Кафедра теорії літератури та компаративістики

О. О. Бровко

ОСНОВИ

КОМПАРАТИВІСТИКИ

Навчально-методичний посібник

для організації самостійної роботи та підготовки

до модульних робіт студентів

Спеціальностей

„Українська мова і література”, „Українська мова і література.

Мова і література (англійська)”, „Українська мова і література. Мова і література (російська)”

Луганськ

ДЗ “ЛНУ імені Тараса Шевченка”

УДК 82.09 (076)

ББК 83.0р 3

Б 88

Рецензенти:

Галич О. А. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії літератури та компаративістики Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Дмитренко В. І. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої літератури Луганського національного університету імені Тараса Шевченка.

Пустовіт В. Ю. – доктор філологічних наук, професор кафедри української мови і літератури Східноукраїнського національного університету імені В. Даля.

Бровко О. О.

Б 88 Основи компаративістики: навч.-метод. посіб. для орг. самостійної роботи й підготов. до модульної роботи студ. спец. „Українська мова і література”, „Українська мова і література. Мова і література (англійська)”, „Українська мова і література. Мова і література (російська)”/ Олена Олександрівна Бровко ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2012. – 214 с.

Навчально-методичний посібник подає структурований матеріал для вивчення однієї з базових дисциплін фахової підготовки бакалаврів філології. У посібнику вміщено тексти лекцій, питання для самоконтролю, плани практичних занять, орієнтовні питання для модульного контролю і різні види завдань для самостійної роботи.

Видання призначене для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів.

УДК 82.09 (076)

ББК 83.0р 3

Рекомендовано до друку Вченою радою

Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 2 від 28 вересня 2012 року)

© Бровко О. О.

Зміст

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Курс „Основи компаративістики” є базовою нормативною дисципліною підготовки бакалаврів філології за спеціальностями „Українська мова і література”, „Українська мова і література. Мова і література (англійська)”, „Українська мова і література. Мова і література (російська)”.

Предметом курсу є компаративізм як наукова парадигма сучасного гуманітарного знання. Основу компаративізму складає ідея єдності і різноманіття людства. У цьому відношенні він протистоїть, з одного боку, нормативному універсалізму однієї історичної моделі (наприклад, європоцентризму), з іншої – емпіризму безлічі національних (регіональних, етнічних) історій. Як метод історичного пізнання компаративізм орієнтований на конструктивне подолання детермінованості і спонтанності, процесуальності і подієвості літературного процесу.

Упродовж останніх 20 років літературознавча підготовка філологів здійснюється відповідно до двох концептуальних засад: по-перше, ідеться про національну ідентичність українського письменства; по-друге, наголошується на інтеграції духовних і інтелектуальних цінностей світової та вітчизняної культури. Саме порівняльно-типологічний підхід до української та зарубіжної літератури, контекстуальне вивчення, за твердженням таких авторитетних літературознавців, як Дмитро Наливайко, Володимир Моренець, Віра Агеєва, Людмила Грицик, Микола Ільницький, Тамара Гундорова, Тетяна Бовсунівська, Василь Будний та інші, відповідає сучасним вимогам підготовки бакалавра філології.

Відповідно до вимог Державних галузевих стандартів, освітньо-професійних програм підготовки учителів української мови і літератури, основною метою літературознавчої підготовки є формування у студентів уявлення про цілісність літературного процесу, літературного розвитку, мистецького простору й картини світу в цілому, що відображено засобами художнього слова. У Постанові Кабінету Міністрів України „Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” від 23 листопада 2011 р. № 1392 зазначено: „Освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. До мовного компонента належать українська мова, мови національних меншин (мова навчання і мова вивчення), іноземні мови, а до літературного – українська література, світова література і літератури національних меншин. Кожен із компонентів містить кілька наскрізних змістових ліній.

Складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

Компаративістика ставить собі за мету вивчення літературних явищ (твору чи літературної спадщини письменника, жанру і стилю) через вихід за межі окремого національного письменства. Зіставляючи таким чином національні літератури, компаративістика прагне глибше пізнати як їхні спільні і самобутні риси, так і закономірності світового літературного процесу, проектуючи їх відтак на широкі мистецькі, культурні, історичні, ідеологічні, етнічні контексти минувшини і сучасності.

Отже, мета курсу – ознайомити студентів з основами сучасної компаративістики.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- надати уявлення про сутність генетичних і контактних зв’язків;

- висвітлити питання порівняльної типології;

- актуалізувати дослідження зв’язку літератури з іншими видами мистецтва;

- розкрити аспекти імагології – розділу компаративістики, що з’ясовує національні образи народів у рецепції інших етносів та регіонів.

Стратегічним завданнями курсу є: проблематизація компаративізму як одного з основоположних принципів сучасного наукового мислення; опанування наукової метамови, дослідницького підходу і найважливіших категорій компаратівістіки; знайомство з вітчизняними і світовими традиціями і досягненнями компаративної методології гуманітарного пізнання; поглиблення і переосмислення шкільних уявлень про історико-літературний процес з позицій сучасної компаратівістіки.

Навчальний курс „Основи компаративістики” орієнтує студентів на різні форми самостійної роботи: опрацювання лекційного матеріалу, конспектування окремих теоретико-прикладних робіт, опублікованих у різних виданнях; пошук відповідей на запитання для самоконтролю засвоєння матеріалу курсу, підготовка до практичних занять, виконання тестів та творчого завдання, консультації з викладачем тощо.