Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Визначення хвороби пулороз Лептоспіроз

Мит коней Віспа тварин

Склсти спсок інструм для туберк свней розрах потребу в флак пртиящ

2.Організація і види щеплень 19.Ферменти і токс мікробів

Визначення хвороби пулороз Лептоспіроз

Список матер для туберк курей Розрах потр в дезрощині

3.Планування протиепіз заходів 20.Поділ мікроб на три групи

Віспа птиці Сказ

Спсок матер для тубер коней Розрах потр в дезрозч

4.Види дезінф та порядок провед 21. Розмнож і мінлив мікроорг

Хвороба Ньюксла птиці Хвороба Ахескі

Спсок матер для малеїнізації коней Розрах потребу в формаліні

5.Основні хім і фіз засоби дезинф 22.Норм мікрофл твар орг

Міксоматоз кролів Дизентерія свиней

Сксти спсок для трмомтр 150 глів ВРХ розрах потребу в апар ЛТФ

6.Дезинф спецодягу і взуття 23.Методи стериліз в ветрин

Інфекц атрофічний риніт свиней Класична чума свиней

Стерилізація апарата Шилова Провести підг інєкц голок

7.Порядок знешкодж гною, трупів 24.Вплив на мікр факторів

Чума м’ясоїдних Актиномікоз

Стериліз безголк інєкторів ІБВ-01 Скл графік щеплень телят

8.Проведення дезинф, дератиз 25.Поняття про віруси

Геморагічна септицемія коропів Трихофітія

Знайти серед приладів САГ Напис супровідну

9.правила безпеки при дезинф, дезинсек 26.Поділ вірусів на групи

Бешиха свиней Колібактеріоз молодняка

Розрах куб примщення і потр в хлор Напис супровідну на взяття

10.Методи діагност інфек хвороб 27.Поняття про інфекцію

Американський гнилець бджіл Набрякова хвороба свиней

Порядок транспорт, зберіг біопрепаратів Привести в роб стан і запр

11.Визнач предмету Епізоотологія 28.Характ інфекц хвороби

Сибірка Сальмонельоз молодняка

Назв і показ склад частини мікроскопа Прив в роб стан і запр туб

12.Історія розвитку мікробіол та епіз 29.Перебіг інф хвороби

Копитна гниль Стрептококова інф молодн

Напис супровідну на відправку 100 проб Скл спис на досл курей

13Основні групи хвороботвор орг. 30.Мікрофл грунту, води

Пастерельоз Парагрип-3

Напис супров на відпр матер від трупа Зроб розрах екон шкоди

14.Капсуло і спороутворення 31.Біологічна суть імун

Туберкульоз Лейкоз ВРХ

Напис акт на щепл 200 голів кор. Відпр необх інструм

15.Живлення та ди мікроорг 32.Фактори що зниж опір

Бруцельоз Емфізематозний карбункул

Напис акт на дезинф типов корівника Відібр необх інструм для

16.Поділ грибів на групи 33.Форм прояву спорад інф

Ящур Кампілобактеріоз жуйних

Розрах потребу в хлор вапні Розрас скільки спирту

Практич знач різних видів бродіння

Аспергільоз

Розрах потребу в сух туберкуліні

7. Порядокзнезараження гною, трупів тварин, транспорту. При виникненні інфекційних хвороб гній знезаражують одним із таких способів: біологічним (тривале витримування). Для тривалого витримування по черзі заповнені інфікованим гноєм секції гноєсховища вкривають грунтом, торфом або знезараженим гноєм шаром не менше 10 см і витримують при неспорообразующих інфекціях (крім туберкульозу) 12 міс. Гній, обсіменіння мікобактеріями туберкульозу, знезаражують протягом двох років. Хімічним (аміаком або формальдегідом). Рідкий (до поділу на фракції), напіврідкий гній, гнойові стоки, контаміновані неспороутворюючими збудниками, дезінфікують рідким аміаком. Знешкодження досягається при витраті 30 кг аміаку на 1 м3 маси гною та експозиції п'ять діб під поліетиленовою плівкою або шаром 1-2 мм масляного альдегіду. Фізичним (термічна обробка чи спалювання). Рідкий гній, гнойові стоки, рідку фракцію і осад з відстійників знезаражують термічним способом при температурі 1300 С, тиску 0,2 МПа і експозиції 10 хв за допомогою мобільної установки для термічного знезараження гною. В даний час з метою безпечного знищення трупів тварин, застосовують чотири методи: переробка на ветеринарно-санітарних утилізаційних заводах, спалювання, знешкодження в біотермічних ямах і поховання на скотомогильниках. Найбільш безпечним і ефективним є спосіб знищення трупів тварин і вибракованной технічної сировини тваринного походження на ветеринарно-санітарних утилізаційних заводах.

Чума м’ясоїдних. Гостре висококонтагіозне вірусне захворювання собак, тхорів, вовків, лисиць, шакалів, норок та інших м'ясоїдних, яке характеризується гарячкою, гострим запаленням слизових оболонок, пневмоніями, шкірною екзантемою та ураженням нервової системи. Збудник чуми м'ясоїдних — РНК-вмісний вірус. Тварини можуть заражатися трансплацентарним, аерогенним, аліментарним і статевим шляхами. Заражаються собаки будь-якого віку, але найсприйнятливіші щенята — 3—6 місячного віку.Патогенез.Після проникнення і реплікації в альвеолярних макро­фагах вірус потрапляє у регіонарні лімфовузли, з лімфою заноситься до всіх паренхіматозних органів і внаслідок порушення клітин в орга­нізмі виникають запальні процеси й ураження органів і тканин.Симптоми.Інкубаційний період триває від двох діб до трьох тижнів. Поява гарячки пов'язана з віремічною фазою, яка клінічно перебігає непомітно або проявляється нездужанням, відсутністю апе­титу, блюванням, проносом. Після інфікування органів та їх пошкод­ження спостерігається другий етап підвищення температури тіла. При цьому виникають пригніченість, гнійний кон'юнктивіт, тонзиліт, фа­рингіт, гнійні виділення з носа. Патологічні зміни.Трупи собак, як правило, виснажені. На слизовій оболонці ротової порожнини, шлунка, дванадцятипалої кишки виявляють виразки та ерозії. Слизова оболонка верхніх дихаль­них шляхів гіперемійована. Печінка наповнена кров'ю, м'язи серця рихлі, судини головного й спинного мозку наповнені кров'ю, селе­зінка без змін.Діагноз.Діагноз ставлять з урахуванням епізоотологічних, клінічних і патолого-анатомічних даних.Лікування.Призначають етіотропні, патогенетичні та симптома­тичні засоби. Для інгібування вірусу використовують гіперімунні сироватки, гамма-глобуліни, сироватки тварин-реконвалесцентів. Профілактика. З метою специфічної профілактики викорстовують вакцини з атенуйованих штамів вірусу чуми м'ясоїдних. Першу вакцинацію проводять у 8-тижневому віці, другу — через 2—3 тижні.

Стерилізація безголкових ін`акторів. Пробку флакона з вакциною дезінфікують фламбуванням на полум’ї спиртівки. Флакони й ампули з порушеною цілісністю, без етикеток, із сторонніми домішками, пліснявою, зміненим кольором, консистенцією, запахом, а також, ті у яких проминув термін придатності – вибраковують. Перед застосуванням вакцини флакони ретельно струшують, а під час проведення щеплень захищають від дії прямого сонячного проміння. Залишки біопрепарату, що не використані в день відкриття флакону чи ампули – знищують: не спорові – способом кип’ятіння, а спорові – автоклавуванням.

 

8. Проведення дезінсекції, дератизації. Способи дезінсекції: 1. Хімічний: застосування розчинів хлоро-, карбо-, метафосу. 2. Фізичний: використання сухожарових камер. Для цих цілей, крім дезінфекційних камер та фізичних засобів, широко застосовуються отрути, звані інсектицидами, серед яких можна назвати гексахлоран (гексахлорциклогексан), карбофос, метилацетофоса. Способи дератизації. Для знищення гризунів - переносників збудників інфекційних захворювань людини і тварин використовують хімічний, механічний і біологічний методи. 1. Хімічний: використання отруєної отрутами приманки. Сутність хімічного методу полягає в отруєнні гризунів отруйними речовинами - ратицидів. Ефективними ратицидів є фосфід цинку, ратиндан, зоокумарин, сульфат талію, тіосемікарбазід, карбонат барію, фторацетамід 2. Фізичний: вилов за допомогою капканів. Механічний спосіб полягає в застосуванні різних капканів, пасток, мишоловок, верше. 3. Біологічний: а) зараження інфекцією, небезпечної тільки для гризунів; б) вилов домашніми тваринами.

Геморагічна септицемія коропів Геморагічна септицемія коропів - інфекційна хвороба ставкових риб, що проявляється геморагічним запаленням шкіри й внутрішніх органів, водянкою, утворенням на тілі специфічних виразок. Збудник хвороби до кінця не з'ясований. Епізоотологія хвороби. На геморагічну септицемію хворіють коропи різного віку, частіше у віці 2 - 3 років, а також сазани, линки, карасі, плотва, лящ, білий амур. Джерелом збудника інфекції є хворі риби та риби-мікробоносії. В благополучні водойми збудник хво- роби може бути занесений з інфікованою рибою, рибальським інвентарем, знаряддями лову, а також під час міграції риби. Захворювання проходить у вигляді епізоотій, загибель риби становить 25 - 90 % Клінічні ознаки та перебіг хвороби. Інкубаційний період триває 3 - 30 діб. Перебіг хвороби гострий, підгострий та хронічний. За г о с т р о г о перебігу спостерігається геморагічне запалення шкірного покриву та внутрішніх органів. На нижній і бічних стінках черева виявляються запальні набряки й червоні плями різного розміру та форми, іноді пухирці. Грудні, черевні й анальні плавці запалені, криваво-червоного кольору, згодом некротизуються. Розвивається черевна водянка, витрішкуватість, настовбурчення луски. Хвора риба стає в'ялою, плаває боком, через кілька днів гине. Тривалість гострого перебігу хвороби - 7 - 15 діб. Пі дго стрий перебіг спостерігається навесні та влітку. Характерною особливістю підгострого перебігу є утворення на поверхні тіла риби різних за формою та розміром виразок з білим або червоним обідком. Внаслідок некрозу м'язів відбувається оголення хребетного стовпа, органів черевної порожнини та ребер. Хронічна форма визначається в другій половині літа, супроводжується загоєнням виразок на шкірі та плавцях, утворенням рубців. Патологоанатомічні зміни. За гострого та підгострого перебігу хвороби характеризуються серозно-геморагічним запаленням шкіри, набряком м'язів, переповненням черевної порожнини прозорою кров'янистою рідиною, іноді желатиноподібною масою. Очеревина й внутрішні органи гіперемійовані. Печінка в'яла, жовтого, темно-сірого, іноді зеленого кольору, з осередками некрозу, жовчний міхур переповнений жовчю. Діагноз установлюють на підставі епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних даних та результатів лабораторних досліджень. Лікування. На початку захворювання коропам згодовують лікувальний корм, який виготовляють із розрахунку 1 г антибіотика (левоміцетину, біоміцину) на 1 кг гранульованого корму. Лікувальний корм згодовують упродовж 5 діб у добовій дозі по 50 мг на 1 кг маси риби. З лікувально-запобіжною метою у корм добавляють метиленовий синій - цьоголіткам 2 - 3 мг і дволіткам - 3 - 5 мг на рибину. Профілактика та заходи боротьби. Ґрунтуються насамперед на організації надійного захисту рибницьких господарств від занесення збудника інфекції ззовні внаслідок господарського зв'язку з неблагополучними фермами, а також завезення з плідниками й ремонтним молодняком.

 

Мит коней Віспа тварин

Склсти спсок інструм для туберк свней розрах потребу в флак пртиящ

2.Організація і види щеплень 19.Ферменти і токс мікробів

Визначення хвороби пулороз Лептоспіроз

Список матер для туберк курей Розрах потр в дезрощині

3.Планування протиепіз заходів 20.Поділ мікроб на три групи

Віспа птиці Сказ

Спсок матер для тубер коней Розрах потр в дезрозч

4.Види дезінф та порядок провед 21. Розмнож і мінлив мікроорг

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...