Історія розвитку обчислювальної техніки.

Основні положення

Історія розвитку обчислювальної техніки.

Над створенням обчисл.машин протягом усього існування людства працювали видатні винахідники та вчені.Першим пристроєм були китайські рахівниці(6000р.тому)Перша обчисл.машина була створена у 1642р фр. математиком і фізиком Блез Паскалем.Його обчисл машина виконувала тільки склад. і віднімання.1673р Лейбніц побудував обчисл. машину, яка вик. вже 4 арифм. дії.У 1833р. вчений Ч.Беббідж почав створ. механічну цифрову обчисл. машину.Його принцип полягав у тому, що інформ. розбивається на 2 типи:обробляючу та керуючу.Вважають, що першим компом був ENIAC(1945р).Перша ЕОМ в Європі “МЕМ” в Україні створ.у 1951р.Перше покоління ЕОМ на електронних лампах було надто громіздке,нешвидке, ненадійне та споживало багато електроенергії.З 1958 р. почин ера ЕОМ на транзисторах.В ЕОМ третього покоління збільшилася швидкість, оперативна пам”ять, зменш. вартість обробки інформації у 4-5 рази, прогр.забезпечення стало сумісним.Четверте покоління ЕОМ використовують диск і характерні тим, що машини цього покоління багатопроцесорні:”Ельбрус-1 і –2”, ІВМ-386

Висновки про головні напрями розвитку обч. техніки: зменш. габаритів і потреби споживання енерії, збільшення швидкості, надійності та потужності ЕОМ, збільш. ступеня інтеграції у найбільш великих інтегральних схемах; збільшення можливостей програмного забезпечення, що вимагає збільш. оперативної зовнішньої пам”яті; паралельна обробка часткової та загальної інформації.

Значення застосування комп.техніки.

Нині не можна уявити галузь людської діяльності без використання ЕОМ. Про знач. ЕОМ у економіці свідчать такі цифри з постанов уряду України:збільшити випуск техніки у 2-3 рази, збільшити маштаби використання ЕОМ, збільшити масовий випуск персональних ЕОМ.

Свідчення того, що нові точки росту вже перебувають на поверхні: масова поява персонального компа і формування комп мереж-за оцінками очікується збільш. в 4 рази ринків послуг типу “ІНТЕРНЕТ”; бурхливий розвиток космічних програм, включенням банківських телекомунікацій.

Особливістю економіко-історичної міссії технічної революції полягає у тому,що вона дає поштовх інноваційнїй хвилі, а також якісному поліпшенню грошового оббігу.Сучасні умови, у результаті вдосконалення інфраструктури, даватимуть надію на те, що вітчизняна промисловість “вклиниться” у загальносвітові інноваційні процеси на наступних етапах розвитку.

Основні положення науки інформатики

ЕОМ-засіб роботи з інформацією, і всі науки, спрямовані на створення засобів обробки інформації та її використання, об”єднані єдиним терміном “інформатика”.

Перший з напрямів інформатики-теорія проектування обчислювальної техніки,її елементарної бази:різних допоміжних пристроїв.

Другий напрям-це проблеми математичного забезпечення роботи обчислювальних машин.Розробка програм,тобто створення досконалого математичного забезпечення-програмного продукту,це дорогий і трудомісткий процес.

Третій напрям можна назвати”власне інформатикою”.Це питання алгоритмізації і постановки,тобто зведення економічної задачі до задачі, сформульованої мовою математики,або побудова й аналіз математичних моделей за допомогою комп”ютерів.

Представлення інформації в компютері

Компютер оброблює інфорамцію лише в чисельному вигляді. Вся відео, символьна, звукова, графічна інформація перетворюється у числа. Перетворення інформації в число-кодування.Інформація подається в двійковій системі очислення інформації. 1 біт – 0 чи 1,1 байт = 8 біт,1 кбайт = 1024 б,1 Мбайт = 1024 кб,1 Гбайт = 1024 Мбайт,1 Тбайт = 1024 Гбайт. Зображення поділяються на растрові та векторні. Растрові зображення – набір крапок. Недолік – складність масштабування.Векторні зображення – розкладаються із геометричних фігур, тому при масштабуванні використовується коефіціент, що помножується на параметри фігур. Файлова структура збереження інформації. Файл – сукупність данних, що має власне імя. Імя = розширення + імя. Окрема група – завантажувальні, виконувальні файли: *.ехе; *.соm; *.bat. При роботі з файлами можуть бути застосовані імена груп файлів. *- будь-які символи; ? – один символ.

Призначення і типи операційних систем.

Операційна система – це набір команд, що автоматично завантажуються при включенні комп»ютера і використовуються для керування обчислювальними процесами, керування програмними і апаратними ресурсами ЕОМ. Призначення операційних систем полягає в наступному: розподіл ресурсів між працюючими програмами, відновлення їх в разі аврійної ситуації, управління завданнями користувачів, виділення пріоритетних задач тощо. Для роботи на ПК використовуються наступні типи операційних систем: MS DOS, Windows NT,Win “95,98,2000,Millenium,OS/2,Unix.

Команди кнопки “Пуск”.

Натиснувши на кнопки “пуск” ми отримаємо пункти команд.

1. Пункт “Закінчення роботи”.

2. Пункт “Виконати” для відшукування папки, якщо точно значно знають її назву.

3. Пункт “Пошук” для відшукування папки чи файлу, якщо відомо назву або перші кілька літер назви.

4. Пункт “Довідка” надає інформацію про Windows 98

5. Пункт “Налаштування” дає доступ до панелі керування, налаштування принтерів і панелей задач.

6. Пункт “Документи” забезпечує швидкий доступ до документів.

7. Пункт “Програми” призначений для запуску програм, що є в його меню.

Програма”Проводнік”.

Складові частини вікна.

Після завантаження з”являється вікно з двома панелями: права – перелік файлов, папок, що вміщені у розкритій папці або диску чи диску лівої панелі, ліва – у структурному вигляді компоненти робочого стола, перелік дисків папок. Зліва від значка лівої панелі – значок + або - , що значить, що ця папка містить інші папки. Над панелями у вікні Проводнік розташована панель інструментів, що містить такі кнопки – Назад, Вперед, Вверх, Вирізати, Копіювати, Вставити, Свойства,Вид.Під панелями розміщений рядок статусу, де міститься кількість виділених файлів, їх обсяг пам”яті.

Поиск файлов и папок

Для поиска файлов и папок используется команда главного меню Поиск – Файлы и папки. В результате выбора этой команды появляется окно диалога «Найти: все файлы».Напечатайте в поле ввода Имя название обьекта, который нужно найти. Можна установить маркер на нужном слове и оно появится в поле ввода.Поле ввода Папка также имеет раскрывающийся список. В процессе работы по списку обьектов в этот список будут включены устройства и папки, по которым проводится список. Поэтому при повторном поиске можно использовать информацию раскрывающегося списка. Выбираем нужное устройство, нажав его мышью. Выбранное устройство окажется в поле ввода Папка. Как правило, поиск ведется на диске «С:». Если выбрать устройство «Мой компьютер», то во время поиска будет сделано обращение ко всем устройствам компьютера, в частности к компакт-дискам, дискам «А:» и «В:».Если эти устройства будут находиться в рабочем состоянии,поиск будет производиться и на них.

Сортування файлів

В меню ВИД вибираємо вкладку УПОРЯДОЧИТЬ ЗНАЧКИ,де з переліку запропонованих варіантів вибираємо найпотрібніший(за ім”ям,типом,розміром,датою чи автоматично).Після цього система сама автоматично сортує подані файли за певною особливістю(відмінністю).

WORD.

1.Робота з файлами (створення, відкриття, збереження, перегляд, друк).Створення нового файлу: Файл → Создать → Общие → Обычный → ОК. Збереження файлів. Бажано одразу присвоїти ім’я. Файл → Сохранить как ; файл зберігається під своїм ім’ям у своїй папці + кн. на панелі інструментів. Відкриття існуючого файлу: Файл → Открыть (поле папки, 2 рази клацнути на імені файлу). Можна одночасно відкрити декілька документів:Виділити за доп. Ctrl → Открыть. Попередній перегляд: використовується для перегляду док-ту у тому вигляді, в якому він буде збережений і надрукований: Файл → Предварительный просмотр. з’являється нова панель інструментів, яка містить: печать, перегляд однієї поточної сторінки, перегляд декількох сторінок одночасно (6 стор., щоб її збільшити, вказівник мишки підводять до кнопки, натискають кн. миші, і не відпускаючи її, тянуть донизу і вправо. Вийти з цього режиму → кн.Закрить. Друк документа:Ком.Файл → Печать; у вікні в розд. Страницы акт. 1 з 4 перемикачів: за умовчуванням все, текущая, номера, виделений фрагмент. У розділі копії: к-сть копій док-та, за умов. – 1; разобрать по копиям: по одній копії цілого док-а або по сторінкам. Список: вывести на печать- містить все стр.(за умов.), четные стр., нечетн. – для друкування двосторінкових док-в. За доп. кнопки печать друкування відбувається з параметрами, встановленими за умовч.

2.Використання і склад лінійок прокручування. Зміна розміру переглядувікна.

Вікно Word має горизонтальні і вертикальні лінійки прокручування.Вони створені для полегшення прокрутки зображення в вікні. На горизонтальній лінійці розміщені перемикачі режимів: обычный, электронного док-та, разметки (встановлення розмырыв верхных ы нижніх полів), структури і бігунок, за доп, якого можна переміщуватись по док-ту. Вертикальна лінійка має бігунець та кнопки для відкриття попередньої та наступної сторінок, а також кн. визначення об’єкту переходу. Зміна розміру перегляду вікна вик. за доп. кн. Масштаб – визначає процентне відношення до істиних розмірів сторінки. Розмір вікна можна змінити за доп. кн. “Розгорнути/Відновити”, а також за. Доп. вказівника мишки, якщо вікно не знаходиться в жодному з вказаних двух крайніх станів(ставимо курсор мишки на границю вікна та при зміненому вигляді вказівника за доп. лівої кн. миші тягнемо до потрібного розміру).

Робота з панелями інструментів

Стандартний вигляд вікна Word включає такі панелі інструментів: Стандартная и Форматирование. Для перегляду переліку всіх панелей: Вид → Панель інструментів → Настройка. Можна створити власну панель: у вікні Настройка у вкладці Панель инструментов,акт. кн. Создать→ у вікні вводимо ім’я → ОК; ”Удалить” – вилучення створених користувачем панелей; “Сброс” – виконує відновлення стандартного виду панелі. Додавання або вилучення кнопок відбувається в “Команді” , яка містить вікно, в якому в лівій частині- перелік всіх категорій кн-к (назви яких повторюють ком-и осн. Меню); у правій частині – перелік кнопок, що вміщені у вибрану категорію. При акт-ї кн. з’являється опис дії кнопки у кн. “Описание”. Для додавання кнопки, в панелі вказівник миші підводять до кн.

“Настройка”→ натискають і перетягують у панель. Для вилучення кнопок із панелі – акт. цю кнопку на панелі і тягнуть у вікно “Настройка”. “Параметри відображають підказки для кнопок, комбінації клавіш”

Робота з буквіцею

Для візуального виділення. Можна ств. з букви, слова, з цілого 1-го слова абзацу. Для цього його попередньо виділяють, потім – Формат, Буквица. У вікні можна встановити додаткові параметри: висота відносно рядка. Можна ств. буквицю під текстом або в тексті. Параметри, Нетвилучає попередньо створену буквицю.

Вставлення символів

(для вставлення тих символів, аналогів яких нема на клавіатурі). Для цього Вставка, Символ. У таблиці символів вибирають потрібний символ, Вставить.Над табл. символів розташ. таблиця шрифтів. У випадку, коли символ вставляється в документ часто, йому можна присвоїти комбінацію клавіш. Для цього в таблиці символів активіз. потрібний символ, кнопка Клавиша, вікно Настройка, де у полі Новое сочетание клавиш встановл. комбінація клавіш, кн. Назначить, закрыть, повертаємось у вікно з табл. символів і закриваємо.

Робота із списками, колонками

Список – це перелік деяких визначень, тез тощо. Елемент списка скл. з маркера списка, з текстової частини. У випадку, коли маркер не змінюється для цілого списку, такий список наз. маркерованим. Коли маркери списку послідовно збільшуються, такий список нумерований. Для ств. списку курсор встановл. у вільний рядок і активіз. кн. НумерацияабоМаркеры.Для додавання елементу всередині списка курсор встановл. у кінець попереднього елемента, Enter.Для вилучення елемента його виділ., Delete. Для зміни маркерів існуючого виділ. список і активіз. Формат, Список. По стандарту ств. власноручно, ін. – автоматично. Колонки: для полегшеного сприйняття великих обсягів інформації. Попередньо потрібний текст виліл., активіз. команду Формат, Колонки. Активіз. перемикач Разделитель. та перемикач Колонки одинаковой ширины.Дляперетвор. тексту з колонок в звичайний текст – команда Формат, Колонки, Кількість 1.

Робота з написом.

Написи викор-ся для вставлення в існуючий документ тексту, графічного зображення, таблиць, малюнків.Для створення: команда “Вставка”→”Надпись”, вказівник миші змінює свій вигляд – перетворюється на плюс, малюється прямокутник на тексті для створення напису, малюнку.Після створення напису можна змінити його параметри. Для цього: після активізації напису, використовуємо команду”Формат”→”Надпись”,змінюємо параметри обтікання, наявність кольору, тип ліній. Для зміни розмірів напису: вказівник миші підводиться до будь-якого маркеру в кутку або на межі, натискаємо кнопку і не відпускаючи тягнемо.

15. Створення змісту, переліку ілюстрацій, предметного вказівника.

Створення змісту: у WORD існує можливість автоматично створити зміст із тих фрагментів документу, які попередньо визначаються як заголовки. Заголовків може бути до 9-ти рівнів. Як правило весь текст документу має стиль “Обычный”. Для створення змісту, фрагмент потрібного документу виділяють і у списку кнопки”Стиль” панелі інструментів “Форматирование” вибираєм потрібний рівень заголовку(1,2,3,…). Заголовок може бути створений лише для цілого абзацу. Робота з створенним заголовком виконується в режимі перегляду структури документу(“Вид”→”Структура”), після цього з’являється панель інструментів ”Структура”,яка містить кнопки: “повысить/понизить уровень” – змінює рівень існуючих заголовків; “развернуть/свернуть“- при роботі з великими документами згортається весь текст і залишаються лише заголовки;”превратить в обычный текст” – перетворення заголовків в звичайний текст. Після створення заголовків документу можна створити зміст: курсор встановлюєм в потрібне документа і активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”. У вкладці “Оглавление” вибираємо вид змісту, встановлюємо потрібну кількість рівнів заголовків(за замовчуванням “3”). Після виконання змін над заголовками і активізації команди “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”, з’являються запити на зміну існуючого змісту і попереднє вилучення.

Створення переліку ілюстрацій: це список, елементами якого є назви під малюнками, під таблицями, під формулою. Для автоматичного створення, необхідно створити назви об’єктів. Для цього: 1)під об’єктами всановлюємо курсор, активізуємо команду “Вставка”→”Название”; 2) у вікні переліку “Постоянная часть” вибираємо відповідну назву, ОК; 3)при цьому всі створені назви мають стиль “Название объекта”(перетворює назву у звичайний текст); 4) після визначення всіх назв, встановлюмо курсор у потрібне місце і активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”. Вкладка “Список илюстраций”-вибираємо вид списку, ОК.

Створення предметного вказівника: визначає розташування термінів на сторінці документу. Для створення необхідно: 1) визначити ті слова або словосполучення в документі, які ввійдуть до предметного вказівника; 2)для цього виділяємо перше слово, активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”; 3) у вкладці ”Указатели”- кнопка “Поместить”; 4) з’являється вікно “Определение элемента указания”: в параметрах активізуємо “Перекрёсная ссылка”-набираємослово з клавіатури; 5) залишаємо це вікно активним, відміняючи за допомогою кнопки “Пометить”, виділяємо інше слово, закриваємо це вікно і попереднє; 6) при виділенні слів для предметного вказівника, після цього слова з’являється {…}, які можна переглянути після активізації “непечатаемые символы”(для вилучення слів із предметного вказівника-виділяємо символи в дужках і вилучаємо); 7)після виділення всіх слів активізуємо команду “Вставка”→”Оглавление”→”Указатели”, у вкладці ”Указатели” вибираємо вид вказівника, встановлюємо кілька колонок.

Робота з редактором формул.

Для створення таких виразів необхідно: 1) активізувати команда “Вставка”→”Объект”, вкладка “Создание”-“Microsoft Equation 3.0”. Якщо необхідно часто створювати такі вирази, то на панелі інструментів додається кнопка “Редактор формул”; 2) після активізації з’являється панель “Формула”, яка вміщує кнопки з групами шаблонів, а в позиції курсора-рамка для введення інформації. Є такі групи шаблонів: шаблоны скобок, шаблоны матриц, шаблоны дробей и радикалов, шаблоны верхних и нижних индексов та інші; 3) після закінчення створення виразу, необхідно клацнути мишкою поза виразом. Для редагування створеного виразу-двічі клацнути мишкою на об’єкті.

17. Робота з таблицями.( вставлення, вилучення рядків, стовпців; зміна межі, авто формат, сортування, розрахунок функцій). Команда ТАБЛИЦА\ ДОБАВИТЬ\ТАБЛИЦА. Кнопка АВТОФОРМАТ дозволяє надати таблиці один із стандартів. Найпростіший вигляд – Сетка, кнопка ОК. Тут же можна змінювати межі, встановивши позначку у Границы. Для виділення стовпця ( рядка)- клацнути над ним зверху ( зліва), щоб його вилучити – спочатку виділити, а потім ТАБЛИЦЫ\ удалить столбцы ( строки) или кн.DEL. Додавання стовпця - ТАБЛИЦА\ добавить столбец ( перед цим виділити стовпець, перед яким буде новий). Рядок – виділити той, перед яким буде новий, ТАБЛИЦА \добавить строки. Для додавання після останнього - курсор після останнього рядка таблиці і ENTER. Можна робити розрахунки суми по рядкам чи стовпцям, пошук max та min і середнього значення. Курсор справа від рядка – ТАБЛИЦА \формула. Сума слева – SUM LEFT. По стовпцю – курсор у вільну комірку під стовпцем, ТАБЛИЦА\ формула. SUM ABOVE. Всі інші функції розраховуються за допомогою адресації комірки. При цьому курсор в будь-яку комірку – ТАБЛИЦА\ формула. У вікні розкриваємо список ВСТАВИТЬ ФУНКЦИЮ , де вибираємо потрібну і в дужках пишемо необхідний діапазон. Для побудови діаграми ВСТАВКА\ рисунок \ диаграмма.

18. Вставка полів, злиття документів.Поле – визначений набір команд, які використовуються для вставлення в документ додаткової інформації( поточна сторінка, поточний час). Команди ВСТАВКА \ ПОЛЕ . У лівій частині перелік категорій полів, у правій – ті поля, які містяться у вибраних категоріях. У цьому ж вікні кнопка ПАРАМЕТРИ – можна вибирати встановлені параметри поля. Кнопка ДОБАВИТЬ. Для заміни значення поля виділяють і натискають CTRL +F11.

При реалізації функцій з двох документів необхідно мати основний документ з полями, значення яких змінюється. Джерело даних – інформація, яка вставляється в основний документ. Наприклад, необхідно роздрукувати бланки запрошень, тільки з різним ім’ям. Основний документ містить текст запрошення, джерело даних – перелік прізвищ. Для СЕРВИС\ СЛИЯНИЕ. Вибираємо СОЗДАТЬ, з переліку ( наклейки......) вибрати ДОКУМЕНТЫ НА БЛАНКЕ. Потім Активное окно, кнопка Закрыть. Після цього текст. Для джерела даних СЕРВИС\ СЛИЯНИЕ, кнопка Получить данные, вибрати Создать источник данных. В цьому вікні в переліку Поле в строке документа вміщені перелік полів. Кнопка Удалить – вилучають всі поля, окрім потрібного, кнопка Добавить- додає. Вікно Сохранение документа визначає ім’я та місце збереження документа. Наступне вікно Правка источника данных- вносять інформацію. Для додавання в основний документ полів злиття – курсор в потрібне місце і на панелі інструментів Слияния кнопка Добавить поле слияния. Після цього кнопка ПОЛЕ\ ДАННЫЕ послідовно додають прізвища.

Робота з файлами HTML.

Створюємо у Ворді новий документ, зберігаємо його у форматі HTML. Для створення списків: <ul>….</ul>- початок і кінець маркированого тексту, <ol>…</ol>-нумерований список.<li>..</li>-елемент списку. Для створ.таблиці - <TABLE>…</TABLE>-початок і кінець таблиці, <TABLE BORDER>…</TABLE BORDER>- рамки таблиці,<TD>…<TD>-початок таблиці,<TR>… <TR>- початок\кінець рядка таблиці, <TH>…<TH>- заголовок стовця таблиці, <b>… </b> - форматуваня тексту у напівжирний шрифт, <l>… </l>- курсив, <u>… </u>- підкреслений шрифт,<font face=”Стиль шрифту” Size=”Номер шрифту”Color= “Колір шрифту”>…</Font> -ну короче понятно.(1 – 0). Створення гіперпосилань: <a href=”Ім”я файлу, на якій посилаються” target=”Ім”я фрейму”>Текст гіперпосилання </a> - если вооще тупые, то хер поймёте.(2 – 0).

20.РОБОТА З КНОПКАМИ ПАНЕЛІ “РИСОВАНИЕ”

Вид \ Панель инструментов \ Рисование. Кнопка Действия містить такі команди:1) групування і розгрупування об’єктів.2) порядок розміщення графічного об’єкту відносно тексту( за текстом, над текстом)3) види вирівнювання, повертання. Кнопка Свободное вращение . Об’єкт виділяють і кнопка Свободное вращение ( маркери кінцевих меж виділяють іншим кольором). Кнопка Добавить объект WORD ART, створює фігурні тексти, тінь, об’ємний вигляд об’єкта.

Microsoft Excel

1.Побудова таблиці даних (копіювання і редагування значень комірок, виділення і вилучення комірок (діапазонів комірок), рядків і стовпців, використання команди Автоформат, зміна ширини стовпця і висоти комірки, форматування комірки).

Для копіювання значень комірки, блок комірок суміжний “мишу до нижнього правого кута комірки , миша стає “+”, тягнути. Для переміщення: мишу до рамки блоку і тягнути. Вилучення значень комірок, рядків, стовпців. Виділити стовпці, клацнути на його імені. Для стовпця: Правка- Удалить. Аналогічно в інших випадках.Редагування. Активізувати комірку, двічі клацнувши. Після цього клацнути на панелі формул. Для введення текстової інформації, що розміщена на декількох стовпцях, внести цю інформацію → виділити блок комірок, які вона займає → актив. кнопку “Центрировать по столбцам”. Для встановлення маркеру абзацу всередині комірки → Alt+Enter. Створену таблицю можна розділити на дві частини (коли таблиці більша ніж розмір екрану, заголовки потрібно зафіксувати).Маркери вікна, які розміщені над вертик. Лінією вікна (вказівник мишки до маркеру) → тягнути → ств-я 2 вікна і в кожному може бути своя лінійка прокручування. Для знищення цього розподілу маркери або команди “Окно → удалить разбиение”. Форматування комірок, діапазонів комірок. За умовчуванням – вся інф. в форматі “Общий”, стиль – обычный. Для зміни формату: виділити потрібний діапазон, акт. Формат/ ячейки. Вкладка Число містить перелік таких форматів: Общий; Числовой (для роботи з числами; кількість десяткових знаків); Фінансовий/ Денежный (для чисел з позначенням грош. одиниць); Дата; Время; Процент; Дробный. У вкладці Выравнивание – різні види вирівнювань (є параметр для об’єднання декількох комірок в єдине ціле). Вкладка Шрифт містить параметри розміру та виду шрифту. Вкладка Границы – встановлення рамки для комірок та їх діапазонів. Вид – заливка кольором. Для Автоформату команда Формат → Автоформат, з переліку вибираємо потрібний. Зміна ширини та висоти стовпця. Поставити курсор на вертик. Або гориз. Границю рядків і стовпців, тягнути.

2.Побудова діаграм (зміна типу діаграми, масштабу побудови д-м, додаваня назв вісей Х,У д-ми, легенди).

Для побудови д-ми треба виділити значення, на основі яких буде побудована д-ма. Вставка → Діаграма: у вікні вибираємо тип д-ми з переліку → Далее; визначаємо, де розміщені значення (у рядках або в стовпцях) → Диапазон значень, на базі яких будується д-ма → Далее; якщо необхідно, створюється назва д-ми (осей Х, У) → Далее; визначити розташування д-ми (на окремому листі чи на поточному) → Готово. Цю д-му можна редагувати: клацнути правою кнопкою миші, у меню вибираєш потрібний напрямок редагування (тип, назва, легенда, текстове пояснення до кожного об’єкту д-ми).

3. Створення і робота з макросами.

Макрос – це записана в модулі Visual Basic послідовність дії. Макрос може бути виконаний за доп. Ком. Меню, за доп. Комбінації клавіш, і Кнопки. Для створення – Сервіс → Макрос → Начать запись; у вікні вказуємо ім’я макроса, під яким він буде зберігатися (перший символ – літера, без пробелів); з’являється панель, що називається “Остановка макроса” (містить дві кнопки: Остановить запись, Относительная ссылка, яка за умовчуванням активна); ком., які хочемо записати у макрос → Сервіс → Запись → Остановить запись. Макрос створено, для активізації потрібно: комб. Клавіш; Сервис → Макрос → Макросы, де у переліку вибираємо потрібний макрос → Выполнить; створюється кн. Панель інструментів → Формы → кн. ■ → змінюємо вказівник мишки і на роб. Полі створюємо кнопку. Цій кнопці можна надати ім’я. Для вик-я макросу – клацнути на цій кнопці. м.

Створення зведених таблиць.

Зведені таблиці використовуються для групування значень таблиці і виведення підсумкових значень по групах. Для створення необхідно: 1.встановити курсор в будь-яку комірку таблиці і активізувати Данные \ Свободная таблица. 1 вікно: визначають який діапазон значень активізує перемикач. “В списке или БД Microsoft excel”. Кнопка Далее. 2 вікно: вводять або перевіряють діапазон комірок для створення зведеної таблиці. Далее. 3 вікно: визначають стовпці, які буде мати зведена таблиця. Для цього перетягують із переліку кнопок в потрібну частину зведеної таблиці. В частину « Данные» перетягують назву стовпця, який розраховується. В полі « Операция» вміщено перелік всіх функцій , де вибираємо потрібну. Далее. Наступне вікно : активізуємо перемикач Новый лист або Существующий лист . при виборі Существующий лист визначають адресу комірки, з якої починається зведена таблиця.

ACCESS

1. Робота з таблицями, типи даних, умова для значень поля. Функція Мастер Подстановки,формати Вводу-Виводу.

В Access є три способи створення таблиць: шляхом вводу даних; за допомогою “конструктора” таблиць; за допомогою “мастера створення таблиць”.

Якщо ви не відображаєте ярлики нових об’єктів у вікні бази даних, то для сворення нової таблиці необхідно відкрити список таблиць натиснувши на ярлик “Таблицы”, а потім натиснути кнопку “Создать”, тоді з’являється діалогове вікно “Новая таблица” де ви і маєте вибрати спосіб створення таблиці.

Для створення таблиці шляхом вводу даних необхідно: 1. Відкрити вікно нової або існуючої бази даних і в ньому відкрити список таблиць. 2. Виділити у списку таблиць ярлик (“Создание таблиц путем ввода даннях”) з’являється порожня таблиця зі стандартними назвами стовпців: Поле 1, Поле 2, і т.д. 3. У поля цієї таблиці необхідно внести необхідні дані. Тип даних в одному полі повинен бути однаковим. 4. Можна ввести свої власні заголовки стовпців, для цього натисніть правою кнопкою миші по заголовку стовпця і виберіть із контекстного меню команду “Переименовать столбец”. 5. По закінченню вводу даних натисніть кнопку “Закрыть”. 6. У відповідь на запитання Сохранить изменения макета или структурі таблицы <имя таблицы >?Натиснути кнопку “Да”. 7. У вікні “Сохранение” у полі “Имя таблицы” ввести ім’я нової таблиці і натиснути кнопку “ОК”. 8. У Access з’явиться повідомлення “Ключевые поля не заданы” і запитання Создать ключевое поле сей час натиснути кнопку “Нет” чи “Да”.

Використання функції “Мастер подстановки”. Зформувати стовбець підстановок для поля допомогає “Мастер подстановок”.Для того щоб його використовувати необхідно: 1. Відкрити таблицю в режимі конструктора. 2. Виділити поле і вибрати зі списку у стовпці “Тип даных” значення “Мастер подстановок”.3. У відкритому вікні “Мастер подстановок” вибрати спосіб задання значень: Объект «столбец подстановки» будет использовать значения из таблицы или запроса потім натиснути кнопку “Далее”. 4. У наступному вікні модна вибрати зі списку таблицю чи запитз якого буде здійснюватись підстановка та натиснути кнопку “Далее”. 5. У списку “Доступные поля” вводяться усі поля таблиці. 6. Продивитись стовпець підстановки, за допомогою переміщення межі вибрати ширину стовпця, а також встановити прапорець “Скрыть ключевое поле”. 7. Ввести назву стовпця підстановок і натиснути на кнопку “Готово”.

Створення кнопкової форми

Кнопкову форму створюють за допомогою диспечера кнопкових форм. Можна створювати до 8 кнопок. Для активізації виконують: Сервис—Диспечер кнопочных форм.(Перевірка наявності кнопкоих форм). Увипадку відсутності кнопкових форм з’являється повідомлення з запитом, чи створити таку форму. З’являється вікно диспечера кнопочних форм, в якому натискають кнопку Изменить. В полі Название кнопочной формы вводять назву цієї форми. Натискають кнопку Создать. З’являється вікно Изменение страницы кнопочной формы, де у полі Текст вводять коментар, у другому полі вибирають потрібну команду( наприклад відкриття форми в режимі редагування), в третьому полі вибирають назву форми. Натискають ОК. Потім повертаються у попререднє вікно, натискають Создать, тобто створюють другий об’єкт.

Для того, щоб автоматично завантажувалась кнопкова форма, після активізації бази даних необхідно змінити параметри запуску( Сервис—Параметры запуска). У полі Форми серед переліку вибирають потрібну кнопкову форму. Для того щоб параметри запуска не діяли при відкритій базі даних, її активізують при відкритій клавіні SHIFT.

Створення і робота з макросами

Макрос – визначена послідовність дій, яка виконується автоматично після активізації макросу. Для створення Вкладка- Макроси, кнопка Создать вікно макросів: верхня частина – список макрокоманд, нижня частина- вибираємо відповідні аргументи до макрокоманд. Відкрити таблицю, “На запись”,аргументи макрокоманди вміщує такі каманди: Тип-Таблиця,ім”я – таблиця1,Заись. В аргументах макрокоманди встановлюємо додаткові команди. Пр.:Необхідно створити макрос, що відкриває таблицю в режимі таблиці і активізує останній запис, виконуємо такі дії. В списку макрокоманда вибираємо команду Открить таблицю, в розділі аргументи встановлюємо параметри, ім”я таблиці(у режимі таблиці). В списку макрокоманди вибираємо “На запис”(тип об”єкта, таблиця,ім”я об”єкта – Товар,запис- последняя). Активізують кнопку закритіє макроса, вводять ім”я макросу. Для перевірки роботи М.необхідно, залишаючись у вкладці М.активізквати кнопку запис.

Імпорт

Імпорт данних використовується для перетворення таблиці будь-якого додатка в таблиці бази даних. Для цього:відкривають вікно бази даних, активізують команду File-Внешние данные-Импорт. З’являється вікно імпорту, де в полі Тип файлов вибирають потрібний тип( наприклад Microsoft Excel), натискають Импорт, у наступному вікні вибирають діапазон значень. З’являється таблиця Microsoft Excel , вибирають поля, у наступному вікні визначають, чи заголовок полів Excel будуть заголовкамит полів таблиці Access, визначають місце збереження даних у новій таблиці чи існуючій, визначають наявність і тип ключового поля, кнопка Готово. Далі з’являється повідомлення про успішне завершення імпорту. У режимі конструктора можна перевірити тип поля.

Мережи.

Електронна пошта.

Для роботи Ел.П. використовуються програми OUTLOOK EXPRESS, INTERNET MAIL, NETSCAPE MESSENGER. Для створ. елект. повідомлення NETSCAPE MESSENGER неохідно активізувати команду Сообщеніє- Создать сообщеніє, у вікні “Составленія” в поле “Кому” заносять електронну адресу отримувача, в полі “Тема” визначають тему повідомлення(необов”язково), в цьому ж вікні створюємо сам текст повідомлення. Для нескладного форматування тексту(вирівнювання, зміна шрифту) вікно має відповідну панель. Після цього в меню файл активізуємо команду “Отпривити сообщеніє”, для отриманняповідомлень після завантаження NETSCAPE MESSENGER необхідно активізувати команди Файл-Отримати нову пошту, або кнопка “Отримати”. У вікні, що з”являється у лівій частині перелік кнопок, які містять невідправлені повідомлення. У правій верхній частині перелік отриманих повідомлень, якщо вони є. Кожний пункт цього переліку вміщує тему листа, дату, час. Для того щоб переглянути необхідно два рази клацнути мишею. Для зручності E-MAIL- програму підтримують функція введення книги адреси, в якій зберігаються адреси, що використовуються найчастіше. Для збереження адреси відкриваємо книгу адреси. Відкриваємо вікно: у вікні адресна книга у лівій частині з переліку існуючих вибирають потрібну адресну книгу або створюємо нову(команда Файл- Создать адресну книгу). Для внесення нової адреси(карточка активізуємо команду файл-Створити карточку або кнопка Карточка). Після цього вносять всі необхідні атрибути(прізвище,ім”я тощо), кнопка ОК, ENTER. І для використання адреси, що існують активізуємо команди Сообщеніє- Вибрати Получателей.

Створення WEB-сторінок.

WEB-сторінка – це тестовий файл, але написаний мовою HTML. Для перегляду таких файлів існують спеціальні браузери INTERNET EXPLORER, NETSCAPE COMMUNICATOR. Сама WEB-сторінка створюється у ВОРД чи БЛОКНОТІ. Після створення при зберіганні в імені такого файлу обов”язково розширення HTML. Файли HTML склад.з тегів – це вказівки браузера для визначення тієї чи іншої частини файлу. Теги бувають парні – для зазначення початку і кінця, одноелементні – для визначення дії. Основні команди: <HTML> …команда </HTML> - парний тег <HEAD>… </HEAD> - область заголовку документа. Якщо тег парний,то він має бути закритим. <TITLE>…. </TITLE> - заголовок вікна браузера <і> коментар для команд<p>…</p> - початок і кінець абзацу. <b>… </b> - форматуваня тексту у напівжирний шрифт, <l>… </l>- курсив, <u>… </u>- підкреслений шрифт, <ul>….</ul>- початок і кінець маркированого тексту, <ol>…</ol>-нумерований список,<li>….<li>- елемент тексту,<TABLE>…</TABLE>-початок і кінець таблиці, <TABLE BORDER>…</TABLE BORDER>- рамки таблиці,<TD>…<TD>-початок таблиці,<TR>… <TR>- початок\кінець рядка таблиці, <TH>…<TH>- заголовок стовця таблиці.

Visual Basic

1. Складові частини вікна

Visual Basic--потужна с-ма програмування, яка дозволяє створити складні програми, що працюють в середовищі Windows. Після активізації Microsoft Visual Basic з'являється вікно нового проекту. Проект-- це завершена програма, яка може складатись з декількох файлів. У вікні є вкладка NEW, що містить перелік кількох проектів. За умовчуванням активізується Standart. exe., кн. "Открыть", Новый проект. З'являється вікно: 1) General-- панель (зліва), яка містить набір елементів керування, які використовують