УКРАЇНОМОВНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ РОБІТ, ПРОЧИТАНИХ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

Реферат

за прочитаною англійською мовою літературою

зі спеціальності

13.00.04 – «Теорія та методика професійної освіти»

на тему:

«Формування професійної компетентності майбутніх вчителів до викладання інформатики в початковій школі»

Виконав: аспірант 1-го курсу

Бондарчук Ярослав Володимирович

Керівник: доц. Лотюк Юрій Георгійович

Рецензент:

«________» «________»канд.пед.наук, доц Попова Д.А.

оцінка підпис

Рівне 2016

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Україномовний огляд наукових робіт, прочитаних іноземною мовою зі спеціальності «соціальні комунікації» 5

2. Словник термінів у галузі «соціальні комунікації» 27

3. Повідомлення про дисертаційне дослідження 30

ВИСНОВКИ 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37

.
ВСТУП

Сучасний рівень цивілізації визначається стрімким зростанням ролі інформації в суспільних відносинах. Одним з важливих рушіїв інформаційного суспільства є різноманітні засоби масової інформації, – мас-медіа. Вони визначають зміст (контент) багатьох напрямів і видів інформаційної діяльності й постають складовою правовідносин з відповідним відображенням у нормативно-правових актах, законах та підзаконних документах органів виконавчої і судової гілок влади. Відтак, можна говорити про формування в праві такого феномену як медіа-право – право про засоби масової інформації (ЗМІ),

Наукове вивчення медіа-права має важливе значення як для правотворення та правозастосування, так і для розвитку ЗМІ й вибудовування їх конструктивної взаємодії з державою та суспільством.

Актуальність теми визначає також те, що на відміну від європейського комунікативного простору, де традиції правового забезпечення функціонування мас-медіа формувались впродовж століть, в Україні воно перебуває в стані становлення й визначення локальної своєрідності. Це пояснюється тривалою відсутністю правової бази щодо діяльності вітчизняної преси, радіо та телебачення, їх підконтрольністю ідеологічним установкам, а не правовим документам, як в демократичних країнах. Саме цим обумовлена недостатність аналізу прикладних характеристик медіа-права в контексті функціонування вітчизняних мас-медіа в їх асиміляції у європейське правове поле. Практично відсутні праці, що узагальнюють досвід правоврегулювання діяльності вітчизняних ЗМІ впродовж десятиліть державної незалежності України.

Тема є тим більш актуальною у зв’язку з тим, що вітчизняні дослідження медіа-права перебувають у правознавчій площині, в той час як розвідки, здійснені у предметному полі прикладних соціально-комунікаційних технологій, з використанням специфічних їм методів аналізу й інтерпретації матеріалу, практично відсутні. Недослідженими залишаються гуманітарні (філософські, етичні, культурологічні) аспекти проблеми, насамперед, вплив прикладних характеристик медіа-права на розвиток культури і суспільства.

Водночас, в зарубіжній науковій традиції накопичено досвід дослідження філософських, культурологічних, соціологічних аспектів правозабезпечення діяльності ЗМІ у їхній взаємодії з культурою, державою та суспільством, зокрема у впливі на формування аксіонормативних установок сучасного соціуму. Серед найбільш важливих – праці Ф. Сіберта, Т. Петерсена, В. Шрамма, М. Маклюена, Р. Еверетта, С.І. Бейрона, Д.К. Дейвіса, Л. Гройсберга, І. Уортелла, Д.С. Вітні, Дж.М. Вейса, Дж. Томпсона, Р. Макчесні, Р. Хогарта, С. Холла, С. Хобсона. Важливий стосовно проблематики правового забезпечення мас-медіа концепт права уточнено в працях Г. Харта та інших представників філософії права.

Саме цією обставиною визначені об’єкт, предмет і мета даної реферативної роботи.

Об’єктом реферування є англомовна література, присвячена гуманітарним аспектам правового забезпечення діяльності мас-медіа у їхній взаємодії з культурою, державою та суспільством.

Предметом реферату постають гуманітарно-правові аспекти функціонування мас-медіа в їх відображенні в зарубіжній науковій традиції.

Метою написання реферату є аналіз та систематизація поглядів зарубіжних дослідників на проблему правозабезпечення діяльності мас-медіа, розглянутих в системі функціональних зв’язків з широким колом соціокультурних феноменів, процесів та державних інститутів, з наступним формуванням теоретико-методологічної бази дисертаційного дослідження.

УКРАЇНОМОВНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ РОБІТ, ПРОЧИТАНИХ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ

Sibert E.S., Peterson T. and Schramm W. Four Teories of the Press. – Urbana, 1986. – 256 p.

McLuhan M., Understanding Media: The Extensions of Man. – N.Y.: McGraw Hill, 1964. – 464 с.

McLuhan M., The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. – Toronto: University of Toronto Press, 1962. – 294 р.

Rogers Everett M. A History of Communication Study. A Biographical Approach. N.Y., London, Toronto, Sydney, Singapore, 1997. – 365 р.

Baron S.I. and Davis D.K. Mass Communication Theory; Foundation and Future. – Belmont, 1995. – 476 р.

Grossberg, L., Wartella, E., Whitney. D.C., Wise, J.M. MediaMaking: Mass Media in a Popular Culture. – Thousand Oaks, CA: Sage Publications, 2006. – 126 р.

Гройсберг Л., Уортелл І., Вітні Д.С., Вайс Дж. М. (Друге видання) Медіа виробництво: ЗМІ в популярній культурі. Thousand Oaks, CA: Sage Publications, 2006. – 126 с.

В книзі американських дослідників аналізується питання впливу мас-медіа на розвиток масової культури та їхній зворотній зв’язок з останньою. Автори наголошують, що масові комунікації не можуть бути досліджені окремо від інших суспільних інституцій й перебувають в тісній взаємодії з різними сферами культурного життя.

АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК

THE CONTENT OF THE THESIS

The structure of the thesis is determined with the problem, aim and tasks of the scientific and research work. The thesis consists of an introduction, three chapters and conclusions.

The "Introduction" includes substantiation of actuality of the thesis, determination of its object, the aim, tasks, methodology; exposition of scientific novelty and practical significance of the received results.

We analysed the state of the problem scientific development and specified conceptual base and conceptual components of the work in the first Chapter of our thesis "Theoretical and Methodological Principles of the Thesis". So, the Section 1.1. "Historiography of the Problem" considers a plenty of scientific sources of information and media law, works in different aspects of information security, investigation of applied characteristics of the media law in the context of native media functioning. Taking into account entering of Ukraine into the global information space and necessity of understanding and adaptation of foreign experience of legal regulation of mass media activity to native conditions, we suppose that the analysis of English literature is very important for our thesis.

The Section 2.2 "Methodological Principles of the Thesis Media Law Functioning in Native Information Space" and the Subsection 1.3 "Conceptual-Categorical Apparatus of the Thesis" concretize the main ideas of the thesis which be used for analysis of the factual material and basic normative documents in the sphere of media law on the base of investigation of this problems in domestic and foreign scientific tradition.

The second Chapter "Legal Principles of Ukraine Information Space Development" analyzes the stages of formation and the modern state of Ukrainian information legislation in the context of native media functioning (Section 2.1), formation of state information policy in Ukraine (Section 2.2), considers interrelations of the state and the media at the present stage (Subsection 2.3).

The third Chapter "International Experience of Legal Support of the Media Activity: Actual State and Prospects of Implementation" analyses the prospects of reception and adaptation of the world experience of legal regulation of the media activity to national information space. We investigate activity of international legal organizations concerning media functioning, journalists’ human rights and freedom at the present stage (Subsection 3.1), describe activity of international human rights journalist organizations as the guarantors of protection of journalistic rights and freedoms (Subsection 3.2), analyze the content of the UNESCO Declaration concerning development of independent and pluralistic media (Section 3.3), define the prospects of usage of European experience of information legal regulation in native media space (Subsection 3.4).

The Chapter "Conclusions" summarizes the theoretical analysis of the problem and the main principles of the proposed thesis, specifies prospects of practical application of the results.

ВИСНОВКИ

Таким чином, опрацювання англомовної літератури дозволило визначити рівень вивченості проблеми у зарубіжній науковій традиції, контекстуалізувати вітчизняні дослідження медіа-права у світовий науковий простір й сформувати теоретико-методологічну базу майбутньої дисертаційної розвідки.

Зокрема, встановлено, що в американській та британській традиціях «теорія масової комунікації» загалом, та проблематика медіа-права зокрема, мають статус самостійних галузей наукового знання, зорієнтованих на вивчення впливу ЗМІ на функціонування представницької демократії і розвиток громадянського суспільства. Водночас, значна увага надається філософським (етичним та філософсько-правовим), культурологічним, соціологічним аспектам означеного питання. До прикладу, у працях Ф. Сіберта, Т. Петерсена та В. Шрамма типологізується взаємодія мас-медіа, держави і суспільства. В дослідженнях М. Маклюена аналізується природа соціальних комунікацій як артефакту культури. У розвідках С. Бейрона та Д. Девіса висвітлюється вплив засобів масової комунікації на приватне життя і соціальне самовизначення членів соціуму. Окремим питанням розглядається роль Інтернету у створенні нових форм соціальних комунікацій та його вплив на трансформацію змісту й функцій друкованих і телевізійних ЗМІ. В книзі Л. Гройсберга, І. Уортелла, Д. Вітні, Дж. Вайса аналізується питання впливу мас-медіа на розвиток масової культури та їхній зворотній зв’язок з останньою. В праці відомого англійського соціолога Дж. Томпсона досліджуються місце і роль мас-медіа в житті сучасного суспільства. В книзі американського культуролога, соціолога і теоретика мас-медіа Р. Хогарта розглядається проблема впливу ЗМІ на формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій та поведінкових норм масового суспільства. Основним предметом аналізу в книзі відомого британського вченого С. Холла є особливості обробки інформаційного повідомлення з метою його передачі і осмислення споживачем.

Привертає увагу парадигмальна єдність та міждисциплінарний характер сучасних американських та британських досліджень, значна диференціація їхнього предметного поля, множинність методологічних підходів (структурно-функціональний, семіотичний, герменевтичний, компаративістський, системно-синергетичний тощо).

Додаткова цінність аналізу базової для наукової дисципліни «теорія масових комунікацій» американської традиції полягає у тому, що вона має яскраво виявлений прикладний характер і містить значний масив інформації про методи і механізми впливу ЗМІ на суспільство. Саме тому докладний аналіз відображення в ній проблеми взаємодії ЗМІ, влади та суспільства дозволяє не лише сформувати ефективний інструментарій для вивчення сучасного стану вітчизняних ЗМІ, але й здійснити експертну порівняльну оцінку їхнього впливу на цільову аудиторію.

Аналіз праць, присвячених історії розвитку мас-медіа (Р. Еверет) засвідчує, що систематизацію наукових підходів до дослідження проблем масової комунікації в суспільстві доцільно здійснювати за двома основними параметрами: формальним і методологічним. Формальний аналіз передбачає класифікацію теорій в залежності від того, як вони описують співвідношення масової комунікації та суспільства. Загалом, за цим критерієм можемо виділити дві групи праць, в яких представлені соціоцентричний та медіацентричний підходи. Перший заснований на тому, що суспільство первинне стосовно масової комунікації, котра є не більш аніж супідрядним інститутом та агентом в його структурі. Другий ґрунтується на тому, що масова комунікація первинна стосовно суспільства, є самостійно діючим чинником і в цій якості активно формує або руйнує соціальні структури.

В межах кожного з означених підходів можуть застосовуватись різні методи. Так, соціоцентризм може бути як структурно-функціональним, так і постструктуралістським, а феноменологічні дослідження в сфері масової комунікації можуть базуватись як на соціоцентричних, так і на медіацентричних позиціях. Як засвідчує аналіз англомовних наукових праць, в царині теорії масових комунікацій найбільш поширеним підходом є структурно-функціональний, з орієнтацією на емпіричну верифікацію основних теоретичних конструктів.

Також варто відзначити, що в межах американської наукової традиції переважна частина теорій масових комунікацій базується на ідеї соціального консенсусу і будь-які спроби ввести в цю сферу ідеї соціального конфлікту зустрічають спротив наукової спільноти.

Загалом, аналіз англомовної літератури підтверджує важливість рецепції зарубіжного досвіду як в теоретичному осмисленні масових комунікацій і діяльності ЗМІ, так і в конституюванні системи їх правового забезпечення. Водночас, варто зауважити, що буквальне запозичення досягнень американської і британської традицій аналізу засобів масової комунікації навряд чи можливий. На наш погляд, саме усвідомлення принципової соціокультурної різниці між вітчизняною та зарубіжною науковими традиціями здатне упередити некритичне перенесення низки прийомів дослідження на вітчизняний ґрунт і забезпечити більш осмислене засвоєння зарубіжного досвіду. У той же час, окремі досягнення американських та британських досліджень соціальних комунікацій та медіа-права здатні вже сьогодні суттєво збагатити теорію і практику вітчизняних ЗМІ.

Список використаних джерел

1. Baron S.I. and Davis D.K. Mass Communication Theory; Foundation, Fervent and Future, Belmont, 1995. – 476 р.

2. Grossberg, L., Wartella, E., Whitney. D.C., Wise, J.M, (2006) (Second Edition) MediaMaking: Mass Media in a Popular Culture. Thousand Oaks, CA: Sage Publications. – 126 р.

3. Hall, S. Encoding, decoding in the television discourse // Hall, S., Hobson, D. & Lowe, P. (eds). Culture, Media, Language. – London: Hutchinson, 1980. – 446 р.

4. Hart H.L.A. The Concept of Law. 2nd ed. with Hart’s Postscript / Eds. P. Bulloch and J. Raz. – Oxford: Oxford Univer-sity Press, 1994. – 263 p.

5. Hoggart R. Mass Media in a Mass Society: Myth and Reality. Continuum International Publishing Group – Academi, 2004. – 326 р.

6. McChesney R.W. Communication Revolution: Critical Junctures and the Future of Media. New York: The New Press, 2007. – 378 р.

7. McLuhan M., Understanding Media: The Extensions of Man. – N.Y.: McGraw Hill, 1964. – 464 р.

8. McChesney R.W. The Death and Life of American Journalism: The Media Revolution that Will Begin the World Again (with John Nichols). – New York: Nation Books, 2010. – 346 р.

9. McLuhan M., The Gutenberg Galaxy: The Making of Typographic Man. – Toronto: University of Toronto Press, 1962. – 294 р.

10. Rogers Everett M. A History of Communication Study. A Biographical Approach. N.Y., London, Toronto, Sydney, Singapore, 1997. – 365 р.

11. Sibert E.S., Peterson T. and Schramm W. Four Teories of the Press. – Urbana, 1986. – 256 p.

12. Thompson John Brookshire. The Media and Modernity: A Social Theory of the Media. – Cambridge: Polity; Stanford: Stanford University Press, 1995. – 314 p.

Реферат

за прочитаною англійською мовою літературою

зі спеціальності

13.00.04 – «Теорія та методика професійної освіти»

на тему:

«Формування професійної компетентності майбутніх вчителів до викладання інформатики в початковій школі»

Виконав: аспірант 1-го курсу

Бондарчук Ярослав Володимирович

Керівник: доц. Лотюк Юрій Георгійович

Рецензент:

«________» «________»канд.пед.наук, доц Попова Д.А.

оцінка підпис

Рівне 2016

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. Україномовний огляд наукових робіт, прочитаних іноземною мовою зі спеціальності «соціальні комунікації» 5

2. Словник термінів у галузі «соціальні комунікації» 27

3. Повідомлення про дисертаційне дослідження 30

ВИСНОВКИ 34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 37

.
ВСТУП

Сучасний рівень цивілізації визначається стрімким зростанням ролі інформації в суспільних відносинах. Одним з важливих рушіїв інформаційного суспільства є різноманітні засоби масової інформації, – мас-медіа. Вони визначають зміст (контент) багатьох напрямів і видів інформаційної діяльності й постають складовою правовідносин з відповідним відображенням у нормативно-правових актах, законах та підзаконних документах органів виконавчої і судової гілок влади. Відтак, можна говорити про формування в праві такого феномену як медіа-право – право про засоби масової інформації (ЗМІ),

Наукове вивчення медіа-права має важливе значення як для правотворення та правозастосування, так і для розвитку ЗМІ й вибудовування їх конструктивної взаємодії з державою та суспільством.

Актуальність теми визначає також те, що на відміну від європейського комунікативного простору, де традиції правового забезпечення функціонування мас-медіа формувались впродовж століть, в Україні воно перебуває в стані становлення й визначення локальної своєрідності. Це пояснюється тривалою відсутністю правової бази щодо діяльності вітчизняної преси, радіо та телебачення, їх підконтрольністю ідеологічним установкам, а не правовим документам, як в демократичних країнах. Саме цим обумовлена недостатність аналізу прикладних характеристик медіа-права в контексті функціонування вітчизняних мас-медіа в їх асиміляції у європейське правове поле. Практично відсутні праці, що узагальнюють досвід правоврегулювання діяльності вітчизняних ЗМІ впродовж десятиліть державної незалежності України.

Тема є тим більш актуальною у зв’язку з тим, що вітчизняні дослідження медіа-права перебувають у правознавчій площині, в той час як розвідки, здійснені у предметному полі прикладних соціально-комунікаційних технологій, з використанням специфічних їм методів аналізу й інтерпретації матеріалу, практично відсутні. Недослідженими залишаються гуманітарні (філософські, етичні, культурологічні) аспекти проблеми, насамперед, вплив прикладних характеристик медіа-права на розвиток культури і суспільства.

Водночас, в зарубіжній науковій традиції накопичено досвід дослідження філософських, культурологічних, соціологічних аспектів правозабезпечення діяльності ЗМІ у їхній взаємодії з культурою, державою та суспільством, зокрема у впливі на формування аксіонормативних установок сучасного соціуму. Серед найбільш важливих – праці Ф. Сіберта, Т. Петерсена, В. Шрамма, М. Маклюена, Р. Еверетта, С.І. Бейрона, Д.К. Дейвіса, Л. Гройсберга, І. Уортелла, Д.С. Вітні, Дж.М. Вейса, Дж. Томпсона, Р. Макчесні, Р. Хогарта, С. Холла, С. Хобсона. Важливий стосовно проблематики правового забезпечення мас-медіа концепт права уточнено в працях Г. Харта та інших представників філософії права.

Саме цією обставиною визначені об’єкт, предмет і мета даної реферативної роботи.

Об’єктом реферування є англомовна література, присвячена гуманітарним аспектам правового забезпечення діяльності мас-медіа у їхній взаємодії з культурою, державою та суспільством.

Предметом реферату постають гуманітарно-правові аспекти функціонування мас-медіа в їх відображенні в зарубіжній науковій традиції.

Метою написання реферату є аналіз та систематизація поглядів зарубіжних дослідників на проблему правозабезпечення діяльності мас-медіа, розглянутих в системі функціональних зв’язків з широким колом соціокультурних феноменів, процесів та державних інститутів, з наступним формуванням теоретико-методологічної бази дисертаційного дослідження.

УКРАЇНОМОВНИЙ ОГЛЯД НАУКОВИХ РОБІТ, ПРОЧИТАНИХ ІНОЗЕМНОЮ МОВОЮ