Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Теоретико-практичні основи організації профільного навчання

 

Основною метою освітньої галузі “Технологія” є формування технічно та технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства. Структурування змістового наповнення зазначеної галузі відбувається на основі наступних змістових ліній: людина в технічному середовищі; технологічна діяльність людини; соціально-професійне орієнтування людини на ринку праці; графічна культура людини; людина й інформаційна діяльність; проектна діяльність людини у сфері матеріальної культури [16, с. 7].

Базою для реалізації цих змістових модулів є проектно-технологічна й інформаційна діяльність, що інтегрує всі види сучасної діяльності людини: від появи творчого задуму до реалізації готового продукту. Виходячи із завдань освітньої галузі “Технологія” щодо загальноосвітньої школи, головною метою педагогічного ВНЗ у підготовці майбутніх вчителів технологій є формування всебічно розвиненої особистості фахівця, яка була б здатна реалізувати зазначені змістові лінії. Таким чином, професійна підготовка випускника має відповідати певним вимогам, що дозволили б застосувати отримані знання, вміння та навички у майбутній професійній діяльності. Професійна підготовка майбутнього вчителя технологій здійснюється за наступною схемою: Бердянський державний педагогічний університет 35 загально-технічна, технологічна та творчо-конструкторська підготовка [2]. Так, основою загальнотехнічної підготовки є політехнічні знання, вміння та навички. Технологічна підготовка характеризується оволодінням знаннями, трансформованими до рівня вмінь і навичок з розробки технологічних процесів виготовлення виробів, здійснюваним за єдиним алгоритмом технологічного проектування: вибір заготовки і спосіб її отримання; розробка операційної технології виготовлення деталі. Творчо- конструкторська підготовка полягає у набутті навичок проектування і конструювання об’єктів виробництва, розрахунок показників, що забезпечать його функціонування і довговічність у визначених умовах експлуатації, на основі знання технології виготовлення об’єкта.[38]

Рушійним етапом сучасного реформування загальної середньої освіти є перехід старшої школи на профільне навчання, який розпочався планово з 2003 року. У Рівненській області існує певний досвід роботи з цього питання. Завершено теоретико-експериментальне дослідження за двома напрямами: «Науково-методичне та організаційне забезпечення профільного навчання в старшій школі» й «Створення моделей районних і шкільних округів у сільській місцевості».

Аналіз міжнародної практики у визначенні професійної освіти доводить перспективність створення професійних та освітніх стандартів, базуючись на компетентнісному підході, який орієнтує на формування особистості-професіонала і надає йому можливості працювати впродовж своєї робочої біографії на досить значимій кількості робочих місць. Компетентнісний підхід заключається в цільових орієнтаціях на вектори освіти: научуваність, самовизначення, самоактуалізація, соціалізація і розвиток індивідуальності. Отже, модернізація змісту професійно-технічної освіти має бути зорієнтована на принципово нові освітні конструкти: компетентності, компетенції, професійні якості (ключові кваліфікації). Компетентність (за узагальненим визначенням Е.Зеєр) відображає сукупність знань, умінь, досвіду як теоретико- прикладну підготовленість до їх реалізації в діяльності на рівні функціональної грамотності. Компетенцію можна охарактеризувати як діяльнісне виявлення компетентності, причому на відміну від знань, умінь, навичок, які передбачають дію за зразком, компетенція відображає наявність досвіду самостійної діяльності на основі універсальних знань. Кваліфікація відображає особистісні та міжособистісні якості, здібності, уміння і навички, що детермінують продуктивність діяльності кваліфікованого робітника в різноманітних ситуаціях професійного життя. Важливо зважити на значимість введення таких понять як випереджувальні (Ж. Шеффкхнет), ключові (Д.Мертенс) кваліфікації. [19]

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.

Мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.

Напрями профільного навчання - суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний.

Принципи профільного навчання

- диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

- варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

- наступності та неперервності (між до профільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

- гнучкості (змісту й форм організації профільного навчання, зокрема дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

- діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів із метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

 

Аналіз існуючої практики навчання дозволив створити наступний алгоритм організації профільної старшої школи:

- організація координаційної роботи, створення психолого-педагогічних служб у загальноосвітніх навчальних закладах (далі - ЗНЗ);

- здійснення допрофільної підготовки учнів ЗНЗ ІІ ступеня шляхом введення курсів за вибором, факультативів, гуртків, поглибленого вивчення окремих предметів;

- проведення соціологічного опитування серед випускників ЗНЗ ІІ ступеня, а також їхніх батьків для виявлення бажання в учнів навчатися за певним профілем із метою здобуття повноцінної загальної середньої освіти, свідомого вибору сфери майбутньої професійної діяльності;

- аналіз та узагальнення даних соціологічного опитування, виявлення освітньої кон’юнктури в регіоні з метою врахування співвідношення попиту і пропозиції та уникнення непродуктивного дублювання профілів;

- визначення оптимальних форм організації профільного навчання в ЗНЗ кожного району (міста) області;

- створення необхідної нормативної бази для функціонування профільних класів (груп);

- розробка змісту профільного навчання в старшій школі кожного закладу;

- цілеспрямоване формування кадрових, навчально-методичних, матеріально-технічних і фінансових ресурсів;

- здійснення аналізу та моніторингу якості профільного навчання в ЗНЗ регіону.[1]

Успішній реалізації алгоритму організації профільної старшої школи сприяють такі чинники:

- організація роботи з батьками, проведення психолого-педагогічних діагностичних обстежень учнів ЗНЗ ІІ ступеня, надання школярам психолого - педагогічної консультативної допомоги з питань вибору майбутньої професії з використанням фасилітації (допомоги у саморозвитку й самореалізації), яка ґрунтується на партнерстві і співробітництві;

- передбачення можливості зміни учнями профілю навчання;

- істотне збільшення частки самостійної пізнавальної діяльності учнів;

- використання нових педагогічних технологій, у тому числі інтерактивних, інформаційно-комунікаційних, проектних та ін. [33]

На наш погляд, реалізація профільного навчання в старшій школі буде ефективною за умов:

- удосконалення єдиної системи управління процесом профілізації середньої освіти;

- приведення до чинного законодавства нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, зокрема: внесення змін до статутів ЗНЗ із метою забезпечення профільного навчання на внутрішньошкільному і зовнішньошкільному рівнях; створення робочих навчальних планів профільної старшої школи з урахуванням особливостей регіону, типів закладів, індивідуальних освітніх потреб учнів; укладання угод із ВНЗ І-ІУ рівнів акредитації та закладами позашкільної освіти щодо впровадження та розвитку шкільної профільної освіти (викладання спецкурсів, розробка тестів та ін.), підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень, інтеграції профільного та професійного навчання; коригування повноважень управлінських структур (ради ЗНЗ, педагогічної ради, методичної ради, загальних зборів (конференції) колективу та ін.), окремих управлінців шкільного рівня (директора, заступників директора з навчально-виховної роботи, практичного психолога, класних керівників та ін.) у статутах ЗНЗ, посадових інструкціях, наказах про розподіл функціональних обов’язків між адміністрацією ЗНЗ

- залучення додаткових коштів і матеріальних ресурсів для розвитку профільної освіти, в тому числі для фінансування варіативної складової навчальних планів; створення в ЗНЗ благодійних фондів, організацій, інших фандрайзингових структур, розгортання підприємницької діяльності на підтримку профільної школи ; [28]

- розробки необхідного інструментарію для виявлення освітньої кон’юнктури, прогнозування попиту на ті чи інші профілі, а також визначення оптимальних форм організації профільного навчання в ЗНЗ кожного району (міста) області;

- створення оригінальних моделей організації профільного навчання, найбільш адекватних інфраструктурі населених пунктів і ринку праці. Глибинний сенс такої діяльності творення у тому, щоб кожний учасник навчально-виховного процесу мав необхідні умови для саморозвитку й самореалізації. Керівники освіти цим показують власний рівень оволодіння фасилітативною компетенцією;

- урахування загальноцивілізаційних тенденцій розвитку профільної школи: підвищення якості базової середньої освіти та оптимізації структури профільного навчання в старшій школі;

- науково-методичного, психолого-педагогічного супроводу допрофільного та профільного навчання учнів у ЗНЗ ІІ-ІІІ ступенів шляхом: анкетування батьків, діагностики профільних інтересів учнів та формування на її підставі профільних класів (або в їх межах - різнопрофільних груп, які також ефективні у класах невеликих однокомплектних сільських шкіл); фасилітативної підготовки педагогів на засадах акмеології, що сприятиме досягненню найвищого рівня професійної творчості та самореалізації у професійній діяльності, зокрема до роботи за різнорівневими освітніми програмами; розробки авторських програм елективних курсів, розробки та апробації науково-методичних комплексів під програми профільних предметів; навчання педагогічних колективів проектної діяльності, яка характеризується сукупністю ключових компетенцій; залучення педагогів до професійних структур (шкільних міжпредметних, міжшкільних предметних методичних об’єднань, творчих груп та ін.), забезпечення їх інформаційними ресурсами; участі у науково-методичних заходах із проблем профільного навчання національного, регіонального рівнів; проведення відповідних шкільних методичних дебатів, семінарів, круглих столів, конференцій, педагогічних виставок, майстер-класів та ін.; упровадження перспективного педагогічного досвіду, укладання анотованих каталогів, створення відеотек;

- оновлення кадрового потенціалу відповідно до потреб профільного навчання, особливо для викладання предметів художньо-естетичного циклу; модернізації системи підвищення кваліфікації педагогічних і керівних кадрів, спрямованої на реалізацію фасилітаторської функції керівників ЗНЗ, забезпечення готовності освітян до роботи в профільній школі; організації дистанційної освіти практичних психологів, фахівців із профільних предметів; укладання угод на роботу за сумісництвом із кращими вчителями, практичними психологами району (міста);

- створення в регіоні системи моніторингу якості профільної освіти для кожного рівня управління. [23]

Які завдання постають перед науково-методичними та методичними службами щодо управлінського забезпечення профільного навчання у старшій школі? Насамперед - це кроки, що сприятимуть ефективності управління профілізацією ЗНЗ у багатовекторному освітньому просторі регіону.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...