Аналіз резонансних випусків спецпроекта «Гроші»

В цьому підрозділі увага приділяється найрезонанснішим випускам проекту «Гроші», наслідки яких і досі в пам’яті українців. Саме ці теми створили обличчя програми і підняли на рівень насправді «всеукраїнського визнаного журналістських розслідувань. Відвага та професійність журналістів стала надією на покращення в сучасному суспільному житті.

Саме з цього часу, звернення громадян до журналістської спілки з проханнями допомоги в незаконних ситуацій визнали справжній вплив на українське буття [33].

Журналіст під прикриттям у ТРЦ «Караван», де напередодні сталася смертельна стрілянина вчинена В'ячеславом Мазурком.

Для цілковитого відновлення подій і ретельного розгляду усіх аспектів і непрямих причин події, журналіст Михайло Ткач працював під прикриттям, він влаштувався в ТРЦ «Караван» на посаду охоронця, в якому В'ячеслав Мазурок влаштував стрілянину зі смертельними наслідками. По-перше, журналіст використав не часто практикуючий метод збору інформації, Михайло Ткач змінив ім’я, фіксування розслідування походило з допомогою мобільного телефону, бо використання прихованих камер заборонено законодавством України [37]. В ході вивчення подій було з’ясовано, що охорона не має кожних повноважень для здійснення санкціонованих процедур спрямованих на правопорушника, охоронець може лише викликати поліцію в разі фіксування крадіжки або порушення правопорядку.

Адміністративний штраф можуть накладати лише повноважні особи. Виявилося, що працівники цього правила не дотримуються і накладають штраф відшкодування збитків в 5-ти кратному, іноді 10-ти кратному розмірі, гроші за який ідуть в «бюджет» ТРЦ. Потому, порушника відпускають, а охоронець отримає за це 5 гривень до зарплатні. Цікаво, що після цих жахливих подій, які сталися за виною Мазурка, охоронцям видали справжню вогнепальну зброю не перевіривши їх психологічну спроможність володіти пістолетом. За допомогою метода бесіди журналіст дізнався, що В’ячеслава Мазурка піймали на крадіжці і вимагали виплатити штраф, у відповідь той відмовився влаштував кровопролиття. В результаті журналісту «Грошей» вдалося з’ясувати важливі факти не відомі правоохоронцям, що стали у пригоді в опрацюванні і відкритті кримінальної справи проти керівництва ТРЦ «Караван» [34].

Крадіжки речей на «Укрпошті»

Приводом для цього розслідування стало звернення громадян, які стати жертвами оману працівників пошти. Справа в була в тому, що оформлені бандеролі не приходили до місця призначення і послуга індивідуального штрих-коду, яка дає змогу слідкувати за місцезнаходженням посилки, не є гарантією отримання пакунку. Розслідування у Київському відділені «Укрпошти» виявилося цікавив і неочікуваним. Журналісти застосували вже опрацьований метод роботи під прикриттям. Треба визнати, що тут яскраво виражений психологічний фактор, новим у колективі людям найчастіше довіряють більше, ніж колегам з великим стажем. Журналістка перевірила інформацію і ввела коди з коробок, які виявилися порожніми і з’ясувала, що посилки не дісталися отримувачеві, а їх зміст пограбували працівники «Укрпошти», загалом це дорогий одяг і косметика. Обличчя працівників були записані на мобільний телефон і названі посади. Таким чином, спільноті стала відома нова схема крадіжок на просторах України [35].

Нажива в тюрмах на ув'язнених

За допомогою до журналістів звернувся ув’язнений Житомирської області, який вирішив розібратися куди діваються гроші зароблені колонією.

Саме свідченнях ув’язнених будувалося розслідування. В такій ситуації, журналіст Олег Дайнека, мав лише один вихід, прийти до керівництва колонії та взяти інтерв’ю. Звичайно, візит журналістів неабияк «збадьорив» головного начальника. Юридично, на папері, місця позбавлення волі приносять прибуток до державного бюджету у розмірі 300 тисяч гривень, а насправді надходження дорівнюють близько 10 мільйонам гривень. Звичайно працівник це заперечує, але факт того, що ув’язнений отримує зарплатню в розмірі 30 гривень на місяць, виготовляючи різноманітний текстиль і взуття, говорить сам за себе.

Паралельно, журналіст Костянтин Усов, співпрацював з в’язнями Лук’янівського СІЗО, завдяки чому, вдалося зібрати велику кількість матеріалів. Журналістське розслідування охопило колонії Донецької та Харківської областей, де на територіях будують храми і зоопарки з екзотичними звірами, що доводить масштабність охоплення шахрайських схем на території колонії.

Був лише один нюанс, журналіст називав ув’язнених «зеками», що не відповідає політкоректності і взагалі не додає професійних якостей. Розслідування було кропітким, передбачало багато спілкування і аналізу, та нажаль не відштовхнуло ситуацію з мертвої точки, переформування і змін складу кадрів, які зловживають своїм становищем не відбулося [36].

Купівля ліків через Інтернет

В сюжеті мова йде про онкохворих дітей, розпочинається він з кадрів, де батьки невимовно страждають. Виявилося, що для одужання необхідні ліки, яка зупиняють розвиток хвороби, але купити їх можливо лише за кордоном. В ході розслідування, мати хворої дівчини розповіла, що перерахувала деякі кошти, щоб легально привезти ліки для доньки.

Журналісти вирішили дізнатися, яка ціна препарату за кордоном і наскільки вона відрізняється від українських цін. Для цього був застосований метод експерименту, довелося їхати до Польщі, щоб інформація мала високу достовірність. Поїздка дала результат. Ліки для онкохворих можна купити за рецептом майже в будь-якій аптеці країни, а ціна на них виявилася в 7 разів меншою, за ціну оголошену батькам хворих дітей. Цей випуск став викривальним для інтернет-покупок, викрив одну з найжорстокіших схем обману і маніпулювання людей, що опинилися в безвихідній ситуації. Ці матеріали мають на рідкість важливу роль. По-перше, вони стануть попередженням, а по-друге відкриють очі на речі, яких «нібито не існує». А глядачам залишається лише сподіватися, що влада врешті-решт одумається і згадає про те, що немає нічого важливішого за життя людини [37].