КОЛІР У ГРАФІЧНОМУ ДИЗАЙНІ ТА РЕКЛАМІ

Психологія реклами, крім питань психології, вивчає дію кольору на психологію людини-покупця. Реклама завжди звертається до людини, реклама впливає на його свідомість, на прийняття того або іншого рішення, тому без знання психології людини реклама не може бути ефективною. Те, який вигляд має реклама, часто у великому ступеню визначає, як вона буде сприйнята покупцями. Адже головна мета реклами — зацікавити людину до купування товарів або послуг. Художнє оформлення реклами надає додаткову емоційну інформацію та визначає ступінь зацікавленості великої кількості покупців.

Реклама, в її сучасному понятті, з'явилася услід за книгодрукуванням. Перше відоме історикам рекламне оголошення датовано 1492 роком. Оголошення про продаж молитовника було повішене на дверях одної церкви у Лондоні. Саме Англія — батьківщина індустріальної революції — стала і батьківщиною реклами. Але внаслідок жорсткого оподатковування реклама розвивалася повільніше, ніж в її колишньої колонії — Сполучених Штатах, власно кажучи, історія котрих і почалася з вдалої рекламної компанії, яка призивала європейців переселятися до Америки.

Професійне графічне оформлення реклами — один з основних психологічних чинників на споживача, бо зовнішній вигляд реклами звернений, в першу чергу, до емоцій людини. Колір і форма стають найважливішими аспектами в рекламі. Професійно розроблений фірмовий стиль закладає основи розвитку фірми чи підприємства. На створення позитивного враження впливають співвідношення форм, лаконічність графічних елементів, колірні сполучення, якість поліграфії та використання різнофактурних матеріалів.

Реклама — це частина нашого життя. Вона є предметом вивчення дослідників у багатьох галузях. Основна мета досліджень — провести аналіз, яким же чином реклама може так впливати на споживачів, щоб вони піддавалися впливу і приймали на переосмислення сторонню інформацію, а результатом при цьому будуть покупки рекламованих товарів. За даними 2003 року, 52% українців купують рекламовані товари, а 59% хочуть спробувати нові продукти. Більш половині населення подобається смішна реклама, а 57% українців одержують задоволення, читаючи яскраві, кольорові видання. Крім того, більш половини жителів країни з радістю купують барвисто і сучасно оформлені продукти.

Засоби реклами — це інформаційні прийоми і матеріальні носії, котрі слугують для подання рекламної інформації та забезпечують необхідний ефект від рекламного впливу. Розподіляються на: повідомлення (його зміст та форма) і технічні носії (журнали, буклети, телеканал, вивіски та ін.). Рекламні засоби класифікуються:

1. за впливом на органи чуттів на зорові, звукові, зорово-звукові;

2. по відношенню носія рекламної інформації до об'єкта, що рекламується на:

-демонстраційні, коли безпосередньо рекламується об'єкт, наприклад, машини в автосалоні чи сир у супермаркеті;

-візуальні та вербальні, коли зображується та описується об'єкт;

-змішані.

Луї Ческін, директор Інституту кольору у США, очолює великий колектив, 50 працівників котрого займаються вивченням впливу кольору на свідомість та підсвідомість людини. Аналіз мотивів покупок привертає увагу все більшої кількості сучасних рекламних спеціалістів. Анжела Райт, відомий експерт з питань впливу кольору на підсвідомість людини, вважає, що можна попереджати реакцію людей на колір, який використовується у рекламі та інших джерелах візуальної інформації. Дослідження та отримання даних на цю тему дуже важливі для розвитку бізнесу, адже колір — це перше, що людина інстинктивно відчуває, коли оцінює об'єкти та приймає рішення про покупку товару.

Мистецтво реклами, або художня творчість у рекламі значить більше, чим робота тільки малювальника-графіка, живописця, ілюстратора. Поняття "художник реклами" включає до себе все візуальне уявлення телевізійного рекламного ролику або друкованої інформації: як розташовані слова відносно друг друга, які обрані розміри та типи шрифту, наявність фотографій або ілюстрацій, кольорове оформлення, а також загальна стильова єдність.

Багато-які читачі сприймають рекламні оголошення у такої послідовності:

1. Дивляться на картинку

2. Читають заголовок або назву

3. Читають текст оголошення

Якщо один з елементів не приваблює їх уваги, то користь від такої реклами значно знижується, тому необхідно одразу зацікавити читача або глядача. Кожен художник повинен знати та враховувати деякі спостереження з психології колірного сприйняття:

ЧЕРВОНИЙ наближається по ступеню популярності до блакитного, але більш продуктивний. Самий гарячий колір, має найвищу здатність "виклику до дії".

ОРАНЖЕВИЙ самий "їстівний" колір, особливо у відтінках, близьких до брунатного. Нагадує про осінь та смачні продукти.

ЖОВТИЙ дуже яскравий, особливо у поєднанні з чорним. Але часто використовується у плакатах по техніці безпеки, тому треба до цього кольорового сполучення ставитись обережно.

БРУНАТНИЙ традиційно "чоловічий" колір, асоціюється з землею, лісами, теплом та комфортом, надійністю. Може допомагати продажу будь-якого товару, навіть косметики. З продуктів нагадує каву, какао, шоколад.

ЗЕЛЕНИЙ символізує здоров`я, бадьорість та свіжість, як правило визначає овочі та фрукті.

БЛАКИТНИЙ самий холодний та найбільш привабливий колір. Ефективний при використанні для упаковки заморожених продуктів або товарів для прання та гігієни. У світлих відтінках створює враження "приємності".

ЧОРНИЙ використовують для передачі враження високої якості товарів та їх великої вартості.

Зв'язок між кольором та оточуючим середовищем закріпився у людства на підсвідомому рівні. Тому кожна людина емоційно реагує на кольори незалежно від своїх думок. Грамотне використання кольору в рекламі може виконувати ряд функцій: привертати увагу, покращувати запам'ятовування реклами, формувати позитивне відношення до товарів чи послуг, виокремлювати, підкреслювати окремі елементи реклами, врівноважувати композицію. Повнокольоровий друк приваблює споживачів і запам'ятовується на 50-80% більше, ніж чорно-біла реклама. У зв'язку з такою особливістю кольорів, їх використовують й при чорно-білому офарбленні самих товарів, наприклад, біле борошно демонструють на кольоровій фотографії у виді кінцевого продукту — смачних тортів, булочок, кексів.

Теплі й холодні кольори не слід використовувати в рівній кількості в одному зображенні. Один з них, у відповідності з "температурним замислом" повинен переважати. Теплі кольори трохи збільшують розміри фігур, холодні — зменшують. В цілому можна зробити висновок, що на вибір кольорів в рекламі, крім його самостійного значення, впливають наступні фактори:

• образ, якій необхідно створити;

• особливості об'єкту реклами;

• характер графічної та композиційної побудови (конструктивна, пластична, статична, динамічна, симетрична, асиметрична);

• психологічні характеристики цільової аудиторії споживачів.

Реклама певних товарів та послуг має свої особливості ілюстрування, що відповідним образом відображається на "проектуванні" колористичного вирішення. Так, наприклад, фінансова реклама повинна демонструвати стабільність і спокійну діловитість, чесність. Для цього найбільше підходять горизонтальна композиція, формальний баланс простих і зрозумілих зображальних елементів, золотий та сріблястий кольори у сполученні зі стриманим синім або солідним бордовим.Реклама нерухомості також серйозна, надійна, чесна. Це зображення комфортного житла, я ким асоціюються всі відтінки брунатного кольору — світлі і темні коричневі, вохристі, світло-жовті, вохристо-зелені. Для реклами офісів визнана найбільш "діловою" ахроматична гама меблів з окремими хроматичними акцентами. Шрифтові елементи у цьому випадку доцільно робити насичених кольорів. Промислова реклама раціональна. Показ промислових технологій та обладнання найбільш добре сприймається в ахроматичній чи малонасиченій гамі. Страхова реклама засновується на показі наслідків нещасного випадку чи, у більшості випадків, показі негативних моментів життя. Зображення щасливих людей та їх сімей, не зважаючи на простоту, спрацьовує безпрограшно. Тут будуть доцільними насичені, контрастні кольори у будь-яких сполученнях. Автомобільна реклама часто будується на емоціях, тому оправданими будуть яскраві фарби, неформальний баланс елементів чи підкреслено динамічна композиція з діагональними лініями для передачі руху. Емоційний характер має і реклама меблів, побутової техніки, "жіночих товарів", декоративних прикрас. Звичайно, кольоро-графічне вирішення повинно бути яскравим, контрастним, але при цьому і добре збалансованим, продуманим, щоб уникнути зайвої пістрявості, яка характерна для молодіжної реклами. В рекламі продуктів харчування необхідно враховувати природні кольори їжі, наприклад, оранжеві, червоні, жовті та коричневі кольори різноманітних відтінків вважаються найбільш вдалими для рекламування продуктів. Туристична реклама також завжди відтворює тільки позитивні емоції, а значить ілюстрації повинні бути теж яскравими і контрастними, нагадувати про зимовий чи літній відпочинок.

Необхідною умовою рекламної ефективності є використання кольорів, в залежності від очікуваних вражень та характеру товарів і послуг. Тільки тоді можна отримати вплив кольору на визначені почуття людини, а саме головне — привабити увагу до товару, зацікавити та викликати бажання купити цей товар. Теплі кольори звичайно використовують для визначення "ефекту тепла" (каміни, обігрівачі, теплий одяг, літній відпочинок). Холодні — для реклами холодильників, прохолодних напоїв. Блакитний колір має стійкі асоціації з чистотою, особливо в сполученні з білим. Ці кольори використовують для реклами миючих засобів. З увагою потрібно відноситися до жовтого кольору, він може в залежності від відтінку та сполучення з іншими кольорами діяти на психіку людини як збуджуюче, так і заспокійливо. Але роль кольору у візуальній рекламі не обмежується тільки його психологічним впливом, ще потрібно враховувати звички покупців. Наприклад, жінка звикла до косметики фірми "Ланком" в чорній упаковці, багато років її використовувала, та раптом змінився фірмовий стиль, його кольори та кольори упаковки. Жінка буде шукати якісну косметику в чорній упаковці, але іншої фірми.

Упаковка взагалі грає велику роль у привабленні уваги до товарів та значно впливає на попит та об`єм продаж. Вирішальне значення для поліпшення естетичного вигляду упаковки зіграло використання нових видів сировини — фольги, целофану, пластмас та різних плівок. Алюмінієва фольга легко з`єднується з папером та целофаном, на нею добре наноситься друк усіх кольорів та візерунків. Пластмаси добре формуються, легкі, міцні, можуть мати різну фактуру та колір. Досвід торгівельної практики указує, що багато якісних товарів не має збуту через аляпову, непривабливу або сіру упаковку.

Рекламний плакат містить текст та графічну частину. Текст по відношенню до зображення грає допоміжну роль. Основа рекламного плакату — дотепна художня композиція та короткий текст. Ефект сприйняття досягається використанням яскравих та помітних на відстані фарб. Рекламні буклети та листівки невеликого розміру. Вони повинні бути цікаво оформлені та повинні містить цікаву або несподівану інформацію для покупців. Новий вид рекламної продукції — реклама на комп'ютерних килимках та бізнес-аксесуарах з символікою замовника.

Поштові листівки, виконані на високому художньому рівні — це важливий фактор художнього розвитку населення. Можна визначити декілька основних стилів оформлення листівок:

• сполучення фотографії та шрифтових елементів;

• сполучення живописного зображення та шрифтових елементів;

• сполучення графічного зображення та шрифтових елементів;

• об`єднання елементів різних стилів.

При створенні поштової листівки бажано уникати стереотипів та художніх штампів типа серця та троянди, шампанського та ялинки, закоханих пташок, мімози та цифри „8", учня та глобуса.

Календар сучасного вигляду перетворюється на альбоми з красивими картинками або рекламою товарів та послуг. Числовику (блокам цифр) відводиться зовсім неважливе місце, як правило, глядач "блукає" в пошуках потрібної цифри або дня тижня. Зображальний ряд календаря уявляє собою слайдовий формат: це пейзажі, панорамні види міст різних країн, репродукції картин, натюрморти з коштовностями або фірмовими виробами (якщо видавництво календаря спонсує фірма), портрети красунь, фото чарівних кошенят. Про створення художнього образу зовсім не йде мова. Художні достойності календаря повинні складатися з графічного, композиційного рішення деякої ідеї, використання гармонійних кольорових сполучень, пошуків взаємозв`язку "картинки" та шрифтів. Сучасне виробництво календарів розподіляє їх на такі категорії: VIP-календар, бизнес-календар та promo-календарі для широкого кола споживачів.

Вивіски потрібні для визначення місць продажу та інформації про профіль магазина. Якщо використовується фірмовий знак або логотип, то він повинен бути достатньо помітним та виразним. Виділити зображення на фоні будинку можна за допомогою колірного або тонального контрасту, великих букв іншого кольору. Також необхідно облікувати таку особливість зорового сприйняття — світле на темному фоні сприймається більш чітко, ніж темне на світлому. Кольорове рішення фасадів магазинів необхідно підкоряти загальному кольоровому виду вулиці. Особливо це відноситься до історичних споруджень та пам`ятників.

Внутрішнє освітлення торгівельних залів та вітрин також має велике значення в загальному кольоровому та емоційному враженні від інтер`єрів і товарів. Наприклад, іноді вітрини з продуктами харчування (ковбасами, сирами, рибою) освітлювали лампами денного світла, тому ці продукти мали дуже відразливий, зеленуватий або сірий вигляд.

Корпоративна реклама має одну мету — формування сприятливої ділової репутації фірми та її відомості на ринці. Фірмовий стиль — це набір колірних, графічних, словесних констант, які забезпечують візуальну і смислову єдність товарів та послуг, що надходять в інформації від фірми, єдність внутрішнього та зовнішнього оформлення. Обєктів фірмового стилю — біля 200, основними з них є:

• ділова документація, конверти, бланки, візитки;

• друкована реклама (листівки, проспекти, каталоги, плакати);

• сувенірна продукція (ручки, чашки, календарики, пакети);

• елементи зовнішньої реклами (біллборди, вивіски, оформлення інтер'єрів офісів і виставкових експозицій, торговельних залів, вітрин);

• маркування та дизайн упаковки;

• реклама в Інтернет.

Основні константи фірмового стилю: товарний знак (або логотип), фірмові шрифти, фірмові кольори, що поєднуються в загальне поняття "фірмова кольорографіка". Але необхідно знати, що подача знаку на реєстрацію здійснюється тільки у чорно-білому варіанті!

Колір слугує своєрідною характеристикою товарів та послуг. При виборі кольору слід враховувати психологічні та етнічні особливості його сприйняття (символіку кольору в різних національних культурах). Через вдалий вибір колірної гами фірмові кольори безпомилково ідентифікують товари та послуги фірми. Класичними прикладами стали біло-блакитна гама корпорації IBM, червоно-білі кольори Coca-Cola, активні жовтий та червоний кольори фірми Kodak. 1947 року Лео Барнетт перепозиціонував сигарети Marlboro. З сигарет для жінок з рожевим ободком на фільтрі під колір помади вони стали сигаретами для "справжніх чоловіків" у червоно-білій упаковці. Бернет придумав образи ковбоя і казкової країни Мальборо, що теж стало класикою реклами. За дослідженнями маркетингових структур ковбой, як рекламний образ, зайняв І місце в опитуванні споживачів багатьох країн (2006 р.)

Зв`язок реклами та мистецтва — у використанні творів образотворчого мистецтва в рекламі, або в признанні того факту, що реклама — це вид мистецтва. І якщо кіно відомо як сьомий вид мистецтва, то рекламу можна вважати його восьмим видом. Використання відомих творів живопису, архітектури, скульптури стало частим прийомом при створенні рекламних акцій (більш всього для їжі та напоїв, обладнання для будинків та офісів, предметів гігієни та одягу, фінансової реклами, автомобілів, професійного обладнання, побутової техніки та комп`ютерів). Як правило, рекламісти використовують полотна відомих художників або імітації (у манері такого-то). Обрані для реклами творі повинні бути популярними, тобто впізнаними великою кількістю людей та мати асоціації з товаром. При орієнтації на малу групу покупців (соціальну або професійну) може бути обраний менш відомий твір. Іноді художники дозволяють собі "вільності", вони осмілюються переробляти оригінали, вводячи до них предмет реклами. Бувають і курйози, коли глядач сприймає справжні творі мистецтва як КОПІЮ, а оригінал в його уяві — оформлення упаковки або плакат. В імітаціях можна знайти елементи гумору: білизну на статуях чи печиво на портреті молодого чоловіка. Плакати спочатку були тісно пов`язані з живописом. Багаті з них мали тільки комерційне повідомлення, але сьогодні розглядаються як творі мистецтва. Вищий ступінь впливу реклами на мистецтво — коли мистецтво може розглядатися не як унікальне, а як тиражоване.

Сучасна реклама визнається частиною художньої культури, її естетичною складовою, а не тільки споживацькою галуззю. Сьогодні особливого значення набуває естетична сутність реклами. Реклама розглядається не тільки як історичне явище, види комерційної і соціальної діяльності, тип комунікативного зв'язку, але й як феномен художньої культури, новий вид мистецтва, що синтезує в собі засоби виразності інших видів мистецтва (живопису, графіки, фотографії, кіно), літератури, друку і новітніх цифрових технологій. На формування сучасного стилю рекламної графіки великий вплив мали книжкова графіка та певні мистецькі стилі: футуризм, експресіонізм, клуазонізм, модерн та авангардні течії, і зокрема, конструктивізм, а в Україні ще й народна декоративно-прикладна творчість. Це підтверджується порівняльним аналізом багатьох прикладів рекламних зображень. Розвиваючись від простої інформації до синтетичного твору мистецтва, реклама позичала зображальні засоби в різновидах мистецтв, поєднуючи їх іноді в несподіваних сполученнях. Фундаментальне досягнення епохи модернізму — формування "інтернаціонального стилю", який домінував в різновидах дизайну ХХ століття. Складові нового дизайну: мінімалізм, прямі лінії та правильні геометричні форми не втратили своєї актуальності і досі. Практично вся творча суспільність Європи була зайнята пошуками універсальної мови, що передавала би нові правила краси та гармонії. Досягнення модерністів стали невичерпним джерелом пізніших інтерпретацій та експериментів нового століття.

Кольорові друковані документи грають надзвичайно важливу роль в обміні інформацією через природу людського сприйняття — вони забезпечують краще розуміння та засвоєння інформації. З'явився термін Printed communications (друковані комунікації). Важливість кольору в бізнесі важко недооцінити — правильний дизайн-проект документа може вплинути на ефективність продаж чи ділових контактів (рекламні матеріали, звіти, прейскуранти та прайс-аркуші, каталоги продукції, меню, анкети). Збільшується продаж кольорових принтерів. Набув сили девіз "Переход к цвету неизбежен!"

Просторові властивості кольору

Можна визначити два основних види сприйняття кольору у просторі:

-природний, незамкнутий, відкритий простір, тобто пленер;

-замкнутий простір, тобто створений людиною інтер`єр.

Розглянемо окремо кожне світло-колірне середовище.

Колір на пленері. Питання світла та кольору у природі у подробицях були розглянуто у розд. 9. Пригадайте тільки основне — теплі кольори здаються приближеними, холодні — як би відступаючими. Це пов`язано із створенням у кожній людині міцного умовного рефлексу, коли в оточуючому середовищі ми постійно спостерігаємо явище колірно-повітряної перспективи. Воно проявляється в тому, що об`єкти середнього та дальніх планів окутуються синявою та значно висвітлюються за тоном через утримування часток пилу у шарі повітря між людиною та об`єктами, які сприймаються. Чим дальше об`єкти, тим більше вони об`єднуються до загального сіро-синього або блакитного кольору в залежності від стану освітлення у конкретний момент. Також пригадайте розд. 6 (оптичне або просторове змішування кольорів). Чим менше за величиною плями різних фарб, тим більш однорідний буде змішаний колір.

Просторові властивості кольорів. Просторові властивості кольору вже були помічені художниками епохи Відродження, які в картинах перший план зображали у теплих брунатних тонах, середній — нейтрально-зелених, а дальній — блакитних. Теплі світлі кольори збуджують, зігрівають, здаються більш близькими. Теплі темні — замикають простір, наближують площину, створюють відчуття міцності, стійкості. Холодні світлі кольори розширюють простір, створюють відчуття прохолоди. Холодні темні — створюють відчуття холоду і смутку, темряви. Але потрібно відмітити, що теплі тони виступають по відношенню до холодних тільки тоді, коли вони світліше холодних або при рівності світлот. Взагалі просторові властивості кольору залежать від колірного тону, насиченості, світлості, а також загальної композиції. Композиційно за допомогою кольору можна акцентувати увагу глядача на найбільш важливих частинах зображення або простору для зрозуміння образного змісту.

Американець Д.Алберс, представник абстракціонізму, працював з композиціями з найпростіших геометричних фігур. У своїх роботах він завжди використовував невелику кількість фарб, зате багато їх відтінків. Відома його серія "квадратів", написаних насиченими кольорами. Сполучення теплих та холодних відтінків створюють оптичні ілюзії третього вимірювання. В його книзі "Взаємодія кольорів" досліджується проблема сприйняття кольору — цією темою художник займався все життя.

Колір в інтер`єрі та екстер`єрі

Колір в інтер`єрі та екстер`єрі сприймається інакше, чим в оточуючому світі, так як замкнутий і організований в функціонально-естетичному відношенні простір — специфічне середовище, зовсім не схоже на пленер. Воно значно слабше освітлено сонячним світлом, тому переважає тут освітлення штучне. Інтер`єр відрізняється від природи різноманітним предметним оточенням, багатством оздоблених природних та штучних матеріалів. Інтер`єр складається з огороджувальних поверхонь (стіни, стеля, підлога) та засобів його обладнання та оформлення. Колір та фактура розглядаються на близької відстані, іноді досить тривалий час. Вплив освітлення, кольору та фактури в приміщенні значно сильніше, ніж зовні: перенасиченість кольором, як і кольорове голодування в інтер`єрі відчувається особливо. Колір в приміщеннях може сприяти або перешкоджувати функціональним процесам. Його вибір обумовлюється багатьма причинами, а психофізіологічний вплив та емоційне сприйняття в інтер`єрі зовсім не такі, як у зовнішньому середовищі. У кожному конкретному випадку потрібно враховувати санітарно-гігієнічні нормативи, загальну композиційну ідею, структуру, форму та величину внутрішнього простору, особливості клімату, ступінь освітлення. У творчих руках колір стає інструментом, здатним повністю змінити настрій кімнати, створити художній образ та приховати недоліки.

Але наше відчуття простору несвідомо орієнтуються на природу. Ми звикли бачити над головою світле небо, а під ногами — темну землю. Тому у приміщенні для доброго самопочуття та настрою необхідно дотримуватися цих умовних рефлексів. У природі гармонія кольору безумовна. Вивчаючи її на прикладах природних аналогів, досліджуючи умови, які привели до цієї гармонії, людина-художник шукає ключ до наукових рішень колірних гармоній штучного середовища.

Колір в інтер`єрі здавна використовувався інтуїтивно, емпірично. Зараз його застосування стає все більше системним, свідомим. Фізика, оптика, колориметрія, психофізіологія та психологія доказали, що колір має можливість успішного підвищення ефективності праці та створення оптимальних умов для життєдіяльності людини. Необхідно сполучення наукового та естетичного напрямків. В архітектурній поліхромії дуже важко встановити чітку межу між тим, що робиться для "вигоди", а що для "краси". Повноцінність колірного вирішення передбачає його комплексність, всебічність, обґрунтованість. В інтер`єрі необхідна емоційна насиченість середовища. Людина не може вдоволитися тільки конкретним усвідомленням того, що її оточує, так як в її житті відчуття не менш важливі, ніж тверезий розрахунок.

Діяльність людини в приміщеннях суспільних різноманітна. Зорова робота може відповідати праці у виробничих приміщеннях (ательє, цех, конструкторське бюро) або обмежуватися лише оглядом інтер`єру (кімнати відпочинку, фойє, їдальні, кафе). Об`єкти праці можуть бути кольоровими або ахроматичними, робота може бути точною або ні, з високим ступенем напруженості або ні. Тому в залежності від виду зорової роботи змінюються вимоги до колірної відділки.

При офарбленні виробничих приміщень необхідно враховувати специфіку даної праці. Наприклад, давно відома закономірність, що там, де людина має справу з теплом (металургійні заводи, пекарні, кухні їдалень) не можна інтер`єр робити у теплій гамі — потрібно "нейтралізувати" високу температуру холодними тонами. Або інший приклад: сіре приміщення цеху, сіре обладнання, сірі деталі, сірий робочий одяг — така колірна гама діє дуже стомлювально на працівників та може викликати зниження уваги і виробничі травми. При колірному вирішенні будь-якого промислового виробу художник враховує його розміри, форму, функції й умови використання. Ці питання також не вирішуються ізольовано від колірних співвідношень всього середовища.

Проте безколірність та колірна монотонність викликають відчуття байдужості та в`ялості. І, навпаки, неорганізована багатоколірність хаотична та стомлювальна. Ці дві крайнощі, анархія кольору або кольоробоязкість, які характерні для сучасного оформлення приміщень. А через те, що наше "естетичне виховання" не враховує навчання краси кольору та форм. Естетичне відношення людини до кольору ще недостатньо вивчено, адже його не вимірити приладами. Цікаво, що загально естетичне відношення не відповідає психофізіологічному впливу кольору на людину. Синій та червоний подобаються значно більше, ніж зелений; "несприятливий" пурпуровий колір дуже подобається багатої кількості людей. Лабораторні дані стверджують, що чорний та фіолетовий пригноблюють психіку та не гігієнічні для зору, але жінкам дуже подобається чорний і фіолетовий одяг. Краса кольору, як і краса звуку, пов`язана з психофізіологічними особливостями сприйняття засобами асоціацій. В образотворчому мистецтві та в архітектурі їм належить провідна роль. Важливі й просторові властивості кольорів, температурні та вагові відчуття, загальний збуджуючий або заспокоюваний вплив кольорів. Інтенсивні, дуже яскраві кольори активно впливають на різні сторони психіки. На дітей безколірність, сірість діє пригноблювано. Вони вже у ранній порі відчувають радість від світлого, кольорового та яскравого оточення (рис. ). Для них особливо важна часта зміна кольорових вражень. Вже науково доведена необхідність неприпіненого припливу інформації, в тому числі й кольорової, інакше розвивається кольорове голодування. Воно часто спостерігається в Заполяррі з його скудністю кольорів та тривалою зимою, в місцевостях з бідною рослинністю та сірим колоритом, в безколірному монотонному інтер`єрі. Але іноді ахроматичний фон буває оправданий і необхідний, наприклад, такий фон — ідеальний для зорового сприйняття творів живопису, килимів, гобеленів у музеях та картинних галереях.

Колірної активності, динамічності, напруги можна досягнути не стільки величезною кількістю колірних тонів в інтер`єрі, а їх вмілим зіставленням при обмеженої численності. Образ, тектоніка та гармонія — три тісно пов`язаних фундаментальних принципу композиції, у сукупності або при різних співвідношеннях в кожному конкретному випадку перетворюють інтер`єр на твір мистецтва. Архітектурний задум повинен втілюватися одночасно в матеріальній формі та в кольорі. Інтер`єр не просто фарбують та оформлюють, а задумують в кольорі. Тут важливе значення має взаємодія СВІТЛО — КОЛІР — МАТЕРІАЛ.

Просторові властивості кольорів в інтер`єрі такі ж самі, як і на пленері, але ще додаються якості фактурні. Наприклад, відступаючий синій колір з сильною фактурою може здаватися розташованим ближче, ніж оранжевий з гладкою поверхнею. Серед ахроматичних кольорів білий та чорний наближаються до нас, а всі сірі — відступають. Теплі, насичені тони приміщення викликають прилив енергії, спонукують до дії. Жовта гама створює враження сонячного дня. Тепло-рожеві кольори створять радісний настрій. Холодні відтінки оптично збільшують будь-яке приміщення, ому що несвідомо асоціюються з реальним пейзажем, з великим простором — і стіни ніби "розсовуються". Взагалі колірна композиція інтер`єру є архітектурною композицією зо всіма її основними закономірностями — співвідношеннями та пропорціями, ритмом, контрастом або нюансом, масштабністю. Всю різноманітність форм зіставлення кольорових поверхонь можна умовно об`єднати в декілька типових форм:

Форма 1. Безпосереднє прилягання локальних кольорів при чітко розрізняємої межі між ними, наприклад при членуванні стін, пола, стелі чи при зіткненні стін з полом та стелею. Подібне стикання виявляє характер членування поверхні, форму, силует, малюнок та кількість кольорових плям, природні властивості кольорів, ускладнює їх гармонійність, потребує їх зрівноваження. Породжує при великої відмінності кольорів крайовий світлотний контраст, при якому світлість кольору більш за всього змінюється на межі зіткнення. Підкреслює розташування площин у просторі.

Форма 2. Зіткнення з розмитими межами, як перехід від кольору до кольору через ряд проміжних градацій, тобто кольори як би перетікають один до одного, не мають чіткої форми. На площині ця форма сполучення робить ілюзію відступання поверхні стикаємих кольорів углиб, але у просторі — ілюзію його поширення. У природі — це райдуга, багатоколірність неба й моря, у мистецтві — ефекти кольорового освітлення та кольоромузика, в інтер`єрі — світлотні градації кольору, які обумовлені освітленням або криволінійністю кольорових поверхонь. Рівність чи близькість світлот співпідкорених кольорів породжує одночасний хроматичний контраст. Монохромна палітра кімнати може бути оживлена декоративними акцентами насичених кольорів.

Форма 3. Введення розподільного контуру, як в мозаїці та вітражу (білий, сірий, чорний).

Форма 4. Перевага фону за розміром, тоном та кольором, що має вирішальну роль в об`єднанні різних колірних плям, в створенні загальної тональності. Це розповсюджений випадок зіставлення кольорів та самий важливий в практичної діяльності. Будь який окремий колір, сполучення колірних плям завжди сприймаються на будь якому кольоровому фоні. В інтер`єрі таким фоном служать поверхні стін, стелі, полу. Вони об`єднують численні та різні за формою й габаритами меблі, речі, звичайно визначають загальну тональність приміщення.

Форма 5. Загородження одна одною кольоровими площинами, що не мають загальної межі та знаходяться паралельно на різної відстані від глядача, створює ілюзію глибини. А якщо будувати композицію на основі ритму плям, створюється враження площинності.

Форма 6. Оптичне змішування кольорів — рівномірне чергування кольорових крапок, мазків, сіточок, смуг, візерунків (шпалери, декоративні тканини).

Потрібно пам`ятати загальний закон — пошуки колірних співвідношень завжди пов`язувати з конкретною композиційною задачею та конкретними умовами приміщення. Дім, житло — це те оточуюче середовище, з яким людина стикається тісним образом. В оформленні житла проявляється портрет його господарів. Але не слід думати, що оформлення житла — тільки їх особиста справа. Воно підкоряється також і стилю епохи, національним тенденціям та моді як і всі жанри мистецтва, а колір відповідає загальним законам колірної естетики даного стилю. Про це свідчить вся історія архітектури та прикладного мистецтва.

Існує декілька принципово різних типів відношення до проектування кольору у житлі.

Тип 1 — натуральний. Прикладом може бути традиційне японське житло.

Тип 2 — найбільше кольоровий, бадьоро-святковий, яскравий. Це тип колориту, улюблений руськими та українськими селянами, особливо які жили в холодних та похмурих місцевостях руської землі. Поліхромія вносила радощі до суворого сільського побуту.

Інший приклад яскравих і контрастних кольорових сполучень в інтер`єрах та предметах декоративно-прикладного мистецтва — житло народів Африки та Латинської Америки.

Тип 3 — дорогоцінний, розкішний, "килимовий". Це ідеал житла на Сході, він описаний в казках "Тисячі та однієї ночі". Персидські цари, арабські шахи та султани оточували себе коштовними килимами й тканинами. Меблів було зовсім небагато. Такий декор зустрічається й тепер в оформленні житла азіатських народів.

Тип 4 — найбільше затишний, поєднаний з розкішшю. На перший погляд він дуже схожий з третім типом. Таке житло будувалося для забави, відпочинку та утіхи життям. До цього типу відносяться інтер`єри міських житлових будинків буржуазії другої половини ХІХ ст., коли класицизм перетворився на еклектику, а "нового стилю" ще не було. Тут панують речі — простір повністю знижений їх багатою кількістю, вони ще і свідчать про соціальний стан господарів. Меблі прикрашені великою кількістю орнаментів, позолотою, бахромою, лаком.

В такому житлі керує дух індивідуалізму й преклоніння перед побутом — в цьому і є основна відзнака буржуазного інтер`єру від інтер`єру Сходу, який все ж більше нагадує храм, житло духу. В ньому не має суєти, метушіння, багатої кількості різноманітних дрібниць. Простір при малих розмірах зберігає цільність, величезність. А саме головне, завжди був визначений "східний" стиль. На поч. ХХ ст. буржуазний стиль перетворився на міщанський. В колориті житла такого типу можна знайти всі кольори та відтінки, але домінує тепла гама. Більш всього червоних, рожевих, брунатних, зеленавих, золотистих кольорів. Плями кольору маленькі, вони зливаються в деяке загальне ціле. Перевага віддається темним меблям та шторам.

Тип 5 — романтично-декоративний, складово-витончений. До нього відносяться інтер`єри стилю модерн. Колір тут — самий важливий композиційний засіб, який визначає загальний емоційний фон. Складні відтінки вохри, золотого, блакитного, рожевого, брунатного, зеленого поєднуються з темними синіми, зеленими, вишневими тонами. Часто інтер`єри цього стилю виконувалися з визначеним сюжетом, схожими на театральну декорацію ("небо й пекло", "морське дно", "східний рай", "таємничий сад", "джунглі"), були дуже коштовними, мали ретельну, ювелірну відділку та суто індивідуальне рішення.

Тип 6 — функціонально-конструктивний, геометричний. Ідеологічні принципи цього стилю сформульовані Ле Корбюз`є. Він вважав, що саме головне про архітектуру функціоналізму як явища мистецтва. Функціоналісти вважали прикрашання, декор свідоцтвом "недорозвитої та примітивної людини". Функціональний стиль оголює стіни й конструкції меблів та турбується про достатність житлового простору, достатність повітря, світла, сонця, про раціональне й зручне планування, про ергономічне обладнання, про фізичний та психологічний спокій. Відповідно цьому будувався й колорит: він світлішає, з`являються білі стіни, світлі меблі, великі сві<