Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Журналістське «полювання» на педофілів.

До журналістів програми надійшов лист глядачки, в якому та розповідає, що до її доньки, якій на то час виповнилося 14 років, через Інтернет надсилає листи 42-річний чоловік із натяком на сексуальні домагання. За справу взялися з усію серйозністю. Журналістка Дарина Чиж вирішує розгадати можливо, нову схему педофілів. На сам перед, журналістка реєструється в чаті під ніком «Мені 12 років», минув час і зустріч запропонували вже 8 чоловіків, деякі навіть були готові викласти кошти за проведений час не соромлячись описувати мету зустрічі. Журналістка домовилась з найстаршим, як зазначалося, йому було 28 років, але після перевірки документів реальний вік збільшився до 36 років. Звичайно, запросили правоохоронні органи. Чоловіка було затримано, в поліції він провів кілька годин. Мовляв, все ще відбулося немає достатніх підстав для відкриття кримінальної справи.

Статистика контент-простору не втішна, на разі існує несчислена кількість сайтів, чатів, на яких можна побачити неповнолітніх дівчат, які не вагаючись демонструють оголені тіла, проаналізувавши їх можна зробити висновок, що знімки поставні та студійні, що виводить на думку про використання дівчат для розвитку бізнесу. Багато порталів подібного характеру належать іншим країнам, тому наша влада не має впливу на подібні ресурси.

А ось фотосесії для цих сайтів проводися а Києві, в готелі «Гетьман». Учасницями були українки, дівчата 12-ти років, а найжахливіше, що це робилося з дозволу їх батьків.

Ця проблема має глобальний суспільний характер. Схема методу викриття є простою, на відповідних сайтах розміщують фото з інформацією, наприклад, про хлопчика, який прагне познайомитися з дорослим чоловіком, а замість хлопчика приходить поліція. Звичайно, опираючись на закони мало що можна зробити, а висвітлювати і говорити про це треба аби вберегти підростаюче покоління від жахливих речей [39].

Отже, на підставі проаналізованих матеріалів можна зробити висновки. Спецпроект «Гроші» на телеканалі «1+1» є не просто «дзеркалом правди» сучасного суспільства, він несе «допоміжну» функцію. Майже всі проаналізовані випуски програми розроблені на основі листів людей, які не байдужі до інших і намагаються розкрити очі на дійсність. Журналісти проекту розслідують гострі питання, розпутують афери, які стосуються глобальних проблем населення, працюють під прикриттям, грають як справжні актори, без сумніву саме ці аспекти є одними з найважливіших у створенні сюжету. Ці унікальні матеріали розкривають махінації розроблені проти на основі людського горя, чи беззахисності. І ось розкривається значущість проекту, «Гроші» виступають в ролі захисника і провідника громадян. Ці журналістські розслідування втратять свою актуальність лише коли чиновники усвідомлять хаос, що відбувається навкруги, сайти з дитячими знімками закриють і закон, хоч і недосконалий, почнуть поважати всі без винятку.

 

Висновки до розділу

Найперший випуск спецпроекту «Гроші» війшов 5 років тому на телеканалі «1+1». Ведучими були Олег Дейнека, Жан Новосельцев, а на разі Олександр Дубинський. Гасло програми «Гроші» «дізнайтеся, хто живе за ваш рахунок». Цей проект цікавий глядачеві завдяки своєму опозиційному характеру, який противагу іншим думкам не є політичною заангажованістю або під рольним фінансовим спонсорам. За випусками проекту слідкують люди різноманітних соціальних належностей, політичних поглядів. Журналісти намагаються дотримуватися всіх визначених правил проведення журналістського розслідування, але іноді цього виявляється замало і доводиться використовувати не зовсім етичні інструменти, завдяки чому викриваються афери політичного, економічного зловживання.

Репортери використовують методи прихованих зйомок, мобільні телефони, диктофони, застосовують роботу під прикриттям, для того, щоб дістати якомога більше інформації та доказів. Глядачі пробачать журналістам, адже важливість розголошення інформації є цінністю для суспільства. Але журналісти не нехтують і традиційними методами збору доказів, таками як інтерв’ю, бесіда, опрацювання документів, контент-аналіз, спостереження, експеримент.

Розслідування, якими займаються журналісти іноді мають негативні наслідки для них особисто. Після сожетів, працівникам «Гроше» часто погрожують розправою, що вимагає постійно зміни житла. Найбільш відомим є напад зловмисників на журналіста Дмитра Волкова у 2012 році, якому нанести тяжкі фізичні ушкодження, через розлідування розподілу земель у передмісті Києва.

Та незважаючи ні на що журналісти стоять на варті суспільних прав та інтересів. Надаючи в ефір потрібну інформацію. Листи-звернення з проханнями розібратися в протизаконних подіях, коли влада безсила є найголовнішим доказом присутнього сенсу в кропіткій роботі «Грошей». Наприклад, в ході розслідування про кровопролиття Вячеславом Мазурком в ТРЦ «Караван», вдалося притягти до кримінальної відповідальності осіб, які недотримувалися закону, що призвело до фатальних подій. Сюжет про купівлю ліків за допогою інтернету вберіг напевне вберіг чимало батьків від помилок.

В нинішній ситуації дуже складно створювати якісні аналітичні проекти. Адже, створити розважальну програму значно легше. Українські медіа не так давно почали використовувати журналістські розслідування. На разі, аналітика використовується як інтелектуальна зброя, спрямована на відновлення свідомості українських людей і треба зауважити відчувається прогрес. Наявність таких жанру журналістського розслідування та таких програм як «Гроші» дає надію, що незабаром порядність та людяність повернеться в українські оселі.

 


 

ВИСНОВКИ

В результаті проведеної роботи ми визначили, що жанр журналістського розслідування зародився в США наприкінці XIX - початку XX століття завдяки руху «макрейкерів», в якому журналісти боролися проти корупції, економічних афер і намагалися привернути увагу суспільства до проблем в країні.

Наступним етапом в розвитку журналістського розслідування сприяла поява Інтернет-простору і заснування сайту «Wikileaks» розроблений Ассанжем, саме він заснував новий метод, в якому розповсюдження соціально значимої інформації відбувається без використання аналітики.

Використання журналістського розслідування на просторах українського телебачення на відміну від іноземних колег відбулося із затримкою на декілька десятиліть, ця тенденція пов’язана з тодішнім політичним устроєм країни, жорстка цензура не дозволяла розвиток цього жанру. Але здобуття Україною незалежності породили у громадян інтерес до політичного життя країни це в свою чергу визначило необхідність у появі захисника інтересів народу, що уособлював такий жанр як журналістське розслідування.

Тому як правило, предметом журналістського розслідування виступає соціально-негативне явище, яке може бути прихованим або відомим суспільству. Задача журналістського розслідування полягає в розгляді цих і, якщо є потреба, аналізі цих явищ. В ролі яких може виступати корумпованість, економічні афери, привішення посадовцями свої службових обов’язків, соціальні події, що порушують законодавство, чи моральний кодекс людяності. Такі феномени є наслідками дій людей, які не є компетентними у визначенні займаного положення, халатності і невиконанні обов’язків перед суспільством.

Практика говорить, що зазвичай ці ситуації приховуються від громадськості, а їй висвітлення на сьогодні є найпершим завданням, це доводить значущість жанру журналістського розслідування як самостійного виконавчого органу країни.

Метою журналістського розслідування є визначення причин утворення негативних тенденцій. Для досягнення цієї мети виступає журналіст-розслідувач і звертається до стандартів отримання інформації, до цих методів відносяться: спостереження, інтерв’ю, робота з джерелами, аналіз отриманих документів, розслідування під прикриттям, впровадження в необхідну структуру, обробка інформації, її належне зберігання і формування.

Процес розслідування включає с себе збір інформації, вимагає дотримання правил проведення, використання лише дозволених і прописаних експертами методів, матеріал завдання обов’язково повинен пройти перевірку фактів на достовірність і бути юридично підтверджений фахівцями.

Журналістське розслідування на телебаченні вимагає від репортера використання не тільки джерел інформації і методів проведення, а й використання візуальних формотворчих засобів, які виконують функцію розуміння мети сюжету і враження від нього, на відмінну від газетного розслідування де головній ролі виступає текст.

Визначення теми журналістського розслідування, перш за все повинна мали суспільну значимість, бо передача може бути цікавою для глядача, тільки у випадку вдало обраної теми, для цього журналіст повинен визначити на скільки ця тема актуальна для суспільства на сьогоднішній день. Саме через це жанр вимагає від журналіста високої професійної підготовки. Якість кінцевого результату розслідування залежить від взаєморозуміння у знімальній групі репортерів.

Яскравим прикладом журналістського розслідування на українському телебаченні є спецпроект «Гроші» на телеканалі «1+1». В програмі розслідують таємниці суспіньного і полутичного характеру.

Спецпроект фахівець в області соціальних розслідувань, але у деяких сюжетах відчуається політична і кримінальна направленність.

У вивченні структури спецпроекту ми проанвлізували декілька актуальніших для свого часу випуски. Тому можемо зробити висновоки, по-перше найголовнішою задачею спецпроекту «Гроші» викриття злочмнів скоєних проти українського суспільства, розкритті першопричин ситуацій, які спчинили негативні наслудки для формування здорової громадськості.

Звичайно, в першу чергу програма позиціонує себе як проект соціальної направленності, що спеціалізується економічних аферах. Про це нам каже головне гасло «Грошей»: «дізнайтеся, хто живе за ваш рахунок», без сумніву, спецпроект має опозиційний характер, а теперішній стан країни просто вимагає від ЗМІ формування руху опору.

Журналісти, які працюють над кожним випуском намагаються дотримуватися правил і методів проведення розслцдування, але у в процесі вивчення вдалося визначити, що іноді використовуються інструменти здобуття інформації суперечать етичним нормам, зйомки на мобільний телефон, порешення політкоректності, зживання непрофесійної лексики, але результати цих порушень викривать махінації економічного і полутичного зловживання і розбивать упевненість порушників у своїй безкарності.

В процесі розслідування журналістів «Грошей» дуже часто погрожують, що довидить правильно обраний напрямок спецпроекту. Бо, найголовніше для встановлення справедливості, як наприклад в ході розслідування в ТРЦ «Караван», Діпропетровської області, де вдалося притягти до кримінальної відповідальності керівництво магазину, адже їх халатність призвела до події, що обірвали людське життя.

На сьогодні створення якісного журналістського розслідування надзвичайно складний процес. Українські медіа використовую аналітику як інтелектуальну зброю проти порушення соціальних норм, та на відновлення свідомості українського суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тертычный А.А. Расследовательская журналистика: Учебное пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 2002.

2. Журналистское расследование: История метода и современная практика / под общ. ред. А.Д. Константинова. СПб: «ОЛМА- Пресс», 2001.

3. Чистые перья: Сборник журналистских расследований (1999 -- 2001). М.: Галерия, 2001.

4. Шепилова Г.Г. Публицистика Гюнтера Вальрафа. Свердловск: Изд-во УрГУ, 1990.

5. Противоядие от летаргии. Журналистские расследования в США. Вейер Д., Нойес Д. // Журналист 1994. №5. с. 35-36.

6. Уллмен Дж. Журналистские расследования: современные методы и техника. М.: Виоланта, 1998.

7. Рэндалл Д. Универсальный журналист. М.: Виоланта,1996.

8. Тертычный А.А. Жанры периодической печати: Учебное пособие. М.: Аспект Пресс, 2000.

9. Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001.

10. Лазутина Г.В. Профессиональная этика журналиста: Учебное пособие. М.: Аспект Пресс, 2000.

11. Вальраф Г. Нежелательные репортажи. М.: Мысль, 1982.

12. Мурікан Ж. Журналістське розслідування. К.: Софія-А, 2003.

13. Шостак М.І. Интервью. Метод и жанр. М.: Аспект Пресс, 1997.

14. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. вид. друге, доп. і поліпш. Харків: ХІФТ, 2000.

15. Шостак М.І. Интервью. Метод и жанр. М.: Аспект Пресс, 1997.

16. Балуев С., Вышенков Е. «Журналистское расследование. История метода и современная практика» СПб.: «Издательский Дом "Нева"»; М.: «ОЛМА-ПРЕСС» 2003

17. Егоров Вилен Васильевич «Телевидение: Страницы истории» М.: Аспект Пресс, 2004 г.

18. Ким М.Н. «Технология создания журналистского произведения» СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001.

19. Муратов С.А. «Телевизионное общение в кадре и за кадром». Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальности «Журналистика» М.: Аспект Пресс, 2003.

20. Саруханов В.А. «Азбука телевидения». Учебное пособие для вузов М.: Аспект Пресс, 20035. Станько А.И. Журналистские расследования. Ростов н/Д, 1997.

21. Ворошилов В.В. Конфликт в журналистском отражении: Учебное пособие. СПб.: Юнона, 1993.

22. Вакурова Н. В., Московкин Л. И. «Типпология жанров современной экранной продукции». Учебное пособие, Москва, 1997

23. Аграновский В.А. Вторая древнейшая. Беседы о журналистике: Учебник / В.А. Аграновский М.: Вагриус, 1999. – 415 с.

24.Адорно Т. К. Теорія естетики; пер. з нім. П. Таращук / Т. К. Адорно. – К.: Основа, 2002. – 518 с.

25. Акопов А.И. Аналитические жанры публицистики. Письмо. Корреспонденция. Статья: Учебно-методическое пособие для студентов-журналистов/ А.И. Акопов. – Ростов-на-Дону: Издательство Института массовых коммуникаций, 1996. – 51 с.

26. Архив старого ТВ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://staroetv.su/publ/

27. Багиров Е.И., Кацев И.Г. Телевидение. ХХ век / Е.И. Багиров, Кацев И.Г. – М., 1968. – 246 с.

28.Вакурова Н.В., Московкин Л.И. Типология жанров современной экранной продукции: Учебное пособие/ Н.В. Вакурова, Л.И. Московкин. – М., 1997. – 439 с.

29.Вартанов А.С. Актуальные проблемы телевизионного творчества: На телевизионных подмостках/ А.С. Вартанов. – М.: КДУ, Высшая школа, 2003. – 320 с.

30.Веремчук Т. Денис Данько: «Доводиться брехати ледь не щодня» [Електронний ресурс] / Т. Веремчук. – Режим доступу: http://www.

telekritika.ua/lyudi/2012-05-23/71972

31.Ворошилов В.В. Журналистика: Учебник / В.В. Ворошилов. – СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 1999. – 304 с.

32.Дмитровський З.Є. Телевізійна журналістика: Навчальний посібник / З.Є. Дмитровський. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – 156 с.

Долженкова І. «Гроші» таки повернулися [Електронний ресурс] / І. Долженкова. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/teleprogram /2012-09-11/74904

33.Долженкова І. Ловля педофілів [Електронний ресурс] / І. Долженкова. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/kontent/2013-11-13/87506

34.Дубинський О. Як ДАІшники та Швидка таксистами підробляють – програма «Гроші» [Електронний ресурс] / О. Дубинський. – Режим доступу: http://blogs.pravda.com.ua/authors/dubynsky/4ea7e76c42d77/

35.Житарюк М. Трансформаційні тенденції сучасної журналістики: до питання про функції і принципи/ М. Житарюк // Вісник Львівського університету імені І.Франка. – 2011. – № 34. – С. 109–120.

Жорстоко побитий журналіст програми «Гроші» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/nevidomi-zhorstoko-pobili-zhurnalista-programi-groshi.html

36. Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навчальний посібник / В. Й. Здоровега. – Львів : ПАІС, 2000. – 180 с.

 

 

1. Балуев С., Вышенков Е. «Журналистское расследование. История метода и современная практика» СПб.: «Издательский Дом "Нева"»; М.: «ОЛМА-ПРЕСС» 2003

2. Вальраф Г. Нежелательные репортажи. М., 1982.

3. Вакурова Н. В., Московкин Л. И. «Типпология жанров современной экранной продукции». Учебное пособие, Москва, 1997

4. Вальраф Г. Репортер обвиняет. М., 1988.

5. Владимир Саппак «Телевидение и мы. Четыре беседы» М.: «Искусство», 1988

6. Доронин А.И. «Бизнес-разведка»//Ось-89, Москва, 2002.

7. Егоров Вилен Васильевич «Телевидение: Страницы истории» М.: Аспект Пресс, 2004 г.

8. Ким М.Н. «Технология создания журналистского произведения» СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2001.

9. Муратов С.А. «Телевизионное общение в кадре и за кадром». Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальности «Журналистика» М.: Аспект Пресс, 2003.

10. Саруханов В.А. «Азбука телевидения». Учебное пособие для вузов М.: Аспект Пресс, 20035. Станько А.И. Журналистские расследования. Ростов н/Д, 1997.

11. Старый журналист. Литературный путь дореволюционного журналиста. М.; Л., 1930.

12. Тертычный А.А. «Расследовательская журналистика». Учебное пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 2002.

13. Уллмен Д. Журналистские расследования: Современные методы и техника. М., 1998.

14. Юлий Шум «Журналистское расследование. Методические рекомендации» Учебно-методическое пособие

15. Шостак М.І. Интервью. Метод и жанр. М.: Аспект Пресс, 1997.

 

 

10. Закон України «Про інформацію» (www.rada.gov.ua).

 

11. Конституція України. Харків: Парус, 2006.

 

12. Вальраф Г. Нежелательные репортажи. М.: Мысль, 1982.

 

13. Мурікан Ж. Журналістське розслідування. К.: Софія-А, 2003.

 

14. Шостак М.І. Интервью. Метод и жанр. М.: Аспект Пресс, 1997.

 

15. Противоядие от летаргии. Журналистские расследования в США. Вейер Д., Нойес Д. // Журналист 1994. №5. с. 35-36.

 

16. Михайлин І.Л. Основи журналістики: Підручник. вид. друге, доп. і поліпш. Харків: ХІФТ, 2000.

 

17. Станько А.И. Журналистские расследования. Ростов н/Д.: Изд-во Ростов. ун-та, 1997.

 

18. Саруханов В.А. Азбука телевидения: Учебное пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 2003.

 

19. Костюк В.В. Творча робота бакалавра журналістики: Методичні рекомендації до написання та оформлення для студентів спеціальності 6.030201. «Журналістика». Запоріжжя: ЗДУ, 2003.

 

20. Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001.

 

21. Лазутина Г.В. Профессиональная этика журналиста: Учебное пособие. М.: Аспект Пресс, 2000.

 

22. Телевизионная журналистика: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений, обучающихся по направлению и специальности «Журналистика» // ред. коллегия: В.Л. Кузнецов, В.Л. Цвик, А.Я. Юровский. М.: Изд-во Москов. ун-та, 2002.

 

23. Москаленко А.А. Теорія журналістики: Навчальний посібник. К.: Експрес-об'ява, 2002.

 

24. Ворошилов В.В. Конфликт в журналистском отражении: Учебное пособие. СПб.: Юнона, 1993.

17. Станько А.И. Журналистские расследования. Ростов н/Д.: Изд-во Ростов. ун-та, 1997.

 

18. Саруханов В.А. Азбука телевидения: Учебное пособие для вузов. М.: Аспект Пресс, 2003.

 

19. Костюк В.В. Творча робота бакалавра журналістики: Методичні рекомендації до написання та оформлення для студентів спеціальності 6.030201. «Журналістика». Запоріжжя: ЗДУ, 2003.

 

20. Лазутина Г.В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001.

 

21. Лазутина Г.В. Профессиональная этика журналиста: Учебное пособие. М.: Аспект Пресс, 2000.

 

22. Телевизионная журналистика: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений, обучающихся по направлению и специальности «Журналистика» // ред. коллегия: В.Л. Кузнецов, В.Л. Цвик, А.Я. Юровский. М.: Изд-во Москов. ун-та, 2002.

 

23. Москаленко А.А. Теорія журналістики: Навчальний посібник. К.: Експрес-об'ява, 2002.

 

24. Ворошилов В.В. Конфликт в журналистском отражении: Учебное пособие. СПб.: Юнона, 1993.

25. Кузнецов Г.В. Так работают журналисты ТВ: Учебное пособие/ Г.В. Кузнецов. – М.: Издательство Московского университета, 2004. – 403 с.

26. Кузнецов Г.В. ТВ-журналист / Г.В. Кузнецов. – М.: Издательство Московского университета, 1980. – 251 с.

27. Кузнецов Г.В. Тв-журналистика: критерии профессионализма / Г.В. Кузнецов. – М.: «РИП-Холдинг», 2004. – 222с.

28. Кузнецов Г.В., Цвик В.Л. Телевизионная журналистика: Учебное пособие / Г.В. Кузнецов, В.Л. Цвик – М.: «Высшая школа», 2002. – 345 с.

29. Лубчак В. «Ми ¾ великий рупор» / В. Лубчак // День. – 2012. – 9 листопада. – № 204. – С. 25–27.

30. Мащенко І.Г. Телебачення України в 2-х т. – Т. 1. – Телебачення de facto / І.Г. Мащенко. – К., 2001. – 465 с.

31. Програма «Гроші» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://groshi.1plus1.ua/

32. Саппак В.С. Телевидение и мы / В.С. Саппак. – М.: «Искусство», 1988. – 127 с.

33. Саруханов В.А. Азбука телевидения: Учебное пособие / В.А. Саруханов. – М.: «Аспект Пресс», 2003. – 223 с.

34. Сивашева М.Н. Журналистское расследование: от замысла до воплощения: Пособие для журналистов, студентов, преподавателей вузов / М.Н. Сивашева. – Кыргызстан: «Сорос-Кыргызстан», 2006. – 146 с.

35. Словник української мови в 11-ти т. – Т.7. – К: «Наукова думка», 1970–1980. – С.74.

36. Сухенко М. Кожен, хто до тебе прийшов, хоче тебе використати [Електронний ресурс] / М. Сухенко. – Режим доступу: http://www.telek ritika.ua /lyudi/2011-07-22/64484

37. Цыбикова Н.Е. Обратная сторона луны. Записки телеведущей БГТРК/ Н.Е. Цыбакова. – Улан-Удэ, 2003. – 86 с.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...