Соціальний захист працівників податкової міліції.

Тема 6.СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ

План

1. Соціальний захист працівників податкової міліції.

2. Відповідальність працівників податкової міліції.

Тема 6.СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ

План

1. Соціальний захист працівників податкової міліції.

2. Відповідальність працівників податкової міліції.

Соціальний захист працівників податкової міліції.

Соціальний захист працівників податкової міліції є складовою частиною права соціального захисту населення. Він здійснюється на загальній правовій основі і лише в окремих випадках має специфічну основу.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію", де зазначається, що держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.

Жила площа працівникам міліції, в тому числі працюючим на транспорті, надається місцевими Радами народних депутатів, відповідними міністерствами та відомствами у першочерговому порядку.

Працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.

За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим законом.

Працівники міліції мають право на отримання кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво в розстрочку на 20 років з погашенням 50 процентів наданої позики за рахунок відповідних фондів Міністерства внутрішніх справ України і місцевих бюджетів.

Місцеві Ради народних депутатів можуть продавати на пільгових умовах житло працівникам міліції із знижкою до 50 процентів його вартості

Міліція може мати службовий житловий фонд.

Працівникам міліції, які використовують у службових цілях особистий транспорт, виплачується грошова компенсація у встановлених розмірах

Для працівників міліції встановлюється 41-годиний робочий тиждень! У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.

Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.

Місцеві Ради народних депутатів можуть встановлювати й інші, не передбачені цим Законом, гарантії соціальної захищеності працівників міліції.

До соціального захисту ст. 22 відносить пільги, якими мають право користуватись працівники міліції. В переважній більшості ці пільги пов'язані з виникненням відносин, що регулюються цивільним і трудовим правом.

Найчастіше працівники міліції можуть користуватись пільгами при виникненні цивільно-правових відносин, пов'язаних з наданням житла, його оплатою, оплатою комунальних послуг, а також з одержанням кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво, придбанні житла у власність.

Для надання працівнику міліції житла в будинках державного та громадського житлового фонду потрібно визнати його потребуючим поліпшення житлових умов, що дає право бути взятим на облік для одержання житлових приміщень. Потребуючим поліпшення житлових умов на підставі ст. 34 ЖК України вважаються не тільки ті особи, що проживають у будинках державного та громадського житлового фонду, а також власники будинків і квартир та члени житлово-будівельних кооперативів.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які:

1) забезпечені житловою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України і Українською республіканською Радою професійних спілок. Згідно з установленим порядком облікову норму визначають виконкоми обласних, Київської й Севастопольської міських Рад народних депутатів. На сьогоднішній день, у м. Києві такою нормою є 7,5 м житлової площі на кожного члена сім'ї. Для вступу в житлово-будівельний кооператив облікова норма встановлена в розмірі 9 м²;

2) проживають у приміщеннях, що не відповідають встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли житлові приміщення не відповідають установленим санітарним і технічним визначається Міністерством житлово-комунального господарства України, Міністерством охорони здоров'я України і Держбудом України (ЗП України, - 1984. — № 5. -От. 31);

3) мають члена сім'ї, який хворіє на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не може проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з іншими членами сім'ї. Перелік всіх захворювань затверджений Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок;

4) проживають за договором піднайму житлового приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму житлового приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) проживають за договором найму в приватних будинках або квартирах;

6) проживають у гуртожитках. Статус гуртожитку можна, визначати, керуючись ст. 22 постанови пленуму Верховного суду Української РСР від 12 квітня 1985 р. № 2 "Про деякі питання, що виникають в практиці застосування Житлового кодексу України" (Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах. - К.,1 (993. - № 2. - С. 89).

До перелічених підстав Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень (далі -"Правила") додано ще одну підставу визначення потребуючими поліпшення житлових умов.

Це громадяни, які проживають в одній кімнаті по дві або більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші 9 років, крім подружжя.

Названі підстави взяття на квартирний облік є виключними і розширенню не підлягають (п. 13 Правил). Так, не вважаються потребуючими поліпшення житлових умов працівники міліції, які проживають у службових, відомчих житлових приміщеннях, якщо ці приміщення достатні за розміром і придатні для проживання.

Після того як працівник міліції буде визнаний потребуючим поліпшення житлових умов і взяття на облік, йому повинно бути надано житлове приміщення в першочерговому порядку. Це означає, що працівнику міліції повинно надаватись житло в більш короткі строки порівняно з тими громадянами, які не мають права на першочергове одержання житла.

Надання працівникові міліції житла в першочерговому порядку не залежить від того, чи користувався він таким правом при взятті на квартирний облік, чи таке право виникло потім. Головне, щоб на момент розподілу житла таке право в нього було.

Слід також підкреслити, що працівник міліції не має переваг перед іншими громадянами, які мають право на першочергове отримання житла (п. 44 Правил).

Деяким категоріям працівників міліції можуть надаватися службові житлові приміщення. Хоча у ст. 22 Закону України "Про міліцію" прямо на це нема вказівки, але в ч. 9 ст. 22 записано, що міліція може мати службовий житловий фонд. Слід підкреслити, що ні Житловий кодекс України, ні інші нормативні акти не передбачають службового житлового фонду (ст. 4 ЖК). Це можна пояснити перш за все тим, що службові житлові приміщення можуть знаходитись у будинках різних житлових фондів - державного, громадського, житлово-будівельних кооперативів, крім приватного.

Порядок надання службового житлового приміщення має специфіку. По-перше, такі приміщення можуть надаватись тільки певним категоріям працівників Перелік таких категорій працівників затверджується постановою Кабінету Міністрів України. До цього переліку неодноразово вносились доповнення, в тому числі пов'язані з деякими категоріями працівників міліції. Так, постановою Кабінету Міністрів від 19 липня 1993 р. № 553 (ЗП України, — 1993. - 12. - Ст. 295) до цього переліку віднесеш такі працівники міських і районних відділів внутрішніх справ: дільничний інспектор міліції; оперуповноважений карного розшуку; експерт-криміналіст; слідчий. Раніше в цьому переліку було вказано міліціонера, що охороняє лінії водозабезпечення, розташовані на віддаленні від населених пунктів. По-друге, перед тим як надати службове житлове приміщення, воно повинно бути включеним до числа службових рішенням виконкому районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Порядок надання службових житлових приміщень, встановлений ЛІК, Положенням, а також Положенням про порядок надання службових житлових приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1989 р. № 37 ЗП УРСР. - 1988. - № 2. - Ст. 8).

Крім пільг по наданню житла, мають місце пільги щодо його оплати. Оплата житла залежить від того, де житло розташоване, в місті чи сільській місцевості і де працюють працівники міліції. Якщо житло розташоване в місті, то надається 50% знижка, при його оплаті. А якщо працівники міліції живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, то вони і члени їхніх сімей, які проживають з ними, користуються житлом за встановленими нормами безплатно.

Працівники міліції користуються пільгами по оплаті комунальних послуг. Перелік комунальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 р. № 94. До них належать: водопостачання, включаючи постачання привізною водою для господарсько-побутових потреб; гарячі водопостачання; користування тепловою енергією; вивезення побутових відходів; водовідведення, включаючи обслуговування вигрібних ям загального та громадського користування в садибах житлових будинків; газ, у тому числі зрідження, що використовується для опалення житлових приміщень; підігріву води у будинках, які не мають централізованого водопостачання; використання електроенергії.

Працівники міліції мають пільги, пов'язані з придбанням житла у власність.

Місцеві Ради народних депутатів можуть продавати на пільгових умовах житло працівникам міліції із знижкою до 50 відсотків його вартості.

Як видно, ця пільга не має прямої дії і залежить від рішення місцевої Ради, так як місцева Рада не зобов'язана продавати житло працівникам міліції за знижкою, а тільки має право.

Однією із пільг працівників міліції є те, що вони мають право на одержання кредитів на приватне і кооперативне житлове будівництво в розстрочку на 20 років та з погашенням 50 відсотків наданої позики за рахунок відповідних фондів МВС і місцевих бюджетів. Таким чином, ця пільга має цільове призначення. Одержані кредити не можна витрачати на інші цілі, крім придбання житла.

За працівниками міліції, які звільняються зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим майном.

Під час несення служби працівниками міліції їх соціальний захист провадиться шляхом застосування норм трудового законодавства.

Передбачений вказаною нормою 41-годиний робочий тиждень є основною тижневою нормою робочого часу і в той же час відрізняється від робочого тижня як складової частини графіка роботи, тривалість якого може відхилятись від вказаної норми, але в середньому за обліковий період повинна обов'язково їй відповідали.

У спеціально передбачених законом випадках для окремих працівників встановлюється скорочений робочий тиждень тривалістю 36 годин. Це стосується співробітників органів внутрішніх справ, служба яких проходить у шкідливих умовах праці, перелік яких визначається спеціальними списками. Скорочений робочий час встановлено також для деяких категорій працівників розумової праці, діяльність яких пов'язана з підвищеним інтелектуальним і нервовим напруженням (викладачі, вчителі, лікарі, науковці та ін.).

До несення служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ понад встановлений законом робочий час (у нічний час, надурочний час), а також несення служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні, залучаються особи рядового і начальницького складу підрозділів органів внутрішніх справ та навчальних закладів внутрішніх справ.

Підставами для виконання робіт у нічний час є: 1) графіки нарядів; чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ; 2) плани проведення навчань та профілактичних заходів; 3) письмові накази (вказівки) керівників органів внутрішніх справ.

У наказі про залучення до виконання роботи в нічний час вказуються причини, що викликають необхідність залучення працівників до роботи в нічний час, перелік працівників та тривалість служби.

Компенсування за роботу й нічний час передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1993 р. № 257, у якій закріплено, що доплата за роботу у нічний час здійснюється у розмірі 351 % посадового окладу, а міліціонерам-водіям, водіям воєнізованої пожежної охорони та інспекторам дорожньо-патрульної служби передбачена надбавка у розмірах: за перший клас - 10, за другий клас - 5% посадового окладу. У випадках, коли робота в нічний час припадає на святковий або вихідний день чи провадиться у надурочний час, за який проведена доплата у більш високих розмірах, то доплата за роботу в нічний час не проводиться.

Підставами залучення працівників органів внутрішніх справ до надурочної служби чи до служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: 1) письмові накази (вказівки) керівників органів внутрішніх справ; 2) графіки нарядів, чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ; 3) для водіїв-співробітників - вказівки у подорожньому листі, зроблені начальником відповідного підрозділу внутрішніх справ, у розпорядженні якого знаходиться автомобіль.

У невідкладних випадках керівники органів внутрішніх справ можуть давати вказівки про залучення до роботи в надурочний час дні щотижневого відпочинку та святкові дні також і в усній формі, але з подальшим оформленням письмового наказу у триденний термін.

У всіх випадках при залученні до виконання роботи в надурочний час, вихідні і святкові дні здійснюється персональний облік працівником, який спеціально призначається керівником органу внутрішніх справ. Облік ведеться щомісячно на основі табеля, що затверджується керівником органу. Оплата надурочної служби провадиться за перші дві години в полуторному розмірі, а в наступні години - в подвійному розмірі. Але надурочна служба не повинна перевищувати 120 годин на рік.

Годинна ставка нараховується шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за звання (грошового утримання) на кількість годин робочого часу в поточному місяці.

Служба працівників органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватись за їх згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі.

Спори з питань компенсації за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, розглядаються за участю керівника органу чи підрозділу внутрішніх справ та при наявності, відповідного комітету профспілки атестованих співробітників органів внутрішніх справ.

Державне страхування та відшкодування шкоди у разі загибелі або каліцтва працівника міліції.

Працівник міліції підлягає обов'язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій.

У разі загибелі працівника міліції при виконанні службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога у розмірі десятирічного грошового утримання загиблого за останньою посадою, яку він займав, і призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі місячного посадового окладу.

За сім'єю загиблого працівника міліції зберігається право на одержання жилої площі. Їй надається позачергово жила площа протягом трьох місяців з дня загибелі працівника міліції у приватну власність.

За дітьми працівника міліції, який загинув або помер у зв'язку з виконанням службових обов'язків, до досягнення ними повноліття, а також за непрацездатними членами сім'ї, які перебували на його утриманні, зберігається право на пільги по оплаті житла, комунальних послуг, палива.

У разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції при виконанні службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п’ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

Збитки, завдані майну працівника міліції чи його близьким родичам у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, компенсуються у встановленому законом порядку в повному обсязі і за рахунок коштів відповідного бюджету.

Згідно зі ст. 27 Закону форми і розміри матеріального забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, включаючи грошове утримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пенсійне забезпечення.

Пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції та оподаткування їх доходів здійснюються в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Пенсійне забезпечення працівників податкової міліції та членів їх сімей відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 9 квітня 1992 року здійснюється органами соціального забезпечення.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення податкової міліції, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, пенсійне забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції та оподаткування їх доходів здійснюється в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.