Запобігання злочинам проти громадського порядку та моральності

Передумовою подолання злочинів проти громадського порядку та моральності є проведення в країні систематичної роботи з підвищення моральності суспільства, яка відповідатиме історичному шляху, культурі і перспективам розвитку суспільства. Їх реалізація на загальносоціальному рівні спрямована на вдосконалення всіх сторін життя нашого суспільства. А саме: підвищення і відносне зближення життєвого рівня всіх прошарків населення і гарантування загальної трудової діяльності та своєчасної оплати адекватної винагороди за виконану роботу; створення нормальних умов побуту і змістовного дозвілля людей; зниження конфліктності у суспільстві і послаблення його дезорганізації; впровадження та укріплення у свідомості громадян основних моральних принципів; підвищення їх культурного рівня.

Успішне виконання перелічених заходів підвищить повагу до людської особистості, захистить її недоторканність, сприятиме засудженню різних форм насильства над нею, проявів грубості і цинізму. Ці заходи також мають на меті зміцнення громадського порядку, відродження втрачених останнім часом традицій милосердя, взаємодопомоги, співчуття до всього живого, поваги до людської праці; укорінення в громадській свідомості засудження розпусти і вседозволеності. На цьому етапі, не слід відкидати і применшувати вплив релігійних установ як ідеологічних осередків суспільства.

На основі і в розвиток наведених загальносоціальних заходів щодо подолання хуліганства розробляються і здійснюються різноманітні спеціально-кримінологічні запобіжні заходи. Вважаємо за можливе розподілити їх за змістом на такі різновиди: виховно-роз’яснювальні, соціально-економічні, організаційно-управлінські, оперативні та правові.

Виховно-роз’яснювальні заходи. Ні в кого не викликає сумніву необхідність проведення в регіонах і окремих колективах комплексу заходів щодо підвищення загальної культури громадян, зокрема культури міжособистісного спілкування, етики, виховання шанобливого ставлення до іншої людини та загального шанобливого ставлення до державності. Адже у своїй основі антигромадські і антиморальні злочини — це наслідок відсутності культури, невихованості людей, прогалин їх духовності.

Звідси, поряд із моральним вихованням, має здійснюватись і результативне правове навчання населення. При цьому потрібно розвінчувати уявлення про немов незначну суспільну небезпечність злочинів проти громадського порядку та моральності і можливу безкарність за їх вчинення.

Соціально-економічні заходи передбачають:

– поліпшення житлово-побутових умов проживання людей, котрі потребують цього;

– створення (відродження) повноцінних форм дозвілля і відпочинку населення з урахуванням диференційованих інтересів окремих його категорій;

– створення загальнодоступної державної системи психолого-психіатричної допомоги тим, хто її потребує;

– застосування технічних засобів і можливостей при охороні громадського порядку (освітлення в нічний час вулиць, дворів, під’їздів, парків та інших місць, де найчастіше збираються категорії осіб, схильних до правопорушень, використання різноманітних засобів технічного контролю відповідно до закону);

До організаційно-управлінських заходів належать: самоврядне зміцнення громадського порядку; оздоровлення криміногенної обстановки в тих мікрорайонах і на тих об’єктах, де «процвітає» хуліганство; відтворення і розширення системи участі громадян в охороні громадського порядку та ін.

Заходи оперативного характеру включають в себе:

– виявлення і роз’єднання неформальних антигромадських груп насильницької спрямованості;

– негайне реагування на конфлікти в сімейно-побутовій сфері, що можуть перерости у хуліганські дії;

– здійснення дійового контролю за поведінкою громадян, які опинились у групі підвищеного кримінального ризику (особи, які тривалий час не мають постійного джерела матеріального існування, хто систематично зловживає алкоголем і веде аморальний, протиправний спосіб життя, займається бродяжництвом і жебрацтвом);

– систематичний контроль за поведінкою громадян, які взяті під адміністративний нагляд.

До заходів правового характеру належать ті з них, що передбачають: а) необхідність неухильного виконання вимог кримінально-процесуальних законів (своєчасне розкриття фактів вчинення злочинів, проведення по них слідчих дій, передачу матеріалів до суду, який повинен винести справедливе та індивідуалізоване покарання до винних; б) створення такої обстановки, щоб не залишалися «мертвими» склади злочинів, які передбачають кримінальну відповідальність за побої і мордування (ст. 126 КК України); це стосується і кримінально-правової норми, сформульованої у ст. 300 КК Укоаїни (Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію).

Вважаємо, за потрібне встановити кримінальну відповідальність за вчинення актів вандалізму, тобто за нещадне руйнування будівель та інших споруд, псування майна у громадському транспорті, або інших громадських місцях. Такий закон матиме подвійне функціональне призначення: карати винних за вандалізм, з одного боку, і попереджати хуліганство, поєднане з посяганням на майно, — з другого. Це буде склад злочину з так званою подвійною превенцією.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Наведіть кримінологічну характеристику злочинів проти громадського порядку та моральності;

2. Які основні причини та умови хуліганства?

3. Що таке «хуліганський мотив»?

4. Які «фонові» явища сприяють вчиненню хуліганства?

5. Охарактеризуйте заходи загальносоціального і спеціально-кримінологічного характеру запобігання злочинам проти громадського порядку та моральності.