Запобігання злочинам у сфері службової діяльності

Запобігання службовим злочинам становить узгоджену систему заходів політичного, економічного, соціального, організаційно-правового характеру, спрямованих на випередження передумов цих злочинів, їх послаблення, нейтралізацію та усунення. Здiйснення цих заходiв повинно сприяти реалiзацiї анти­кримiногенного потенцiалу суспiльства та декриміналіхації державного апарату.

Запобіжні заходи політичного характеру зводяться до програмованостi та предметностi у впровадженнi демократичних засад у рiзних сферах суспiльної органiзацiї, зокрема у системі управлiння суспiльством; виховання у службовцiв патрiотичних почуттiв, моральних, професiйних якостей, розумiння, що службова злочиннiсть пiдриває авторитет i силу держави, етичнi основи суспiльної свiдомостi; послідовності й активiзацiї проведення анти­корупцiйної полiтики щодо службовцiв, схильних до корупцiйних вчинкiв; створення громадських формувань, незалежних державних структур для участi населення у боротьбi зі службовими злочинами.

В економiчнiй сферi заходи із запобігання службовим злочинам включають:

– визначення чiтких правил використання державного бюджету i підстав вiдповiдальностi за нецiльове використання бюджетних коштiв;

– сурове дотримання встановлених механiзмiв обмеження легалiзацiї «брудних» грошей;

– створення умов для природної конкуренцiї та законної приватизацiї;

– створення сприятливих умов для внутрішнього iнвестування легальної економiки;

– запровадження ефективної системи контролю за доходами і видатками державних службовцiв;

– забезпечення поступового зменшення готiвкових розрахункiв у цивiльному оборотi;

– запровадження загальнонацiонального iнформацiйного комплексу, в рамках якого забезпечити постiйний монiторинг кредитно-фiнансового становища та грошових операцiй населення;

– звуження перелiку видiв пiдприємницької дiяльностi, якi пiдля­гають лiцензуванню;

– органiзацiю гласних і конкурентних систем державного замовлення, приватизацiї, оренди державного майна;

– забезпечення повної або часткової деприватизацiї, якщо приватизацiя здiйснена з порушенням передбачених законом умов та порядку її проведення.

Заходи запобігання службовим злочинам соцiального характеру передбачають: доведення рiвня оплати працi державних службовцiв до рiвня їх соцiального статусу; запровадження дiйових механiзмiв задоволення окремих потреб державних службовцiв через довгострокове, у тому числi й поточне, кредитування; реорганiзацiю чинної системи соцiального страхування.

Запобігання службовим злочинам заходами правового характеру означає:

– запровадження кримiнологiчної експертизи проектiв нормативно-правових актiв;

– проведення ревiзiй норм чинного законодавства на предмет виявлення та вилучення положень, якi сприяють проявам корупцiї;

– здiйснення систематизацiї антикорупцiйного законодавства;

– законне обмеження повноважень працiвникiв органiв дізнання, досудового слідства, прокуратури щодо їх процесуальнпих рішень.

У сферi державного управлiння з метою запобігання злочинам необхідно:

– дотримуватися правил пiдбору та розстановки кадрiв, які базуються на конкурснiй основi;

– ввести обов’язкові спецiальні перевiрки кандидатiв на зайняття вiдповiдальних посад в органах державної влади, а також осiб, якi обiймають цi посади, та визначити порядок їх призначення;

– вдосконалити систему спецiальних обмежень, встановлених для державних службовцiв, з метою уникнення конфлiкту iнтересiв;

– забезпечити ротацiю керiвників правоохоронних органiв;

– чiтко регламентувати процедури прийняття управлiнських рiшень;

– розглядати на засiданнях колегiй мiнiстерств i вiдомств питання про виконання законодавства про державну службу, боротьбу з корупцiєю, державну, виконавчу та трудову дис­циплiну, звернення громадян;

– регламентувати умови i порядок правомiрного одержання державними службовцями подарункiв;

– установити дисциплінарну вiдповiдальнiсть службових осiб органiв державної влади та органів мiсцевого самоврядування за ухилення вiд реагування вiдповiдно до закону на критичнi виступи засобiв масової iнформацiї щодо оприлюднення ними фактiв корупцiї, порушень прав i свобод громадян;

– законодавчо врегулювати механiзм обмеження полiтичного i управлiнського лобiзму.

Попри всю важливiсть заходiв запобігання через об’єктивнi та суб’єктивнi обставини вони не завжди досягають своєї мети. Тому особливо гострою залишається проблема оптимiзацiї шляхiв виявлення, розслiдування конкретних фактiв службових злочинiв i притягнення винних службових осiб до передбаченої законом вiд­повiдальностi.

Через специфiку прояву виявлення службових злочинiв становить надзвичайну складнiсть. Це зумовлює високий рiвень їх латентностi. У зв’язку з цим є нагальна потреба пiдвищіти ефективність дiяль­ностi по виявленню конкретних фактiв злочинної поведiнки.

З метою вдосконалення дiяльностi спецiальних органiв, якi виявляють і запобігають службовим злочинам, необхiдно:

– переорiєнтувати їх із виявлення незначних фактiв корупцiї на виявлення найбiльш небезпечних злочинiв та проявiв у най­бiльш важливих сферах життя держави, а також там, де ця зло­чиннiсть набула найбiльшого поширення;

– розробити і запровадити в дiяльність правоохоронних органiв необхiднi методики виявлення та збирання iнформацiї про факти корупцiї на рiзних рівнях державного управлiння, в тому числi на найвищих, у сферах розпорядження державними коштами, при­ватизацiї, охорони здоров’я, освiти, iнших сферах суспільного i державного життя;

– розв’язати колiзiю, яка iснує у чинному законодавствi, щодо порядку надання iнформацiї правоохоронним органам; унiфiкувати та конкретизувати в єдиному законодавчому актi умови і порядок надання iнформацiї правоохоронним органам стосовно коштiв та майна юридичних і фiзичних осiб.

Ефективна боротьба зі службовими злочинами не може бути здiйснена разовими нетривалими акціями, а потребує довгострокових соцiально-економiчних, полiтичних i правових перетворень. Ця дiяльнiсть повинна базуватися на поєднаннi про­фiлактичних i репресивних заходiв. При цьому прiоритетна роль має надаватися запобіжним заходам на загальносоцiальному i спецiально-кримiнологiчному рівнях.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Назвіть найбільш характерні кримінологічні риси злочинності у сфері службової діяльності.

2. Розкрийте сукупність соціальних передумов хабарництва.

3. Чи є якісь кримінологічно значущі особливості злочинця-посадовця?

4. Перерахуйте основні напрямки запобігання злочинності у сфері службової діяльності.

5. Використовуючи статистичні дані про злочини у сфері службової діяльності за останні 5 років, поясніть коливання її динаміки.