Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Та статевої недоторканості особи

Загалом заходи запобігання статевим злочинам поділяються на загальносоціальні, спеціально-кримінологічні, індивідуальні та віктимологічні.

На загальносоціальному рівні нагально важливим є запровадження морально-виховних програм, спрямованих на виховання поваги людей один до одного, на пропагандування неможливості порушення прав і свобод інших осіб. До цих прав відноситься статева свобода і статева недоторканість особи. Причому саме тут необхідно звертати увагу на гендерний аспект виховання, зокрема, на повагу до жінки, до її прав і свобод.

Профілактика статевих злочинів, як напрям спеціально-кримінологічного запобігання, передбачає статеве виховання неповнолітніх, яке включає соціально-психологічний, педагогічний, медичний і сексологічний аспекти.

Важливим напрямком є слідча профілактика, яка має відрізнятися максимальною коректністю і дієвістю.

Відвернення зґвалтуванням застосовується на етапі від моменту формування злочинного мотиву до початку його виконання, а тому є найбільш ефективним стосовно потенційних ґвалтівників, які самостійно створюють умови для вчинення зґвалтування та інших статевих злочинів. А також щодо тих, хто відбував покарання за вказані суспільно небезпечні діяння чи інші насильницькі злочини. Перша група заходів відвернення – заходи переорієнтації антисуспільної настанови, тобто допомога в задоволенні соціальних, економічних потреб, підвищення почуття відповідальності за свої дії й виховання поваги до статевої свободи і статевої недоторканості інших людей. Друга група – арсенал активних контрзаходів. До них відноситься переконання (посилення гальмівних процесів потенційного ґвалтівника) й допомога (соціальний захист).

В сфері ж припинення статевих злочинів необхідно покращувати патрулювання парків, скверів, лісопосадок тощо.

Індивідуальне запобігання сексуальних злочинів можна розглядати на 3-х етапах (напрямах) – профілактика, відверення і припинення вчинення зґвалтування. Виявлені групи осіб, щодо яких застосовуватимуться вказані заходи: (а) повнолітні, (б) неповнолітні (з ними мають працювати представники виховних закладів, громадських організацій та працівники міліції), (в) раніше судимі (заходи постпенітенціарної адаптації й ресоціалізації, діяльність громадських організацій тощо), (г) особи з психічними й сексологічними відхиленнями.

Віктимологічне запобігання зґвалтувань являє собою окремий напрямок, який існує на 3-х рівнях – загальносоціальному, спеціальному й індивідуальному.

Заходи загальносоціального віктимологічного запобігання схожі з однойменними заходами запобігання злочинам. Спеціальне віктимологічне запобігання складається з віктимологічної профілактики та віктимологічного припинення вчинення статевих злочинів. Останнє є сукупністю дій самої потерпілої, спрямованих на припинення злочинного наміру на стадії замаху або свідоме відвернення обставин, за яких указане стало б неможливим. Серед них – виховні, психологічні, медичні, технічні, соціальні та інші заходи.

Найбільш впливовими є виховні заходи, серед яких спеціальні бесіди в школах, поліпшення віктимологічної обізнаності населення; донесення інформації про шкідливість замовчування фактів статевих нападів, пояснення процедури повідомлення про них до правоохоронних органів.

Корисними є захисні заходи, які мають застосовуватися на рівні міста, держави (зміна по можливості розкладу робочого дня жінок, планів містобудування тощо) й доведення до людей прийомів і способів захисту й самозахисту (наявність технічних приладів, правила поведінки в темний період часу, при проведенні дозвілля та ін.). Важливим є створення та функціонування телефонів довіри, центрів психологічної, медичної допомоги та реабілітації.

Необхідність надання допомоги реальним жертвам зґвалтування є одним зі стратегічних напрямків запобігання злочинам. Указане має здійснюватися діяльністю жіночих та інших громадських організацій, юридичних, медичних закладів тощо.

Питання та завдання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте динаміку вчинення зґвалтувань, її причини і сутність.

2. Які особистісні якості притаманні особам, які вчиняють злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості і чому?

3. Опишіть особливості віктимності жертв зґвалтувань.

4. Які причини і умови вчинення статевих злочинів існують на індивідуальному рівні?

5. Дайте коротку характеристику загальносоціальним, спеціально-кримінологічним, індивідуальним та віктимологічним заходам запобігання злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

 

 

Розділ 14. Злочини проти виборчих прав громадянина та їх

Запобігання

Кримінологічна характеристика злочинів проти виборчих

Прав громадянина

В сучасному українському суспільстві питання, що стосуються проведення свободних, демократичних виборів є особливо актуальними.

Захист виборчих прав є гарантією розвитку політико-конституційної системи України, політичної стабільності в суспільстві, яка в свою чергу зумовлює стабільність в економічної, соціальної, культурної, та інших сферах життєдіяльності держави.

Виборчі права є фундаментальними правами, гарантованими Конституцією України на вільне волевиявлення громадян в сфері управління державними справами. Виборча діяльність ґрунтується на правових засадах і передбачена Конституцією України, Законами України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України, «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про всеукраїнський та місцевий референдуми» та ін..

Згідно із розділом У Кримінального Кодексу України до злочинів проти виборчих прав відносять: перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача; фальсифікація виборчих документів, референдуму, підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців; голосування виборцем на виборчий дільниці більше ніж один раз; незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму; порушення таємниці голосування; порушення порядку фінансування виборчої компанії кандидата, політичної партії (блоку), порушення законодавства про референдум.

Об’єктом цих злочинів виступають конституційні правові відносини, які пов’язані з реалізацією права громадян на участь у політичному житті суспільства. По суті це є правом громадян на вільне волевиявлення з питань участі у всеукраїнському та місцевому референдумах, можливість вільно обирати і бути обраним до органів державної влади і місцевого самоврядування, брати участь в сфері управління державними справами.

Говорячи про рівень та динаміку даного виду злочинності, то слід зазначити, що до 2004 р. майже не реєструвались злочини проти виборчих прав, про що свідчить незначна кількість зареєстрованих злочинів. Так, з середини 1990 років до 2003 року середній показник становить від 3 до 34 злочинів. Пік зростання приходиться на 2004-2005 роки, коли було зареєстровано близько 130 злочинів, що пояснюється резонансною виборчою президентською компанією. Незначне зростання злочинів проти виборчих прав і свобод можна помітити у 2010 та 2012 роках, що також пов’язано з проведенням виборів місцевого и державного значення. В 2012 та 2013 роках кількість вказаних злочинів зменшалась до 8 і 22 випадків відповідно, причому злочини, передбачені статтями 1581 – 160 Кримінального Кодексу України (голосування виборцем на виборчий дільниці більше ніж один раз; незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму; порушення таємниці голосування; порушення порядку фінансування виборчої компанії кандидата, політичної партії (блоку), порушення законодавства про референдум не зареєстровані взагалі. Зрозуміло, що це може бути пояснено таким чинником як латентність, причиною якою є зацікавленість достатньо великого кола осіб, що беруть участь у виборчих правовідносинах, в приховуванні певних незаконних дій, стосовно порушення виборчих прав громадян.

Щодо географії злочинності, то найбільша кількість злочинів виявлялась в східних областях України, а саме в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській областях (понад 30 %), що було пов’язано з використанням значного адміністративного ресурсу з боку влади на виборчий процес.

Кримінологічні дослідження осіб, які вчиняють посягання на виборчі права громадян, показали, що переважну кількість становлять чоловіки віком від 25 до 52 років – близько 75 %. Освітній рівень зазначених осіб є відносно високим: більше половини мають вищу освіту, приблизно третина має загальну середню та спеціальну середню освіту, кожен п’ятий злочинець є працездатним, але на момент вчинення злочину не працював і не навчався. Морально-психологічна характеристика здебільшого є позитивною, але з певними дефектами правосвідомості. Рецидив для даної категорії злочинів не є характерним.

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-10

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...