Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Кафедра загальнотехнічних дисциплін і фізики

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ І КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ “ ДЕТАЛІ МАШИН І ОСНОВИ КОНСТРУЮВАННЯ “

 

ВИБІР РЕДУКТОРА

 

Для студентів інституту механізації і електрифікації сільського
господарства за напрямом підготовки 6.100102 «Процеси, машини
та обладнання агропромислового виробництва»

 

 

м. Кам’янець – Подільський

 

2013 р.


 

УДК 621.81

ББК 34.42я73

 

Укладачі : Девін Владлен В’ячеславович, завідувач кафедри загально технічних дисциплін і фізики, доцент, кандидат технічних наук  
  Шевчук Ігор Іванович, асистент кафедри загально технічних дисциплін і фізики
 
Рецензенти: Мельник Василь Андрійович, професор кафедри тактики інженерних військ факультету військової підготовки Кам’янець- Подільського національного університету ім. Івана Огієнка  
Федірко Павло Петрович, завідувач кафедри ремонту машин і енергообладнання, доцент, кандидат технічних наук

 

 

«Вибір редуктора». Методичні вказівки для студентів інституту механізації і електрифікації сільського господарства за напрямом підготовки 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва»/ Подільський державний аграрно-технічний університет; Девін В.В., Шевчук І.І. – Кам’янець-Подільський. 2013. – 19 с.

 

Методичні вказівки розглянуто на засіданні кафедри загальнотехнічних дисциплін і фізики і рекомендовані до розгляду методичною комісією інституту механізації і електрифікації сільського господарства
( протокол № від 2013 року )

 

Методичні вказівки розглянуто на засіданні методичної комісії інституту механізації і електрифікації сільського господарства і рекомендовані до розгляду на методичній раді Подільського державного аграрно–технічного університету
( протокол № від 2013 року)

 

Методичні вказівки рекомендовано до друку ( рішення методичної ради Подільського державного аграрно–технічного університету
( протокол № від 2013 року)


ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Редуктором називають механізм, що складається із вмонтованих у окремому закритому корпусі передач зачепленням і призначений для зміни параметрів обертового руху —зменшення швидкості обертання і відповідно підвищення обертового моменту.

Розміщення передач зачепленням у окремому закритому корпусі гарантує достатню точність монтажу, добре змащування і відповідно високий ККД, менше спрацювання, а також надійний захист передач від впливу навколишнього середовища.

Редуктори різних типів із постійним передаточним числом надзвичайно широко використовують у всіх галузях господарства.

Вибір схеми рядового редуктора залежить від загальної компоновки привода, для якого призначений редуктор, і таких факторів, як взаємне розміщення швидкохідного і тихохідного валів, обмеження за масою і габаритними розмірами, вимоги до монтажу, зручність експлуатації та ремонту тощо. Крім цього, на вибір схеми і основних параметрів суттєво впливають передавана потужність, передаточне число, режим експлуатації, технологія виготовлення.

 

Загальна характеристика стандартизованих редукторів

До стандартизованих належать редуктори загальномашинобудівного застосування, тобто такі, що відповідають технічним вимогам, спільним для більшості випадків їхнього конкретного використання у приводах різних машин.

Для стандартизованих редукторів характерні такі особливості: високий технічний рівень за масогабаритними показниками і обертовим моментом, що реалізується редуктором конкретного типорозміру; відповідність конструкції деталей і ступеня їхньої уніфікації вимогам серійного виробництва; достатня техніко-економічна ефективність використання і задоволення вимог проектантів приводів машин.

Характеристики стандартизованих редукторів, що визначають доцільність і можливість їхнього використання в конкретних приводах машин, регламентуються такими параметрами: передаточне число, обертовий момент на тихохідному валу, допустимі радіальні навантаження на вихідні вали, ККД і маса редукторів.

Стандартизовані редуктори у приводах машин переважно використовують із електродвигунами. За ГОСТ 16162—85 основні параметри стандартизованих редукторів визначаються для номінальної частоти обертання швидкохідного вала nШ = 1500 хв-1. Стандарт передбачає використання редукторів і з більшою частотою обертання швидкохідного вала, але колова швидкість зубчастих коліс не повинна бути більшою, ніж 16 м/с, а швидкість ковзання у черв’ячних передачах — 10 м/с. Технічні параметри редукторів із збільшенням частот обертання будуть дещо нижчими від поданих у каталогах і повинні бути
узгодженими між замовником і організацією, що виготовляє редуктори.

Усі стандартизовані редуктори розраховані на тривалий постійний режим навантаження і можуть працювати з довільним напрямом обертання валів. 90%-й ресурс зубчастих передач стандартизованих редукторів становить 36000 год, черв’ячних передач — 20 000 год, а підшипників кочення опор валів —
10 000 год.

Вихідні вали стандартизованих редукторів для з’єднання з іншими органами машини можуть мати різне виконання. Для переважної більшості редукторів передбачаються вихідні вали такої форми виконання: циліндричні; конічні; у вигляді зубчастої півмуфти; з формою, придатною для приєднання приладів керування; порожнисті вали. Такі форми виконання вихідних валів, як циліндричні, конічні і у вигляді зубчастої півмуфти, здатні сприймати одночасно з обертовим моментом також і радіальне навантаження, що прикладається до середини посадочної ділянки. На циліндричних і конічних вихідних валах стан-
дартизованих редукторів передбачається шпонкове з’єднання, а у порожнистих валах — шліцеве з’єднання.

Циліндричні одноступінчасті горизонтальні редуктори типу ЦУ реалізують передаточні числа в межах 2,0...6,3 при обертових моментах на тихохідному валу ТТ = (250...4000) Н∙м. Основні технічні характеристики редукторів типу ЦУ, такі як міжосьова відстань а, передаточне число u, номінальний обертовий момент на тихохідному валу ТТ , допустиме радіальне навантаження на вихідні ділянки валів Fr, та інші наведені у таблицях додатку.

Форма корпусу редукторів типу ЦУ зображена на рис. 1. До складу редукторів входить пара циліндричних косозубих коліс із валами, розміщеними на конічних роликових підшипниках. Габаритні, монтажні і приєднувальні розміри редукторів наводяться у відповідних каталогах та довідниках (див. додаток).

Під час експлуатації редуктори типу ЦУ допускають короткочасні перевантаження при пусках або зупинках, що в 2,2 раза перевищують номінальні, якщо число циклів появи перевантажень не перевищує 105 протягом усього строку служби редуктора. Під час роботи редукторів у реверсивному режимі номінальні обертові моменти на тихохідному валу треба зменшувати на 30 %.

За ГОСТ 20373—80 редуктори типу ЦУ виготовляються за варіантами складання (див. рис. 6)- 11; 12; 13; 21; 22; 23; 31; 32; 33.

Приклад умовного позначення редуктора: Редуктор ЦУ-200-5,6-12У2, ГОСТ 25301—82, де ЦУ — тип редуктора; 200—міжосьова відстань; 5,6— передаточне число; 12 — варіант складання; У2 — кліматичне виконання (помірний клімат) і категорія розміщення за ГОСТ 15150—69.

Одноступінчасті черв’ячні редуктори типу Ч (типорозміри Ч-40, Ч-63,
Ч-80, Ч-100, Ч-125, Ч-160) забезпечують передаточні числа у межах 8 … 80
і обертові моменти на тихохідному валу ТТ = (25... 2000) Н∙м. Основні технічні характеристики одноступінчастих черв’ячних редукторів типу Ч задаються залежно від частоти обертання швидкохідного вала (черв’яка) nШ і номінального передаточного числа u.

Редуктори типу Ч мають нероз’ємний корпус (рис. 3), а бокові кришки корпусу — це гнізда для опор тихохідного вала. На валу черв’яка під відповідним кожухом розміщено вентилятор для обдування корпусу. Всі корпуси редукторів типу Ч на зовнішній поверхні мають ребра для поліпшення тепловіддачі. Габаритні, монтажні і приєднувальні розміри черв’ячних редукторів наводяться у довідниках (дивись додаток).

Черв’ячні редуктори розраховані на тривалу неперервну роботу при постійному режимі навантаження і температурі навколишнього середовища
20 °С. Температура мастила у корпусі редуктора допускається не більш ніж
95 °С.

Редуктори допускають короткочасні перевантаження, що у 2 рази перевищують номінальні, за умови, що число циклів перевантажень на швидкохідному валу не перевищує 3∙106 протягом строку служби редукторів.

Якщо черв’ячний редуктор працює у повторно-короткочасних режимах із тривалістю циклів не більше ніж 10 хв., то обертові моменти, що наведені у табл. 4, можна збільшити.

Згідно з ГОСТ 20373—80 редуктори типу Ч виготовляють за варіантами складання 51, 52 і 53 (див. рис. 6). Вихідні ділянки тихохідних валів можуть бути циліндричними, конічними або порожнистими.

Приклад умовного позначення черв’ячного одноступінчастого редуктора загального призначення типу Ч: Редуктор Ч-125-40-51-2-3- КУ3, де Ч — тип редуктора; 125 — міжосьова відстань; 40 — передаточне число; 51 — варіант складання; 2 — варіант розміщення черв’ячної пари; 3—площина закріплення редуктора з боку черв’ячного колеса; К — вихідні ділянки валів конічні; УЗ — кліматичне виконання і категорія розміщення за ГОСТ 15150—69.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...