Категории: ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Методичні рекомендації для дорослих щодо особливостей використання казок у роботі з дошкільниками1. Не намагайтеся замінити читання казки на перегляд мультфільмів. Навіть при великій зайнятості знайдіть час для читання в колі сім’ї чи перед сном. 15 хвилин на день - це небагато для живого, емоційного відображення казки вами для вашої дитини, але це є дуже важливим для психологічного її розвитку. 2. Перед тим, як читати незнайому казку сину чи донечці, швиденько пробіжіть її очима. В сучасних інтерпретаціях можна зустріти, наприклад: «… і розірвав його на тисячу дрібних кусочків». Це вже занадто. Тому, в такому випадку можна замінити дану казку на іншу, чи деякі дії головних героїв замінити на більш м’якші, що не відображають проявів агресії та різних негативізмів, бо в дитини може формуватися думка, що лише зла та жорстока людина може бути сильною та розумною. 3. Не варто читати сумні казки дитині на ніч. Бо не тяжко буде уявити, що дитині може наснитися після такої казки. 4. Діти мають знати та усвідомлювати, що в житті є, крім «зовнішньої», «внутрішня» сторона (основний виховний зміст казки). Поговоріть про це з дитиною, але ненав’язливо, обережно вибираючи момент. Виключно в пізнавальних цілях, підвівши дитину до того, як правильно вона має чинити в подібних ситуаціях. А ще краще, якщо дитина нещодавно чимось провинилася, то підібрати згідно цієї ситуації відповідну казку з висвітленням повчально-виховного моменту. 5. Діти до п’яти років ідентифікують себе з тваринами, намагаються бути схожими на них. Тому на малюків краще впливають історії про звірят. Казка «Троє поросят» допоможе дітям зрозуміти, що ми сильні, коли тримаємось разом. Про цінності та неповторності кожної особистості розповість дітям і дорослим історія Туве Янссон «Дитя-неведимка». 6. Багато чого можна помітити, поспостерігавши за дитиною, як вона реагує на розповідь: чи звикла вона слухати, чи уважна до деталей, чи уміє співпереживати за долю казкових героїв. Так можна дізнатися, чого вона боїться, що її хвилює, чого їй не вистачає, про що вона мріє . Варто пам’ятати, дитина поводить себе «погано», якщо: - Вона намагається привернути до себе увагу. В даному випадку, в казці, яку їй запропонують, будуть використовуватися приклади позитивних способів привертання уваги. - Вона бажає володіти ситуацією, дорослими, дітьми. Підійде історія з позитивною моделлю прояву лідерських якостей («Золотий ключик або пригоди Буратіно»). - Вона бажає за щось поквитатися з дорослим. Варто обговорити з дитиною казку, де вказується на негарну, негативну поведінку героя. - Їй страшно, тривожно, вона бажає уникнути невдач. В даному випадку герої казки співпереживають головному герою, пропонують підтримку та шляхи подолання страху. Наприклад: казка Е. Клюєва «Страшний сон». - У неї не сформоване відчуття міри. В такому випадку допоможе психокорекційна розповідь, де герой своїми вчинками доводить ситуацію до абсурду. В. Катаєв виразив це в казці «Квітка-семицвітка».
ВИСНОВКИ Мета курсового завдання досягнута шляхом реалізації завдань, одним з яких було вивчити і показати ефективність використання казкотерапії у процесі подолання особистісної тривожності дошкільників. Проаналізувавши літературу по даній темі та провівши емпіричне дослідження, можна зробити ряд висновків. Отже, за даними медико-соціальних досліджень за останні декілька років значно збільшилося число дітей дошкільного віку з порушенням розвитку, зокрема психічного. Вивчення особливостей емоційної сфери, як найважливішого регулятора всієї психічної діяльності і розвитку дітей, особливо актуально, оскільки від своєчасної діагностики і корекції залежить соціальна адаптація дитини, її подальший особовий розвиток, адаптація в соціумі. Тривожність перешкоджає розвитку особистості дитини, сковує творчу енергію, сприяє формуванню невпевненості. Казкотерапія в корекції дитячої тривожності, є найбезпечнішим і найцікавішим методом. Казка може стати чудовим інструментом для педагогів, психологів і батьків, з її допомогою легше знайти спільну мову з дитиною. Найбільшою перевагою казки є те, що вона не має вікових обмежень і позитивно діє в будь-якому віці. Таким чином, казкотерапія – це процес пошуку сенсу, розкодування знання світу і системи взаємовідносин у ньому. Казкотерапія для дітей – це спосіб, за допомогою якого без сварок та нотацій можна допомогти дитині позбутися негативних звичок чи навпаки - привити позитивні якості. Суть цього методу полягає у створенні особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє вступити у боротьбу зі своїми страхами, комплексами. Слухаючи казки у дитинстві, людина накопичує у підсвідомості певний символічний «банк життєвих ситуацій». Цей «банк» може бути активізований у разі потреби, а отже, під час процесу надання психологічної допомоги можна звертатись не тільки до життєвого досвіду дитини, але і до її казкового «банку життєвих ситуацій». Через казку можна у символічній формі показати, як вирішуються ті чи інші проблеми, як зберегти відчуття безпеки до досягнення зрілості. Казки дійсно потрапляють у саму ціль, коли йдеться про основні емоції: любов, ненависть, страх, гнів, почуття самотності, ізоляції, втрати тощо. Хочеться відзначити, що казка – це саме той спосіб спілкування дорослого з малюком, який найбільше зрозумілий для дитини. Застосовуючи казкотерапію для розвитку дітей, психологи, педагоги та батьки роблять вагомий внесок у їхнє щасливе майбутнє. Даний метод неодмінно допоможе малюку більш впевнено почувати себе у дорослому житті. Казки пропонують багатий матеріал для роботи з дітьми і діти сильно люблять їх. Могутня енергетика казки накопичується у душі кожної дитини. Все вищесказане підтвердилося у дослідницькій роботі. Дослідницька робота була проведена в три етапи, протягом яких здійснювалися такі цілі: виявлення впливу казкотерапії на емоційний стан дитини. Для досягнення мети застосовувалися такі методи і форми: спостереження, експеримент, аналіз продуктів діяльності; був підібраний цикл занять з використанням казкотерапії. У роботі ми виявили суть поняття «тривожність». В результаті аналізу літератури, було виявлено, що особова тривожність є одним з проявів емоційного неблагополуччя дитини. Було визначено базу дослідження, вибірку дітей, підібрано методи дослідження. Для діагностичного дослідження було вибрано тест «Вибери потрібне обличчя». В ході дослідження тривожності дітей дитячого садка старшої групи було виявлено, що більшість дітей мають середній і високий рівень тривожності, що є показником їх емоційного неблагополуччя. Таким чином, можна констатувати, що тривожні діти потребують коректувальної дії. Після проведення групової корекційної роботи методом казкотерапії у п’яти дітей були виявлені низькі показники тривожності, у трьох - середній рівень, у однієї дитини показники тривожності залишилися високими. Таким чином, у 6-ти чоловік з 9-ти вдалося понизити рівень тривожності. Це говорить про те, що метод казкотерапії, спрямований на зниження тривожності у дітей дошкільного віку виявився ефективним. Отримані дані доводять, що за допомогою коригувально-розвиваючих занять, можливо понизити рівень тривожності у дошкільників. Таким чином, мета дослідження досягнута, вирішені всі поставлені завдання. Застосування казкотерапії, особливо у поєднанні з іншими традиційними і нетрадиційними методами подолання тривожності у дітей дошкільного віку є досить ефективним. Завдання, намічені на початку роботи, повністю реалізовані.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверин В.А. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость /В.А. Аверин, Ж.К. Дандарова. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 411 с. 2. Алябьева Е. А. Психогимнастика в детском саду: Методические материали в помощь психологам и педагогам. – М.: Сфера, 2005. 3. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) / редкол. // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – С. 1- 63. 4. Василь Сухомлинський «Вічна тополя». – Киїів: «Генеза», 2003. 5. Вачков И.В. Сказкотерапия. Развитие самосознания через психологическую сказку / Вачков И.В. – М. : Ось, 2001. – 210 с. 6. Вологодіна Н.Г. Дитячі страхи вдень і вночі .- М.: «Фенікс», 2006 .- 106с. 7. Грабенко Т. М., Зинкевич-Евстигнеева Т. Д. Практикум по креативной терапии. – СПб.: Речь, 2003. 8. Гарднер Р. Психотерапия детских проблем.- СПб.: Речь, 2002.- 416 с. 9. Диагностика и коррекция психического развития дошкольника / Под ред. Я.Л. Коломинского, Е.А. Панько. – Минск. : Университет, 1997. – 161-168 с. 10. Жігарькова О. Час тривожних дітей // Психологічна газета. - №11. – с.6-7. 11. Захаров А.И. Дневные и ночные страхи у детей / А.И. Захаров. – СПб. : Речь, 2005. – 85-90 с., 320 с. 12. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Волшебный источник / Т.Д. Зинкевич-Евстигнеева., А.М. Михайлов. – СПб. : Питер, 1996. – 15-18 с. 13. Зинкевич- Евстигнеева Т.Д. Путь к волшебству.Теория и практика сказкотерапии / Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. – С.Пб., 1998. 14. Зинкевич- Евстигнеева Т. Д. Практикум по сказкотерапии. – С.Пб., Речь, 2000. 15. Зинкевич-Евстигеева Т.Д. Практикум по сказкотерапии / Т.Д. Зинкевич-Евстигнеева. - СПб.: Речь, 2006. - 316 с. - (Мастерская психологии и психотерапии). 16. Зінкевич-Євстигнєєва Т. Д., Михайлов А. М. Чарівний джерело. СПб.: Пітер, 1996. - 116с. 17. Казкотерапія в роботі з дошкільниками / Видавнича група «Основа». – Х.: 2012. 18. Коробко С., Коробко О. Робота психолога з мол. школярами: Методичний посібник.- К.: Літера ЛТД, 2006. 19. Кошелева А. Д. Эмоциональное развитие дошкольника. – М., 1985. 20. Лебединский В.В. Эмоцональные нарушения у детей и их коррекция / Лебединский В.В. - М. : Просвещение, 1990. - 280 с. 21. Логинова В. И., Саморукова П. Г. Дошкольная педагогика. – М., 1988. 22. Немов Р.С. Психология. Книга 1. – М.: Владос, 1999. 23. Немов Р.С. Психология. Книга 2. – М.: Владос, 1999. 24. Немов, Р.С. Психология. В 3-х кн.: учебник. Кн.2: Психология образования/ Р.С. Немов. - М.: ВЛАДОС, 2007. - 606с. 25. Нікіфорова Л.О. Смак і запах радості: цикл занять з розвитку емоційної сфери. – М.: Книголюб, 2005. – 48с. 26. Оклендер В. Окна в мир ребенка: Руководство по детской психотерапии / Перев. с англ. – М.: Независимая фирма «Класс», 2003. – 336 с. 27. Осипова А. А. Общая психокоррекция. Учебное пособие. – М., 2002. 28. Петрова Е. Ю. Проблема використання сюжетів народної чарівної казки в психокорекційній і педагогічній роботі. Журнал практичного психолога, № 10-11, 1999. 29. Поніманська Т. І. Дошкільна педагогіка. – К. «Академвидав», 2006. 30. Практикум по возрастной психологии / Под ред. Л.А. Головей, Е.Ф. Рыбалко. – СПб., 2010 31. Прихожан A.M. Тревожность у детей и подростков: практическая природа и возрастна динамика /А.М. Прихожан. - М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж: МОДЭК, 2000. - 304 с. - (Серия «Библиотека педагога-психолога»). 32. Романов А. Розлад поведінки і емоцій у дітей в цілому .- М.: изд-во «Плейт», 2003 .- 58С. 33. Сакович Н. А. Практика сказкотерапии. – СПб.: Речь, 2007. 34. Соколов Д. Ю. Сказки и сказкотерапия. – М.: Эксмопресс, 2001. 35. Сухомлинський В. О. Думати, мислити, дивуватись. Працюємо за В. Сухомлинським (ранній вік). / Бібліотека «Шкільний світ», 2008. 36. Ткач Р. М. Сказкотерапия детских проблем. – СПб.: Речь; М.: Сфера, 2008. 37. Фрац фон М-Л. Психологія казки. Тлумачення чарівних казок. Наукова редакція В. В. Зеленського. – Спб.: Б. С. К., 1998. 38. Чабан О. Поговорим о сказке / Чабан О. // Сегодня. – 2007. – № 7. 39. Чуб Н. В. Довідник для батьків. Психологія дитини від А до Я – Х.: Вид. група «Основа», 2007. 40. Яковлєва Н.Г. Психологічна допомога дошкільника. – СПб.: Валерії СПД, М.: ТЦ Сфера, 2002. – 112с.
.
ДОДАТКИ Додаток А |
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10 lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда... |