Вкажіть спільне та відмінне в філософії Ніцше та Шопенгауера

Спільним у філософії А. Шопенгауера та Ф. Ніцше є те, що духовна відкритість, жадоба пізнання, самопізнання і є найхарактернішою рисою всіх їх філософських традицій, а єдність пояснюється тим, що людина, піднявшись до рівня особи, яка керується розумом, не могла задовольнитись традиційними відповідями на світоглядні проблеми і спробувала дати власні. Те, що в XX ст. ідеї індійської філософії завдяки старанням німецьких філософів Артура Шопенгауера (1788—1860) і Фрідріха Ніцше органічно ввійшли в європейську традицію, є ще одним свідченням їхньої суттєвої єдності. Відмінностями ж є те, щоФрідріх Вільгельм Ніцше був агресивним критиком традиційної моралі, утилітаризму, тодішньої філософії,матеріалізму, німецького ідеалізму, німецького романтизму та сучасності того часу в цілому. Артур Шопенгауэр напроти, був прихильником німецького романтизму, захоплювався містикою.

У чому полягає сутність діалектичного заперечення? Як забезпечується безперервність розвитку?

Закон заперечення заперечення відображає об'єктивний, закономірний зв'язок, спадкоємність між тим, що заперечується і тим, що заперечує. Цей процес відбувається об'єктивно як діалектичне заперечення елементів старого і утвердження елементів нового, тобто і в новому є старе, але в перетвореній формі, в "знятому" вигляді. Основою діалектичного заперечення є суперечність. Це єдність протилежностей, момент зв'язку старого і нового, відмова від першого із збереженням того, що необхідне для розвитку другого. "В діалектиці, — писав Енгельс, — заперечувати — не значить просто сказати "ні", або оголосити річ неіснуючою, або "знищити її будь-яким способом". Спосіб діалектичного заперечення має бути таким, щоб давав змогу далі розвиватися, щоб була спадкоємність старого з новим. У природі прикладом такого діалектичного заперечення може бути основний біогенетичний закон всього живого. Цей закон формулюється так: онтогенез (індивідуальний розвиток виду) повторює філогенез (розвиток роду).

Чи згодні ви з тим, що проект Просвітництва зазнав краху?

Просвітництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальні, антиабсолютистські настрої освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії, вчені, філософи, письменники, вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Просвітники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини , критика церкви, патріотизм, осудексплуатації людини людиною, утвердження самосвідомості й самоцінності особи. Цим просвітники відрізняються від просвітителів, якими є всі носії освіти і прогресу.

Я вважаю, що крах - це занадто. Тому, що просвітництво займало певний відрізок часу в історії багатьох країн. В цей період було зроблено багато відкриттів, засновано нові жанри літератури, пожвавлений її розвиток, тому друга назва цього періоду - “Доба Розуму”. Просвітники вірили в розум людини, у можливість справедливого, раціонального влаштування суспільства і, зробили значний внесок в їх розвиток, саме тому стали безсмертними у вдячній пам'яті людства.

Версия Саратова.

(дополнить)

Так я вважаю що проект просвіти зазнав краху тому що

він має величезний культурний потенціал, який

не може бути до кінця реалізований в нової і новітньої історії у зв'язку з його «ідеальністю» (у платонівському розумінні).

Він вже зазнав краху оскільки не був завершеним.

Білет № 12

1.)Знайдіть зайве: Емпедокл, Анаксімен, Фалес, Демокріт, Сократ, Платон, Геракліт. Відповідь поясніть

Фалес-завий у цьому рядку,тому що він є представником досократиків,а всі інші-античні філософи

2.)Назвіть філософів та філософські течії, котрі розробляли:

Етику чеснот, етику морального боргу, етику прагматизму, етику відповідальності.

ответ:1.) етика чеснот - Аристотель. 2.)етика морального боргу - І.Кант(немецкая классическая философия). 3.) етика прагматизму - Дьюі, Джеймс(течія - прагматизм). 4.) етика відповідальності - М.Вебер, Л.Толстой(течія - ?)

Назвіть соціально-економічні фактори, які сприяли становленню гуманістичної думки.

1 - звільнення суспільства від панування церковної ідеології та релігії.

2 - затвердження у свідомості населення нових нерелігійних форм, ідеалів та цінностей.

3 - відкриття в науці(математика, фізика, астрономія, географія)

4 -становлення капіталістичних відносин та виникнення національних держав.

4.)Розкрийте сутність та значення дедуктивного методу.

Суть свого дедуктивного методу Декарт сформулював у правилах. У першому йдеться про вихідний пункт наукового пізнання — визначення принципів або начал. За істинні, згідно з цим правилом, можна вважати лише ті положення, які не викликають ніякого сумніву і не потребують доведення, істинність яких для розуму самоочевидна. Піддавай усе сумніву!

У другому правилі формулюється вимога аналітичного вивчення природних явищ. Кожну складну проблему слід ділити на простіші і робити це доти, доки не прийдемо до ясних та очевидних речей. Третє правило вимагає "дотримуватись певного порядку мислення", який полягає в тому, щоб починати з найпростіших і доступних для пізнання предметів і поступово сходити до складніших і важчих