Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Загальна характеристика тренувальних навантажень у футболі для дітей 6-10 років

Курсова робота

з дисципліни:«Спортивно-педагогічне вдосконалення»

на тему:

«Технічна підготовка юних футболістів на початковому етапі навчання»

 

 

Виконав:

студент IV курсу 43 групи

факультету фізичного виховання і спорту

Ніконенко Євген Сергійович

 

Керівник:Твердовський Віктор Олександрович

 

Національна шкала __________

Кількість балів: _____

Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії: _________ _______________________

 

 

__________ ______________________

_________ _______________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

 

 

м. Житомир - 2015

 

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………….…...3

РОЗДІЛ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………... 6

1.1.Фізіологічні особливості юних(6-10 років) футболістів………………………………………………………..……….................6

1.2.Загальна характеристика тренувальних навантажень у футболі для дітей (6-10років)…...…………………………………………………………………………..8

РОЗДІЛ 2.Технічна підготовка юних футболістів на початковому етапі навчання...................................................................................................................11

2.1.Визначення фізичної та технічної підготовленості футболістів(6-10років)…………………………………………………………………..……….....11

2.2. Спортивно технічна підготовка юних футболістів на початковому єтапі навчання………………………………………………………………………….....13

РОЗДІЛ 3.ОСОБЛИВОСТІ ДОЗУВАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ ЗА ВІКОВИМИ ГРУПАМИ........................................................................................19

3.1.Технічнапідготовка юних (6-10 років) футболістів…..……………………………………………………………………...19

3.2.Характеристика тренерського контролю у футболі з дітьми..…………………………………………..…………………………………..27

ВИСНОВКИ…………………………………...……………………………..…….25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………...…………..26

 


ВСТУП

Актуальність.

Технічна підготовка футболіста є педагогічним процесом, спрямованим на досконале оволодіння спортсменом системою прийомів гри (обумовленими правилами руховими діями), що сприяє досягненню високих спортивних результатів. Цей складний, логічно побудований багаторічний процес містить конкретні завдання, а саме: створення уявлень щодо техніки футболу; збільшення обсягу та різноманітності рухових умінь і навичок; досягнення високої стабільності та варіативності прийомів гри з поступовим їх перетворенням в ефективні змагальні дії; оптимізація структури рухових дій, їх динамічних та кінематичних параметрів з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів; підвищення надійності та результативності технічних дій в ігровій і змагальній діяльності; удосконалення технічної майстерності відповідно до розвитку практики футболу та сучасних наукових надбань. Техніка — це способи виконання рухових дій покликані підвищити їх ефективність.У вузькому розумінні техніка – найраціональніший спосіб виконання вправ.Досконале оволодіння технікою фізичних вправ підвищує їх результативність.

Технічна підготовка є однією із основних частин процесу спортивного тренування у футболі. Високий рівень оволодіння гравцями технічними елементами виду спарту підвищує ефективність реалізації завдань змагальної діяльності. Таким чином, вивчення рівня технічної підготовленості юних футболістів може вказати на напрями подальшого вдосконалення системи їхньої підготовки.

У даний час дитячо-юнацький футбол перебуває на етапі модернізації та позитивного оновлення. Ведуться розробки нових науково-педагогічних технологій, що сприяють вдосконаленню фізичної, тактико-технічної та психологічної підготовки юних футболістів. Досвід підготовки футбольного резерву в провідних країнах Західної Європи свідчить про необхідність залучення до цієї роботи тренерів-фахівців з поглибленим знанням анатомо-фізіологічних особливостей будови і розвитку організму дітей для забезпечення адекватності відповідних реакцій на навантаження, обсяг та інтенсивність, які в останні роки різко збільшуються. Аналіз програмно-нормативних документів з дитячого футболу відображає власне середньостатистичну норму оцінки спортивної підготовленості футболістів, яка, навіть з урахуванням віку, дозволяє зробити приблизну оцінку і може служити тільки відомим орієнтиром у діагностиці стану дитини в масштабах своєї спортивної школи.

У молодшому шкільному віці добре диференціюються м'язові відчуття і окремі складні координаційні рухи при навчанні техніці і в ігрових вправах, які більш доступні, ніж в старшому віці.В період з 6-7 до 12 років 50% вправ повинні бути на спритність, гнучкість, координацію рухів: естафети, рухомі і спортивні ігри зелементами футболу.Важливим показником рухових здібностей школярів є моторнаадаптація, тобто уміння пристосовувати структуру освоєних технічних прийомів ідій в поєднанні з різними умовами в грі.

При проведенні уроків футболу в тижневому розкладішколи і на заняттях після уроків найвищі вимоги пред'являються дофункціональних можливостей організму. Дитячий організм володіє цілкомсформованими фізіологічними механізмами адаптації, як до змінних умовзовнішнього середовища, так і до фізичних навантажень, які сприятливопозначаються на нормальному розвитку всіх систем і адаптації серцево-судинної і дихальної систем організму під час тренувань. Розробки російських і зарубіжнихвчених виявили важливі закономірності в зміні адаптивних можливостей дітей шкільного віку до тривалої малоінтенсивної роботи. Вони пов'язані в першу чергу з вдосконаленням апаратів дихання і кровообігу, а також із специфічнимибіохімічними змінами в клітинному обміні, що приводить до збільшення потребикисню, що супроводжується відповідними змінами в кровообігу і диханні, які дозволяють кисню з більшою швидкістю транспортуватися від легенів до тканин.

Техніко-тактична підготовка вимагає напруженої м'язової роботи і пред'являє високі вимоги до систем дихання і кровообігу. Серце раніше, ніж м'язи, досягає меж працездатності, тобто саме межі його функціональних можливостей визначають здібність вчитися до перенесення фізичного навантаження у навчально-тренувальному уроці, тому рівень серцевої продуктивності має важливе значення в забезпеченні енергетичних потреб організму, пов'язаних з м'язовою роботою.

Кожна дитина проходить одні й ті ж стадії розвитку, проте в термінах і темпах біологічного дозрівання спостерігаються великі індивідуальні відмінності. Досвід здійснення роботи з відбору дітей в ДЮСШ свід- чить, що на етапі початкової підготовки в поле зору тренера потрапляють, насамперед, діти з прискореними темпами розвитку, які перевершують своїх однолітків з нормальним і уповільненим типом біологічного дозрівання. Проте, до початку етапу підготовки до вищих досягнень за рахунок більшого сумарного приросту ретарданти вже перевершують інших спортсменів за всіма основними показниками підготовленості.

Мета роботи:з’ясувати рівень взаємозв’язків показників технічної підготовленості футболістів на етапі початкової підготовки.

Завдання:

1.Провести теоретичний аналіз літератури за даною темою.

2.Дослідити тренувальні процеси юних футболістів.

3.Визначити співвідношення навантажень і відпочинку.

Об’єкт дослідження:тренувальний процес футболістів,початковий етап навчання.

Предмет дослідження: вікові особливості юних футболістів, співвідношення навантаження і відпочинку.

РОЗДІЛ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Фізіологічні особливості юних (6-10років) футболістів

Для застосування раціональної методики навчання необхідно знати закономірності вікового розвитку найголовніших систем організму. Зміни, що відбуваються в будові і функціональному стані організму юних спортсменів, обумовлені не тільки впливом систематичних занять фізичними вправами, але й віковими особливостями.

У процесі гри інтенсивність рухів може бути то максимальною, то помірною, а в окремі моменти гри активна м'язова діяльність може бути припинена. Подібні зміни інтенсивності відбуваються безперервно, що визначається змінюється обстановкою, умовами гри. У результаті при грі в футбол складається своєрідний динамічний стереотип нервових процесів, що забезпечує швидкий перехід, перемикання функцій з одного рівня в інший, з високого на низький і навпаки.

У процесі гри рівень споживання кисню знаходиться в межах 72,3-96,6% від максимуму. При цьому частота дихання досягає 50-60 дихальних циклів у хвилину.

У відновлювальному періоді після значних енергетичних витрат, пов'язаних зі спортивною навантаженням, в тканинах відкладається більше речовин, ніж їх було до початку роботи, тобто відбувається так звана суперкомпенсація енергетичних витрат.

Зміна крові і системи кровообігу. До 6-10 років склад крові наближається до дорослого організму. Кількість еритроцитів і лейкоцитів таке ж, як у дорослих. Кількість нейтрофілів доходить до 60,5%, а лімфоцитів - 28%.

У дошкільному та молодшому шкільному віці ріст серця сповільнюється і знову наростає в період статевого дозрівання. Під впливом систематичного тренування у юних спортсменів частота пульсу стає дещо рідше. Посилення кровообігу відносно більше, ніж у дорослих, збільшення хвилинного об'єму крові досягається в основному за рахунок почастішання серцебиття.

При м'язовій навантаженні кисневий борг у дітей та підлітків може бути дуже значним.

У той же час відомо, що глибока морфологічна і нейрогуморальна перебудова на етапі статевого дозрівання може з'явитися чинником тимчасового обмеження зростання працездатності і вдосконалення координації.

Одним з важливих показників досконалої регуляції нервово-м'язового апарату є високий рівень Функціональної рухливості. Лабільність нервово-м'язового апарату у підлітків значною мірою визначається віком і спрямованістю фізичної підготовки.

У процесі виконання фізичних вправ має місце комплексний прояв швидкості. Найбільше значення надається швидкості виконання людиною цілісних рухових актів, а не елементарним формами прояву швидкості.

Просторово часові показники спритності інтенсивно наростають в молодшому шкільному віці.

Важливе значення має оцінка здібності випробуваного реалізувати набутий рівень розвитку фізичних якостей у певному руховому акті. Це означає, що слід аналізувати взаємозв'язок функцій між собою, а також взаємозв'язок функцій з рівнем технічної майстерності і спортивними результатами.

Найбільш ефективним при розвитку рухових якостей є комплексне тренування, тобто коли в окремих заняттях використовуються вправи на швидкість, силу і витривалість із засобів ОФП. При комплексному розвитку рухових якостей найбільш ефективною є тренування, в якій переважно розвиваються швидкісні якості - швидкість і швидкісна витривалість.

Працездатність в зонах великої і помірної потужностей, де енергозабезпечення залежить від своєчасної доставки кисню, також збільшується. Це пов'язано в першу чергу із зменшенням координації у діяльності вегетативних функцій при м'язовій роботі. Рухова функція належить до числа складних фізіологічних явищ, які забезпечують протидію організму людини умов зовнішнього середовища і становить сукупність фізичних якостей, рухових навичок та вмінь.

Найбільш інтенсивне вдосконалення рухової функції відбувається в дитячому та підлітковому.

Проаналізувавши джерела з анатомо-фізичним та морфо-функціональним якостям можна зробити висновок, що під впливом систематичного тренування у юних футболістів зменшуються витрати енергії організму, пов'язані з виконанням стандартного навантаження, у них в меншій мірі зростає споживання тканинами кисню, ніж у їхніх однолітків, не займаються спортом (за такого ж навантаження). Слід врахувати, що після максимальних напружень обмінні процеси протікають у юних спортсменів набагато менш економно і супроводжуються дуже значним посиленням кровообігу. Це пояснюється тим, що вони здатні переносити навантаження більшої інтенсивності.

Під час гри в футбол (в силу її підвищеної емоційності)

можливі дуже значні зрушення у функціональному стані організму юних гравців, що не відновлюються тривалий час. Тому при визначенні навантаження в футболі необхідно враховувати не тільки функціональний стан організму, але і ступінь емоційного впливу.

Кожна дитина проходить одні й ті ж стадії розвитку, проте в термінах і темпах біологічного дозрівання спостерігаються великі індивідуальні відмінності. Досвід здійснення роботи з відбору дітей в ДЮСШ свід- чить, що на етапі початкової підготовки в поле зору тренера потрапляють, насамперед, діти з прискореними темпами розвитку, які перевершують своїх однолітків з нормальним і уповільненим типом біологічного дозрівання.

Підготовка юних футболістів

Футбольні школи малоефективні і необхідні принципові , докорінні зміни в системі дитячого футболу . Система декларує головною метою роботи - підготовку гравця для кар'єри в професійному футболі. Але ця мета найчастіше не досягається, так як постановка і вирішення етапних завдань , здійснюються через командно-змагальний метод підготовки. Футбол для дітей повинен бути джерелом радості від прояву якостей. Окремий гравець як би « розчиняється » в « складі команди » , його індивідуальні якості та здібності губляться в «узагальненої » , командної підготовці . І в будь-якому випадку , індивідуальні здібності , не розвиваються окремо і цілеспрямовано.У дитячому та юнацькому футболі можна виділити наступні фактори заважають якісній підготовці резервів в рамках діючої системи.
1. Командно-змагальний метод підготовки резервів
2. Відсутність відповідальності дитячого тренера та адміністрації спортивної школи за кінцевий результат.
3. Оцінка роботи дитячого тренера та адміністрації футбольних шкіл залежно від результатів участі у змаганнях без прив'язки до кінцевого результату - підготовки кваліфікованого професійного футболіста
4. Неправильна оцінка роботи дитячого тренера та адміністрації футбольних шкіл «тягне » за собою перекіс у підготовці молодих футболістів. Пріоритет віддається відбору за фізичними якостями і відпрацюванні командних взаємодій на шкоду технічної та тактичної підготовки .
5. Відсутність системи по цілеспрямованої підготовки тренерських кадрів в юнацький футбол зі спеціальністю - дитячий тренер
6. Відсутність мотивації ( моральної та матеріальної ) дитячого тренера в кінцевих результатах своєї роботи
7. Втрати обдарованих футболістів на перехідному періоді з юнацького футболу в професійний
8. Кількісне збільшення випускників футбольних шкіл не супроводжується поліпшенням якості підготовки
9. Відсутня мотивація тренерського складу в творчому зростанні , постійному оновленні знань
10. Відсутність у тренерів перспектив кар'єрного росту ( підвищення рівня престижності місця роботи ) залежно від якості кінцевого результату роботи з вихованцями
11. Занадто довгий часовий розрив між початком і закінченням роботи тренера з вихованцем в одних випадках , часта зміна учнів у тренера дітей і втрата контакту з ними в процесі зміни , в інших ситуаціях.
12. Відсутність правильно збудованих взаємин дитячий тренер - Батьки гравця
З першого погляду на перелічені фактори стає ясним що необхідний пошук нових шляхів підготовки резервів для професійного футболу . Дитячий футбол потребує реформування.
Дитині потрібні якісні та професійні тренування вже зараз , а не в можливому світлому майбутньому. Згаяний сьогодні може стати перешкодою в його професійній кар'єрі. Значить завдання дорослих ( Батьків, дитячих тренерів, футбольних адміністраторів) не чекати змін, а активно допомагати дітям.

3.2. Характеристика тренерського контролю у футболі з дітьми Щоб тренування протікала в потрібному напрямку і давало максимальний,ефект,необхідно встановити систематичний педагогічний контроль за тим хто тренується. Педагогічний контроль у процесі тренування футболістів є основною формою оцінки їх підготовленості до змагань. Здійснюється він тренером, який враховує зміст,обсяг, інтенсивність проведених занять і аналізує виконання планів тренування.
Аналізу-піддаються:
-Плани тренування команди (перспективні, поточні, оперативні) та їх виконання;
-Засоби і методи тренування і їх використання в заняттях;
-Зміна стану здоров'я і функціональних можливостей футболістів;
-Зміна рівня розвитку фізичних якостей, техніки, тактики;
-Зміна стану тренованості футболістів (по етапах підготовки);
-Розподіл змагань, занять і відпочинку в тренувальних і межігрових циклах;
-Зміна тривалості та інтенсивності занять;
-Методи педагогічного і лікарського контролю та ін
Крім перерахованих повинні використовуватися і додаткові методи вивчення й узагальнення досвіду тренування, що дозволяють більш глибоко вивчити ті чи інші питання тренування. Етапи вивчення й узагальнення досвіду такі:
Перший етап: вивчення і узагальнення досвіду тренування в підготовчому-періоді.
Другий етап: вивчення і узагальнення досвіду тренування в змагальному періоді, обробка та обговорення в команді матеріалів з ​​цього періоду.
Третій етап: обробка та обговорення в команді підсумкових матеріалів, вивчення та узагальнення досвіду тренування і написання звіту.
Четвертий етап: складання планів підготовки команди на наступний рік.
Для педагогічного контролю за тренуванням футболіста складаються комплексні контрольні вправи. У них для оцінки змін у фізичному розвитку футболістів включаються вправи, що дозволяють оцінювати розвиток всіх основних фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, спритності). При цьому беруться вправи для оцінки як загального, так і спеціального розвитку рухових якостей. Вправи для оцінки змін до спеціального розвитку фізичних якостей футболістів повинні бути близькими за формою до основних спортивним рухам, чого не вимагається від вправ для оцінки змін у загальному розвитку рухових якостей. Кількість вправ для оцінки змін у розвитку загальних фізичних якостей має бути не більше чотирьох-п'яти, таке ж число і для оцінки спеціальних фізичних якостей. У комплекс контрольних вправ включається також вправи, що дозволяють оцінити зміни в техніці володіння м'ячем, виконання тактичних прийомів і комбінацій. Тренер організує систематичне спостереження над футболістами в процесі їх виступів у змаганнях і в ході тренувальних занять.
У коло спостережень має входити:
1. Прояв футболістами в змаганнях активності і працездатності. Оцінка дається щодо виконання у змаганні роботи та її щільності (біг, стрибки, ходьба, єдиноборство, ведення, прийом, відбір м'яча, удари, обведення).
2.Контроль за стійкістю у футболістів рухових навичок у змаганнях. Оцінюються характер порушення стійкості навички, час і наслідки порушення, обставини, що передували порушенню.
3. Реєстрація коефіцієнта корисної дії футболіста з м'ячем (%). Кількість раціонально виконаних дій.
4. Характеристика виконання футболістами поставлених тактичних завдань.
5. Вивчення в змаганнях психічної стійкості у футболістів. Оцінюється увагу мобільність дій, сміливість, швидкість
орієнтування та інші якості.

У практичній роботі тренеру доводитися враховувати наступні види станів: стійкий, поточний, оперативний.
Стійкий стан -
зберігається протягом відносно тривалого проміжку часу - кілька тижнів або навіть місяців. Показники, що характеризують стійкий стан, можуть служити основою для перспективного планування тренувального процесу.
Поточний стан - це таке, в якому знаходиться спортсмен, який виконав одну або серію тренувальних занять. Відомо, що будь-яке тренувальне заняття залишає "сліди", що зберігаються кілька днів. Глибина і характер усіх цих зрушень характеризують поточний стан і служать основою для планування навантаження на наступне тренувальне заняття.
Оперативним називається - такий стан, у якому приходить організм спортсмена після того, як він виконав одну або серію фізичних вправ. Оперативне стан дуже короткочасно, але контроль за ним є основою для управління тренувальним навантаженням під час самого заняття.
Для оцінки трьох видів станів у практиці рекомендується використовувати три види контролю:
-періодичний (поетапний);

-поточний;

-оперативний.

Оперативний контроль - призначений для реєстрації навантаження
тренувального вправи, серії вправ і цілісного заняття. Аналіз результатів оперативного контролю заснований на дослідженні залежності типу "доза-ефект", де "дозою впливу" служить величина виконаного навантаження, а "ефектом"-обсяг і спрямованість викликаних нею в організмі біохімічних зрушень. У зв'язку з цим одна з головних завдань оперативного контролю навантаження є визначення співвідношення між параметрами фізичної і фізіологічних навантажень, вправ, серії вправ, тренувального заняття.
Поточний контроль - передбачає реєстрацію навантажень в мікро циклах, тривалість яких у різних видах спорту коливається від 5 до 14 днів. В основі поточного контролю лежать дані оперативної реєстрації навантаження за кожен тренувальний день, які після підсумовування розглядаються як підсумок роботи спортсмена за мікро цикл. Одна з головних завдань поточного контролю навантажень - визначення оптимального співвідношення між зонами характеристик навантажень. Вирішення її в значній мірі грунтується на дослідженні закономірностей відставленого тренувального ефекту.
Етапний контроль - передбачає реєстрацію навантаження на етапах, тривалість яких коливається від двох - п'яти мікро циклів до декількох місяців. Головне завдання етапного контролю навантажень - на підставі оцінки залежності між приростами досягнень у змаганнях і тестах, з одного боку, і частими обсягами навантажень за етап, з іншого - визначення найбільш ефективних навантажень, які мають яскраво вираженим впливом.Технічна майстерність спортсмена можна розцінювати декількома шляхами. Найбільш простий - це візуальна оцінка техніки гри (за відомими методиками).
Розглядаючи фізичну підготовленість з точки зору управління процесом спортивного тренування, слід підкреслити, що, по-перше, оцінка рівня розвитку фізичних якостей може свідчити про відповідність або невідповідність підготовленості спортсмена тим результатом, які йому заплановані на даний етап тренування. По-друге, коливання фізичної підготовленості дозволяють судити про рівень тренованості спортсмена, тобто є важливим об'єктивним показником загального стану його організму. Тому не випадково багато досвідчених тренера досить точно оцінюють поточний стан спортсмена за результатами кількох контрольних вправ.
Висновок: інформація в наш час має першорядну значущість у всіх сферах сучасного життя. Педагогічний контроль це інформація, без якої не можлива планомірна робота тренера.

ВИСНОВКИ

Вплив фізичних вправ на результати опосередкований фізіологічними і біологічними механізмами. Інакше, навантаження є причиною тих адаптаційних змін в організмі, від характеру і величини яких залежить результат.

Дозувати навантаження — це змінювати його обсяг та інтенсивність. Внутрішнім проявом навантаження є реакція організму як відповідь на виконану роботу. Таких реакцій багато. Інтегральним показником стану організму, як відомо з фізіології, є частота серцевих скорочень (ЧСС).
Верхня межа ЧСС після інтенсивного навантаження для учнів основної медичної групи повинна складати 170-180 уд/хв (для добре підготовлених учнів — до 200 уд/хв). Роботою середньої інтенсивності слід вважати таку, за якої величина ЧСС учнів становить 140-160.
Тренер повинен контролювати ЧСС. дозування фізичних навантажень відбувається шляхом вибору методів виконання фізичних вправ та методичних прийомів інтенсифікації, регулюванням інтенсивності та обсягу роботи, а також тривалістю.

Регулюючи інтенсивність та обсяг роботи досягають повної відповідності фізичної вправи тренувальному завданню. А для того, щоб глибше вплинути на необхідну рухову функцію використовують різні методи та методичні прийоми інтенсифікації вправи. Специфіка факторів, зо зумовлюють прояв різних фізичних якостей, вимагає різного інтервалу відпочинку між повтореннями вправи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Дулібський А.В. Визначення модельних характеристик техніко-тактичної діяльності юних футболістів // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей аспірантів галузі фізичної культури і спорту. – Львів: ЛДІФК, 2000. – Випуск 4. – С. 216 – 219;

2. Азарова І.В. Темпи приросту швидкісно-силових якостей у дітей молодшого та середнього шкільного віку: Автореф. дисс. - Омськ, 1983. - 31с

3. Айсман Х.І. Погляд лікаря на правильнк побудову процесу підготовки юних футболістів / Зарубіжні наукові дослідження. Відбір і юнацький спорт. Вип. I. - М.: ФиС, 1992. - 177с.

4. Бізанц Г. Основні положення передсезонної підготовки юних футболістів / Зарубіжні наукові дослідження. Вип. I. - М.: ФиС, 1992. - 177с.

5. Голомазов С.В. Футбол. Теоретичні основи і методика контролю технічної майстерності. - М.: ФиС, 2000. - 220с.

6. Маркосян А.А. Основи морфології і фізіології організму дітей і підлітків. - М.: Медицина, 1969. - 322с.

7. Волков Л.В. Спортивна підготовка дітей і підлітків.-К.; Вежа - 1998. - 190 с

8. Безъязычный Б.И. Формирование ударных движений по показателям целевой точности у юных спортсменов 6-10 лет (на примере футбола): Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - Харьков, 1991

 

 

Курсова робота

з дисципліни:«Спортивно-педагогічне вдосконалення»

на тему:

«Технічна підготовка юних футболістів на початковому етапі навчання»

 

 

Виконав:

студент IV курсу 43 групи

факультету фізичного виховання і спорту

Ніконенко Євген Сергійович

 

Керівник:Твердовський Віктор Олександрович

 

Національна шкала __________

Кількість балів: _____

Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії: _________ _______________________

 

 

__________ ______________________

_________ _______________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

 

 

м. Житомир - 2015

 

Зміст

ВСТУП………………………………………………………………………….…...3

РОЗДІЛ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………... 6

1.1.Фізіологічні особливості юних(6-10 років) футболістів………………………………………………………..……….................6

1.2.Загальна характеристика тренувальних навантажень у футболі для дітей (6-10років)…...…………………………………………………………………………..8

РОЗДІЛ 2.Технічна підготовка юних футболістів на початковому етапі навчання...................................................................................................................11

2.1.Визначення фізичної та технічної підготовленості футболістів(6-10років)…………………………………………………………………..……….....11

2.2. Спортивно технічна підготовка юних футболістів на початковому єтапі навчання………………………………………………………………………….....13

РОЗДІЛ 3.ОСОБЛИВОСТІ ДОЗУВАННЯ НАВАНТАЖЕННЯ ЗА ВІКОВИМИ ГРУПАМИ........................................................................................19

3.1.Технічнапідготовка юних (6-10 років) футболістів…..……………………………………………………………………...19

3.2.Характеристика тренерського контролю у футболі з дітьми..…………………………………………..…………………………………..27

ВИСНОВКИ…………………………………...……………………………..…….25

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………...…………..26

 


ВСТУП

Актуальність.

Технічна підготовка футболіста є педагогічним процесом, спрямованим на досконале оволодіння спортсменом системою прийомів гри (обумовленими правилами руховими діями), що сприяє досягненню високих спортивних результатів. Цей складний, логічно побудований багаторічний процес містить конкретні завдання, а саме: створення уявлень щодо техніки футболу; збільшення обсягу та різноманітності рухових умінь і навичок; досягнення високої стабільності та варіативності прийомів гри з поступовим їх перетворенням в ефективні змагальні дії; оптимізація структури рухових дій, їх динамічних та кінематичних параметрів з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів; підвищення надійності та результативності технічних дій в ігровій і змагальній діяльності; удосконалення технічної майстерності відповідно до розвитку практики футболу та сучасних наукових надбань. Техніка — це способи виконання рухових дій покликані підвищити їх ефективність.У вузькому розумінні техніка – найраціональніший спосіб виконання вправ.Досконале оволодіння технікою фізичних вправ підвищує їх результативність.

Технічна підготовка є однією із основних частин процесу спортивного тренування у футболі. Високий рівень оволодіння гравцями технічними елементами виду спарту підвищує ефективність реалізації завдань змагальної діяльності. Таким чином, вивчення рівня технічної підготовленості юних футболістів може вказати на напрями подальшого вдосконалення системи їхньої підготовки.

У даний час дитячо-юнацький футбол перебуває на етапі модернізації та позитивного оновлення. Ведуться розробки нових науково-педагогічних технологій, що сприяють вдосконаленню фізичної, тактико-технічної та психологічної підготовки юних футболістів. Досвід підготовки футбольного резерву в провідних країнах Західної Європи свідчить про необхідність залучення до цієї роботи тренерів-фахівців з поглибленим знанням анатомо-фізіологічних особливостей будови і розвитку організму дітей для забезпечення адекватності відповідних реакцій на навантаження, обсяг та інтенсивність, які в останні роки різко збільшуються. Аналіз програмно-нормативних документів з дитячого футболу відображає власне середньостатистичну норму оцінки спортивної підготовленості футболістів, яка, навіть з урахуванням віку, дозволяє зробити приблизну оцінку і може служити тільки відомим орієнтиром у діагностиці стану дитини в масштабах своєї спортивної школи.

У молодшому шкільному віці добре диференціюються м'язові відчуття і окремі складні координаційні рухи при навчанні техніці і в ігрових вправах, які більш доступні, ніж в старшому віці.В період з 6-7 до 12 років 50% вправ повинні бути на спритність, гнучкість, координацію рухів: естафети, рухомі і спортивні ігри зелементами футболу.Важливим показником рухових здібностей школярів є моторнаадаптація, тобто уміння пристосовувати структуру освоєних технічних прийомів ідій в поєднанні з різними умовами в грі.

При проведенні уроків футболу в тижневому розкладішколи і на заняттях після уроків найвищі вимоги пред'являються дофункціональних можливостей організму. Дитячий організм володіє цілкомсформованими фізіологічними механізмами адаптації, як до змінних умовзовнішнього середовища, так і до фізичних навантажень, які сприятливопозначаються на нормальному розвитку всіх систем і адаптації серцево-судинної і дихальної систем організму під час тренувань. Розробки російських і зарубіжнихвчених виявили важливі закономірності в зміні адаптивних можливостей дітей шкільного віку до тривалої малоінтенсивної роботи. Вони пов'язані в першу чергу з вдосконаленням апаратів дихання і кровообігу, а також із специфічнимибіохімічними змінами в клітинному обміні, що приводить до збільшення потребикисню, що супроводжується відповідними змінами в кровообігу і диханні, які дозволяють кисню з більшою швидкістю транспортуватися від легенів до тканин.

Техніко-тактична підготовка вимагає напруженої м'язової роботи і пред'являє високі вимоги до систем дихання і кровообігу. Серце раніше, ніж м'язи, досягає меж працездатності, тобто саме межі його функціональних можливостей визначають здібність вчитися до перенесення фізичного навантаження у навчально-тренувальному уроці, тому рівень серцевої продуктивності має важливе значення в забезпеченні енергетичних потреб організму, пов'язаних з м'язовою роботою.

Кожна дитина проходить одні й ті ж стадії розвитку, проте в термінах і темпах біологічного дозрівання спостерігаються великі індивідуальні відмінності. Досвід здійснення роботи з відбору дітей в ДЮСШ свід- чить, що на етапі початкової підготовки в поле зору тренера потрапляють, насамперед, діти з прискореними темпами розвитку, які перевершують своїх однолітків з нормальним і уповільненим типом біологічного дозрівання. Проте, до початку етапу підготовки до вищих досягнень за рахунок більшого сумарного приросту ретарданти вже перевершують інших спортсменів за всіма основними показниками підготовленості.

Мета роботи:з’ясувати рівень взаємозв’язків показників технічної підготовленості футболістів на етапі початкової підготовки.

Завдання:

1.Провести теоретичний аналіз літератури за даною темою.

2.Дослідити тренувальні процеси юних футболістів.

3.Визначити співвідношення навантажень і відпочинку.

Об’єкт дослідження:тренувальний процес футболістів,початковий етап навчання.

Предмет дослідження: вікові особливості юних футболістів, співвідношення навантаження і відпочинку.

РОЗДІЛ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Фізіологічні особливості юних (6-10років) футболістів

Для застосування раціональної методики навчання необхідно знати закономірності вікового розвитку найголовніших систем організму. Зміни, що відбуваються в будові і функціональному стані організму юних спортсменів, обумовлені не тільки впливом систематичних занять фізичними вправами, але й віковими особливостями.

У процесі гри інтенсивність рухів може бути то максимальною, то помірною, а в окремі моменти гри активна м'язова діяльність може бути припинена. Подібні зміни інтенсивності відбуваються безперервно, що визначається змінюється обстановкою, умовами гри. У результаті при грі в футбол складається своєрідний динамічний стереотип нервових процесів, що забезпечує швидкий перехід, перемикання функцій з одного рівня в інший, з високого на низький і навпаки.

У процесі гри рівень споживання кисню знаходиться в межах 72,3-96,6% від максимуму. При цьому частота дихання досягає 50-60 дихальних циклів у хвилину.

У відновлювальному періоді після значних енергетичних витрат, пов'язаних зі спортивною навантаженням, в тканинах відкладається більше речовин, ніж їх було до початку роботи, тобто відбувається так звана суперкомпенсація енергетичних витрат.

Зміна крові і системи кровообігу. До 6-10 років склад крові наближається до дорослого організму. Кількість еритроцитів і лейкоцитів таке ж, як у дорослих. Кількість нейтрофілів доходить до 60,5%, а лімфоцитів - 28%.

У дошкільному та молодшому шкільному віці ріст серця сповільнюється і знову наростає в період статевого дозрівання. Під впливом систематичного тренування у юних спортсменів частота пульсу стає дещо рідше. Посилення кровообігу відносно більше, ніж у дорослих, збільшення хвилинного об'єму крові досягається в основному за рахунок почастішання серцебиття.

При м'язовій навантаженні кисневий борг у дітей та підлітків може бути дуже значним.

У той же час відомо, що глибока морфологічна і нейрогуморальна перебудова на етапі статевого дозрівання може з'явитися чинником тимчасового обмеження зростання працездатності і вдосконалення координації.

Одним з важливих показників досконалої регуляції нервово-м'язового апарату є високий рівень Функціональної рухливості. Лабільність нервово-м'язового апарату у підлі

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...