Інструктивно-методичний посібник

Інструктивно-методичний посібник

З діагностико-корекційної практики

для студентів ІІІ курсу

Спеціальності «Практична психологія»

ОКР «бакалавр»

укладач Ільїнська О.Л.

практичний психолог коледжу

методист з практики

Лисичанськ, 2009 р.

Спеціальність «Практична психологія»

Діагностико – психокорекційна практика в закладах системи освіти

Курс 6 семестр ( 4 тижні)

Термін: 23.02-23.03.

Мета діагностико- психокорекційної практики:

· формування професійних умінь;

· отримання й усвідомлення досвіду професійної діяльності при виконанні основних професійних функцій: діагностичної та корекційної.

Завдання діагностико- психокорекційної практики:

· застосування на практиці сучасних науково обгрунтованих методів діагностичної, психокорекційної і психопрофілактичної роботи;

· апробація вміння практично застосовувати психодіагностичні методики, проводити їх у відповідності зі стандартизованими вимогами;

· проведення психодіагностичної і психокорекційної роботи з розвитку учнів, а також психологічного консультування вчителів, учнів, батьків;

· визначення оптимальних програм психологічної підтримки і корекції психічного розвитку учнів з метою створення найкращих умов для їхнього індивідуального розвитку;

· набуття навичок проведення корекційної роботи з учнями різних вікових категорій;

· проведення психокорекційних занять, оцінка ефективності психокорекційних заходів;

· одержання досвіду психологічного консультування в процесі спілкування з учнями, вчителями;

· формування та вдосконалення професійно значущих якостей практичного психолога: спостережливості, комунікабельності, емпатії, тактовності, організованості, дисциплінованості, відповідальності.

Зміст діагностико-корекційної практики:

1. Вивчення річного та місячного плану практичного психолога школи. Розділи:

· психодіагностика;

· психокорекція;

2. Підготовка бланків, організація проведення, аналіз одержаних даних діагностичних досліджень:

· міжособистісних стосунків в учнівському колективі (соціометрична методика Дж.Морено або соціометрія О.Киричук, Ю.Гільбух), об’єм вибірки один клас;

· особистісного розвитку молодшого школяра за допомогою малюнкового тесту тесту «Будинок-дерево-людина»(«Малюнок дерева», «Малюнок людини») або підлітка чи юнака «Неіснуюча тварина»(вибірка - 3 дитини, методика на вибір);

· інтелектуального розвитку молодшого школяра (стандартизована методика для вивчення рівня розумового розвитку молодших школярів Е. Замбацявічене) (об’єм вибірки один випробуваний);

· інтелектуального розвитку старшокласників за допомогою шкільного тесту розумового розвитку (ШТУР) (3 випробуваних);

· особистісної та реактивної тривожності «опитувальник Спілбергера Ханіна» (об’єм вибірки – учнівський клас);

· спостереження за одним учнем на уроках і в позаурочний час;

· оформлення індивідуального аркушу спостережень за розвитком учня (бланк додається).

3. Складання психолого-педагогічної характеристики на одного учня.

4. Складання психолого-педагогічної характеристики класу.

5. Розробка комплексу корекційних занять з молодшими школярами.

6. Проведення одного корекційного заняття з молодшими школярами з корекції пізнавальної або особистісної сфери: шкільна тривожність, страхи, дезадаптація та інше.

7. Організація і проведення одного корекційного заняття зі старшокласниками з корекції комунікативності.

8. Будь-яке діагностичне завдання за планом психолога школи.

Документація після закінчення практики:

1. Індивідуальний план з примітками про виконання запланованих видів роботи.

2. Щоденник про проходження практики з детальним описом кожного робочого дня.

3. Протоколи проведення діагностичних досліджень.

4. Малюнки з аналізом (інтерпретацією).

5. Соціограма класу (соціоматриця), зразки анкет.

6. Короткі конспекти комплексів корекційних занять.

7. Психолого-педагогічна характеристика одного учня.

8. Психолого-педагогічна характеристика класу.

9. Оцінка – характеристика шкільним психологом роботи студента затверджена директором школи, з печаткою школи.

10. Звіт про проведену роботу під час проходження діагностко – психокорекційної практики.

Практичний психолог навчального закладу

(школи, ліцею):

· ознайомлює закріплених за ним студентів зі змістом діагностичної і корекційної роботи ( за річним та місячним планом);

· консультує практикантів при підготовці до виконання завдань практики;

· перевіряє наявність і правильність оформлення діагностичного інструментарію;

· допомагає в оформленні протоколів діагностичних досліджень, висновків;

· забезпечує нормальні умови для проведення діагностичної і корекційної роботи (за планом студента);

· відвідує корекційні заняття, які готують і проводять студенти, аналізує їх;

· бере участь в аналізі та оцінці роботи, проведеної студентами;

· оформлює на студентів – практикантів характеристику, яка включає оцінку за критеріями: «незадовільно», «задовільно», «добре», «відмінно» з печаткою школи і власним підписом;

· контролює ведення практикантами щоденника практики (щодня розписується в щоденнику).

Методичні матеріали на допомогу практиканту

ПАМ’ЯТКА

При написанні звіту необхідно відзначити кількість проведених діагностичних досліджень, результати досліджень, труднощі і недоліки при підготовці, проведенні і обробці діагностичних методик. Відзначається якість проведення корекційних занять, труднощі при їхній підготовці та проведенні. Треба відмітити допомогу (чи її відсутність) з боку психолога школи, відношення до діагностичних досліджень дітей, вчителів, адміністрації школи.

Відмічається форми методичної допомоги і контролю з боку методиста практики.

Необхідно вказати позитивні моменти діагностичної практики, її недоліки.

Висловіть пропозиції щодо поліпшення організації і проведення практики.

Додатки

Методика «Малюнок дерева»

Методика спрямована на виявлення особистісних особливостей дитини. Ма­люнок дерева традиційно розглядається у проективній психодіагностиці як автопортрет, у якому цілісно відображається ставлення до себе, самооцінка, характер взаємовідносин дитини з оточенням, а також її особистісні проблеми.

Обладнання.Для виконання завдання тесту потрібний чистий аркуш паперу (формату А4). Аркуш кладуть перед дитиною вертикально. Щоб не вплинути на розміщення малюнка на аркуші, підписувати його слід після виконання роботи. Вибір, чим малювати (ручкою, простим олівцем, кольоровими олівцями, фломастерами), дитина має робити сама. (Бажано, щоб усі ці предмети були доступні дитині під час роботи.)

Інструкція.Намалюй дерево, яке тобі подобається. (Ніяких додаткових пояснень або рекомендацій давати не можна.)

Інтерпретація результатів

Для інтерпретації малюнка, виконаного дитиною, як підтверджує досвід багатьох фахівців, доцільно використовувати рекомендації Л. А. Ясюкової. Вона вважає, що для розуміння особистісних особливостей дитини цілком надійними є такі параметри малюнка.

1.Загальний розмір дерева. Відображує емоційно забарвлене відчуття власної цінності та значущості. Велике (більш як 2/3 аркуша) - впевненість у собі, повнота життя, енергетичне багатство. Розмір дерева 1/2-2/3 аркуша є найбільш типовим. Зменшення розміру дерева (до 1/3 аркуша й менше) свідчить про відсутність впевненості у собі, про відчуття дитиною власної незначущості, непотрібності, про знижену загальну енергетику.

2. Розміщення дерева на аркуші.Розміщення малюнка у верхній частині аркуша свідчить про мрійливість дитини, відсутність схильності до активних дій, у нижній - свідчить, про практичність, приземленість, про те, що дитина живе сьогоднішнім днем. Якщо дерево зсунуте ліворуч, то дитина тяжіє до матері, перебуває під її впливом; зсунуте праворуч - тяжіє до батька, зазнає його впливу.

3. Товщина стовбура. Відображує силу «Я», віру дитини у власні можливості. Найбільш важлива характеристика для прогнозу адаптації та потенціалу особистісного розвитку дичини. Наприклад, якщо дерево дуже мале (буквально 3 4 см), але при цьому стовбур товстий (2 см й більше), то за таку дичину не слід турбуватися. Дитина розуміє, що сьогодні її ніхто не цінує, нікому вона не потрібна( але вона ще покаже, на що вона здатна. Такі діти, як покачують спостереження добре адаптуються й у подальшому завойовують повагу у своєму оточенні.

4. Форма стовбура.Стовбур у вигляді «моркви» догори гострим кінцем Ін­терпретується як інфантильність, збереження установок та манери поведінки, властивих молодшим дітям. Стовбур - «морква» гострим кінцем донизу означає певну зайву дорослість, яка буває властива самостійним, незалежним дітям. Більш раннє дорослішання відбувається тоді, коли дитині доводиться самостійно піклу­ватися про молодших родичів чи про хворих дітей у сім'ї, або коли мати виявляється надто легковажною. Такі діти керують батьками, ставляться до них поблаж­ливо, дають їм розумні поради, роблять зауваження. Так само вони поводяться й у школі з учителями, через що мають багато неприємностей.

5. Тип дерева.Листяне дерево - звичайні, нормальні стосунки з людьми; хвой­не дерево - «колючі» взаємини з людьми (глузування і т. ін.); пальма - демонстративність у спілкуванні.

6. Крона.Характеризує комунікативну сферу. Наявність замкненого силує І у крони свідчить про обмежене, чітко визначене коло спілкування. Коли крона не замкнена, дитина відкрита, готова до встановлення нових контактів.

7. Співвідношення крони і величини дерева у цілому. Відображає потребу у спілкуванні. Якщо крона складає 1/2-2/3 величини дерева, то потреба у спіл­куванні відповідає «нормі». Збільшення або зменшення крони відносно вказаних розмірів відображує підвищення або зниження потреби у спілкуванні щодо зви­чайного рівня її прояву.

8. Листя. Наявність листя (або замкненого силуету крони) свідчить про те, що потреба у спілкуванні задовольняється; відсутність листя, кілька листочків на голих гілках, листя, що опало - потреба у спілкуванні не задовольняється. Відсутність листя може також свідчити про невміння спілкуватися. Промальовування листя свідчить про вибірковість спілкування, про те, що дитина враховує особливості людини, з якою вона спілкується. Хаотична замальовка крони характе­ризує непостійність, хаотичність спілкування, за якого вибірковість контактів або врахування індивідуальних особливостей партнера відсутні.

9. Дупло.Надійно можна інтерпретувати у тих випадках, коли з дупла хтось висовується або ж хтось у ньому сидить. Це свідчить про наявність некерованих імпульсів, які періодично підштовхують дитину до здійснення вчинків («дрібних капостей»), ніяк не властивих її поведінці. Дорослі, як правило, не вірять, що пінії гарна дитина могла це зробити.

10. Сонце.Сонце ліворуч свідчить про авторитет або тиск з боку матері (рідше бабусі); сонце праворуч свідчить про авторитет, тиск з боку батька (рідше дідуся).

11. Хмаринки.Хмаринки ліворуч - втрата контакту з матір'ю, відсутність її виховного впливу; хмаринки праворуч - втрата контакту з батьком (буквально -«за хмаринками»). Суцільні хмаринки по усій горі аркуша, хмари брудно сіро-синього кольору повне порушення емоційного контакту з батьками, дитина полишена на саму себе, якихось виховних впливів, турбот з боку батьків не спостерігається.

12. Пеньок. Свідчить про те, що дитина не бачить жодних перспектив у майбутньому, життя може здаватися для неї закінченим. Вона не бачить себе у тому майбутньому, яке на неї чекає. Аналогічно інтерпретується зламане дерево.

13. Пеньок поруч із деревом(або відсунутий, через дорогу, через річку). Ха­рактеризує різкі зміни у житті (буквально: «закінчилося одне життя, почалося інше»). Важливі порівняльна товщина пня і дерева. Якщо стовбур дерева не тонший за пеньок, то дитина не постраждала від змін, які відбулися у житті; якщо тонше - то ці зміни не травмували її, призвели до втрати впевненості у собі.

14. Товсті гілки(одна або кілька) явно нижчі за крону й окремо від неї. Свідчать про наявність «діяльності, яка заміщає» й спрямована на компенсацію неуспішності дитини у основній діяльності (наприклад, погано вчиться але хороший спортсмен). Провідна діяльність стає незначущою, оскільки потреба у досягненнях задовольняється діяльністю, яка заміщає основну.

15. Пониклі, тонкі гілки, тонкий стовбур, слабке натискання.Характерні для малюнків чутливих, вразливих, тривожних дітей.

16. Малюнок дерева займає весь аркуш, так, що стовбур та крона навіть не помістилися на аркуші повністю (вийшли за верхній край аркуша), свідчить про надмірну активність дитини.

17. Яблука на дереві (або будь-які фрукти, квіти, метелики).Свідчить про симбіотичний зв'язок з матір'ю, залежність від матері, прихильність до неї й природне підпорядкування її впливові.

18. Використання кольору.Використання чистих яскравих кольорів для роз­фарбування характеризує нормальний емоційний стан. Використання чорного, брудно-сірих, брудно-коричневих кольорів свідчить про переважання негативних емоцій, наявність тривожності, невротичних страхів. Відсутність кольору ніяк не інтерпретується.

19. Стовбур, розщеплений у верхній частині(явно розходиться від середини). Свідчить про наявність установок, що конфліктують; про інтереси, які важко узгоджуються; про неможливість здійснити вибір; про прагнення зберегти й те й те. Така ситуація може провокувати істерики, поведінкові зриви, довести до нев­розу.

20. Дерево, розщеплене донизу, або стовбури, що перехрещуються. Можливі психічні порушення, які пов'язані з подвійністю внутрішнього життя, що не є наслідком якоїсь інтриги, з розщепленням внутрішнього світу (потрібна кон­сультація психіатра).

21. 3 крони дерева «виростають» самостійні дерева з кронами. Можливі шизофренічні порушення психіки, відхід у вигаданий світ, фантастичні страхи (необхідна консультація психіатра).

22.Стовбур замкнений,фактично являє собою дві паралельні палки, або схо­жий на дошку від паркана, яку рівно зрізали зверху; гілки грубі, товсті, схожі на колоди або дошки паркана, розходяться перпендикулярно від стовбура, листя не­має Свідчить про наявність елементів аутизму у поведінці, порушенні спілкування світосприйняття, емоційної депривації (необхідна консультація психіатра).

Методика «Неіснуюча тварина»

Для вивчення особистості старшого школяра цілком можна використовувати проективний тест «Неіснуюча тварина». Для роботи буде потрібно лист паперу, простий м'який олівець і гумка. Лист паперу краще брати білий. Олівцем середньому м'якості, простою ручкою або фломастером малювати не можна.

Інструкція: Придумайте й намалюйте неіснуючу тварину й назвіть її неіснуючим ім'ям.

Показники й інтерпретація

Положення малюнка на листі.У нормі малюнок розташований на середній лінії стандартного вертикального листа.

Положення малюнка ближче до верхнього краю листа (чим ближче, тим більше виражено) трактується як висока самооцінка й невдоволення власним положенням у соціумі й недостатність визнання з боку навколишніх, претензія на просування, тенденція до самоствердження, претензія на визнання.

Положення малюнка в нижній частині - зворотні показники: непевність у собі, низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, непевність, незацікавленість у своєму соціальному стані, визнанні, відсутність тенденції до самоствердження.

Центральна значна частина фігури(голова або що заміняє цю деталь). Голова, повернена вправо - стійка тенденція до діяльності - майже все, що замислюється або планується, здійснюється або, принаймні, починає здійснюватися, якщо навіть не доводить до кінця (людина активно переходить до реалізації своїх планів, похилостей).

Голова, повернена вліво - тенденція до рефлексії, міркуванню. Випробуваний «не людина дії», лише незначна частина задумів реалізується або починає реалізовуватися. Нерідко нерішучість, страх, острах перед активною дією (що саме треба з'ясувати додатково).

Положення анфас, тобто голова, спрямована на того, який малює, трактується як егоцентризм. На голові розташовані деталі, що відповідають органам почуттів - вуха, рот, очі.

Очам надається особливе значення. Це символ страху, який властивій людині (японський малюнок після Хіросіми). Це значення особливо підкреслюється різким підмалюванням радужки. Зверніть увагу на наявність або відсутність вій. Вії - показник істероідно-демонстративних манер. Для чоловіків жіночні риси характеру з підмалюванням радужки або зіниці збігаються рідко. Вії - також зацікавленість у милуванні навколишньою зовнішньою красою й манерою одягатися, приділення цьому великого значення.

Значення деталі «вуха» пряме: зацікавленість в інформації, значимість думки навколишніх для себе (додатково за іншими показниками, по їхньому сполученню визначається, чи вживає випробуваний що-небудь для позитивної оцінки або тільки дає на навколишні відповідні реакції: радість, гордість, образа, прикрість, не змінюючи свого положення).

Деталь «рот» можна оцінювати в такий спосіб. Відкритий рот у сполученні з язиком - балакучість, у сполученні з підмалюванням губ трактується як чуттєвість. Іноді й те, і інше разом. Відкритий рот без підмалювання губ і язика, особливо зарисований трактується як легкість виникнення страхів і побоювань, недовіри. Рот із зубами - вербальна агресія, у більшості випадків захисна: огризається, захищається, груби у відповідь на осуд або осудження. Для дітей і підлітків значення рота округлої форми означає боязкість і тривогу. Збільшений (стосовно фігури в цілому) розмір голови говорить про те, що випробуваний цінує раціональний початок, а, можливо, і ерудицію в собі й навколишніх.

На голові часто розташовані додаткові деталі: рога-захист, агресія (визначити в сполученні з іншими ознаками агресії - пазурами, щетиною, голками). Характер цієї агресії - спонтанний або захисно-відповідний.

Пір'я - тенденція до самоприкраси або до самовиправдання й демонстративності.

Грива, вовна, подоба зачіски - чуттєвість, підкреслення своєї статі, іноді орієнтування на свою сексуальну роль.

Несуча частина фігури(опорна — ноги, лапи, постаменти). Розглядається відношення цієї частини до всієї фігури за розміром й за формою — обґрунтованість, обдуманість, раціональність прийняття рішень, опора на істотну й значиму інформацію, на істотні положення; у противному випадку — поверховість суджень, легковажність висновків і необґрунтованість суджень, іноді імпульсивність прийняття рішень — особливо при відсутності або майже відсутності ніг. Тут варто звернути увагу на характер з'єднання ніг з корпусом: з'єднані точно, ретельно або недбало слабко, або не з'єднані зовсім. Це характеризує контроль над своїми міркуваннями, висновками, рішеннями. Однотипність і односпрямованість, а також повторюваність форми ніг свідчать про конформність суджень і установок, банальність і в прийнятті рішень. Розмаїтість у положенні цих деталей говорить про своєрідність установок і суджень, самостійності, небанальності; відповідно незвичайність форми - про творчий початок (у нормі) або інакомисленні (ближче до патології)

Частини, що піднімаються над рівнем фігури.Елементи, розташовані над фігурою, можуть бути функціональними або що прикрашають (крила, додаткові ноги, щупальця, деталі панцира, пір'я, бантик, щось начебто завитушок, кучерів, квіткою). Перші - це енергія, охоплення різних областей людської дійсності, упевненість у собі, зарозумілість, неделікатні, нерозбірливі відносини з навколишніми, або допитливість, «співучасть» як можна в більшому числі заходів, завоювання собі «місця під сонцем», захопленість своєю діяльністю, сміливими заходами. Другі - демонстративність, прагнення звернути на себе увага, манірність.

Хвіст - виражає відношення до власних дій, вчинків, рішень, міркувань, вербальній продукції. По тому, чи повернут на малюнку хвіст вправо (позитивне відношення) або вліво (негативне відношення), судять про відношення. Крім того, додатковими показниками при оцінці є спрямованість хвоста: хвіст, спрямований нагору, - упевненість, позитивна оцінка, бадьорість; хвіст, що падає вниз, - показує невдоволення собою, пригніченість, жаль, каяття й т.д. Особливу увагу варто звернути на хвости, що складаються з декількох, іноді повторюваних ланок, особливо на хвости пишні, довгі, розгалужені. Їхня спрямованість також має значення: вправо - із приводу своїх дій або поведінки, уліво - із приводу своїх думок, рішень, пропущеного моменту, власної нерішучості.

Контур фігури.Важлива наявність або відсутність виступів (типу шипів, панцира, голок, промальовування або затемнення ліній контуру) - це захист від навколишніх. Агресивний захист - якщо малюнок виконаний з гострими кутами; страх або тривога - якщо є затемнення контурної лінії; побоювання й підозрілість - якщо поставлені щити, «заслони». Спрямованість виступів нагору - захист від людей, що реально мають можливість накласти заборону, обмеження, здійснити примус, тобто проти старших за віком, батьків, учителів, начальників, керівників. Спрямованість виступів вниз - захист від глузувань, невизнання, відсутності авторитетів у нижчестоящих підлеглих, острах осудів. Бічні виступи - готовність до захисту й самозахисту будь-якого порядку й у різних ситуаціях. Те ж саме - елементи захисту, розташовані не по контуру, усередині контуру, на самому корпусі тварини: праворуч - захист більше в процесі діяльності, ліворуч - захист своїх думок, переконань, смаків.

Загальна енергія.Енергія оцінюється кількістю зображених деталей. Відзначається, чи намальовані тільки необхідні елементи, щоб дати уявлення про тварину (тіло, голова, кінцівки й т.д.), чи заповнені контури, чи є штрихування й додаткові лінії або щедро зображені не тільки необхідні, але й ускладнюючу конструкцію додаткові деталі. Відповідно, чим вище енергія, тим більше деталей, і, навпаки, відсутність таких - економія енергії, сором'язливість, органіка. У цьому випадку можна припустити хронічне соматичне захворювання. Те ж підтверджується характером ліній: при астенії - слабка, паутинообразная. Протилежний характер ліній (жирні з натиском) не є полярним. Це свідчення тривожності, а не енергій. Особливо варто звернути увагу на продавлені лінії, видимі навіть зі зворотної сторони листа (судорожний, високий тонус м'язів руки людини, яка малює, - різка тривожність). Важливо відзначити, яка деталь, який символ виконаний подібним чином, до чого прив'язана тривожність.

Тема малюнка.Тематично тварини діляться на загрозливих (тих, кого бояться), на тих, хто сам боїться і нейтральних. Це відношення випробуваного до своєму «Я», уявлення про своє положення у світі, про ідентифікацію себе за значенням із тваринами. У цьому випадку, що малюється тварина - представник самої людини, яка малює.

Уподібнення тварини людині.Постановка тварини в положення прямоходіння (дві лапи, замість чотирьох і більше), вдягання тварини в людський одяг, подібність морди на особу, ніг і лап на руки - свідчать про інфантилізм, емоційну незрілість. Механізм уподібнення подібний з алегоричним значенням тварин і їхніх характерів у казках, притчах. Фігура кола, особливо нічим не заповненого, символізує тенденцію до приховання, замкнутості свого внутрішнього світу, небажанню давати навколишньої відомості про себе, нарешті, небажанню піддаватися тестуванню. Акцент на сексуальних ознаках (вим'я, соски, груди при людській фігурі) - це відношення до статі, фіксація на проблемах сексу.

Рідко й дуже незвичайно привертає на себе увагу включення механічних частин у живу частину тварини - постановка на постамент (танкові гусениці, триніжок), прикріплення до голови пропелера (гвинта, проводів), умонтування в око електроламп, у тіло або кінцівки проводів (рукояток, клавіш, антен) і т.д. Це спостерігається, головним чином, у хворих шизофренією й рідко в глибоких шизоїдів.

Творчі можливості.Про творчий початок звичайно можна судити по кількості елементів, що сполучаються у фігурі. Банальність, відсутність творчого початку характеризується зображенням реальної, існуючої тварини.

Назва.У назвах зображеного «тварини» можуть раціонально з'єднуватися значеннєві частини («Літаючий заєць», «Бегекот»), а також використовуватися словотвору із книжно - науковим, іноді латинським суфіксом або закінченням («Реболотіус», «Вопліоляріс»). Перший варіант свідчить про раціональність, певній орієнтації. Другий варіант говорить про демонстративність (розуму, ерудиції). Зустрічаються назви поверхнево-звукові без усякого осмислення («Гряктер», «Леліе»), що відбивають легкодумство. Спостерігаються й іронічно-гумористичні назви («Ріпочурка», «Давашпор», «Пузиріес»), що характеризують відповідне відношення до навколишнього. Інфантильні назви мають звичайно повторювані елементи («Трутру»). Схильність до фантазування (найчастіше захисного порядку) виражається непомірно довгою назвою.

Е. Замбацявічене

(«Психологія дитинства» за ред. А. Реана, 2003)

Методику сконструйовано на основі деяких методик тесту структури інтелекту за Р. Амтхауером, який містить 9 субтестів, що використовуються для вимірю­вання мовленнєвих, математичних здібностей, просторової уяви та пам'яті й роз­рахований на групове використання для дітей від 12 років і старших.

Для молодших школярів було розроблено 4 субтести, які складаються з 40 вер­бальних завдань, підібраних з урахуванням програмного матеріалу початкових класів.

До складу I субтесту входять завдання, які вимагають від досліджуваних диференціювати суттєві ознаки предметів або явищ від несуттєвих, другорядних. За результатами виконання деяких завдань субтесту можна скласти враження про запас знань досліджуваного.

II субтест складається із завдань, що являють собою словесний варіант ви­ключення «п'ятого зайвого». Дані, отримані при використанні цієї методики, дають уявлення про володіння операціями узагальнення й абстрагування, про здатність досліджуваного виділяти суттєві ознаки предметів або явищ.

III субтест - завдання на умовиводи за аналогією. Для їх виконання дослі­джуваному слід уміти встановлювати логічні зв'язки і відносини між поняттями.

IVсубтест спрямований на виявлення уміння узагальнювати (потрібно на­звати поняття, що поєднує два слова, які входять у кожне завдання субтесту).

Кожному завданню присвоюється певна оцінка у балах, яка відбиває ступінь його складності. Загальний результат за кожним субтестом визначається шляхом додавання балів за усіма 10 завданнями.

У перших трьох субтестах правильні відповіді виділено курсивом, а в четвер­тому — подано в дужках.

I субтест