Первіснообщинний лад: характерні риси, стадії розвитку. Розклад первіснообщинного ладу, утворення держави і права, їхні характерні ознаки та соціальне призначення.

Первіснообщинний лад: характерні риси, стадії розвитку. Розклад первіснообщинного ладу, утворення держави і права, їхні характерні ознаки та соціальне призначення.

Характеристика цивільного і кримінального права в законах царя Хаммурапі.

Суспільний лад Афінської держави.

Типова рабовласницька держава:

- вільні:

Громадяни;

Не громадяни;

- раби

Дієздатність наступала з 18 років.

Право займати посади – 30 років.

Право укладати шлюб – 30 років.

Служба в війську – 20 років.

Літугія – за свої кошти організовувати виставу,змагання.

Метеки –чужинці,які в силу обставни поселилися,й живуть на території Афін, вони не мали політичних прав

Раби –були в тяжкомустановищі,поділялися на:

- державні;

- привітні.

Державний устрій Стародавніх Афін.

Афіни –зразок демократичної республіки.

Найвищий орган – народні збори.

В народних зборах приймали участь,чоловіки,громадяни.

Жінки,чужоземці,діти, - участі не брали.

Вирішували основні питання в державі:

1) фінанси, міжнародна політика;

2) скарги громадян;

3) інші питання.

Другий орган – Рада 500.

Їх перевіряла спеціальна комісія. Обирались раз на рік.

Притани

І пританія ІІ пританія

1-ий місяць урадує 2-ий місяць урядує

Засідання були відкриті.

Галіея – суд присяжних. Кожен закон був ґрунтовно обговорений.

Виникнення держави у Спарті, її суспільний устрій.

Пелопонес, аграрна країна, дорійці натуральне господарство, закони ретру, земельна реформа(10тис клерів), менелай племена ахеян, Лікург.

Спартанці (община рівних-3 філи-фратрії). Періеки(жителі сусідніх захоплених держав, не мали політичних прав), ілоти (раби)

Cиситії-спільні трапези

Державний лад Спарти, його особливості. Право.

2 царі(царська влада-спадкова, широкі повноваження).

Рада старійшин-герусія(питання на обговорення Народних зборів, судові ф-ції 30 осіб-2царі та 28 посадовців 60 років).

Народні збори-апелла(участь-чоловіки з 20 років скликались при потребі, виступати мали право не всі, а тільки посадові особи, голосування криком).

Колегія ефорів(5 осіб, обирали на рік контролювали службових осіб)

Суспільний устрій Риму в період республіки: громадяни і негромадяни (латини, перегрини, вільновідпущеники, чужинці). Раби.

Вільні: громадяни, і не громадяни.

Громадяни: 1) повноправні; 2) неповноправні.

1) повноправні відповідала 3-ом статусам: 1)громадянства{народженням від батьків римлян,звільненням на воля рабів,усиновленням, наданням державою; втрата:боргове рабство, злочини}; 2) воліі; 3)сім’ї .

Із знатних родів формувався нобілем-сенаторський стан, вершники(купці);

2) неповноправні: вільновідпущеники, чужоземці

латини-майнова правоздатність, виступати в суді одружуватись з римлянами, згодом громадянство.

перегрини-правове становище визначалося договорами Риму з тим чи іншим народом).

Раби- початку патріархальний характер,приватні і державні раби. Джерела рабства:військовий полон, народження від рабині, купівля за кордоном, продаж громадян у рабство. Припинення рабства - відпущення на волю господарем, звільнення державою. Звільнені раби набували правового статусу господаря, раби лікарі, вчителі.

Державний устрій республіканського Риму: народні збори (види, компетенція, роль).

Територія Риму зростає.

народні збори-коміції:

1) куріатні коміці - затвердження усиновлень, обряд надання магістрам владних ф-цій.

2) центуріатнікомісії - збори війська за межами міста(193 центурії - обрання магістрів, війна і мир, надання громадянства, прийняття законів розгляд справ про смертну кару.

Реформа:кожному розряду дали 70 центурій, 18-вершників, 2-музикантів 2-хремісників, 1-пролетарії, всього373)

3) трибутнікоміції – збори всього населення триб.

2 види: загальні і плебейські.

Голосування проходило за трибами. До них перейшла майже вся законодавча діяльність, скликалися в міру потреби, пізніше таємне голосування, потім роль зборів занепала.

Сенат у Римській державі (порядок утворення, компетенція та роль ).

Сенат - спочатку 300 осіб.

Спочатку сенаторів призначали консули і цензори на 5 років. Обирализ сенаторського стану призначали засідання і головували на них вищі магістри.

Сторонніх осіб на засідання не допускали.

Компетенція: законодавча, адміністративна, фінансова(5-річний бюджет держави,1-річний військовий), зовнішня політика, військова,вводив культи нових богів, керував храмами, надзвичайні повноваження(призначав консулів диктаторами, надавав магістрам необмежену владу)

Причини кризи і падіння республіки в Римі: зміни в економіці, повстання рабів. Реформи братів Гракхів в Стародавньому Римі.

1. Поєднувались 3 форми правління: монархія, конентрує великі земельні володіння, ціни на товари і рабів були низькими, розорення селянства, зміцнювалося становище нобілів.сильнішають протиріччя між рабовласниками і рабами, сицилійське повстання

2. Тиберій Гракх-аграрна реформа глава сім’ї міг мати не більше 500 югерів для себе і по 250 для синів, але не більше1000 на сім’ю.Надлишки землі відбирали і віддавали селянам у користування з вимогою сплати внесків , Марк Октавій наклав вето, його звільнили з посади.

Гай Гракх- суд над тими хто розправився з його братом,військова служба з 17 років, хлібний закон, «Про провінція Азію»(податок 10-тина з прибутку), судовий закон(могли засідати вершники). Покінчив життя самогубством.

Середні віки

Верденський договір 843р.

За Карла Великого був найбільший розквіт, захоплення нових земель, створення величезної імперії, коронований папою римським, входили різні народи, між внуками розпочалась міжусобна війна Лотар-Італію, Людовік-Німеччину, Карл Лисий – Францію,- за Верденським договором.

4. Джерела права у Франків,їх х-тика.”Салічна правда”…

Варварські правди(записи звичаєвого права)складені латинською мовою, карл Великиий хотів кодифікувати право, але не встиг, Салічна правда(Салічні закони і пакти, спочатку 65 артикулів, пізніше >100).

капітулярії-правові акти королів(записувались у монастирях), рескрипти, декрети.

формули-зразки документів.

Суспільний лад

Населення англосаксонських держав

вільних рабів

родова знать напвіввільних

вільні общинники лети

дружинники

тани

Виникнення та особливості станово-представницької монархії в Німеччині. Формування та роль суспільних станів. Утворення , структура, роль Імперського сейму та імперського камерального суду в Німеччині ( ХV – XVІІ).

Станово-представницбка установа подібна до Генеральних штатів у Франції чи парлаиенту у Англії у вигляді рейхстагу виникає і в Німеччині. Імперські з'їзди, або рейхстаги, складалися з трьох ко­легій: колегії курфюрстів, колегії князів, графів і вільних госпо­дарів (панів), а також колегії представників імперських міст. Кож­на колегія засідала окремо.

Імператорський Камеральний суд – верховний суд для всієї імперії. У 1521 р. Він остаточно організувся. Обов’язки: - голосування на засідарннях суду і оголошення вироку; - призначення імператором із середовища вищого духовенства. На підставі імперського законодавтва і римського права Камеральний суд виносив вироки, які стали рицепціями права у Нім. Вироки Камерального суду стосовно осіб стосовно осіб імператорського підпорядкування виконували імператорські регіональні органи і тереторіальні правителі.

1.Колегія курфюрстів – сім магнатів. Головуючий колегії – архієпископ Майнцський. Куфюрстер мав 1 голос.

Імператор скликав імператорський сейм, визначав час і місце зборів.

Центральні органи

Дорадчим органом при імператорові був сенат. На кінці IV ст. сенаторів було 2 тис. вони поділялись на розряди, кожний розряд мав різні права. У V ст. найвищий розряд(illustress) мав близько 800 членів, котрі користувались привілеями.

Сенат обговорював питання запропоновані імператором, готував законодавчі пропозиції. За дорученням імператора сенат виконував функції судової інстанції.

Державна Рада

Очолювала центральне державне управління. Вона складалась з вищих цивільних і військових урядовців, яких призначав імператор. Цей орган мав дорадчий характер і скликався переважно при необхідності, він був дуже оперативним і швидко збирався на відмінно від сенату.

До органів центрального управління відносили і вищі державні посади: магістр офіцій, префекти Преторія(2), префект столиці, коміти фінансів(2), магістри армії (2).

Законодавство імперії.

Травень 1804р Наполеона проголошено імператором, титул спадковий, утворене нове дворянство з титулами князів, католицизм-державна релігія, парламент і адміністративно-територіальний поділ попередній, число департаментів зросло,1804р-Сенатус-консульт що став новою конституцією (основна увага приділялась імператору) були змінені склад і компетенція державної ради, сенату, ліквідовано трибунат, сформовано таємну раду, основним органом управління стали міністерства(12), розгалужений поліційний апарат, таємна поліція, армія, церкву було введено в державний апарат, війни, битва народів,

Режим.

Розвиток промисловості, переважало с/г, становище селян було нелегким, розвивався фінансовий капітал, панівною була буржуазія, вищі офіцери, вищі і середні урядовці, інтелігенція, духовенство, бідне селянство, існувала 3 республіка, яка була проголошена 4 вересня 1870, терор. Розпуск національної гвардії, відновлення постійної армії, боротьба монархістів та республіканців, Конституція 1875, яка складалася з 3 законів(організацію сенату, організацію державної влади, взаємовідносини державних властей) Законодавча влада – 2 палатний парламент(палата депутатів-600 чол, загальними виборами на 4 роки голос з 21 р, 6 місяців прожив., сенат-300 колегіями виборників на 9 років) спільні засідання-Народні збори, обирати президента, контроль над викон владою, законодавство, бюджет, міжнародні договори, війна і мир, викон-президент, обирався на нар зборах більшість голосів, законодавча ініціатива, відкладне вето, підписував закони, призначав міністрів, війна і мир міжнародні угоди, очолював збройні сили, право помилування, президент не ніс відповідальності, Рада міністрів, існувала державна рада, поділ на 86 департаментів-дістрікти-кантони, судова система попередня.

Рр.

Низкою законів був ліквідований феодальний устрій, 1792-майнові повинності селян ліквідовані, аграрні закони якобінців, в країні діяли різноманітні джерела права які по різному розв’язували аналогічні проблеми, 1791р-Кримінальний кодекс(«про покарання», про злочини та покарання»), абсолютно визначені санкції, приватний кодекс, 21 березня 1804р-цивільний кодекс, 2281 стаття, 3 книги(про особи, про майно і різні видозміни власності,про різні способи набуття власності),1807-торгівельний кодекс 648 статей, 4 книги(про торгівлю взагалі,урегулювання питань міжнародної та морської торгівлі, наслідки банкротства, торгівельний судоустрій,) 1810р-кримінальний кодекс-вступ, 4 книги(про кримінальні та правові покарання та їх наслідки, про особи карні звільнені від відповідальності, про злочини поступки та їх покарання, поліцейські правопорушення та покарання) та загальна постанова, 484 статті.

Первіснообщинний лад: характерні риси, стадії розвитку. Розклад первіснообщинного ладу, утворення держави і права, їхні характерні ознаки та соціальне призначення.