Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Показники результативності зовнішньоекономічної діяльності

Основними показниками, які кількісно і якісно характеризують стан зовнішніх економічних зв'язків у країні, є: платіжний баланс країни, торговельний баланс, баланс послуг і некомерційних платежів, поточний платіжний ба­ланс, баланс руху капіталів, офіційні валютні резерви країни.

Платіжний баланс – один з найпоширених видів балансів в міжнародних розрахунках, якнайбільше відображає стан зовнішньоекономічних зв'язків країни.

Під платіжним балансом розуміють співвідношення платежів країни за кордон та їх надходження з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць).

Платіжний баланс є ключовим поняттям міжнародної економіки, оскільки він систематизує і тому дозволяє аналізувати взаємовідносини країни із зовнішнім світом. Практично лише на основі вивчення платіжного балансу уряд спроможний зрозуміти основні макроекономічні проблеми з точки зору своїх суто національних інтересів і з точки зору численних зв'язків країни з міжнародною економікою загалом.

Тому платіжний баланс це ще й статистичний звіт, у якому в систематичному вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період часу.

Платіжний баланс складається з: а) потоків реальних ресурсів – експорту та імпорту товарів і послуг; б) відповідних потоків фінансових ресурсів, що є оплатою за придбання або платежем за продаж відповідних ресурсів. Якщо надходження платежів перевищує витрати, тоді йдеться про активний баланс (активне, позитивне сальдо), у протилежному випадку йдеться про пасивний платіжний баланс (пасивне, негативне сальдо).

В таблиці 1 – структура платіжного балансу, який охоплює ряд статей. Найважливішим є торговельний баланс, характеризує співвідношення експорту і імпорту товарів. Сальдо торговельного балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту і імпорту товарів окремої країни.

 

Таблиця 1 – Структура платіжного балансу

Рахунок платіжного балансу Кредит (надходження грошей) Дебіт (витрати грошей) Сальдо
Торговельний баланс Виручка від експорту товарів Витрати на імпорт товарів  
Баланс послуг Виручка від надання послуг іноземним суб'єктам ЗЕД Оплата послуг, одержаних від іноземних суб'єктів ЗЕД  
Баланс некомерційних послуг Виручка від надання некомерційних послуг Оплата некомерційних послуг  
Поточний платіжний баланс     ЧЕ (чистий експорт)
Баланс руху капіталів Імпорт капіталу Експорт капіталу ЧЕК (чистий експорт капіталу)
Офіційні валютні резерви Збільшення валютних резервів зарубіжних країн Збільшення валютних резервів країни R (Сальдо рахунку валютних резервів)

Другою за вагомістю статтею платіжного балансу є баланс послуг і некомерційних платежів. Він складається з двох частин: балансу послуг і балансу некомерційних платежів.

Баланс послуг охоплює: надходження і платежі з експорту й імпорту послуг на світовому ринку, зокрема, оплату закордонних перевезень, доходи і витрати від сервісу тощо; оплату патентів і ліцензій для виробництва товарів; міжнародне страхування; доходи від інвестицій країни за кордон; доходи від іноземних інвестицій на території країни.

Сальдо балансу послуг — це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує. Розрізняють позитивне і негативне сальдо балансу послуг (аналогія з торговельним балансом).

До балансу некомерційних платежів відносяться: приватні перекази з-за кордону і за кордон (перекази родичам, спадщина і т. ін.); державні невідшкодовані витрати (субсидії зарубіжним країнам, витрати на утримання військових баз, іноземних представництв тощо). Сальдо некомерційних операцій — це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення коштів у спадщину, при розв'язанні сімейних проблем. З кожного з цих напрямків руху коштів складається баланс і розраховується сальдо.

Торговельний баланс, баланс послуг та баланс некомерційних платежів в сумі утворюють поточний платіжний баланс. Сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торговельного, балансу послуг і некомерційних операцій.

Важливою статтею платіжного балансу є баланс руху капіталів, охоплює купівлю/продаж матеріальних і фінансових активів в країні і за кордоном. Сальдо балансу руху капіталів – це різниця між купівлею/продажем матеріальних і фінансових активів в країні і за кордоном.

Поточний платіжний баланс та баланс руху капіталів взаємопов'язані. Коли країна має дефіцит поточного платіжного балансу, це означає, що витрати на імпорт перевищують доходи від експорту. Фінансування дефіциту можна вирішити за рахунок продажу активів і одержання позик в обсязі, який перевищує відтік капіталу. Навпаки, в разі активного поточного платіжного балансу, його надлишкові кошти будуть використані для придбання нерухомості або надання позик для інших країн.

Важлива частина платіжного балансу відображає зміну офіційних валютних резервів країни, які перебувають в розпорядженні центрального банку. Ці резерви використовуються для регулювання незбалансованості за статтями поточних операцій і руху капіталів. Резервні активи, на відміну від інших статей фінансового рахунка, знаходяться під прямим контролем держави і можуть використовуватися нею для досягнення цілей економічної політики. Для збалансованості економіки валютні запаси країни, з одного боку, не повинні бути меншими тримісячного обсягу експорту держави, а з іншого – вони повинні бути більшими обсягу імпорту за півріччя.

Якщо країна заробила менше валюти, ніж витратила, то ця нестача надходжень іноземної валюти компенсується з офіційних валютних резервів. Таким чином, сальдо поточного платіжного балансу плюс сальдо балансу руху капіталів у сумі повинні дорівнювати нулю.

В платіжному балансі зі знаком «плюс» відображається експорт товарів і послуг, одержані доходи і трансферти, зменшення фінансових активів, збільшення зобов'язань; із знаком «мінус» – імпорт товарів і послуг, сплачені доходи і трансферти, збільшення фінансових активів, зменшення зобов'язань.

Експорт на душу населення

Ед.н. = Е / Ч ,

де Е – обсяг експорту у звітному році, Ч – чисельність населення країни.

Імпорт на душу населення

Ід.н. = І / Ч ,

де І– обсяг експорту у звітному році, Ч – чисельність населення країни.

Зовнішньоторговельний оборот на душу населення

ОЗТд.н. = ОЗТ / Ч ,

де ОЗТ – обсяг зовнішньоторговельного обороту в звітному році;

Ч – чисельність населення країни.

Іноземні інвестиції на душу населення.

Державний борг. Особлива роль відводиться державному боргу, який виникає в результаті існування диспропорцій в економічній системі (наявність дефіциту державного бюджету, пасивне сальдо платіжного і торговельного балансу). При наявності дефіциту бюджету країна позичає грошові ресурси, що, в свою чергу, призводить до виникнення та зростання державного боргу.

Залежно від того, з внутрішніх чи з зовнішніх джерел здійснюється позика, державний борг формується як зовнішній або внутрішній борг, тобто державний борг має дві складові: зовнішню і внутрішню. Кількісна оцінка внутрішнього боргу здійснюється в національній валюті, зовнішнього – в іноземній, як правило, в доларах Сполучених Штатів Америки. Абсолютний показник не показує ступеня критичності зовнішнього боргу в країні. В міжнародній практиці для оцінки стану державного боргу і можливостей країни щодо його обслуговування застосовуються різні показники та визначені їх критичні розміри. Згідно з вимогами Маастрихтської угоди, економіка країни може вважатися здоровою, якщо поряд із низкою інших показників державного бюджету борг не перевищує 60% ВВП. Світовий банк вважає критичним рівнем державного зовнішнього боргу 50% стосовно ВВП. Радою Безпеки Російської Федерації визначений максимальний показник поточної потреби в обслуговуванні і погашенні внутрішнього боргу, не більш як 25 %. Україна не має власних розроблених граничних (критичних) показників економічної безпеки країни.

 

Питання для самоперевірки

1. Які показники інтегрованості країни до світової системи господарства?

2. Перерахуйте показники обсягів зовнішньоекономічних зв’язків.

3. Які показники структури і динаміки зовнішньоекономічних зв’язків?

4. Яку структуру має платіжний баланс країни?

5. Назвіть критичні розміри державного боргу за різними оцінками.

Література:[4; с. 24 –38; 6, с. 297 – 320; 10, с. 43 – 47]

ТЕМА 5. ПРИНЦИПИ, СУБ’ЄКТИ І ВИДИ ЗОВНІШНЬО-

ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

План

1. Принцип зовнішньоекономічної діяльності України

2. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України

3. Види зовнішньоекономічної діяльності України

 

З прийняттям Верховною Радою (16 липня 1990 р.) Декларації про державний суверенітет Україна самостійно здійснює і регулює зовнішньоекономічну діяльність, керуючись при цьому внутрішнім і міжнародним законодавством.

Принцип суверенітету народу України полягає у: а) виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись чинним законодавством України; б) обов'язку України з виконання договорів і зобов'язань в сфері міжнародно-економічних відносин.

Принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва реалізується в: а) праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв'язки; б) праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені законодавством України; в) обов'язку дотримуватися при здійсненні ЗЕД порядку, установленого законодавством; г) виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати даної діяльності.

Основу принципу юридичної рівності та недискримінації становлять: а) рівність перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; б) заборона будь-яких дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; в) неприпустимість обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів.

Принцип верховенства закону — це передусім регулювання зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України і заборона застосування підзаконних актів, які створюють менш сприятливі умови для функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності реалізується в: а) однаковому захисті інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на території України; б) захисті інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України згідно з нормами міжнародного права; в) захисті державних інтересів як на території України, так і за її межами.

Основоположною тезою принципу еквівалентності обміну є неприпустимість демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Зовнішньоекономічна діяльність – це господарювання суб'єктів України та іноземних суб'єктів, яке ґрунтується на взаємовідносинах між ними і має місце на території України і за її межами. До суб'єктів належать: галузі, підгалузі, об'єднання, підприємства, виробничі кооперативи і організації, які систематично виробляють і реалізують експортні ресурси всіх видів, споживають імпортні товари/послуги, здійснюють всі види зовнішньоекономічної діяльності.

Головною підставою функціонування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності є внесення даного виду діяльності до статуту підприємства або установчого договору, що надає право підприємствам здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з чинним законодавством України, всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності.

До основних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності відносяться:

а) фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність, дієздатність і постійно проживають на території України; б) юридичні особи, зареєстровані в Україні, і які мають постійне місцезнаходження в Україні; в) об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України; г) структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України, але мають постійне місцезнаходження на території України; д) спільні підприємства за участі іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані в Україні; е) Україна в особі її органів – місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій; ж) інші суб'єкти господарської діяльності.

Підставою функціонування суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності є внесення даного виду діяльності до статуту підприємства, установчого договору. Сукупність суб'єктів ЗЕД систематизують за такими критеріями: рівнями, дієздатністю, способом привласнення результатів діяльності і відповідальністю.

Суб'єктів господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, можна систематизувати за такими рівнями:

1) рівень суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) –підприємства, організації, які експортують/імпортують товари і послуги;

2) рівень різного роду національних галузевих і регіональних об'єднань. Це передусім міністерства і відомства, які безпосередньо регулюють зовнішньоекономічні відносини (Міністерство економіки України, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, Торгово-промислова палата України), а також міністерства і відомства, які займаються питаннями регулювання експорту чи імпорту (Агропромисловий комплекс, Міністерство промислової політики України та ін.);

3) на рівні держави основними суб'єктами є уряд країни і парламент;

4) рівень становлення зовнішньоекономічних пріоритетів в процесі міжнародної регіональної інтеграції. Особливо це стосується співпраці органів управління на стадії створення і розвитку інтеграційних об'єднань;

5) рівень міжнародних об'єднань, організацій – Генеральна Угода з Торгівлі і Тарифів (ГАТТ), Світова Організація Торгівлі (СОТ), Міжнародна торгова палата (МТП), Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), Рада митного співробітництва.

Еволюція системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності засвідчує, що на певних періодах розвитку міжнародних економічних відносин відбувається домінування різнихсуб'єктів. При цьому активність однієї сторони залежить від поведінки іншої. На рівні підприємств це виявляється у пошуку шляхів мінімізації податкових платежів безпосередньо суб'єктами господарювання, а на більш високому рівні йде лобіювання економічних інтересів окремих відомств. Якщо країна вибирає автаркічну модель економічної системи, то зовнішньоекономічні відносини регулюються винятково на рівні держави, якщо ж проводиться політика лібералізації стосовно зовнішньоекономічних зв'язків, то необхідністю стає уніфікація національного законодавства з міжнародним, а рівень регулювання багатьох питань переноситься на найвищі рівні.

За дієздатністю суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності діляться на фізичні та юридичні особи. До фізичних осіб відносяться підприємці, наймані працівники, туристи, тобто ті, хто безпосередньо бере участь в здійсненні даного виду діяльності. До юридичних осіб відносяться різнобічні організаційно-правові форми підприємств: організації, фірми, корпорації, асоціації тощо.

За способом привласнення результатів діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності можна згрупувати таким чином: держава, в особі державних органів регулювання, міждержавних і міжнародних організацій, власників, тобто безпосередніх засновників підприємств та найманих працівників, які працюють за контрактами зовнішньоекономічної діяльності.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають однакове право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України.

Серед основних видів зовнішньоекономічної діяльності виділяють:

експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили; надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності; науково-виробнича кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності; міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами; кредитні та розрахункові операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; спільна підприємницька діяльність; підприємницька діяльність, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; організація та здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій та інших подібних заходів, що здійснюються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; товарообмінні (бартерні) операції; орендні операції між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності; операції з придбання, продажу та обміну валюти; роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності; та ін.

 

Питання для самоперевірки

1. Які основні принципи зовнішньоекономічної діяльності України?

2. Кого відносять до основних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?

3. Які критерії класифікації суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності?

4. Які види зовнішньоекономічної діяльності розрізняють?

Література:[1, с. 2 – 6, 4; с. 24 –38; 6, с. 297 – 320; 10, с. 43 – 47]

 

ТЕМА 6. ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

План

1. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

2. Недержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності

3. Показники динаміки зовнішньоекономічних відноси

 

Ринкова модель господарювання в Україні передбачає ефективну систему регулювання зовнішньоекономічної діяльності, основними цілями якої є: захист економічних інтересів України та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку; створення найбільш сприятливих умов для інтеграції економіки України з системою світового поділу праці; стимулювання прогресивних структурних змін в економіці; заохочення конкуренції та ліквідація монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється: державою в особі її органів в межах їх компетенції; недержавними органами управління економікою; самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

До державних органів управління зовнішньоекономічної діяльності відносяться державні і місцеві органи законодавчої і виконавчої влади, кожний з яких виконує тільки йому делеговані функції в даній системі управління.

Основними функціями Верховної Ради України як найвищого органу державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є:

- створення законодавчої бази в сфері зовнішньоекономічних відносин;

- затвердження головних напрямків зовнішньоекономічної діяльності;

- розгляд, затвердження і зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- укладання і ратифікація міжнародних договорів України;

- установлення правових режимів на території України;

До компетенції Кабінету Міністрів України належить:

- відповідно до прийнятого законодавства здійснювати координацію зовнішньоекономічних зв'язків;

- затверджувати нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності;

- проводити переговори та укладати міжнародні договори;

- забезпечувати складання платіжного балансу.

Національний банк України фактично є основним органом при здійсненні валютної політики країни. Тому основні його функції такі:

- реалізує валютну політику держави;

- регулює курс національної валюти;

- облік і розрахунки з наданих і одержаних державних кредитів і позик;

- здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву України;

- представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн;

- видає ліцензії на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» одним із органів державного регулювання було Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків України, потім – Міністерство економіки України і Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, але на сьогодні їх функції виконує Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції:

- забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики;

- здійснення контролю за державними суб'єктами ЗЕД.

Основними функціями Державної митної служби України є:

- здійснення митного контролю на території України і

- затвердження актів з питань митної політики держави.

Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю здійснюють реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (як суб'єктів господарської діяльності) і контролюють функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

Останнім часом система органів регулювання доповнилась новими структурами – Антимонопольним комітетом України та Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі. Антимонопольний комітет здійснює контроль за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства, а Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі виконує функції:

- здійснює оперативне державне регулювання ЗЕД;

- приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування, відповідно, антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів;

- здійснює заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ліцензування, квотування, реєстрація окремих видів контрактів).

До недержавних органів управління економікою відносяться товарні, фондові, валютні біржі, Торгово-промислові палати України. При цьому дані органи регулювання можуть виконувати тільки їм надані функції в сфері управління зовнішньоекономічною діяльністю. Так, тільки Торгово-промислова палата України засвідчує країну виробництва товару через систему видачі сертифікату походження.

 

Питання для самоперевірки

1. Які функції Верховної Ради і Кабінету Мністрів України?

2. Розкрийте функції Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції?

3. Кого відносять до недержавних органів управління ЗЕД?

Література:[1, с. 2 – 6; 4; с. 48 –50; 7, с. 15 – 24]

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...