Принципи класифікації словників. Типи словників.

Загальні основи тип класиф.словників
Тип будь-якого словника визначає 2 фактора:
-Хар-р лексичн.матеріалу,який опис.в словнику
-його практичн.значенням
*Усі словники поділяються за обьєктом та предметом лексикограф.опису
За обьєктом опису поділяються на: -Лінгвистичні(опис словника)-енцикопед.(опис загального поняття):
*Универсальні(загальне понятте)
*Спеціальні(галузеві)
Обьем –великий(>100000слів)-середні(40-10000)малі(10-40 тис)
*мова опису-одномовні-перекладні:-2 мовні;-багатомовні
*Функц.різноводи мови:-словники літ.мови-словники діалектів-проф.жаргонів-сленгу
-фахаві термінологіі
*За одиницями опису:-лексичні

-фразеологічні-цитат
*За хар-ром опису лексичних одиниць
-Орфографічні-орфоепічні-частотні-словники правильності мови
*порядок розтошування слів у словнику
-алфавітний-ідеографічний -інверсійни(оборотні)
Принципи типологізаціі:
Щерба 1-ий запропунував класифікацію словників на принципах 6 протилежностей:
1)словник академічного типу протиставлення (VS) словнику довіднику
2)Енциклопедичний(поняття) VS Звичайний(опис слова)
3)Звичайний VS Ідеографичний
4)Тезаурус(певна тематика) VS Звичайний
5)Тлумачний VS прикладний
6)Неісторичний( в діахр) VS Історочний(в синхр)
*Типи словників за типом репрезентаціі інфо:
типологія лінгвистич.словників:
лінгвокраінознавчі словники-належать і до лінгвистичних і до енциклопедичних
-Типи словників за функціями
-дескриптивні(всі значення)-прескриптивні(визнач.норми словниа)
Типи словників за принципом відбору лексичн.матеріалу
-словники тезауросного типу(приклади використанні в тексті)вони фіксують слово,що належать до будь-якой галузі знань і розтошовані за тематич.близькістю та показують семантичне відношення
-специфічні словникі-порисвячені окремим галузям знань

Типи словників за принципом відбору лексикі:
1)За сферою вжитку*:розмовні;-просторічні;-діалектні;-термінологічні;-поетичн.лексики
2)за історичною перспективою:
-словники архаізмів-словники історізмів-словники неологізмів-словники оказіоналізмів*(авторські новотвори)
За походженням:
-словники інтернаціональні-словники іншомовні
За джерелом походження:
-етимологічні-конкорданси(словники окремих авторів)
За принципом визнач.окремих параметрів мовних одиниць:
-грамматичні-орфаграфічні(написання/складан)-орфоепічні(всі вар вимови)-словники служюових слів
-словники скорочень-ономастипони(власні назви,імена,призвища)
-За принципом визнач.систем.звьязків одиниць язика:
-гніздові(семантичні звязки)-словотвірні(звязки між осн.і похідною один)-омонімів-синонімів-антонімів
Типи словників за принципом вибору обєму од.опису
-словник словосполучен-словник цитат-словник фразеологізмів

За функц.у мові:
-частотні-словники рідковживаних слів
За принципом стиліст.навант.:
-словники метофор-епітетів-порівнянь
За норматив.хар-кою:
-словникі труднощів
За принципом структ.орг:За формою
-зворотні
*Серед сучасних словників англ.мов:
-тлумачний –глосарій –тезаурус -довідник

Філологічні словники мають кілька основних типів і багато різновидів, але об’єктом описування в них завжди є саме слово. Залежно від типу й характеру філологічного словника, конкретне слово в ньому може розглядатися в одному чи в кількох аспектах, скажімо, з погляду походження чи функціонування протягом певного історичного періоду, правописання, вимови і т.д.

Філологічні словники можуть бути одномовні, двомовні і багатомовні.

Многоязычные и двуязычные словари — это словари переводные. В них значения слов одного языка объясняются через сопоставление со словами другого языка. Часто встречаются следующие двуязычные словари: 1) англо­русский и русско-английский; 2) немецко-русский и рус­ско-немецкий; 3) французско-русский и русско-французский.

В одноязычных словарях слова объясняются посредством слов того же языка. Одноязычные словари бывают комплексными и аспектными. Комплексными являются толковые словари. В таких словарях приводятся сведения, необходимые для понимания слова, его употребления в речи и т. д. Аспектные словари отражают тот или иной аспект языка. К ним относятся: словари иностранных слов, синонимов, антонимов, омонимов, паронимов, фразеологический, орфоэпический, орфографический, словообразова­ельный, морфемный, этимологический, обратный, сокращений идругие типы словарей. В каждом словаре есть предисловие, в котором объясняется, как пользоваться словарём.

Серед одномовних словників найважлівішим типом є словник тлумачний. В ньому засобами рідної мови розкривається (витлумачується) значення слова, характеризуються його граматичні й стилістичні властивості, подаються типові словосполучення (речення) і фразеологічні звороти, де вживається слово у відповідному значенні

Словник етимологічний – лексикографічна праця, в якій з’ясовується походження слова: розкривається первісне значення, реконструюється найдавніша форма слова, вказується, чи слово запозичене, чи власне українське (“Етимологічний словник української мови” у 7 томах).

Словник іншомовних слів – словник, у якому розкривається значення іншомовних слів, що ввійшли до лексичного складу рідної мови, і вказується, з якої мови вони засвоєні (“Словник іншомовних слів”, Довіра, 2000).

Словник історичний – один з різновидів тлумачного словника, в якому подаються слова певної історичної епохи за даними писемних пам’яток, з’ясовується їх значення, наводяться ілюстрації (“Словник староукраїнської мови XIV-XVст.”, Т 1-2, 1977-1978).

Словник орфографічний – словник, який подає перелік слів у їх нормативному написанні.

Словник орфоепічний – служить довідником правильної нормативної вимови і нормативного наголосу.

Словник перекладний – словник, у якому реєстрове слово в різних його значеннях перекладається відповідниками іншої мови.

Словник синонімів – у ньому подані ряди синонімів, що групуються навколо стрижневих слів, розташованих в алфавітному порядку.

Словник термінологічний – словник, у якому подана система термінів певної галузі науки, виробництва, мистецтва.

Словари грамматические содержат информацию о морфологических и синтаксических свойствах слова; в обратных словарях слова расположены по алфавиту их конечных букв( это бывает необходимо для некоторых лингвистических исследований).

Есть словари иностранных слов, терминологические, диалектные, словари языка писателей. Словари речевых неправильностей и трудностей. Словарь может описывать не всю лексику языка, а какие либо группы слов: таковы словари синонимов,антонимов,омонимов или паронимов.

Этот перечень был бы неполон без двух типов словарей, имеющих наиболее давнюю лексикографическую традицию. Это словари толковые и идеографические. И в тех и других описывается смысл слов. Но в толковом словаре слова расположены по алфавиту, а в идеографическом - по группам, которые выделяются на основании некоторых общих свойств вещей и понятий ( например, таких: « человек», « животное»,» действие», « физическое свойство» и т. д.

Типология противопоставлений

Первым в отечественной науке к проблеме типологии словарей обратился Л. В. Щерба. Он предложил классификацию словарей, в основе которой лежат 6 противоположений:

1. Словарь академического типа — словарь-справочник. Словарь академического типа является нормативным, описывающем лексическую систему данного языка: в нём не должно быть фактов, противоречащих современному употреблению. В противоположность академическим словарям словари-справочники могут содержать сведения о более широком круге слов, выходящих за границы нормативного литературного языка.

2. Энциклопедический словарь — общий словарь. Противопоставление энциклопедических (описывают вещь, реалию) и лингвистических словарей (описывают слова)

3. Тезаурус — обычный (толковый или переводной) словарь. Тезаурусом считаются словари, в которых приводятся все слова, встретившиеся в данном языке хотя бы один раз.

4. Обычный (толковый или переводной) словарь — идеологический (идеографический) словарь. В идеологическом словаре слова-понятия должны быть классифицированы так, чтобы показать их живую взаимосвязь.

5. Толковый словарь — переводной словарь

6. Неисторический словарь — исторический словарь