Суть і структура грошового ринку

Суть і структура грошового ринку

Грошовий ринок - це сукупність всіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються, розподіляються та перерозподіляються під впливом попиту та пропозиції зі сторони різних суб'єктів економіки.

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів. Канали фінансового (грошового) ринку, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників, поділяються на дві основні групи: канали прямого та непрямого фінансування.

Як відомо, грошовий ринок має складний механізм функціонування. На ньому застосовуються різноманітні інструменти та методи управління грошовими потоками.

За видами інструментів грошовий ринок складається з ринку позичкових капіталів (охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних та юридичних осіб і їх надання у вигляді позик на умовах поворотності, строковості та платності) та ринку цінних паперів (охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформлюються цінними паперами, що можуть продаватися, купуватися і погашатися.

Залежно від призначення та ліквідності фінансових активів, що обертаються на грошовому ринку можна виділити два основні його сегменти: ринок грошей та ринок капіталів. На першому з них продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів, на другому - грошові кошти у вигляді середньо- та довгострокових кредитів, фінансових активів та акції.

За функціональними ознаками грошовий ринок складається з двох секторів:міжбанківський ринок та відкритий ринок. Міжбанківський ринок обслуговує угоди з приводу короткострокових (незабезпечених) кредитів, за допомогою яких комерційні банки можуть балансувати поточну ліквідність. Крім цього, операції на цьому дають змогу банкам отримувати додатковий прибуток, управляти відсотками та банківськими ризиками. Відкритий ринок- це ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів центральним банком.

Суб'єктами грошового ринку виступають: банки; держава; спеціалізовані фінансово-кредитні установи та інші посередницькі організації, які продають і купують, як правило, короткострокові боргові зобов'язання.

Інструментами ринку грошей є: скарбничі (казначейські) та комерційні векселі;облігації; депозитні сертифікати; банківські акцепти тощо.

Чинники, що визначають параметри попиту на гроші

Сутність попиту на гроші аргументується як попит на одну з можливих форм багатства. Це означає, що попит на гроші необхідно розглядати як попит на запас грошей на певний фіксований у часі момент, а не як потік грошей, який визначається за певний період.

Існує два мотиви (джерела) сукупного попиту на гроші:

- попит на гроші для трансакцій існує, оскільки індивідуми потребують готівку чи депозитні гроші, щоб оплачувати рахунки або купувати товари. Такі потреби в грошах забезпечуються через М1 і пов'язані з величиною ВВП. Попит на гроші для трансакцій чутливий до витрат від зберігання грошей. Коли процентна ставка на деякі види активів зростає порівняно зі ставкою відсотка на гроші, то фізичні та юридичні особи намагаються зменшити суми нагромадження своїх грошей і хочуть тримати гроші як активи;

- попит як на активи. Таке визначення попиту на гроші монетаристами зводиться до концептуального поняття «портфеля», що означає, як раціональні інвестори вкладають своє багатство "портфель" (набір цінних паперів або інших ліквідних активів) в економіку.

Попит на гроші залежить від таких економічнихчинників: рівня цін (інфляції) (Р), реальних доходів (У) і норми відсотка (г).

Функціональну залежність попиту на гроші математично можна записати так:

Мd=f(P,Y,r) 0)

Виділяють такіаспекти попиту на гроші:

Грошовий ринок та інфляція

У кейнсіанській макроекономічній моделі формою прояву інфляції є динаміка цін, імпульс до зростання яких може виходити як з боку попиту, так і з боку пропозиції.

На рис. 7 показано лінію сукупного попиту Мd і лінію сукупної пропозиції Мs. Лінія сукупного попиту Мd показує рівень випуску продукції і доходів, за яких видатки дорівнюють доходам, а грошовий ринок знаходиться у стані рівноваги. Лінія сукупної пропозиції Мs показує, який обсяг продукції господарські агенти готові запропонувати на ринку на відповідному рівні цін. Отже, стан рівноваги на ринку буде знаходитися на перетині ліній Мd і Мs, у точці Е. У разі рівноважного рівня цін (Pо) попит відповідає обсягу продукції (Yо), який підприємці готові реалізувати на ринку.

Якщо лінія сукупного попиту Мd' стрімко підніметься вгору, то в основному пристосовуються ціни, а випуск продукції збільшується помірковано, непомітно. Такий варіант називається "інфляцією попиту", оскільки зростаючий попит підштовхує вгору рівень цін (Р'). Причиною зростання цін є надмірний сукупний попит на гроші відносно загальної пропозиції товарів в умовах повної зайнятості.

Рис. 7. Зростання грошової маси

Зміни чи порушення, що спостерігаються у сфері пропозиції (рис. 8). Припустимо, що ціни на фактори виробництва (на енергоносії) зростають. Підприємці, Щоб покрити свої зростаючі витрати, намагатимуться продати свою продукцію за більш високою ціною. Лінія сукупної пропозиції під впливом зростаючих витрат зміщується вліво і вгору - із положення Мs в положення Мs'.

Рис. 8. Негативний "шок" пропозиції

Зростання витрат виробництва призводить до утворення нової точки короткострокової рівноваги Е'. Рівень цін зростає з Ро до Р', а реальний випуск продукції зменшується з Уо до ¥1. Як бачимо, негативні зміни у сфері пропозиції викликають спад виробництва і зростання цін. Такий варіант називається "інфляцією витрат", оскільки ціни зростають за рахунок очікуваного збільшення витрат виробництва.

Теми рефератів

1. Суть та економічна структура грошового ринку.

2. Поняття попиту та пропозицій на грошовому ринку. Рівновага на грошовому ринку.

3. Канали прямого та опосередкованого фінансування на грошовому ринку.

4. Рівновага на грошовому ринку та відсоток.

5. Утворення грошей комерційними банками (норма обов'язкового резервування, грошова база, ефект кредитного мультиплікатора).

Запитання для самоконтролю

1. Який механізм зв'язку між рівнем процентної ставки та обсягом маси грошей і обігу?

2. Які фактори спричиняють зміни у попиті на гроші?

3. Якою є залежність між зміною ставки відсотка і темпами інфляції?

4. Поясніть, що таке ринок грошей. Назвіть основні сегменти грошового ринку.

5. Яка залежність між альтернативною вартістю зберігання грошей і процентною ставкою? Поясніть механізм цього зв'язку.

6. Якою є залежність між зміною ставки відсотка і темпами інфляції? Які будуть наслідки, якщо темпи інфляції випереджають темпи зростання процентної ставки?

7. Який механізм зв'язку між рівнем процентної ставки та обсягом маси грошей в обігу? Як використовує цей механізм центральний банк у своїй грошово-кредитній політиці?

8. Як повинна змінитись пропозиція грошей, щоб при незмінному попиті процентна ставка знизилась?

9. Поясніть процес грошово-кредитної мультиплікації.

10. Обґрунтуйте мотиви та чинники, що визначають параметри попиту на гроші.

Суть і структура грошового ринку

Грошовий ринок - це сукупність всіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються, розподіляються та перерозподіляються під впливом попиту та пропозиції зі сторони різних суб'єктів економіки.

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів. Канали фінансового (грошового) ринку, якими грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників, поділяються на дві основні групи: канали прямого та непрямого фінансування.

Як відомо, грошовий ринок має складний механізм функціонування. На ньому застосовуються різноманітні інструменти та методи управління грошовими потоками.

За видами інструментів грошовий ринок складається з ринку позичкових капіталів (охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних та юридичних осіб і їх надання у вигляді позик на умовах поворотності, строковості та платності) та ринку цінних паперів (охоплює як кредитні відносини, так і відносини співволодіння, які оформлюються цінними паперами, що можуть продаватися, купуватися і погашатися.

Залежно від призначення та ліквідності фінансових активів, що обертаються на грошовому ринку можна виділити два основні його сегменти: ринок грошей та ринок капіталів. На першому з них продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів, на другому - грошові кошти у вигляді середньо- та довгострокових кредитів, фінансових активів та акції.

За функціональними ознаками грошовий ринок складається з двох секторів:міжбанківський ринок та відкритий ринок. Міжбанківський ринок обслуговує угоди з приводу короткострокових (незабезпечених) кредитів, за допомогою яких комерційні банки можуть балансувати поточну ліквідність. Крім цього, операції на цьому дають змогу банкам отримувати додатковий прибуток, управляти відсотками та банківськими ризиками. Відкритий ринок- це ринок, на якому відбувається купівля-продаж цінних паперів центральним банком.

Суб'єктами грошового ринку виступають: банки; держава; спеціалізовані фінансово-кредитні установи та інші посередницькі організації, які продають і купують, як правило, короткострокові боргові зобов'язання.

Інструментами ринку грошей є: скарбничі (казначейські) та комерційні векселі;облігації; депозитні сертифікати; банківські акцепти тощо.