Як даїшники і «швидка» підробляють таксистами

Ще одне журналістське розслідування викликало неабияке здивування. Михайло Ткач, журналіст спецпроекту «Гроші» вже вкотре застосував метод прикриття. Прикинувшись туристом журналіст, з історіє про те, що він запізнюється на потяг, лише за 500 гривень орендував машину Швидкої допомоги і ДАЇ для супроводу по околицям міста, адже повноважні машини, тим більш Швидка допомога, мають право не дотримуватися правил дорожнього руху, тому мають безпреградний шлях і промчали його за 7 хвилин через все місто.

Даїшники погодилися на пропозицію не здогадуючись про включену в кишені камеру мобільного. А ось диспетчер Швидкої допомоги погодилася лише тоді, коли почула завітну суму, блискавично забувши про медичну клятву про яку згадала на початку розмови. Завдяки експерименту, українці нарешті дізналися куди зникає пальне і чому на виклик про термінову медичну допомогу, Швидка приїздить із запізнення, іноді ціною в життя.

Чергове розслідування програми «Гроші» і замовчування скандалу від поліцейського керівництва.

Після виходу в ефір сюжету, креативний продюсер департаменту журналістських розслідувань «1+1» Олександр Дубінській не здивувався, коли даїшники намагалися випасати йому штраф за «порушення», якого не відбулося і супроводили монологом про не чисту совість журналістів. [38].

Журналістське «полювання» на педофілів.

До журналістів програми надійшов лист глядачки, в якому та розповідає, що до її доньки, якій на то час виповнилося 14 років, через Інтернет надсилає листи 42-річний чоловік із натяком на сексуальні домагання. За справу взялися з усію серйозністю. Журналістка Дарина Чиж вирішує розгадати можливо, нову схему педофілів. На сам перед, журналістка реєструється в чаті під ніком «Мені 12 років», минув час і зустріч запропонували вже 8 чоловіків, деякі навіть були готові викласти кошти за проведений час не соромлячись описувати мету зустрічі.

Журналістка домовилась з найстаршим, як зазначалося, йому було 28 років, але після перевірки документів реальний вік збільшився до 36 років. Звичайно, запросили правоохоронні органи. Чоловіка було затримано, в поліції він провів кілька годин. Мовляв, все ще відбулося немає достатніх підстав для відкриття кримінальної справи.

Статистика контент-простору не втішна, на разі існує незчислена кількість сайтів, чатів, на яких можна побачити неповнолітніх дівчат, які не вагаючись демонструють оголені тіла, проаналізувавши їх можна зробити висновок, що знімки поставні та студійні, що виводить на думку про використання дівчат для розвитку бізнесу. Багато порталів подібного характеру належать іншим країнам, тому наша влада не має впливу на подібні ресурси [39 ].

А ось фотосесії для цих сайтів проводилися в Києві, в готелі «Гетьман». Учасницями були українки, дівчата 12-ти років, а найжахливіше, що це робилося з дозволу їх батьків.

Ця проблема має глобальний суспільний характер. Схема методу викриття є простою, на відповідних сайтах розміщують фото з інформацією, наприклад, про хлопчика, який прагне познайомитися з дорослим чоловіком, а замість хлопчика приходить поліція. Звичайно, опираючись на закони мало що можна зробити, а висвітлювати і говорити про це треба аби вберегти підростаюче покоління від жахливих речей [40].

Отже, на підставі проаналізованих матеріалів можна зробити висновки. Спецпроект «Гроші» на телеканалі «1+1» є не просто «дзеркалом правди» сучасного суспільства, він несе «допоміжну» функцію. Майже всі проаналізовані випуски програми розроблені на основі листів людей, які не байдужі до інших і намагаються розкрити очі на дійсність. Журналісти проекту розслідують гострі питання, розплутують афери, які стосуються глобальних проблем населення, працюють під прикриттям, грають як справжні актори, без сумніву саме ці аспекти є одними з найважливіших у створенні сюжету. Ці унікальні матеріали розкривають махінації розроблені на основі людського горя, чи беззахисності. І ось розкривається значущість проекту «Гроші», журналістське розслідування виступає в ролі захисника і провідника громадян. Ці журналістські розслідування втратять свою актуальність лише тоді, коли чиновники усвідомлять хаос, що відбувається навкруги, сайти з дитячими знімками закриються і закон, хоч і недосконалий, почнуть поважати всі без винятку.

Висновки до розділу

Найперший випуск спецпроекту «Гроші» вийшов 5 років тому на телеканалі «1+1». Ведучими були Олег Дейнека, Жан Новосельцев, а на разі Олександр Дубінський. Гасло програми «Гроші» — «дізнайтеся, хто живе за ваш рахунок».

Цей проект цікавий глядачеві завдяки своєму опозиційному характеру, який на противагу іншим думкам не є політичною заангажованістю або підконтрольним фінансовим спонсорам. За випусками проекту слідкують люди різноманітних соціальних належностей, політичних поглядів.

Журналісти намагаються дотримуватися всіх визначених правил проведення журналістського розслідування, але іноді цього виявляється замало і доводиться використовувати не зовсім етичні інструменти, завдяки чому викриваються афери політичного, економічного зловживання.

Репортери використовують методи прихованих зйомок, мобільні телефони, диктофони, застосовують роботу під прикриттям, для того, щоб дістати якомога більше інформації та доказів. Глядачі пробачають журналістам, адже важливість розголошення інформації є цінністю для суспільства. Але, журналісти не нехтують і традиційними методами збору доказів, такими як інтерв’ю, бесіда, опрацювання документів, контент-аналіз, спостереження, експеримент.

Розслідування, якими займаються журналісти іноді мають негативні наслідки для них особисто. Після сюжетів, працівникам «Грошей» часто погрожують розправою, що вимагає постійної зміни житла. Найбільш відомим є напад зловмисників на журналіста Дмитра Волкова у 2012 році, якому нанести тяжкі фізичні ушкодження, через розслідування розподілу земель у передмісті Києва.

Та незважаючи ні на що, журналісти стоять на варті суспільних прав та інтересів. Надаючи в ефір потрібну інформацію. Листи-звернення з проханнями розібратися в протизаконних подіях, коли влада безсила є найголовнішим доказом присутнього сенсу в кропіткій роботі «Грошей». Наприклад, в ході розслідування про кровопролиття з В’ячеславом Мазурком в ТРЦ «Караван», вдалося притягти до кримінальної відповідальності осіб, які недотримувалися закону, що призвели до фатальних подій. Сюжет про купівлю ліків за допомогою Інтернету вберіг, напевне, чимало батьків від помилок.

В нинішній ситуації дуже складно створювати якісні аналітичні проекти. Адже створити розважальну програму значно легше. Українські медіа не так давно почали використовувати журналістські розслідування. На разі, аналітика використовується як інтелектуальна зброя, спрямована на відновлення свідомості українських людей і треба зауважити відчувається прогрес. Наявність таких жанру журналістського розслідування та таких програм як «Гроші» дає надію, що незабаром порядність та людяність повернеться в українські оселі.

ВИСНОВКИ

В результаті проведеної роботи ми визначили, що жанр журналістського розслідування зародився в США наприкінці XIX - початку XX століття завдяки руху «макрейкерів», в якому журналісти боролися проти корупції, економічних афер і намагалися привернути увагу суспільства до проблем в країні.

Наступним етапом в розвитку журналістського розслідування сприяла поява Інтернет-простору і заснування сайту «Wikileaks» розроблений Ассанжем, саме він заснував новий метод, в якому розповсюдження соціально значимої інформації відбувається без використання аналітики.

Використання журналістського розслідування на просторах українського телебачення на відміну від іноземних колег відбулося із затримкою на декілька десятиліть, ця тенденція пов’язана з тодішнім політичним устроєм країни, жорстка цензура не дозволяла розвиток цього жанру. Але, здобуття Україною незалежності породили у громадян інтерес до політичного життя країни це в свою чергу визначило необхідність у появі захисника інтересів народу, що уособлював такий жанр як журналістське розслідування.

Тому як правило, предметом журналістського розслідування виступає соціально-негативне явище, яке може бути прихованим або відомим суспільству. Задача журналістського розслідування полягає в розгляді цих явищ і якщо є потреба, аналізі їх розвитку. В ролі головної теми, може виступати корумпованість, економічні афери, привішення посадовцями свої службових обов’язків, соціальні події, що порушують законодавство, чи моральний кодекс людяності. Такі феномени є наслідками дій людей, які не є компетентними у визначенні займаного положення, халатності і невиконанні обов’язків перед суспільством.

Практика говорить, що зазвичай ці ситуації приховуються від громадськості, а їй висвітлення на сьогодні є найпершим завданням, це доводить значущість жанру журналістського розслідування як самостійного виконавчого органу країни.

Метою журналістського розслідування є визначення причин утворення негативних тенденцій. Для досягнення цієї мети виступає журналіст і звертається до стандартів отримання інформації, до цих методів відносяться: спостереження, інтерв’ю, робота з джерелами, аналіз отриманих документів, розслідування під прикриттям, впровадження в необхідну структуру, обробка інформації, її належне зберігання і формування.

Процес розслідування включає с себе збір інформації, вимагає дотримання правил проведення, використання лише дозволених і прописаних експертами методів, матеріал завдання обов’язково повинен пройти перевірку фактів на достовірність і бути юридично підтверджений фахівцями.

Журналістське розслідування на телебаченні вимагає від репортера використання не тільки джерел інформації і методів проведення, а й використання візуальних формотворчих засобів, які виконують функцію розуміння мети сюжету і враження від нього, на відмінну від газетного розслідування де головній ролі виступає текст.

Визначення теми журналістського розслідування, перш за все повинна мали суспільну значимість, бо передача може бути цікавою для глядача, тільки у випадку вдало обраної теми, для цього журналіст повинен визначити на скільки ця тема актуальна для суспільства на сьогоднішній день. Саме через це, жанр вимагає від журналіста високої професійної підготовки. Якість кінцевого результату розслідування залежить від взаєморозуміння у знімальній групі репортерів.

Яскравим прикладом журналістського розслідування на українському телебаченні є спецпроект «Гроші» на телеканалі «1+1». В програмі розслідують таємниці суспільного і політичного характеру.

Спецпроект — фахівець в області соціальних розслідувань, але у деяких сюжетах відчувається політична і кримінальна направленість.

У вивченні структури спецпроекту ми проаналізували декілька актуальніших для свого часу випусків. Тому можемо зробити висновки, по-перше найголовнішою задачею спецпроекту «Гроші» викриття злочинів скоєних проти українського суспільства, розкритті першопричин ситуацій, які спричинили негативні наслідки для формування здорової громадськості.

Звичайно, в першу чергу програма позиціонує себе як проект соціальної направленості, що спеціалізується на економічних аферах. Про це нам каже головне гасло «Грошей»: «дізнайтеся, хто живе за ваш рахунок», без сумніву, спецпроект має опозиційний характер, а теперішній стан країни просто вимагає від ЗМІ формування руху опору.

Журналісти, які працюють над кожним випуском намагаються дотримуватися правил і методів проведення розслідування, але у в процесі вивчення вдалося визначити, що іноді використовуються інструменти здобуття інформації, які суперечать етичним нормам, приховані зйомки, порушення політкоректності, зживання непрофесійної лексики, але результати цих порушень викриваються махінації зловживання і розбивають «стіни» упевненості порушників у своїй безкарності.

В процесі розслідування журналістам «Грошей» дуже часто погрожують, що доводить правильно обраний напрямок спецпроекту. Бо, найголовніше це встановлення справедливості, як наприклад в ході розслідування в ТРЦ «Караван», де вдалося притягти до кримінальної відповідальності керівництво магазину, адже їх халатність призвела до подій, що обірвали людське життя.

На сьогодні створення якісного журналістського розслідування надзвичайно складний процес. Українські медіа використовую аналітику як інтелектуальну зброю проти порушення соціальних норм, та на відновлення свідомості українського суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Тертычный, А. А. Расследовательская журналистика: Учебное пособие для вузов / А. А. Тертычный. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 67 с.

2. Константинов, А. Д . Журналистское расследование: История метода и современная практика / А.Д. Константинов. – СПб: «ОЛМА- Пресс», 2001. – 201 с.

3. Вейер, Д., Нойес, Д. Противоядие от летаргии. Журналистские расследования в США / Д. Вейер, Д. Нойес. – Журналист, 1994. – №5. 35-36 с.

4. Шепилова, Г.Г. Публицистика Гюнтера Вальрафа / Г. Г Шепилова. – Свердловск: Изд-во УрГУ, 1990. – 156 с.

Вейер, Д., Нойес, Д. Противоядие от летаргии. Журналистские расследования в США / Д. Вейер, Д. Нойес. – Журналист, 1994. – №5. 35-36 с.

5. Уиллмен, Дж. Журналистские расследования: современные методы и техника / Дж. Уиллмен. – М.: Виоланта, 1998. – 198 с.

6. Рэндалл, Д. Универсальный журналист / Д. Рэндалл. – М.: Виоланта, 1996. – с. 89 с.

8. Лазутина, Г. В. Основы творческой деятельности журналиста: Учебник для вузов / Г. В. Лазутина. – М.: Аспект Пресс, 2001. – 278-300 с.

9. Лазутина, Г.В. Профессиональная этика журналиста: Учебное пособие / Г. В. Лазутина. – М.: Аспект Пресс, 2000. – 105 с.

11. Вальраф, Г. Нежелательные репортажи / Г. Вальраф. – М.: Мысль, 1982. – 76 с.

12. Мурікан, Ж. Журналістське розслідування / Ж. Мурікан. – К.: Софія-А, 2003. – 276 с.

13. Шостак, М.И. Интервью. Метод и жанр / М. И. Шостак. – М.: Аспект Пресс, 1997. – 45-52 с.

14. Михайлин, І.Л. Основи журналістики / І. Л. Михайлин. – Харків: ХІФТ, 2000. – 305 с.

16. Балуев, С., Вышенков Е. Журналистское расследование. История метода и современная практика / С. Балуев, Е. Вишенков. – СПб.: Издательский Дом "Нева", М.: «ОЛМА-ПРЕСС, 2003. – 39 с.

17. Егоров, В. В. Телевидение: Страницы истории / В. В. Егоров. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 245 с.

18. Ким, М.Н. Технология создания журналистского произведения / М. Н. Ким. – СПб.: Изд-во Михайлова, В.А., 2001. – 300 с.

19. Муратов, С.А. Телевизионное общение в кадре и за кадром: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по направлению и специальности «Журналистика» / С. А. Муратов. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 76 с.

20. Саруханов, В.А. Азбука телевидения: Учебное пособие для вузов / В. А. Саруханов. – М.: Аспект Пресс, 2003. – 244 с.

21. Станько, А.И. Журналистские расследования / А. И. Станько. – Ростов н/Д, 1997. – 387 с.

22. Ворошилов, В.В. Конфликт в журналистском отражении: Учебное пособие / В. В. Ворошилов. – СПб.: Юнона, 1993. – 47 с.

22. Вакурова, Н. В., Московкин Л. И. Типпология жанров современной экранной продукции: Учебное пособие / Н. В. Вакурова, Л. И. Московкин. – Москва, 1997. – 25 с.

23. Аграновский, В.А. Вторая древнейшая. Беседы о журналистике: Учебник / В.А. Аграновский. – М.: Вагриус, 1999. – 415 с.

24.Адорно, Т. К. Теорія естетики; пер. з нім. П. Таращук / Т. К. Адорно. – К.: Основа, 2002. – 518 с.

25. Акопов, А.И. Аналитические жанры публицистики. Письмо. Корреспонденция. Статья: Учебно-методическое пособие для студентов-журналистов/ А. И. Акопов. – Ростов-на-Дону: Издательство Института массовых коммуникаций, 1996. – 51 с.

26. Архив старого ТВ [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://staroetv.su/publ/

27. Багиров, Е.И., Кацев И.Г. Телевидение. ХХ век / Е. И. Багиров, И. Г. Кацев. – М., 1968. – 246 с.

28. Веремчук, Т. Денис Данько: «Доводиться брехати ледь не щодня» [Електронний ресурс] / Т. Веремчук. – Режим доступу: http://www.

telekritika.ua/lyudi/2012-05-23/71972

39. Вартанов, А.С. Актуальные проблемы телевизионного творчества: На телевизионных подмостках / А.С. Вартанов. – М.: КДУ, Высшая школа, 2003. – 320 с.

30. Дмитровський, З.Є. Телевізійна журналістика: Навчальний посібник / З. Є. Дмитровський. – Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2006. – 156 с.

31. Жорстоко побитий журналіст програми «Гроші» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/nevidomi-zhorstoko-pobili-zhurnalista-programi-groshi.html

32. Кузнецов, Г.В. ТВ-журналист / Г.В. Кузнецов. – М.: Издательство Московского университета, 1980. – 251 с.

33. Кузнецов, Г.В. Так работают журналисты ТВ: Учебное пособие/ Г. В. Кузнецов. – М.: Издательство Московского университета, 2004. – 403 с.

34. Охоронці «каравану» впевнені: мазурок розстріляв їхніх колег, бо в нього вимагали гроші [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/ohoronci-karavanu-vpevneni-mazurok-rozstrilyav-yihnih-koleg-bo-u-nogo-vimagali-groshi.htmlhttp://tsn.ua/ukrayina/ohoronci-karavanu-vpevneni-mazurok-rozstrilyav-yihnih-koleg-bo-u-nogo-vimagali-groshi.html

35. Долженкова, І. «Гроші» таки повернулися [Електронний ресурс] / І. Долженкова. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/teleprogram /2012-09-11/74904

36. Здоровега, В. Й. Теорія і методика журналістської творчості: Навчальний посібник / В. Й. Здоровега. – Львів : ПАІС, 2000. – 180 с.

37. Закон України «Про інформацію» [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://rada.gov.ua/

38. Дубінський, О. Як ДАІшники та Швидка таксистами підробляють – програма «Гроші» [Електронний ресурс] / О. Дубінський. – Режим доступу: http://blogs.pravda.com.ua/authors/dubynsky/4ea7e76c42d77/

39. Долженкова, І. Ловля педофілів [Електронний ресурс] / І. Долженкова. – Режим доступу: http://www.telekritika.ua/kontent/2013-11-13/87506

40. Муратов, С. Нравственные принципы тележурналистики / C. Муратов. – М.: Аспект Пҏесс, 1994.-203с.