Основні визначення в області стандартизації

ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ

Основні визначення в області стандартизації

СТАНДАРТИЗАЦІЯ – науково-технічна діяльність, направлена на досягнення оптимального ступеня систематизації в певній області шляхом встановлення положень (обов’язкових норм та рекомендованих вимог) для загального та багаторазового використання у відношенні реально існуючих або потенціальних задач.

СТАНДАРТ – документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений відповідним органом, в якому установлюються для загального та багаторазового використання обов’язкові норми та рекомендовані вимоги, які стосуються різних видів діяльності або їх результатів і який направлений на досягнення оптимального ступеня систематизації в певній області.

ТЕХНІЧНІ УМОВИ – нормативно-технічнийдокумент, який встановлює вимоги до конкретної продукції, призначеної для самостійної поставки споживачеві, який є невід’ємною частиною технічної документації.

Органи стандартизації в Україні

Функції органів державної служби стандартизації

Державний комітет України із стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України) – є національним органом зі стандартизації. Держстандарт України здійснює:

ü встановлення з урахуванням завдань соціально-економічного розвитку України пріоритетних напрямів розвитку метрології;

ü розроблення наукових, технічних, законодавчих та організаційних основ метрологічного забезпечення;

ü організація виконання фундаментальних досліджень нових фізичних ефектів і уточнення значень фундаментальних фізичних констант з метою вдосконалення еталонної бази;

ü встановлення одиниць фізичних величин, що допускаються до застосування;

ü організацію робіт, що пов'язані з розробленням, зберіганням і підтриманням на сучасному рівні еталонної бази України;

ü встановлення єдиного порядку передавання розмірів одиниць фізичних величин від державних еталонів зразковим ЗВТ;

ü встановлення єдиних вимог щодо метрологічних характеристик ЗВТ і характеристик похибок;

ü державний метрологічний нагляд за розробкою, виробництвом, станом, застосуванням, метрологічною перевіркою, калібруванням, ремонтом, прокатом, продажем, імпортом і зберіганням ЗВТ, дотриманням метрологічних норм і правил, а також за діяльністю відомчих метрологічних служб;

ü державний метрологічний нагляд за кількістю фасованих товарів в упаковках під час їх продажу та розфасування;

ü застосування до підприємств і організацій правових і економічних санкцій за результатами державного метрологічного нагляду;

ü стандартизацію норм і правил метрологічного забезпечення;

ü розроблення та затвердження державних стандартів і інших нормативних документів із забезпечення єдності вимірювань;

ü організацію державної метрологічної перевірки ЗВТ;

ü встановлення порядку планування і проведення сертифікації, державних випробувань і метрологічної атестації ЗВТ;

ü затвердження типів ЗВТ;

ü ведення Державного реєстру засобів вимірювань, допущених до застосування в Україні;

ü організацію розроблення та атестації методик виконання вимірювань;

ü керівництво Державними службами стандартних довідкових даних про фізичні константи, властивості речовин і матеріалів, єдиного часу та еталонних частот;

ü сприяння діяльності міністерств (відомств), підприємств і організацій, що спрямована на підвищення ефективності метрологічних робіт і забезпечення єдності та потрібної точності вимірювань;

ü погодження положень про метрологічні служби міністерств (відомств);

ü акредитацію метрологічних служб, вимірювальних, випробувальних, аналітичних та інших лабораторій на право виконання метрологічних робіт;

ü ліцензування на право виготовлення та імпорту (ввезення)ЗВТ;

ü підготовку кадрів у галузі метрології і метрологічного забезпечення та підвищення їх кваліфікації;

ü розроблення концепції участі України в роботі міжнародних організацій з метрології; а також реалізації міждержавних угод у галузі метрології і метрологічного забезпечення;

ü виконання робіт, пов'язаних з взаємовизнанням результатів державних випробувань і затвердження типу, метрологічної перевірки, калібрування та метрологічної атестації ЗВТ.

Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації і інформатики (УкрНДІССІ) – розробка науково-технічних і економічних основ стандартизації.

Державний науково-дослідний інститут "Система" (ДНДІ "Система") – розробка основоположних стандартів.

Український державний науково-виробничий центр стандартизації метрології та сертифікації (УкрЦСМ) – централізована інформація організацій і підприємств про чинні стандарти.

Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції (УкрННЦ) – підготовка кадрів і підвищення їх кваліфікації.

Технічні комітети зі стандартизації – організація та забезпечення розроблення державних стандартів України.

Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації – контроль за впровадженням і додержанням стандартів.

Державна система стандартизації України

Загальні відомості

Призначення

Державна система стандартизації в Україні визначає мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації.

Законодавча та нормативна база

Декрет Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" (1993 року) та комплекс стандартів державної системи стандартизації.

Мета стандартизації

– реалізація єдиної технічної політики;

– захист інтересів споживачів і держави з питань безпеки продукції;

– забезпечення взаємозамінності та сумісності продукції, її уніфікації;

– забезпечення якості продукції;

– раціональне використання всіх видів ресурсів;

– безпека народногосподарських об'єктів;

– створення нормативної бази функціонування систем;

– усунення технічних та термінологічних перешкод;

– впровадження та використання сучасних технологій;

– сприяння забезпеченню обороноздатності;

Види стандартів

Штрихове кодування

Європейська Асоціація "EAN-Intemational" розробила 13-розрядний код. На сьогодні штрих-кодами EAN користуються 97 країн світу. Штрихові коди в залежності від їх структури поділяються на: цифрові й буквено-цифрові; дискретні; безперервні; двонаправлені; контролепридатні; з фіксованою довжиною коду; із змінною довжиною коду; з різною інформаційною щільністю.

Постановами Кабінету Міністрів України №180 від 11.03.93 р. та №326 від 04.05.93 р. було прийнято рішення про створення комплексу стандартів у галузі штрихового кодування в Україні" 30.10.94 p. Європейська Асоціація прийняла рішення про членство України в Асоціації товарної нумерації – "EAN-Україна".

Держстандарт України в 1995 p. видав такі нормативні документи в галузі штрихового кодування:

ДСТУ 3144-95. Штрихове кодування. Терміни та визначення.

ДСТУ 3145-95. Штрихове кодування. Загальні вимоги.

ДСТУ 3146-95. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації, штрих-кодові позначення EAN.

ДСТУ 3147-95. Штрихове кодування, маркування об'єктів ідентифікації. Форми та розташування штрих-кодових позначок EAN на тарі та пакуванні товарної продукції.

ДСТУ 3148-95. Штрихове кодування. Система електронного обміну документами на постачання продукції.

Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі в 1996 видало наказ, згідно з яким з 01.01.2000 р, всі товари, що реалізуються через роздрібну торгівлю, повинні маркуватися штрих кодами – тринадцяти- або восьмирозрядними. Восьмирозрядні присвоюються тільки у виняткових випадках для малих товарів поверхня упаковки яких не перевищує 40 кв. см.

Штрих-код EAN містить таку інформацію. Перші дві або три цифри називаються префіксом і позначають країну виробника продукції. Так, Україні присвоєно префікс 482.

Остання цифра штрих-коду є контрольною. Вона служить для того, щоб після зчитування коду апарат міг переконатися, що він зрозумів все правильно. В її розрахунку використані всі цифри коду, і тому, якщо хоч одна з них зчитана неправильно, результат не розпізнається і апарат подасть сигнал про те, що необхідно поновити зчитування.

Всі інші цифри позначають підприємство і товар. Система кодування розроблена таким чином, що кожний товар, виготовлений в будь-якій точці світу, має свій власний неповторний код і не може бути сплутаний ні з яким іншим.

Тематика контрольних робіт

Варіант №1

Види стандартів

Варіант № 2

Використання стандартів та технічних умов

Варіант № 3

Порядок проведення робіт із стандартизації в Україні

Варіант № 4

Загальні вимоги до стандартів

Варіант № 5

Порядок розроблення і затвердження державних стандартів

Варіант № 6

Порядок видання, перевірки зміни і скасування стандарту

Варіант № 7

Роль уніфікації в промисловому виробництві

Варіант № 8

Нормоконтроль технічної документації

Варіант № 9

Техніко-економічна ефективність стандартизації

Варіант № 10

Міжнародна та Європейська стандартизація

ЛІТЕРАТУРА

1. Про стандартизацію і сертифікацію: Декрет Кабінету Міністрів України № 46-93 від 10.05.1993 р.// "Голос України", №99(599) від 29.05.93р.

2. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення: Декрет Кабінету Міністрів України // "Урядовий кур’єр", № 56 (166) від 20.04.93р.

3. Про забезпечення єдності вимірювань: Декрет Кабінету Міністрів України // "Голос України", № 85 (585) від 11.05.93р.

4. Державна система стандартизації. – К.: Держстандарт України

5. Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР "Про захист прав споживачів": Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №1. С.3

6. Ткаченко В.В. Основы стандартизации. – М.: Изд-во стандартов, 1986.

7. Таныгин В.А. Основы стандартизации и управления качеством продукции. – М.: Изд-во стандартов, 1989.

8. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. – К.: 2000

9. Безфамильная Л.В. и др. Экономика стандартизации, метрологии и качества продукции. – М.: Изд-во стандартов, 1988.

Основополагающие стандарты.

К основополагающим стандартам относятся ISO 9000-1, ISO 9001, ISO 9002 ISO 9003 и ISO 9004-1. Любая организация, внедряющая систему качества, должна выбрать одну из трех моделей обеспечения качества (стандарты ISO 9001, ISO 9002 или ISO 9003) и сделать ссылки на стандарты ISO 9000-1 и ISO 9004-1.

Стандарт ISO 9000-1 (ДСТУ ISO 9000-1-95, EN 29000) Общее руководство качеством и стандарты по обеспечению качества. Часть 1. Руководящие указания по выбору и применению. Стандарт уточняет самое главное – принципы, относящиеся к качеству, и обеспечивает методическую помощь при выборе и применении стандартов ISO серии 9000. Стандарт содержит основные понятия, анализ ситуаций, в которых применяются системы качества, и методические указания. Всем организациям, которые планируют создание системы качества, следует начинать работу с изучения руководящих указаний стандарта ISO 9000-1.

Стандарты ISO 9001, 9002 и 9003 (ДСТУ ISO 9001, ДСТУ ISO 9002, ДСТУ ISO 9003; EN 29001,EN 29002,EN 29003) предлагают три модели обеспечения качества, которые подробно рассмотрены в разделе 3.1 текущей части.

Стандарт ISO 9004-1 (ДСТУ ISO 9004-1-95). Общее руководство качеством и элементы системы качества Часть 1. Руководящие указания. Стандарт дает описание элементов системы качества, которые относятся ко всем стадиям жизненного цикла продукции, и обеспечивает помощь при выборе предприятием тех элементов системы качества, которые соответствуют его потребностям. Цель использования стандарта – предусмотреть создание управляемых условий для всех факторов (технических, административных, человеческих), воздействующих на качество продукции, в зависимости от специфики предприятия.

ЛИТЕРАТУРА

1. Всеобщее управление качеством. / Под общ.ред. О.П. Глудкина. – М.: Радио и связь, 1999 - 600 с.

2. Основы управления качеством продукции. / А.В. Гличев. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2001 – 424 с.

3. Статистические методы, всеобщее управление качество, сертификация и кое-что еще … / В.А. Лапидус. – Н. Новгород. СМЦ «Приоритет», 1999 – 33 с.

4. Калита П.Я. Системы качества (Общий обзор) Часть 1 – К.: Украинская ассоциация качества. МЦ «Прирост», 1996 – 92 с.

5. Изменение в системах управления в 21-м веке. Серия «Все о качестве. Зарубежный опыт». Выпуск 28, - М.: НТК «Трек», 2001 –29 с.

6. Сборник научных трудов СНИЯЭиП, вып.7, 2002 – с.136-142.

7. Скрябина Н.И. Управление качеством. Конспект лекций – К.: КИИМ, 2000.

8. Валичук В.В. Развитие и совершенствование МС ISO 9000 по версиям 1994 года и 2000 года. К.: МЦ «Прирост», 2001.

9. Петюшенко Л.Н. Модель совершенства EFQM – К.: МЦ “Прирост”, 2001.

ТЕЗИ ЛЕКЦІЙ

Основні визначення в області стандартизації

СТАНДАРТИЗАЦІЯ – науково-технічна діяльність, направлена на досягнення оптимального ступеня систематизації в певній області шляхом встановлення положень (обов’язкових норм та рекомендованих вимог) для загального та багаторазового використання у відношенні реально існуючих або потенціальних задач.

СТАНДАРТ – документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений відповідним органом, в якому установлюються для загального та багаторазового використання обов’язкові норми та рекомендовані вимоги, які стосуються різних видів діяльності або їх результатів і який направлений на досягнення оптимального ступеня систематизації в певній області.

ТЕХНІЧНІ УМОВИ – нормативно-технічнийдокумент, який встановлює вимоги до конкретної продукції, призначеної для самостійної поставки споживачеві, який є невід’ємною частиною технічної документації.