Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Система діагностики навчальних досягнень учнів у процесі виготовлення художніх виробів з деревини

Важливими загально дидактичними принципами, що допомагають цілісно оволодіти системою знань з трудового навчання, є принципи системності й наступності навчання. К. Ушинський писав: ” Тільки система, звичайно, розумна, що виходить із самої сутності предметів, дає нам повну владу над нашими знаннями. Голова, що наповнена уривчастими, незв’язними знаннями, схожа на комору, в якій все в безладді і де сам господар нічого не знайде; голова, де тільки система без знання, схожа на крамницю, в якій на всіх шухлядах є написи, а в шухлядах пусто.”

У здійсненні принципів системності й наступності в організації навчально-виховного процесу освітньої галузі «Технологія» важливе місце посідає перевірка та оцінка якості знань учнів, під час яких перед учителями трудового навчання ставляться такі дидактичні завдання: уміння встановлювати якість знань, умінь і навичок, які характеризуються насамперед міцністю, свідомістю та наскільки учні вміють застосовувати їх у нових виробничих умовах; здатність стимулювати учнів до навчальної діяльності для досягнення високоякісного виконання трудового завдання; властивість виявляти хиби в організації і методиці проведення навчального процесу; можливість виробляти в учнів навички самоконтролю. Важливими загально дидактичними принципами, що допомагають цілісно оволодіти системою знань з трудового навчання, є принципи системності й наступності навчання. К. Ушинський писав: ” Тільки система, звичайно, розумна, що виходить із самої сутності предметів, дає нам повну владу над нашими знаннями. Голова, що наповнена уривчастими, незв’язними знаннями, схожа на комору, в якій все в безладді і де сам господар нічого не знайде; голова, де тільки система без знання, схожа на крамницю, в якій на всіх шухлядах є написи, а в шухлядах пусто.”

У здійсненні принципів системності й наступності в організації навчально-виховного процесу освітньої галузі «Технологія» важливе місце посідає перевірка та оцінка якості знань учнів, під час яких перед учителями трудового навчання ставляться такі дидактичні завдання: уміння встановлювати якість знань, умінь і навичок, які характеризуються насамперед міцністю, свідомістю та наскільки учні вміють застосовувати їх у нових виробничих умовах; здатність стимулювати учнів до навчальної діяльності для досягнення високоякісного виконання трудового завдання; властивість виявляти хиби в організації і методиці проведення навчального процесу; можливість виробляти в учнів навички самоконтролю.[7]

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є побудова такої системи діагностування навчальних досягнень учнів, яка забезпечує систематичне отримання об’єктивної інформації про їх навчально-трудову діяльність на уроках-трудового навчання.

Педагогічний контроль є головною умовою ефективності навчально-виховного процесу, який органічно пов’язаний у поєднанні з іншими елементами педагогічної системи. Він дає змогу перевірити ефективність навчання, виявити позитивні й негативні його сторони, а також переваги і недоліки освітнього процесу. Педагогічний контроль слід розглядати як взаємообумовлену, взаємопов’язану та взаємоузгоджену діяльність вчителя та учнів, реалізація якої потребує створення відповідних умов: наявності науково обґрунтованої, мобільної, оперативної, адаптивної системи перевірки та якісної інтерпретації результатів навчання, що передбачає виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень, а останнім часом — певних компетентностей учнів.

Необхідність контролю й оцінювання навченості учнів має об’єктивне підґрунтя,оскільки перебіг циклічного освітнього процесу передбачає дію закономірного дидактичного зв’язку. А для педагогічно правильного визначення нової мети навчання слід порівняти отримані результати з бажаними — оцінити їх з дотриманням вимог об’єктивності, інформативності, достовірності, одноманітності, порівнюваності тощо.

До основних складових педагогічного контролю результативності навчального процесу належать моніторинг і діагностика.

Під моніторингом навчально-виховного процесу слід розуміти складову (підсистему) педагогічного контролю, яка реалізує тривале спостереження за перебігом навчально-виховного процесу з фіксацією його визначених станів (у вигляді певної сукупності кількісних і якісних оцінок та текстової інформації), що дає змогу передбачити подальший розвиток освітніх ситуацій або ж виробити заходи щодо корекції дидактичної та методичної систем з метою отримання бажаних результатів (необхідного рівня навчальних досягнень учнів).

Під педагогічною діагностикою розуміють процес зіставлення реального рівня навчальних досягнень учня або групи учнів зі змістом ідеалізованої моделі їх навченості (компетентності). Педагогічна діагностика потребує вимірювання навчальних досягнень із застосуванням певних методик і спеціальних засобів. Тобто має відбутися оцінка навченості учнів, що передбачає визначення міри засвоєння ними знань, вироблення вмінь та сформованості навичок відповідно до вимог навчальної програми з певної дисципліни. Оцінка має бути своєчасною, педагогічно правильною, зрозумілою для учня, об’єктивною й справедливою. В цьому разі оцінка стає важливим стимулюючим чинником та набуває вирішального освітньо-виховного значення.

Кількісними показниками оцінки є бали чи відсоток правильних відповідей на певну кількість поставлених запитань чи завдань.

Отже, педагогічна діагностика ґрунтується на матеріалах моніторингу навчально-виховного процесу, є інструментальним чи технологічним засобом вироблення коригуючих дій, спрямованих на підвищення ефективності та якості навчання, а ці два процеси є взаємопов’язаними складовими педагогічного контролю.

Перевірка знань, умінь і навичок повинна вписуватися у трудовий процес учнів, а не бути самоціллю. Тому на заняттях слід використовувати індивідуальну і фронтальну форми контролю, розумно поєднуючи їх у кожному конкретному випадку. Так, у вступному інструктуванні можна фронтально перевірити навички, які будуть використані учнями на перших етапах роботи. Навички, які потрібні для виконання наступних етапів роботи, перевіряють індивідуально в міру того, як учні підходять до виконання їх. Те саме можна сказати і про перевірку знань. Характер занять у майстернях дає змогу пов’язати в часі індивідуальну перевірку знань із застосуванням цих завдань на практиці. Завдяки цьому учні усвідомлюють потребу такої перевірки і ставляться до неї з повною відповідальністю, а вчитель одночасно дістає уявлення про кожного учня.

Об’єктами діагностування на уроках трудового навчання є знання, уміння та навички учнів, досвід творчої діяльності, досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу.

Проаналізувавши педагогічну та методичну літературу, слід зазначити що різні автори мають різні підходи до класифікації принципів діагностування навчальних досягнень учнів. Методи перевірки й оцінки трудової підготовки школярів можуть бути різними, але всі вони повинні забезпечувати індивідуальність і всебічність перевірки й оцінки, їхня своєчасність і систематичність, об’єктивність і диференційованість.[3]

На основі цього можна розробити такі основні принципи діагностування навчальних досягнень в процесі виготовлення художніх виробів з деревини та їх оздоблення:

систематичність та плановість по відношенню до процесу художньої обробки та виготовлення художніх виробів з деревини на уроках трудового навчання в старшій школі, що є складовою частиною навчального процесу і базується на основних етапах системи виконання творчих робіт. Систематичність контролю є важливим психологічним фактором, який організовує і дисциплінує учнів, створює постійну трудову атмосферу, формує потребу в праці, наполегливість і спрямованість в досягненні мети. Регулярний контроль сприяє виробленню в учнів навиків самоконтролю, вміння аналізувати свою роботу, критично оцінювати її результати. Без систематичного контролю за засвоєнням учнями знань, навичок та вмінь неможливо правильно організовувати учбовий процес, забезпечити його ефективність. Якщо діагностика здійснюється за заздалегідь визначеним планом та оптимально обраною системою, вона сприяє послідовності та оптимізації темпів процесу навчання. Учень, знаючи коли відбудеться проміжний або заключний процес діагностування зможе розподіляти свій час для рівномірного темпу навчання, що в свою чергу стимулює його самостійну роботу.

спрощеність та доступність діагностування допоможе вчителеві не марнувати зайвий час на пояснення його методики а збереже час учнів для практичного ознайомлення з нюансами процесу діагностики;

економічність та раціональність процесу діагностування збільшує навчальний час учнів на виконання практичної роботи та проектування художніх виробів, що позитивно впливатиме на розвиток їхніх творчих здібностей та вироблення в них таких якостей особистості як акуратність, точність, пунктуальність тощо;

об’єктивність та гласність діагностуваннястворює умови, в яких максимально точно відображаються дійсні навчальні досягнення учнів. Об’єктивність контролю - це його відповідність фактичним знанням учня, здатність однаково доброзичливо відноситися до всіх учасників навчального процесу, вміння пред’являти до них єдині вимоги та бути справедливим до кожного. Об’єктивність - це не тільки вимога суворо дотримуватися встановлених норм і критеріїв оцінки, але й характерна риса діяльності учителя. Вчитель повинен оголошувати результати діагностування кожного учня перед всім класом після кожного етапу процесу проектування художніх виробів з деревини, а особливо після виготовлення та захисту творчих проектів, що допоможе йому на практиці закріпити у свідомості учнів критерії оцінювання всього процесу виготовлення та оздоблення творчих виробів.

справедливість та принциповість вчителя є обов’язковою умовою підвищення якості знань, яка виховує у школярів відповідальне ставлення до навчання, створює здорову атмосферу в навчально-трудовому процесі. Під час діагностування, а особливо оцінювання педагог повинен керуватися не власними симпатіями чи іншими мотивами та стимулами, а стійкими внутрішніми переконаннями.

індивідуальність та диференційованість навчання ґрунтується на індивідуальних особливостях кожного учня, його власних здібностях та потребах, що залежить від специфіки навчального матеріалу та індивідуальних психологічних якостей особистості. Цей принцип реалізується, на основі проектування та виготовлення творчих проектів з художньої обробки деревини різних рівнів складності які потребують різноманітних видів діяльності учнів, а також взаємодії між учителем і учнем або групою учнів під час їх виконання;

послідовність і тематичність контролю та перевірки зумовлена психологічними закономірностями засвоєних знань, та набутих умінь і навичок в процесі виготовлення творчих робіт. Вони базується на спрямованості вимог учителя щодо перевірки знань, умінь та навичок учнів, а також визначення відповідних діагностуючих завдань з певного розділу, теми чи етапу виконання творчого проекту.

Дані принципи дають підстави стверджувати що діагностика навчальних досягнень учнів розглядає результати у взаємозв’язку з засобами та методами, способами їх досягнення, виявляє тенденції та динаміку формування продуктів навчально-трудової діяльності, а також включає в себе більш ширше і глибше поняття, ніж традиційний контроль навчальних досягнень учнів, який переважно констатує результати навчання. Метою діагностування навчальної діяльності на уроках трудового навчання в 10-11 класах під час виготовлення художніх виробів з деревини є своєчасне виявлення та розвиток творчої особистості, яка здатна володіти високим рівнем знань, потягом до нового та оригінального, виключає звичайне, шаблонне в проектуванні, виготовленні та оздобленні художніх виробів з деревини. Успішний розвиток творчої особистості можливий лише з застосуванням системи завдань, які повинні бути різноманітними за характером діяльності і ступенем складності, а також посильні та доступні для розуміння переважною більшістю учнів, щоб виховати в них упевненість у своїх здібностях і можливостях.

Оцінюючи знання, вміння та навички учнів 10-11 класів в процесі виготовлення та оздоблення художніх виробів з деревини керуються певними критеріями, які відповідають загальним вимогам до якості їх знань відповідно до навчального плану.

В процесі розробки підсистеми контролю рівня навченості учнів художній обробці деревини та виготовленні творчих проектів слід вирішити взаємопов’язані між собою завдання: уточнення планових завдань навчання; визначення нормативних вимог в конкретному декоративно-ужитковому мистецтві; визначити показники навченості, які необхідно оцінити; вибрати спосіб контролю, тобто спосіб отримання значень оцінюваних показників; визначити спосіб переходу від кількісних показників до бальних чи якісних оцінок; окреслити різні варіанти подальшого навчання залежно від отриманої учнем оцінки.

Існує безліч методик контролю й оцінювання навченості, які мають різну формалізацію й реалізовані за різними алгоритмами. Загалом прийнято п’ять головних класифікаційних ознак таких методик: за підходами до контролю широти й глибини знань; за методиками тематичного та семестрового оцінювання; за рівнями складності діагностуючих завдань та їх можливою максимальною оцінкою; за рівнем чіткості контролю знань; за тривалістю перевірки рівня знань й можливістю її дострокового завершення.

Аналізуючи основні взаємопов’язані завдання та головні класифікаційні ознаки методик контролю й оцінювання можна виділити основні функції, які повинні бути покладені на систему педагогічної діагностики:

– неперервне спостереження за перебігом навчально-виховного процесу;

– фіксація станів навчально-виховного процесу за певними критеріями й показниками;

– контроль вихідного й досягнутого рівня підготовки учня;

– оцінювання ефективності навчально-методичного забезпечення чи всієї методичної системи;

– вироблення за результатами моніторингу й діагностики навчального процесу взаємоузгодженої сукупності коригуючих впливів та їх спрямування на різні складові методичної системи навчання з метою підвищення ефективності та якості навчально-виховного процесу.

В основу критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів покладено такі основні рівні: початковий, середній, достатній, високий. В загальнодидактичному плані ці рівні визначаються за такими характеристиками:

I. рівень - початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу - елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет навчання;

II. рівень – середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв’язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;

III. рівень - достатній. Учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв’язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.

IV. рівень - високий. Знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; учень вміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.[2]

Відповідно до рівнів оцінювання визначені групи критеріїв до яких належать:

1) обсяг знань, передбачених навчальною програмою та глибина знань яка характеризується числом усвідомлених учнями істотних зв’язків і відношень у знаннях;

2) міцність знань - збереження в пам’яті вивченого матеріалу, що характеризується повнотою і тривалістю, легкістю та безпомилковістю відтворення;

3) оперативність знань - вміння учня використати знання у стандартних однотипних умовах;

4) гнучкість знань - вміння знаходити варіативні способи їх застосування в змінених умовах;

5) конкретність і узагальненість - вміння розкрити конкретні вияви узагальненого знання, та підвести конкретні знання під узагальнення;

6) систематичність і системність, що характеризують різні аспекти знань учнів: систематичність - засвоєння навчального матеріалу в його логічній послідовності, системність - усвідомлення певного об’єкта пізнання в цілому, з усіма його елементами і взаємозв’язками між ними;

7) вміння викласти знання в усній, письмовій чи графічній формах, дотримуватись логічної послідовності, граматичної та стилістичної грамотності, виразною, багатою мовою;

8) якість умінь та навичок.

Оцінюючи знання, вміння та навички учнів слід керуватися певними критеріями, що відповідають загальним вимогам до якості знань та практичних умінь відповідно до навчальної програми. Якість підготовки учнів до проектування та виготовлення художнього виробу з деревини доцільно оцінювати за такими напрямами:

Ä рівень володіння теоретичними знаннями, який можна виявити під час проектування та захисту проекту з художньої обробки деревини;

Ä правильність і якість практичних умінь та навичок, які показують учні під час виконання творчого проекту.

Аналіз практичних робіт дає змогу виділити ряд типових помилок, які допускають учні в процесі самостійної розробки та виготовлення художніх виробів з деревини і їх оздоблення:

Ø відсутність пропорційності окремих елементів форми та надмірне її ускладнення;

Ø невдале розміщення композиційного центра;

Ø порушення пропорції між основними і другорядними елементами, що мають підкреслювати виразність основних;

Ø надмірне ускладнення окремих ділянок композиції;

Ø перенасиченість поверхні виробу оздоблювальними елементами;

Ø невідповідність розмірів оздоблювальних елементів розмірам художнього виробу.

Багаторічний досвід художньої обробкаи деревини та виготовлення художніх виробів з дерева дає можливість виділили критерії, які повинні враховуватися при оцінюванні оздоблення виробів геометричним різьбленням:

Ø дотримання лінійних і кутових розмірів зображення;

Ø відсутність забруднених ділянок;

Ø складність і художня завершеність композицій.

Перший критерій вимагає детального пояснювання для учнів. На конкретних прикладах можна показати, що одна і та сама неточність у розмірах елементів та їх розміщення може бути добре помітною, або, навпаки, мало помітною, залежно від форми і розмірів самих елементів, від відстані, на якій розглядається виріб.

І все ж, для більшості таких виробів, які оздоблюються геометричним різьбленням і виконуються учнями, можна встановити такі орієнтовні критерії оцінювання точності роботи:

Ø лінійне відхилення менше 0,5 мм – високий рівень навчальних досягнень (10-12 балів);

Ø від 0,5 мм до 1мм – достатній (7-9 балів);

Ø від 1мм до 1,5 мм – середній (4-6 балів);

Ø більше 1,5 мм – початковий (1-3 бали).

Свою особливу специфіку має оцінювання складності і художньої завершеності композиції. В першу чергу тут повинні враховуватися:

Ø уміння використовувати декоративні властивості матеріалу;

Ø рівень художнього оформлення виробу;

Ø відповідність оздоблення функціональному призначенню;

Ø творча новизна;

Ø відповідність стилю орнаменту місцевим традиціям.

Відповідність геометричного різьблення місцевим традиціям не повинна вступати в протиріччя з творчою новизною робіт.

Досвід показує, що найбільший педагогічний ефект дає використання різних форм та методів контролю знань, умінь та навичок учнів як в структурі уроку, так і позаурочних заходах. Це дає змогу суттєво забезпечити активізацію пізнавальної діяльності учнів, усунути формальний підхід до проблеми реалізації, принципу відбору та переносу знань, створить умови для здійсн ення індивідуального та диференційованого підходу до учнів.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...