Гумореска в українській літературі та природа гуморесок в творчості Руданського

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………... 4

РОЗДІЛ 1 ЖАНР ГУМОРЕСКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ…………………………………………………………..………5

1.1 Гумореска в українській літературі та природа гуморесок в творчості Руданського……………………………...…………………..…….5

РОЗДІЛ 2 ЖАНР ВІРШОВАНОЇ ГУМОРЕСКИ В ТВОРЧОСТІ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО………………………………………………..8

2.1 Тематичний поділ та художні особливості співомовок………7

2.2 Національна ментальність у співомовках Руданського……....9

2.3 Текстологічні проблеми в творчості Руданського……………13

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….25

ВСТУП

Творчість С.В.Руданського в історії української літератури посідає важливе місце. Увійшовши в літературу в середині п’ятдесятих років 19-го століття, у тяжку добу духовного безгоміння, яке настало після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства, арешту і заслання Т.Г.Шевченка, С.В.Руданський прокладав у ній нові стежки. Його поезія була оригінальним явищем в українській літературі шевченківського періоду.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що молода українська держава і суспільство 20-21-го століть не позбавились основних недоліків, висвітлених у поезії С.В.Руданського, у відносинах суспільства і влади, громадян у всіх напрямках суспільного життя.

Мета даної роботи з’ясувати художні особливості відображення доби в гумористичних творах С.В. Руданського.

Завдання курсової роботи:

- провести бібліографічну роботу щодо вивчення критичних відгуків про історико-популярну та історико-художню спадщину С.В. Руданського в українській періодиці та наукових працях другої половини 19-го – 20-го століть;

- розглянути віршовані гуморески С.В.Руданського у контексті історико-літературних джерел вищевказаного періоду;

- простежити механізм трансформації С.В.Руданським історичної правди в художню, зіставивши дані історичних джерел та їх втілення у віршованих гуморесках;

- визначити особливості творення художніх образів у віршованих гуморесках С.В.Руданського.

Об’єктом даного дослідження виступають співомовки українського поета С.В.Руданського.

Предметом дослідження є вираження жанру віршованої гуморески в творчості Степана Руданського.

Для реалізації основних завдань було обрано такі методи дослідження як порівняльно-історичний, типологічний, історико - функціональний, а також методи аналізу, синтезу і порівняння.

РОЗДІЛ 1

Гумореска в українській літературі та природа гуморесок в творчості Руданського

РОЗДІЛ 2

ЖАНР ВІРШОВАНОЇ ГУМОРЕСКИ В ТВОРЧОСТІ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО

Тематичний поділ та художні особливості співомовок

Оригінальні поезії С. Руданський почав писати під впливом творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки ще у семінарії (балада «Два трупи», «Вечорниці», кілька віршів-романсів). У Петербурзі він уклав дві рукописні збірки: «Співомовки козака Вінка Руданського. Книжка перша з 1851 року до 1857», «Співомовки козака Вінка Руданського. Книжка друга 1857, 1858, 1859». Твори, написані протягом 1859-1860 років формують третю збірку. Незвичне ім’я автора – Вінок – перекладається українською мовою як Степан. За життя автора жодна збірка не була опублікована.

Степан Руданський є творцем власної жанрової системи – пісні, приказки, байки-небилиці, співомовки. Усі ліричні твори він називав піснями, виокремлюючи серед них жальки, скаржки, гадки, думки, взбудки, до приказок відносив гумористично-сатиричні співомовки (гуморески), які генетично пов’язані з народним анекдотом [9, 370-371].

С. Руданський свої твори, написані на основі фольклору, називав «співомовками», але ця назва закріпилася лише за його «приказками». Вони постали на основі народних анекдотів та приказок. Співомовки письменник почав писати ще 1857 р., розквіт цього жанру в його творчості припадає на 1859 р., (145 творів). Приказки поділяються на кулька тематичних груп: співомовки, провідним мотивом яких є викриття потворних явищ тогочасної дійсності («Царі», «Засідатель», «обре торгувалось», «Коньовський і Радивіл»); співомовки побутового змісту, в яких засобами іронії та гумору висміюються персонажі з народу, їхній побут («Добра натура», «Господар хати», «Верства», «Жонатий»); співомовки, героями яких є служителі церкви («Там її кінець», «Сповідь», «Чого люди не скажуть», «Піп з кропилом»); співомовки з героями козаками-запорожцями («Смерть козака», «Запорожці у короля», «Кошовий у цариці», «Козацькі ксьондзи»). У них гумористичні ситуації створюються дотепністю, кмітливістю, винахідливістю козаків; співомовки, присвячені солдатам царської армії («Вареники», «Варена сокира», «Гусак», «Рибка-с»), у яких герої постають спритними, тямущими; співомовки про циган («Циган з хроном», «Циган на толоці», «Торбин брат», «Циганський наймит»).

Усі співомовки Руданського характеризуються лаконічністю, в цьому письменник розвинув жанр байки-приказки, започаткований П. Гулаком-Артемовським та Л. Боровиковським. Діалогічна форма, побутові замальовки, влучність характеристик, стилізація під певного героя – характерні ознаки співомовок С. Руданського. Засобами комічного є побудова за принципом контрасту, раптова заміна серйозного комічним, аналогічне сполучення слів, неправильне слововживання, нерозуміння персонажами однин одного, порівняння рис і речей, які не мають нічого спільного тощо. Отже, співомовки С. Руданського постали на межі усної народної творчості і літератури, зберігши сюжет, проблематику та істотні риси першооснови, вони набули нового забарвлення, літературної відшліфованості завдяки таланту письменника [9, 378-379].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Галич О.А. Теорія літератури: підручник для студентських філологічних спеціальних вищих навч. Закладів // Галич, Назарець, Васильєв – 4-те видання, Стереотип. – К: Либідь, 2008 – 488с.

2. Гончарук М. Руданський і доля його літературної спадщини // Слово і час – 1994. - № 6. – с.35-44.

3. Гончарук М. Л. До питання про основний текст гуморесок Руданського. // Питання текстології – жовтнева та радянська література: зб. Наук. Праць – К, 1983, с.28-50.

4. Гончарук М. Л. Деякі текстологічні проблеми творчості С. Руданського – Рад. Літературознавство, 1986 - №7. – с. 33-34.

5. Герасименко, В. Я. Степан Руданський : життя і творчість / В. Я. Герасименко. - К. : Наукова думка, 1985. - 179 с.

6. Зленко Г. "У нас тепер і цар, і цариця...": З хроніки ялтинського побутування Степана Руданського / Зленко Г. // Кур'єр Кривбасу. - 2000.-N7. - С.93-99.

7. Історія української літератури другої половини XIX століття. — К., 1979.

8. Колесник П. / Степан Руданський. Літературний портрет. К, 1971.-111с.

9. Кравченко О. Л. Степан Руданський // Історія української літератури та літературно-критичної думки першої половини 19 ст. : Підручник для вищих навчальних закладів /М-во освіти і науки України, Луганський нац. Пед. Ун-т ім. Т. Шевченка- К. ЦНЛ, 2006 – с. 390.

9. Колесник П. Й. Творчість Степана Руданського // Степан Руданський. Твори в 3-х тт. — К.: Наукова думка, 1972, т. 1. – с. 5-29.

10. Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.

11. Погребенник В. Рідний край у поезії С. Руданського // газ. Українська мова та література, 1988 - №1.

12. Пільгук І. Повій, вітре! Повість про Руданського. – К. – «Рад. Письменник» 1969. – 226с.

13. Пільгук І. І. Степан Руданський. — К., 1956.

14. Панченко Володимир. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://day.kyiv.ua/uk/article/istoriya-i-ya/yaltinskiy-poetolikar. – Ялтинський «поето-лікар»: Кримські хроніки Степана Руданського // День. — 2007.

15. Руданський С.В. Співомовки / Упоряд., авт. Передм. Та приміт. М. Гончарука. – К.:Дніпро, 1988.- 319 с.: іл. - (Б-ка української класики «Дніпро»).

16. Рильський М. О поэзии Степана Руданського //В кн.:Рильський М. О поэзии. Статьи, «сов. Писатель»», 1974. С.93-104.

17. Сплапчук В. Національна ментальність у співомовках Руданського //Дивослово – 1994 . №9. – с.60

18. Сиваченко М. Є. Студії над гуморесками Степана Руданського: Порівняльно-культурологічний аспект. — Вид. 2-ге, доп. — К., 1995.

19. Цеков І. М.. / Степан Руданський: Нарис життя і творчості. – К.: Дніпро, 1913 – 176 с. - /Літературні портрети/.

20. Франко І.Я. Додаткові томи до зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 2008 р., т. 53, с. 153 – 154.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………... 4

РОЗДІЛ 1 ЖАНР ГУМОРЕСКИ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ…………………………………………………………..………5

1.1 Гумореска в українській літературі та природа гуморесок в творчості Руданського……………………………...…………………..…….5

РОЗДІЛ 2 ЖАНР ВІРШОВАНОЇ ГУМОРЕСКИ В ТВОРЧОСТІ СТЕПАНА РУДАНСЬКОГО………………………………………………..8

2.1 Тематичний поділ та художні особливості співомовок………7

2.2 Національна ментальність у співомовках Руданського……....9

2.3 Текстологічні проблеми в творчості Руданського……………13

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..24

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….25

ВСТУП

Творчість С.В.Руданського в історії української літератури посідає важливе місце. Увійшовши в літературу в середині п’ятдесятих років 19-го століття, у тяжку добу духовного безгоміння, яке настало після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства, арешту і заслання Т.Г.Шевченка, С.В.Руданський прокладав у ній нові стежки. Його поезія була оригінальним явищем в українській літературі шевченківського періоду.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що молода українська держава і суспільство 20-21-го століть не позбавились основних недоліків, висвітлених у поезії С.В.Руданського, у відносинах суспільства і влади, громадян у всіх напрямках суспільного життя.

Мета даної роботи з’ясувати художні особливості відображення доби в гумористичних творах С.В. Руданського.

Завдання курсової роботи:

- провести бібліографічну роботу щодо вивчення критичних відгуків про історико-популярну та історико-художню спадщину С.В. Руданського в українській періодиці та наукових працях другої половини 19-го – 20-го століть;

- розглянути віршовані гуморески С.В.Руданського у контексті історико-літературних джерел вищевказаного періоду;

- простежити механізм трансформації С.В.Руданським історичної правди в художню, зіставивши дані історичних джерел та їх втілення у віршованих гуморесках;

- визначити особливості творення художніх образів у віршованих гуморесках С.В.Руданського.

Об’єктом даного дослідження виступають співомовки українського поета С.В.Руданського.

Предметом дослідження є вираження жанру віршованої гуморески в творчості Степана Руданського.

Для реалізації основних завдань було обрано такі методи дослідження як порівняльно-історичний, типологічний, історико - функціональний, а також методи аналізу, синтезу і порівняння.

РОЗДІЛ 1

Гумореска в українській літературі та природа гуморесок в творчості Руданського