Характерні особливості сприймання (предметність, цілісність, константність, узагальненість). Сприймання як дія. Спостереження і спостережливість: а) роль моторних компонентів у сприйманні; б) спостереження і умови його ефективності.

Види відчуттів та сприймання. Основні види відчуттів: екстероцептивні, інтероцептивні, пропріоцептивні відчуття. Основні види сприймання за модальністю. Сприймання простору. Сприймання руху. Сприймання часу.

Пам’ять. Поняття про пам’ять. Теорії пам’яті. Види пам’яті. Запам’ятовування і його види. Відтворення і його види. Уявлення пам’яті і їх особливості. Забування і збереження.

Мислення. Загальна характеристика мислення. Розумові дії та мислительні операції. Форми мислення. Процес засвоєння понять. Процес розв’язування задач. Мислення та інтелект. Теорії інтелекту.

Уява. Поняття про уяву. Соціальна природа уяви. Фізіологічні особливості процесів уяви. Процес створення образів уяви: аглютинація, гіперболізація, акцентування, схематизація. Роль уяви в ігровій діяльності дитини і творчій діяльності дорослого.

Індивідуальна особливості процесів пам’яті, мислення, уяви. Індивідуальні особливості в процесах пам’яті. Типи пам’яті. Види мислення та його індивідуальні особливості. Якості розуму. Види уяви та її індивідуальні особливості.

Емоції та почуття. Поняття про почуття та їх роль у практичній та пізнавальній діяльності. Фізіологічні основи почуттів. Теорії емоцій та почуттів у психології: теорія В.Вундта; теорія Джеймса-Ланге; інформаційна теорія П.В. Симонова.

Форми переживання почуттів. Основні форми переживання почуттів: емоційний фон; прості емоції; настрій; афект; стрес. Основні емоціональні стани та їх зовнішній вираз. Теорія К. Ізарда.

Почуття та особистість. Розвиток емоційної сфери. Почуття і особистість. Вищі почуття та їх види. Розвиток емоційної сфери.

Вираження емоцій у людини та тварини. Принципи аналізу виразних рухів людини та тварини. Виникнення виразних рухів у філогенезі: рухи, що мають вроджені передумови; рухи, що попередньо виконувалися довільно. Розвиток виразних рухів у немовлят. Особливості виникнення окремих виразних рухів людини у процесі історичного розвитку.

Поняття про волю. Поняття волю. Основні види дій людини: мимовільні, довільні, вольові. Структура вольового акту: простий вольовий акт; складний вольовий акт.

Вольова регуляція дій людини. Прийняття рішення. Формулювання наміру. Переборення перешкод. Вольове зусилля.

Вольові якості особистості. Поняття про вольові якості особистості. Вольові якості особистості: структура, умови прояву, класифікація. Характеристика основних вольових якостей особистості. Формування вольових якостей.

«Вікова психологія»

Об’єкт і предмет, мета і завдання вікової психології. Структура вікової психології. Значення В.П. Місце вікової психології в системі наук. Вік як основна категорія В.П.Методологічні засади вікової психології. Принципи В.П. Історія розвитку вікової психології.

Методи вікової психології. Класифікація методів Б.Г. Ананьєва. Характеристика специфічних методів вікової психології. Спостереження та експеримент як основні методи вікової психології. Порівняльний аналіз.

Поняття про психічний розвиток. Розвиток і формування. Діалектико-матеріалістичне вчення про психічний розвиток. Рушійні сили психічного розвитку. Суперечності психічного розвитку.

Фактори психічного розвитку. Роль спадковості та середовища у формуванні особистості. Принципи та закономірності психічного розвитку. Показники психічного розвитку.

Кризи у розвитку особистості. Характеристика вікових криз.Теорія рекапітуляції (С. Холл). Психодинамічний підхід (З. Фройд). Соціогенетичний підхід (Е. Еріксон). Когнітивний підхід (Ж. Піаже). Рівні та стадії морального розвитку дитини (за Л.Кольбергом). Персонологічний підхід (А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс). Культурно-історичний підхід (Л.С. Виготський). Концепція Д.Б. Ельконіна

Психологія пренатального розвитку. Особливості психічного розвитку немовляти. Фаза новонародженості. Рефлекси та їх значення в житті людини. Криза новонародженості. Анатомо-фізіологічні особливості розвитку немовляти. Розвиток емоційної сфери у немовлят. Комплекс пожвавлення. Розвиток пізнавальних процесів і моторики у немовлят. Спілкування з дорослими та його вплив на розвиток дитини у віці немовляти.

Особливості психічного розвитку в ранньому дитинстві.Анатомо-фізіологічні передумови психічного розвитку в ранньому дитинстві. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві. Провідна діяльність у ранньому дитинстві. Новоутворення. Прямоходіння та його значення для розвитку дитини раннього віку. Розвиток психічних процесів в ранньому дитинстві. Розвиток самосвідомості дітей раннього віку. Криза 3-х років.

Теорії ігрової діяльності. Вплив ігрової діяльності на розвиток дитини у дошкільному віці. Загальна характеристика сюжетно-рольової гри. Складові ігрової діяльності. Взаємостосунки дітей у грі.

Особливості психічного розвитку в дошкільному віці. Анатомо-фізіологічні передумови психічного розвитку в дошкільному віці. Особливості розвитку пізнавальної сфери дошкільнят. Соціальна ситуація розвитку та провідна діяльність дошкільників. Новоутворення дошкільного віку. Пізнавальний та розумовий розвиток дошкільника. Розвиток особистості дошкільника. Криза семи років. Психологічна готовність дитини до навчання у школі.

Загальна характеристика розвитку молодшого школяра. Анатомо-фізіологічні можливості молодшого школяра. Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра. Провідна діяльність молодшого школяра. Розвиток самосвідомості молодшого школяра. Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра.

Особливості психічного розвитку в підлітковому віці. Підліткова криза у різних психологічних теоріях. Криза підліткового віку. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітків та її вплив на психічний розвиток. Формування особистості підлітка. Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з однолітками та дорослими. Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці. Особливості учбової та трудової діяльності підлітків.

Особливості психічного розвитку в юнацькому віці. Особливості анатомо-фізіологічного розвитку у юнацькому віці. Розвиток самосвідомості і самооцінки юнаків. Особливості формування світогляду у юнацькому віці. Спілкування юнаків з дорослими та однолітками. Дружба і любов у юнацькому віці. Учіння, трудова діяльність та вибір професії у юнацькому віці.

Особливості психічного розвитку в період ранньої дорослості. Анатомо-фізіологічні особливості періоду ранньої дорослості. Розвиток психічних процесів у період дорослості. Психосоціальний розвиток у період дорослості (особистість, сім’я та робота; встановлення близьких стосунків; батьківство; професійний шлях). Періодизації та задачі розвитку у дорослих (Р. Хейвінгхерст, Е. Еріксон, Д. Левінсон, Р. Гулд). Кризи віку дорослості.

Особливості психічного розвитку у віці середньої дорослості. Фізичний розвиток (психофізіологічні та морфо-функціональні зміни, клімакс та менопауза, сексуальність у середньому віці).

Когнітивний розвиток в період середньої дорослості (плинний та кристалізований інтелект, досвід та майстерність, зміна функцій інтелекту). Психосоціальний розвиток (задачі середнього віку, міжособистісні стосунки, зміни у професійній сфері).

Особливості психічного розвитку у віці пізньої дорослості. Сучасні уявлення про старіння. Теорії старіння. Анатомо-фізіологічні особливості людей літнього віку. Особливості психічних процесів людей літнього віку. Психосоціальний розвиток у літньому віці. Допомога людям літнього віку. Смерть і помирання: психологічні аспекти. Вплив соціальних установок на упереджене ставлення до людей літнього віку.

«Соціальна психологія»

Соціальна психологія: предмет, завдання, історія становлення та місце у системі наукового знання.Визначення соціальної психології як науки, її місце серед інших наук. Проблема предмету наукового пізнання як ключова для соціальної психології. Зв’язок соціальної психології з циклом психологічних та соціальних наук. Завдання соціальної психології.

Становлення соціальної психології як самостійної науки. Розробка соціально-психологічної проблематики у межах філософії. “Психологія народів”, “психологія мас”. Роль психоаналітичної теорії у становленні соціальної психології“. Теорія інстинктів соціальної поведінки”. Експериментально-прикладний етап у розвитку соціальної психології: класична теорія організації та управління; неокласична теорія організації та управління. Експериментальний етап у розвитку соціально-психологічної науки: дослідження соціальної фасилітації та соціальної взаємодії; роль “групової динаміки” К. Левіна у побудові емпіричної методичної бази соціальної психології. Розвиток вітчизняної соціальної психології: розвиток соціальної психології у Радянському Союзі; внесок українських вчених у становлення соціальної психології.

Сучасна соціальна психологія в контексті реальних потреб суспільства (методологічні проблеми та методи соціальної психології). Методологічні та методичні основи вітчизняної соціальної психології: три рівні наукового пізнання; розробка програми соціально-психологічного дослідження; вимоги до отримуваної в ході дослідження інформації. Методичне забезпечення соціально-психологічних досліджень: методи вивчення соціально-психологічної реальності (за Б.Г.Ананьєвим); методи активного соціально-психологічного навчання (за Ю.М.Ємельяновим) – дискусійні, ігрові методи та тренінг сенситивності. Основні напрямки та теорії зарубіжної соціальної психології. Сучасна соціальна психологія в контексті реальних потреб суспільства: загальна характеристика прикладної соціальної психології та основні напрямки застосування прикладної соціальної психології.

Соціальна психологія у системі зарубіжного наукового знання. Біхевіористичний напрям: класичні та неокласичні теорії (теорія оперантного научіння (Б.Скінера), соціально-когнітивна теорія (А. Бандури). Когнітивний напрямок в соціальній психології: структуралізм Ж. Піаже, теорія „соціальних уявлень /репрезентацій/” С. Московічі, Ж.-П.Кодол., Д. Жоделе та ін. Психоаналітичний напрямок: соціально-психологічні теорії Шутца, К.Юнга, Е.Еріксона, К.Хорні та ін. Гуманістичний напрямок: соціально-психологічні ідеї А.Маслоу, К.Роджерса та ін. Соціально-екологічна теорія У.Бронфенбреннера. Школа групової динаміки: К.Левін, Л.Фестінгер, Р.Ліппіт, Р.Уайт. Соціометричний напрям (Д.Морено). Транзакційний напрям (Е.Берн, Е.Кетріл, Ф.Кілпатрік, В.Ітельсон та ін.).

Проблема спілкування у соціальній психології. Місце спілкування у системі суспільних та міжособистісних стосунків. Поняття спілкування у соціальній психології. Види спілкування. Розвиток спілкування в онтогенезі. Стадії розвитку потреби у спілкуванні, за М.І. Лісіною. Спілкування як форма вияву активності особистості. Єдність спілкування та діяльності.

Спілкування як обмін інформацією. Інтерактивна та перцептивна сторони спілкування.Спілкування як обмін інформацією: структура спілкування, поняття про комунікацію та її різновиди. Вербальні засоби комунікації, мова та мовлення; функції мови. Невербальні засоби комунікації: оптико-кінетична, паралінгвістична, екстралінгвістичні системи; простір і час, бар’єри спілкування: причини їх появи та засоби подолання. Інтерактивна сторона спілкування: поняття інтеракції, типи взаємодії в процесі спілкування. Поняття соціальної перцепції: специфіка дослідження соціальної перцепції, механізми міжособистісного сприймання, явище каузальної атрибуції, зміст та ефекти міжособистісного сприймання.

Психологічний вплив на особистість та групу у процесі спілкування. Поняття психологічного впливу на особистість і групу у соціальній психології. Міжособистісний вплив та способи протистояння йому: психологічна конструктивність-неконструктивність впливу; види психологічного впливу та протистояння йому(за О.В.Сидоренко). Види масового психологічного впливу: зараження як спосіб психологічного впливу, умови появи паніки, навіювання і наслідування як способи психологічного впливу, соціально-психологічні особливості моди і чуток як способів психологічного впливу.

Соціально-психологічні особливості спілкування у класному колективі. Особливості спілкування у шкільному класі. Інтимно-особистісне спілкування як провідна діяльність у підлітковому віці. Специфіка спілкування підлітка з дорослими.

Соціально-психологічні особливості спілкування у конфліктних ситуаціях. Конфлікт як ситуація зіткнення інтересів у спілкуванні. Конфлікти у міжособистісних відносинах, їх види та підходи до їх вивчення. Конкуренція, співробітництво, переговори, посередництво, арбітраж у взаєминах. Конфлікти та шляхи їх долання.

Феномен групи з погляду соціальної психології. Проблема групи в соціальній психології: поняття соціальної групи, її соціально-психологічні характеристики; класифікація груп. Загальна характеристика великих соціальних груп: основні характеристики великих соціальних груп; психологічні особливості етнічних груп. Соціально-психологічні особливості великих груп: характеристика організованих великих груп; особливості стихійних великих груп.

Мала група в контексті соціально-психологічного пізнання. Динамічні характеристики малої соціальної групи. Поняття малої групи, її соціально-психологічні характеристики: основні підходи до дослідження малої групи у сучасній соціальній психології; класифікація малих груп; концепції і моделі розвитку малої групи. Динамічні процеси в малій групі: механізми розвитку (ідеосинкразійний кредит лідера; нормативний вплив меншості; внутрігруповий конфлікт; ефекти поляризації і зсуву до ризику); механізми стабілізації (конформність; сумісність і спрацьованість; згуртованість). Нормативний вплив у групі: вплив норм групової більшості; вплив норм меншості. Керівництво і лідерство у малих групах: особливості керівництва і лідерства у групі; теорії походження лідерства; стилі і типологія лідерства. Прийняття групового рішення: прийняття рішення як теоретична проблема; прийняття рішення як практична проблема.

Проблема прийняття групового рішення. Індивідуальні та групові рішення. Аналіз якості групових рішень. Групові деформації. Етапи прийняття рішення.

Проблема соціалізації особистості у соціальній психології. Категорія особистості у соціальній психології: розмежування понять „індивід”, „суб’єкт”, „індивідуальність” та „особистість” у соціальній психології; соціально-психологічна структура особистості; соціально-психологічні теорії особистості. Соціально-психологічні проблеми соціалізації особистості: поняття „соціалізації особистості” у соціальній психології, його загальна характеристика; основні інститути та етапи соціалізації сучасної особистості; механізми процесу соціалізації особистості. Особистість у системі групових відносин: специфіка входження особистості в групу; роль як реалізація статусу і позиції особистості.

Основні напрямки практичної соціальної психології у сфері взаємодії «вчитель-учень».Конфліктність особистості та конфліктна особистість»: порівняти поняття. Особливості спілкування в системі вчитель-учень. Комунікативні бар’єри у спілкуванні.

Особливості соціального розвитку сучасної особистості. Механізми соціального розвитку особистості: єдність процесів наслідування, імітації та ідентифікації; статеворольова типізація; соціальна оцінка бажаної моделі поведінки; конформність; негативізм. Стереотипи розуміння соціального розвитку людини: стереотип обмеженості віку соціального розвитку людини; стереотип абсолютизації дитинства; психологічний фаталізм; стереотип абсолютизації задатків та здібностей людини; стереотип необмежених можливостей соціального розвитку людини. Моделі соціального розвитку особистості: еволюційна модель; кризова (стрибкоподібна) модель; модель трьох фаз; модель гетерохронного розвитку.

«Психологія дорослості та геронтопсихологія»

Місце дорослості в розвитку людини. Загальні особливості розвитку в дорослому віці. Хронологічний, біологічний, психологічний, соціальний вік. Періодизації дорослого віку (Д.Бромлей, Б.Ананьєв). Періодизація розвитку людини Е.Еріксона,психосоціальні стадії розвитку в період дорослості. Позитивні та негативні варіанти психосоціального розвитку дорослих.

Акмеологія як наука про зрілий вік і пик розвитку особистості. Поняття «акме» та «акмеологія». Мета, завдання акмеології, напрямки акмеологічних досліджень. Поняття про зрілість людини. Критерії зрілості людини. Формування зрілості людини. Види зрілості. Характеристики та критерії особистісної, когнітивної і соціальної зрілості людини.

Кризи дорослості. Загальні характеристики криз дорослості. Психологічні характеристики кризи тридцяти років. Психологічні характеристики кризи сорока років. Психологічні характеристики кризи передпенсійного віку. Клімакс як вікова психофізіологічна криза. Напрямки подолання криз у дорослому віці.

Фізичний і психічний розвиток у ранній і середній дорослості. Особливості когнітивних процесів у період ранній і середній дорослості, їхня динаміка. Характеристики емоціональної та мотиваційної сфер у період ранній дорослості. Зміни емоціональної та мотиваційної сфер у період середній дорослості. Особистісні властивості людей дорослого віку.

Психосоціальний розвиток у дорослості. Проблеми й завдання дорослості на різних її етапах. Основні соціальні функції дорослості. Роль родини у житті дорослої людини. Виконання подружніх обов'язків у дорослому віці. Конфлікти та кризи в сімейних відносинах. Роль батьківства в житті дорослих. Здійснення політичних і цивільних прав та обов'язків як соціальна функція дорослих.

Професійна діяльність як основа суб’єктності дорослої людини. Праця як провідна діяльність в період дорослості. Акме як вершина професійних досягнень. Кризи професійного становлення особистості. Напрямки подолання криз професійного становлення у дорослому віці.

Об’єкт, предмет, мета геронтопсихології. Історія геронтопсихологічних досліджень (І.Фішер, І.Мечніков, О.Богомолець, Б.Г.Ананьєв, Є.Ф.Рибалка, Л.Торнстон). Геронтопсихологія як напрям вікової психології та геронтології, спільність її предмету з предметом соціальної психології, психологічного консультування. Види досліджень у геронтопсихології (описові, культурно-генетичні, дослідження-втручання, контролюючі експерименти).

Поняття «старість» та її вікові межі. Міжнародна класифікація геронтогенезу (похилий вік, старечий вік, вік довгожительства). Вивчення психічних особливостей людей похилого віку в різних теоретичних підходах. Періодизація Е. Еріксона. Теорії старіння (теорія зношування, хімічні теорії старіння, теорія звільнення, теорія активності, теорія субкультури, теорія розподілу матеріальних благ).

Особливості інтелектуального та когнітивного розвитку людей похилого віку. Зниження швидкості та інтенсивності пізнавальної діяльності. Порушення когнітивної діяльності в старості. Мудрість як новоутворення похилого віку. Реалізація мудрості як сенс життя у старості. Своєрідність рівневих, структурних та стильових особливостей інтелекту в період старіння.

Я-концепція, цінності та розвиток особистості людей похилого віку. Завдання розвитку в похилому віці (збереження ідентичності, цілісність, неперервність та зміни, трансцендентність его, відкритість досвіду). Типологія людей похилого віку (конструктивний, захисний, агресивно-активний, пасивний типи). Особистісне самовизначення в старості. Стратегії успішного старіння.

Соціально-психологічні проблеми геронтопсихології.Сім’я та робота в старості. Турбота про близьких. Втрата близьких людей, психологічні проблеми вдівців. Особливості соціально-психологічної адаптації літніх людей в сучасних умовах.Ейджизм як упереджене ставлення до людей похилого віку.Ставлення, стереотипи, шаблони суспільства по відношенню до людей похилого віку. Вимушені соціальні ролі літніх людей.

Кризи пізньої дорослості. Криза «зустрічі зі старістю», продуктивність-застій. Криза похилого віку як відмова від життєвої експансії, его-інтеграція-відчай. Кризові ситуації в літньому віці (втрата близьких, підготовка до смерті, хвороби тощо). Продуктивні стратегії адаптації в старості. Психологічна адаптація до посттрудового періоду. Ставлення до смерті в похилому віці. Стадії пристосування людей до смерті. Старість та втрата близьких.Робота психотерапевта з проблемою страху смерті.

«Основи психогенетики»

Історія розвитку генетики поведінки людини (сучасний етап розвитку генетики поведінки).

Проблема «біологічне й соціальне в людині» (три основні дослідницькі парадигми: біологічне – соціальне, вроджене – придбане, спадкоємне – середовищне).

Цитогенетика людини (хромосоми людини, мейоз, мітоз і запліднення,взаємодія генів, генетичний код, основні властивості генетичного коду).

Спостереження й оцінка поведінки людини (нові підходи в дослідженні генетики поведінки людини, синдром Марфана, Морріса, Шерешевського-Тернера, особливості поведінкового фенотипу).

Методи психогенетики (популяційний, генеалогічний, прийомних дітей, близнюків; роздільна здатність кожного з них і їх комбінація).

Різновиди методу розлучених монозиготних близнюків (контрольного близнюка, близнюкової пари, сімей близнюків).

Мінливість інтелектуальних здібностейу межах норми (оцінка наслідуваності IQ, ранні й сучасні психологічні дослідження інтелекту).

Природа межіндивідуальної мінливості темпераменту й особистості (психогенетичне дослідження темпераменту в дитячому віці, психобіологічний підхід до дослідження темпераменту, дослідження темпераменту в підлітковому віці й у дорослих).

Генотип і середовище у варіативності когнітивних функцій (Інтелект як предмет психогенетики, генотип-середовищні взаємодії).

Аутизм і його генетичні моделі спадковості (гетерогенність етіології аутизму, синдром дефіциту уваги й гіперактивність (СДУГ), генетичні моделі трансмісії СДУГ).

Нездатність до навчання(дислексія, психогенетичні дослідження специфічної нездатності до читання).

Роль ембріонального й неонатального досвіду в розвитку поведінки (Батьківські, материнські, внутрішньоутробні та цитоплазматичні ефекти в розвитку).

«Психологічна служба»

Історія виникнення професії психолога. Діяльність практичних психологів у різних галузях. Історія вітчизняної та зарубіжної психологічної служби в освітянській галузі.

Структура, управління та зміст діяльності психологічної служби за рубежем та в Україні. Особливості підготовки практичних психологів за кордоном та в У країні. Особливості атестації працівників соціально-психологічної служби. Посадові обов’язки практичного психолога та соціального педагога в закладах освіти. Вимоги до кваліфікаційних категорій практичних психологів.

Основні напрямки діяльності практичного психолога в закладах освіти.Посадові обов’язки практичного психолога та соціального педагога в закладах освіти. Положення про психологічну службу системи освіти України. Особливості діагностичної, консультативної, просвітньої, корекційно-відновлювальної роботи психолога з учасниками навчально-виховного процесу:учнями, батьками та педагогами. Організаційно-методична робота та зв’язки з громадськістю як напрямки роботи психолога.

Організація роботи практичного психолога по вивченню психологічної готовності до навчання в школі.Методи діагностики та правила оформлення та зберігання результатів перевірки психологічної готовності