ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТА ОСОБИ, ЯКА СТАНОВИТЬ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВИЙ ІНТЕРЕС

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТА ОСОБИ, ЯКА СТАНОВИТЬ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВИЙ ІНТЕРЕС

Спеціальність: 19.00.06 – юридична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КИЇВ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі практичної психології Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник –доктор психологічних наук, професор

Медведєв Володимир Степанович,

Навчально-науковий інститут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ,

професор кафедри практичної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент

Барко Вадим Іванович,

Академія управління МВС,

проректор з навчальної та методичної роботи

кандидат психологічних наук

Цільмак Олена Миколаївна,

Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ,

начальник кафедри юридичної психології та педагогіки

Захист відбудеться “ 21 ” грудня 2007 року о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл.,1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл.,1

Автореферат розісланий “ 14 ” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І.Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Розбудова демократичної, правової України та курс на європейську інтеграцію обумовлюють необхідність системного реформування органів внутрішніх справ України. Ефективна діяльність ОВС у нових умовах неможлива без її всебічного та ґрунтовного забезпечення. Одним із його основних напрямків є психологічне забезпечення.

Психологічне забезпечення представляє собою розробку нових, адаптацію та застосування вже існуючих знань у вигляді методик, технологій, рекомендацій з метою: а) підвищення ефективності оперативно-службової діяльності; б) збереження та зміцнення психологічного здоров’я, повної реалізації психологічного потенціалу персоналу ОВС. Згідно чинних нормативних документів психологічне забезпечення в ОВС України здійснюється у двох напрямках: 1) психологічне супроводження оперативно-службової діяльності; 2) психопрофілактична робота з персоналом. Складання психологічних портретів правопорушників (злочинців) з подальшим їх використанням в оперативно−розшукових та слідчих заходах визначено як одне з пріоритетних завдань першого напрямку. Така пріоритетність пов’язана, зокрема, з попередженням та розслідуванням так званих неочевидних злочинів, серійних убивств, зґвалтувань і т. ін., встановленням та затриманням осіб, які їх скоїли.

Психологічний портрет особи, яка представляє оперативно-службовий інтерес, є новим, перспективним напрямком використання психологічних знань у правоохоронній діяльності. Об’єктом складання психологічного портрету можуть виступати різні категорії осіб, але найбільш актуальною є розробка психологічного портрету особи, яка підозрюється у скоєнні злочину (злочинця). Дана обставина визначає центральний напрямок дисертаційного дослідження.

Історичний пріоритет розробки психологічного портрету в інтересах правоохоронної практики належить Академії ФБР США. В ОВС України розробку психологічного портрету розпочато після створення в 1997 р. психологічної служби. Це питання в останній час привертає все більшу увагу з боку науковців та практиків. У контексті більш загальних проблем окремі аспекти, які стосуються теми нашого дослідження, розглянуті вітчизняними психологами та юристами − В.І.Барком, А.В.Іщенком, В.П.Казміренком, Л.І.Казміренко, М.В.Костицьким, В.С.Кузьмічовим, Є.Д.Лук’янчиковим, С.Д.Максименком, В.С.Медведєвим, В.В.Рибалкою, В.М.Синьовим, В.О.Татенком, С.І.Яковенком та ін.

Проблеми психологічного портрету злочинця у своїх роботах так чи інакше торкалися Д.О.Александров, Ю.М.Антонян, Р.Л.Ахмедшин, Дж.Бруссел, Б.Л.Гульман, Д.Дуглас, М.І.Єнікеєв, С.П.Зеленківський, А.Ф.Зелінський, Я.Ю.Кондратьєв, Н.В.Кубрак, В.А.Кузнєцов, О.Ф.Лазурський, І.В.Мартиненко, О.М.Морозов, В.А.Образцов, С.В.Познишев, О.Р.Ратінов, О.М.Столяренко, С.А.Тарарухін, О.В.Тімченко, В.Є.Христенко, О.М.Цільмак, В.І.Черненілов, А.П.Чуприков, Ю.В.Чуфаровський та ін.

При певних успіхах щодо складання та використання психологічного портрету потребують суттєвого покращення змістовно-методичні аспекти, організація та порядок взаємодії з психологом різних осіб, які мають відношення до психологічного портрету. Вирішення цих питань до певної міри стримується недостатньою науково-теоретичною розробкою проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно п.2.8. Наказу МВС України від 05.07.2004р. №755 „Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 років”, на замовлення ЦПП ДРП МВС України від 18.04.2005 р. та плану науково-дослідної роботи Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС (до березня 2006 року − Київського юридичного інституту МВС України). Тему затверджено в Координаційній раді з психолого-педагогічних наук АПН України (протокол від 25.05. 2005 р. №5).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка та впровадження комплексу пропозицій та рекомендацій щодо оптимізації складання та використання психологічного портрету особи, яка становить оперативно-службовий інтерес.

Завдання дослідження:

1) проаналізувати поняття “психологічний портрет” та його висвітлення у психологічній і юридичній літературі;

2) з’ясувати необхідні для складання психологічного портрету основні джерела отримання вихідної інформації, порядок роботи з ними;

3) провести емпіричне дослідження стану розробки та використання психологічного портрету в ОВС України;

4) визначити загальні принципи і конкретні прийоми збирання, обробки, аналізу та інтерпретації даних, на підставі яких складається психологічний портрет;

5) розробити та апробувати алгоритм складання психологічного портрету, внести пропозиції щодо нормативних документів з метою визначення підстав для розробки і використання психологічного портрету у правоохоронній діяльності.

Об’єкт дослідження: психологічний портрет як спосіб представлення вибіркової сукупності значущої інформації щодо особи.

Предмет дослідження: теоретичні та методичні засади складання психологічного портрету особи, яка становить оперативно-службовий інтерес.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи:

− аналіз та систематизація наукових даних – при дослідженні науково-теоретичних положень щодо психологічного портрету особи у психологічній та юридичній площині;

− контент-аналіз − при опрацюванні нормативно-методичних документів та зразків психологічних портретів;

− напівстандартизоване інтерв’ю, усне опитування, бесіда − при виявленні думок фахівців щодо стану розробки та використання психологічного портрету в ОВС України.

На етапі емпіричного дослідження здійснено експертне оцінювання, суб’єктами якого були 106 працівників служби психологічного забезпечення ОВС України та 22 начальники Центрів практичної психології. Здійснено якісний аналіз 34 психологічних портретів злочинців. Проведено інтерв’ю з 20 фахівцями-психологами, що мають особистий досвід складання психологічних портретів, і бесіди з 43 практичними працівниками оперативних та слідчих підрозділів, що виступали замовниками та користувачами психологічних портретів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступіобґрунтовано актуальність обраної теми, розкрито мету та дослідницькі завдання, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведені дані щодо апробації та структури дисертаційної роботи.

Перший розділ „Теоретичні засади розробки психологічного портрету”складається з двох підрозділів.

У підрозділі 1.1. „Психологічний портрет у системі психолого-юридичних понять”зазначено, що у практичній психології та правоохоронній діяльності використовується кілька основних способів представлення інформації щодо особи. Вони зафіксовані у поняттях „психологічна характеристика”, „карта (схема) особистості”, „психологічний профіль”, „психологічний портрет”. Порівняльний аналіз засвідчує, що вказані способи, маючи певний спільний зміст, відрізняються за джерелами, методами отримання вихідної інформації, формою та особливостями її представлення, об’єктом та сферою застосування, що відображено у табл. 1

Таблиця 1

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити такі загальні висновки.

1. У правоохоронній діяльності поняття психологічного портрета як способу представлення інформації щодо особи використовується поряд з поняттями характеристики, карти (схеми), профілю. Психологічний портрет − це цілісний, у різній мірі формалізований та структурований спосіб представлення сукупності юридично важливої психологічної та іншої (медико-біографічної, антропометричної тощо) інформації щодо особи чи групи осіб в інтересах вирішення оперативно-службових завдань. Найбільш актуальним різновидом психологічного портрета є портрет злочинця, у тому числі а) розшуковий, або портрет невідомого злочинця, б) портрет підозрюваного чи ймовірного злочинця, в) портрет конкретного злочинця.

2. Практика складання психологічного портрета, яка започаткована в ОВС України з 1999 р., повинна враховувати закордонний досвід (США, Велика Британія, Росія та ін.) у контексті соціально-економічних, національно-етнічних, ментальних та інших особливостей.

Теоретико-методологічною основою психологічного портретування виступає положення про те, що злочинець неминуче об’єктивує свою особистість у злочині та його складових. Безпосередньою базою розробки психологічного портрета слугують уявлення про особистість та її структуру. Під таким кутом зору найбільш продуктивними є підходи Г.Гросса, К.К.Платонова, В.В.Рибалки.

3. Емпіричне дослідження стану розробки та використання психологічного портрета в ОВС України засвідчило наявність труднощів і невирішених питань змістовно-методичного та організаційно-правового характеру. Зокрема вони стосуються структури психологічного портрета, його правового статусу, підстав складання, допуску профілера до джерел інформації, спеціальної підготовки психологів та ін. Низку відповідних пропозицій сформульовано та направлено до ЦПП ДРП МВС України.

4. Інформаційну базу складання психологічного портрета утворюють 4 групи джерел:

1) „людські” − потерпілий, свідки, особи, які безпосередньо знають злочинця (родичі, знайомі та ін.); працівники правоохоронних органів, які безпосередньо контактували зі злочинцем;

2) експертно-криміналістичні − результати експертиз, фото- та відео- матеріали, протоколи огляду місця події злочину тощо;

3) предметно-речові − знаряддя скоєння злочину, матеріальні „автографи” злочинця та ін.;

4) матеріали кримінальної та оперативно-розшукової справ, які не включені у попередні групи.

5. Методично грамотне складання психологічного портрета передбачає дотримання сукупності певних принципів (науковості, об’єктивності, комплексності та ін.), використання конкретних прийомів та правил (структуризації особистості, реконструкції механізму злочину, рефлексії, психологічного моделювання та інтерпретації поведінки злочинця та ін.). Така вимога у поєднанні зі статистичним та аналітико-психологічним підходами забезпечує належну прогностичність психологічного портрета.

6. Типова структура психологічного портрета може включати такі розділи:

а) обгрунтувальний − аргументована інформація щодо ознак злочинця за наявності об’єктивних слідів і обставин злочину;

б) кваліфікаційний − характеристика мотивів скоєння злочину (злочинів) і типу особистості злочинця;

в) ідентифікаційний − характеристика базових соціально-демографічних та психологічних ознак злочинця, суттєвих для його ідентифікації;

г) розшуковий − інформація, яка може сприяти розшуку та затриманню злочинця;

д) прогностичний − ймовірний прогноз подальшої поведінки та намірів злочинця і можливого перебігу подій.

Процедура складання психологічного портрета включає такі основні стадії: збирання інформації, психологічний опис злочинця з виокремленням найбільш суттєвих характеристик; формування пропозицій щодо особливостей розшуку та затримання злочинця, розробка рекомендацій щодо особливостей допиту та інших слідчих дій.

7. Психологічний портрет доцільно оформляти у вигляді „Висновку спеціаліста-психолога”. Цей документ повинен включати загальну частину − відомості про підстави складання психологічного портрета, його замовника та особу психолога-профілера, опис події злочину та перелік джерел, використаних для складання психологічного портрета і спеціальну частину − власне психологічний портрет.

8. Перспективи подальшого дослідження пов’язані з науковим обґрунтуванням мінімально достатньої інформаційної бази для психологічного портретування та визначенням переліку обов’язкових джерел інформації. Актуальною розробка конкретних методик складання портретів різних категорій осіб. Окремим напрямком є визначення змісту і структури психологічного портрета групи як суб’єкта злочину та розробка методики складання такого портрета.

АНОТАЦІЯ

Діденко О.І. Теоретичні та методичні засади складання психологічного портрета особи, яка становить оперативно-службовий інтерес. − Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 − юридична психологія. − Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2007.

Дисертація присвячена розробці нових, адаптації та застосуванню вже існуючих знань у вигляді методик, технологій, рекомендацій щодо складання психологічного портрета особи, яка становить оперативно-службовий інтерес, на прикладі складання психологічного портрета злочинця.

У роботі визначено зміст понять “психологічна характеристика”, “карта (схема) особистості”, “психологічний профіль”, “психологічний портрет” та здійснено їх порівняльну характеристику. Запропоновано класифікацію основних видів психологічних портретів. Розроблено орієнтовну методику складання психологічного портрета злочинця. Набули подальшого розвитку підходи до класифікації джерел інформації для складання психологічного портрета та сукупність основних принципів, прийомів і правил психологічного портретування. Удосконалено структуру та зміст психологічного портрета злочинця та порядок і процедури взаємодії психолога з різними особами при складанні та використанні психологічного портрета.

Ключові слова:психологічний портрет; особа, яка становить оперативно-службовий інтерес; злочинець; принципи, прийоми та правила психологічного портретування; методика складання психологічного портрета; психолог-профілер.

АННОТАЦИЯ

Диденко О.И. Теоретические и методические основы составления психологического портрета лица, представляющего оперативно-служебный интерес. − Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 − юридическая психология. − Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2007.

Диссертация посвящена разработке новых, адаптации и применению уже существующих знаний в виде методик, технологий, рекомендаций относительно составления психологического портрета лица, представляющего оперативно-служебный интерес, на примере составления психологического портрета преступника.

В работе определено содержание понятий “психологическая характеристика”, “карта (схема) личности”, “психологический профиль”, “психологический портрет” и осуществлена их сравнительная характеристика. Предложена классификация основных видов психологических портретов. Разработана ориентировочная методика составления психологического портрета преступника. Получили дальнейшее развитие подходы относительно классификации источников информации для составления психологического портрета и совокупности основных принципов, приёмов и правил составления психологического портрета. В работе изложены рекомендации по структуре и содержанию психологического портрета преступника, порядку и процедуре взаимодействия психолога с разными лицами в процессе его составления.

Проведено эмпирическое исследование состояния разработки и использования психологического портрета в ОВД Украины и сделаны выводы о том, что методическая база для его составления носит преимущественно теоретический характер и лишь частично пригодна для практической деятельности. Основные трудности и нерешённые вопросы касаются структуры психологического портрета, его правового статуса, оснований для составления, допуска психолога-профилера к источникам информации, специальной подготовки психологов и т.д..

В работе сформулированы требования относительно профессиональной подготовки психолога-профилера. С их учётом была аргументирована необходимость включения в учебный план подготовки психологов в высших учебных заведениях МВД Украины дисциплин „Психология оперативно-розыскной деятельности”, „Методика составления психологического портрета”.

Предложено создание единой базы учёта насильственных сексуальных, в том числе серийных, преступлений (по аналогии с российскими программами „Монстр” и „Досье”). Следующим этапом после их создания, станет формирование постоянно действующей межведомственной группы по составлению психологических портретов при расследовании наиболее резонансных преступлений, особенно совершённых в условиях неочевидности.

В работе определены общие принципы и конкретные приёмы сбора, обработки, анализа и интерпретации данных для составления психологического портрета. Разработан и апробирован алгоритм составления психологического портрета, внесены предложения относительно нормативных документов, касающихся разработки и использования психологического портрета.

Определены перспективы дальнейшего исследования, связанные с разработкой конкретных методик составления портретов относительно разных категорий лиц. Отдельным направлением будущих исследований является определение содержания и структуры психологического портрета группы как субъекта преступления и разработка методики составления такого портрета.

Ключевые слова:психологический портрет; лицо, представляющее оперативно-служебный интерес; преступник; принципы, приёмы и правила психологического портретирования; методика составления психологического портрета; психолог-профилер.

SUMMARY

Didenko O.I. Theoretical and Methodological Bases of Making up a Psychological Portrait of the Person in the Detective − Service Interests. − Manuscript.

The Thesis to obtain the Degree of Candidate of Psychological sciences on specialty 19.00.06 − Legal Psychology. − Kiev National University of Internal Affairs, Kyiv, 2007.

The dissertation is devoted to working out the new knowledge and adaptation, application the old ones as method, technologies, recommendations for making up a psychological portrait of the person in the detective − service interests, using as an example of the psychological portrait of the criminal.

The work specifies the terms „psychological characteristic”, „personality characteristic”, „personality scheme”, „psychological profile”, „psychological portrait” and „gives their comparative characteristic”. The classification of the main types of psychological portrait has been proposed. The approximate method of making up a psychological portrait of a criminal has been worked out. The approaches to the classification of the information sources for mashing up psychological portrait and the complex of the main principles, means and rules of mashing up psychological portrait have been further improved. The structure and the contents of psychological portrait of a criminals, the order as well as the procedure of interaction between a psychologist and different categories of people while mashing up and application of psychological portrait have been developed.

The hey words: psychological portrait; person in detective − service interests; criminal; principles, means and ruses of making up psychological portrait; method of mashing up a psychological portrait; psychologist − profiler.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СКЛАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПОРТРЕТА ОСОБИ, ЯКА СТАНОВИТЬ ОПЕРАТИВНО-СЛУЖБОВИЙ ІНТЕРЕС

Спеціальність: 19.00.06 – юридична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

КИЇВ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі практичної психології Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ

Науковий керівник –доктор психологічних наук, професор

Медведєв Володимир Степанович,

Навчально-науковий інститут підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ,

професор кафедри практичної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, доцент

Барко Вадим Іванович,

Академія управління МВС,

проректор з навчальної та методичної роботи

кандидат психологічних наук

Цільмак Олена Миколаївна,

Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ,

начальник кафедри юридичної психології та педагогіки

Захист відбудеться “ 21 ” грудня 2007 року о “14” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 в Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл.,1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, Солом’янська пл.,1

Автореферат розісланий “ 14 ” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І.Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми.Розбудова демократичної, правової України та курс на європейську інтеграцію обумовлюють необхідність системного реформування органів внутрішніх справ України. Ефективна діяльність ОВС у нових умовах неможлива без її всебічного та ґрунтовного забезпечення. Одним із його основних напрямків є психологічне забезпечення.

Психологічне забезпечення представляє собою розробку нових, адаптацію та застосування вже існуючих знань у вигляді методик, технологій, рекомендацій з метою: а) підвищення ефективності оперативно-службової діяльності; б) збереження та зміцнення психологічного здоров’я, повної реалізації психологічного потенціалу персоналу ОВС. Згідно чинних нормативних документів психологічне забезпечення в ОВС України здійснюється у двох напрямках: 1) психологічне супроводження оперативно-службової діяльності; 2) психопрофілактична робота з персоналом. Складання психологічних портретів правопорушників (злочинців) з подальшим їх використанням в оперативно−розшукових та слідчих заходах визначено як одне з пріоритетних завдань першого напрямку. Така пріоритетність пов’язана, зокрема, з попередженням та розслідуванням так званих неочевидних злочинів, серійних убивств, зґвалтувань і т. ін., встановленням та затриманням осіб, які їх скоїли.

Психологічний портрет особи, яка представляє оперативно-службовий інтерес, є новим, перспективним напрямком використання психологічних знань у правоохоронній діяльності. Об’єктом складання психологічного портрету можуть виступати різні категорії осіб, але найбільш актуальною є розробка психологічного портрету особи, яка підозрюється у скоєнні злочину (злочинця). Дана обставина визначає центральний напрямок дисертаційного дослідження.

Історичний пріоритет розробки психологічного портрету в інтересах правоохоронної практики належить Академії ФБР США. В ОВС України розробку психологічного портрету розпочато після створення в 1997 р. психологічної служби. Це питання в останній час привертає все більшу увагу з боку науковців та практиків. У контексті більш загальних проблем окремі аспекти, які стосуються теми нашого дослідження, розглянуті вітчизняними психологами та юристами − В.І.Барком, А.В.Іщенком, В.П.Казміренком, Л.І.Казміренко, М.В.Костицьким, В.С.Кузьмічовим, Є.Д.Лук’янчиковим, С.Д.Максименком, В.С.Медведєвим, В.В.Рибалкою, В.М.Синьовим, В.О.Татенком, С.І.Яковенком та ін.

Проблеми психологічного портрету злочинця у своїх роботах так чи інакше торкалися Д.О.Александров, Ю.М.Антонян, Р.Л.Ахмедшин, Дж.Бруссел, Б.Л.Гульман, Д.Дуглас, М.І.Єнікеєв, С.П.Зеленківський, А.Ф.Зелінський, Я.Ю.Кондратьєв, Н.В.Кубрак, В.А.Кузнєцов, О.Ф.Лазурський, І.В.Мартиненко, О.М.Морозов, В.А.Образцов, С.В.Познишев, О.Р.Ратінов, О.М.Столяренко, С.А.Тарарухін, О.В.Тімченко, В.Є.Христенко, О.М.Цільмак, В.І.Черненілов, А.П.Чуприков, Ю.В.Чуфаровський та ін.

При певних успіхах щодо складання та використання психологічного портрету потребують суттєвого покращення змістовно-методичні аспекти, організація та порядок взаємодії з психологом різних осіб, які мають відношення до психологічного портрету. Вирішення цих питань до певної міри стримується недостатньою науково-теоретичною розробкою проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно п.2.8. Наказу МВС України від 05.07.2004р. №755 „Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 років”, на замовлення ЦПП ДРП МВС України від 18.04.2005 р. та плану науково-дослідної роботи Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС (до березня 2006 року − Київського юридичного інституту МВС України). Тему затверджено в Координаційній раді з психолого-педагогічних наук АПН України (протокол від 25.05. 2005 р. №5).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка та впровадження комплексу пропозицій та рекомендацій щодо оптимізації складання та використання психологічного портрету особи, яка становить оперативно-службовий інтерес.

Завдання дослідження:

1) проаналізувати поняття “психологічний портрет” та його висвітлення у психологічній і юридичній літературі;

2) з’ясувати необхідні для складання психологічного портрету основні джерела отримання вихідної інформації, порядок роботи з ними;

3) провести емпіричне дослідження стану розробки та використання психологічного портрету в ОВС України;

4) визначити загальні принципи і конкретні прийоми збирання, обробки, аналізу та інтерпретації даних, на підставі яких складається психологічний портрет;

5) розробити та апробувати алгоритм складання психологічного портрету, внести пропозиції щодо нормативних документів з метою визначення підстав для розробки і використання психологічного портрету у правоохоронній діяльності.

Об’єкт дослідження: психологічний портрет як спосіб представлення вибіркової сукупності значущої інформації щодо особи.

Предмет дослідження: теоретичні та методичні засади складання психологічного портрету особи, яка становить оперативно-службовий інтерес.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були використані такі методи:

− аналіз та систематизація наукових даних – при дослідженні науково-теоретичних положень щодо психологічного портрету особи у психологічній та юридичній площині;

− контент-аналіз − при опрацюванні нормативно-методичних документів та зразків психологічних портретів;

− напівстандартизоване інтерв’ю, усне опитування, бесіда − при виявленні думок фахівців щодо стану розробки та використання психологічного портрету в ОВС України.

На етапі емпіричного дослідження здійснено експертне оцінювання, суб’єктами якого були 106 працівників служби психологічного забезпечення ОВС України та 22 начальники Центрів практичної психології. Здійснено якісний аналіз 34 психологічних портретів злочинців. Проведено інтерв’ю з 20 фахівцями-психологами, що мають особистий досвід складання психологічних портретів, і бесіди з 43 практичними працівниками оперативних та слідчих підрозділів, що виступали замовниками та користувачами психологічних портретів.