Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Заповніть таблицю «Психоаналіз».

Головні напрямки Представники Основні ідеї Значення
Фрейдизм, неофрейдизм З. Фрейд, К. Юнг, А. Адлер, К. Хорні, Е. Фромм, В. Райх, Г. Маркузе Психоаналіз З.Фрейда був спробою синтезу двох напрямків дослідження природи людини: 1) розкриття психічних поривань внутрішнього світу, смислу людської поведінки; 2) аналізу впливу культурного та соціального середовища на формування психічного життя людини та її психічних реакцій. Психіка ж людини, на його думку, роздвоюється на дві сфери: свідоме та несвідоме. Саме вони і визначають суттєві характеристики особистості. Свідомість Фрейд пов'язував в основному із сприйманням зовнішнього світу. Джерелом психічної динаміки, за Фрейдом, є бажання сфери несвідомого, що прагнуть розрядки через дію. Пізніше З.Фрейд уточнює, що психічна діяльність несвідомого підкорюється принципу задоволення, а психічна діяльність передсвідомого — принципу реальності. Теорія З.Фрейда про свідоме та несвідоме і стала основою психоаналітичної системи. Важливим складовим елементом фрейдівського психоаналізу було уявлення про лібідо. Лібідо, згідно з Фрейдом, — це психічна енергія, яка лежить в основі всіх сексуальних проявів індивіда, сила, що кількісно змінюється і якою можна вимірювати всі процеси та перетворення в сфері сексуального збудження. Підкреслюючи трагічність існування людини в суспільстві, попереджаючи про можливість катастрофічних ситуацій у розвитку людства, Фрейд проводить ідею культурної танатології, тобто приреченості людської цивілізації. Він вважає, що людство розвивається неправильно, і тому не буде великої трагедії, якщо цивілізація загине. Психологічні та соціологічні погляди З.Фрейда вплинули на мистецтво, етнографію, психологію, на духовне життя західного суспільства в цілому. Цьому сприяли його безсумнівні досягнення. Після виходу праць З.Фрейда стало зрозуміло, що неусвідомлювані структури складають особливий онтологічний пласт психіки, цілком досяжний для наукового аналізу (раціональний аналіз ірраціональних потягів). Дослідивши складність та багатоплановість структури особи, він вперше побудував єдину, внутрішньо взаємопов'язану картину психіки. З.Фрейд увів до наукового обігу ряд ідей та проблем, які показали, що рівень свідомості є невіддільним від інших глибинних рівнів психічної активності, без вивчення природи яких неможливо зрозуміти природу людини; він запропонував не лише нові способи лікування хвороб, а й новий підхід до пізнання людини, її духовного світу.

2. Знайдіть зайве: Дерріда, Ліотар, Дельоз, Руссо, Барт, Бодрійяр, Ніцше. Відповідь поясніть.

Зайві Руссо і Ніцше, адже усі інші – постмодерністи.

Які показники слід вважати критеріями соціального прогресу? Чому?

Складною проблемою є критерій громадського прогресу, тобто критерій виділення ідеального суспільного устрою. Більшість учених вважають, що ознакою прогресу суспільства є розширення реальної свободи громадян, вирішення проблеми поєднання соціальної рівності і ефективності громадського виробництва, поліпшення матеріальних умов свого життя. Більшість тих, що жили ще в XVIII ст. леліяли мрію про земний рай, в якому були б реалізовані не лише матеріальні, але і економічні, політичні, духовні потреби. У цьому раї мали бути відсутніми війни і експлуатація, бідність і злочини, торжествувати свобода, рівність, братерство, щастя людей. Віра в безмежні можливості перетворення суспільством природи, що знайшла віддзеркалення в соціалістичних, ліберальних, соціал-демократичних теоріях громадського прогресу, була поставлена під сумнів екологічною кризою, що вибухнула, і небезпекою загибелі людства.

Деякі учені пропонують в якості інтеграційного критерію громадського прогресу рівень гуманізації суспільства, тобто положення в нім особи: міра її економічного, політичного звільнення; рівень задоволення її матеріальних і духовних потреб; стан її психофізичного і соціального здоров'я. Вже доведено, що рівень матеріального споживання розвинених країн неможливо досягти в інших країнах, і від цієї ідеї треба відмовитися. У багатьох країнах світу люди щасливі при характерній для них тривалості життя, наприклад аборигени Африки і Америки. Уявлення про якість життя і умови щастя людей абсолютно різні в Японії, Індії, Німеччині, Чечні та ін. Нав'язувати усім народам західноєвропейське розуміння критерію громадського прогресу безрозсудно, його не приймуть інші народи.

Виходячи із сказаного, критерієм громадського розвитку в III тисячолітті має сенс рахувати виживання людства в умовах екологічної кризи, що поглиблюється. Виходячи з цього критерію і має бути створений глобальний проект загальнолюдського перевлаштування, що включає і тактику соціальних інженерій приватних рішень.

У чому полягає світоглядна функція філософії?

Світоглядна функція полягає у тому, що, опановуючи філософію, людина відтворює певний погляд на світ. Характер її уявлень про світ сприяє визначенню певної мети. Їх узагальнення створює загальний життєвий план, формує ідеали людини. Світогляд не може бути лише сумою знань. У світогляді відбувається певне ставлення до світу. Світогляд має спрямовувати поведінку, діяльність людини у сфері практики і в пізнанні.

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...