Програма педагогічної асистентської практики

До програми практики включено:

1. Ознайомлення з роботою кафедри, на якій магістрант проходить практику, вивчення документації ка­федри (планів, програм, розподілу навантаження, про­токолів, планів проведення різних заходів, звітів та ін.), ознайомлення із системою роботи окремих викладачів, методичного кабінету, наочними посібниками і технічними засобами навчання, з роботою студентських гуртків та проблемних груп, які працюють при кафедрі.

2. Детальне вивчення стану викладання предмета за своїм фа­хом у вузі і системи роботи викладачів відповідної спеціальності, особливо викладача, до якого прикріп­лений студент для прохо­дження практики.

3. Виконання обов'язків асистента кафедри за планом її роботи.

4. Відвідування лекцій, семінарських занять та інших форм організації навчально-виховної роботи із студентами, які проводяться у вузі, з метою вивчення системи цієї роботи.

5. Відвідування лекцій, семінарських занять та інших форм роботи, що проводять студенти-практиканти, з ме­тою спостере­ження, аналізу та рецензу­вання.

6. Проведення семінарських занять (2) за планом роботи керівника практики.

7. Читання лекцій (2) за обраним фахом для студентів у присутності керівника практики і магістрантів.

8. Проведення виховної роботи зі студентами за планом, який магістрант складає на весь період практики.

Для проходження асистентської педагогічної практи­ки магістрантів закріплюють за відповідними кафедрами, а в них — за досвідченими викладачами (як правило, про­фесорами чи доцентами) свого вузу або інших навчальних закладів за домовле­ністю з ними.

Після закінчення практики магістранти по­винні подавати письмовий звіт за встановленою формою. Всі плани і тексти лекцій мають бути розглянуті і затверджені керівником педагогічної практики, викладачем-наставником, а звіт заслухано на засіданні кафедри. Магістрантам, які проходять педагогічну асистентську практику, слід особливу увагу звернути на вивчення досвіду провідних викладачів кафедри, інституту, вузу, серйоз­но готуватися до проведення семінарських занять та лекцій.

Педагогічна практика магістрантів поділяється:

- за змістом діяльності, яка визначається характером взаємодії викладача (магістранта-практиканта) з студентами, зокрема:

на І етапі — оволодіння такими формами педагогічної діяльно­сті, як спостереження та аналіз навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня;

на II етапі — оволодіння методикою роботи викладача, що передбачає часткове включення у безпосередню діяльність викладачів, кураторів;

на ІІІ етапі — оволодіння формами і методами педагогічної діяльності, що передбачають систематичне включення у безпосе­редню роботу викладачів кафедри;

на IV етапі — опанування формами педагогічної діяльності у середніх спеціальних навчально-виховних закладах та вищих навчальних закладах;

на V етапі — робота у середніх спеціальних навчально-виховних закладах освіти та вищих навчальних закладах за різними технологіями навчання.

- за характером діяльності (від репродуктивної,що передбачає виконання конкретних завдань викладача, до репродуктивно-творчої, а потім—дотворчої, з елементами наукового дослідження).

Формування професійних знань і вмінь — процес трудомісткий і довготривалий. Тому робота магістранта включає в себе декілька напрямів діяльності, які поступово ускладнюються.

Головні з них:

- ознайомлення із змістом навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах, а також із особливостями діяльності куратора та викладача вузу;

- виконання навчально-практичних завдань, пов'язаних із вивченням методик викладання навчальних предметів, які входять до програми загальноосвітньої школи, педагогіки, психології, які спрямовують на самореалізацію практиканта та самостій­не творення спеціаліста;

- самостійна підготовка і проведення окремих видів навчальної та виховної роботи;

- участь у систематичному обговоренні та аналізі роботи магістрантів і результатів педагогічної асистентської практики в цілому;

- формування творчого мислення, індивідуального стилю професійної діяльності, дослідницького підходу до неї;

- профорієнтація і розвиток інтересу до педагогічної діяльності і роботи з дітьми, студентами;

- оволодіння магістрантами методиками вивчення студентського колективу;

- подальший розвиток інтересу і прагнення до науково-дослідницької роботи в галузі навчання і виховання.

Основні завдання педагогічної асистентської практики магістрантів — підготувати майбутнього спеціаліста до викладацької діяльності у вищій школі, який повинен добре знати навчальні дисципліни обраного профілю, володіти майстер­ністю навчати і виховувати студентську молодь.

Завдання практики полягають у:

- безпосередньому ознайомленні практикантів із формами та методами викладання різних навчальних дисциплін, що використовуються у вузах, а також їхньому практичному оволодінню;

- формуванні в магістрантів творчого підходу до навчально-методичної роботи, наукової праці, формуванню потреби у самовихованні, підвищенні своєї кваліфікації;

- здобутті магістрантами професійних якостей майбутнього викладача: вміння готувати лекційний матеріал з використанням останніх досягнень у певній галузі знань, чітко, доступно, логічно, послідовно викладати цей матеріал студентам, керувати навчальною аудиторією;

- формуванні вміння оцінювати власну діяльність та роботу своїх колег;

- розвитку професійної компетентності.

Реалізація зазначеної мети та завдань забезпечується шляхом чіткої організації педагогічної асистентської практики, виконання основних вимог, вказаних у «Положенні про проходження практики», як практикантами, так і викладачами-методистами.

Головні напрямки діяльності практиканта:

1. Відвідування навчальних занять, що проводить науковий керівник практики від базового навчального закладу, із метою вивчення досвіду й методів викладацької роботи;

2. Відвідування занять, що проводять магістранти-практиканти, із наступним обговоренням та письмовим рецензуванням;

3. Оволодіння методикою підготовки до навчальних занять;

4. Самостійне проведення лекцій, практичних занять,виховних заходів.

Педагогічну асистентську практику магістранти V курсу проходять у середніх та вищих навчальних закладах ІІ-ІІІ-ІV рівнів акредитації (на відповідних кафедрах факультетів та педагогічних інститутів). Тривалість — 120 годин (4 тижні)

Під час цієї практики поглиблюються та закріплюються теоретичні знання з усіх навчальних дисциплін, збирається фактичний матеріал для виконання магістерської роботи та складання державних екзаменів.

Керівництво базових навчальних закладів закріплює магістрантів за їх науковим керівником та викладачем відповідного фаху, які здійснюють безпосередній контроль за проходженням практики й оцінюють її. Керівник-методист асистентської практики з відповідної кафедри інституту надає всебічну консультативну допомогу практиканту, здійснює загальний контроль підготовлених магістрантами навчально-методичних матеріалів, контактує з науковим керівником, за яким закріплено магістранта.

Педагогічна асистентська практика магістрантів випускного може проходити, як у Педагогічному інституті, так й поза його межами.

До початку самостійного проведення навчальних занять магістрант надає керівникові від базового навчального закладу тексти лекцій, методичні розробки практичних занять,виховного заходу. Обсяг тексту лекції має бути у межах одного друкованого аркуша, методичних розробок практичних (семінарських) занять 3-5 сторінок. Після погодження тексту лекцій і методичних розробок із керівником магістрант допускається до самостійного проведення занять.

Обсяг відвіданих практикантом аудиторних занять, що проводились керівником практики від базового навчального закладу чи іншими практикантами, становить 12 академічних годин.

Обсяг проведених під час педагогічної асистентської практики аудиторних занять складає 10 академічних годин:

n 2 лекції - 4 години;

n 2 практичних (семінарських) заняття - 4 години;

n виховний захід зі студентами групи (згідно плану виховної роботи куратора групи) – 2 години.

На залікових заняттях мають бути присутні керівник практики від базового навчального закладу, практиканти. Після закінчення заняття проводиться обговорення, в якому приймають участь всі присутні. В ході обговорення висловлюються зауваження теоретичного (стосовно змісту лекції, семінару) та методичного (якість подачі матеріалу, управління аудиторією, активність студентів, використання технічних засобів навчання тощо) плану. Практиканти фіксують свої зауваження у письмовій формі у вигляді рецензії, керівник практики від базової кафедри надає характеристику з рекомендованою оцінкою.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ

Загальне керівництво педагогічною асистентською практикою здійснює директор Педагогічного інституту та інститутський керівник практикою, який призначається розпорядженням директора інституту.

До обов’язків інститутського керівника входить підготовка наказу про практику, загальне керівництво нею та координація методичного керівництва з боку кафедр. По закінченню практики інститутський керівник за результатами обговорення практики на засіданнях кафедр готує письмовий звіт директорові інституту (Додаток 3).

Керівництво практикою магістрантів за кожною кафедрою покладається на завідуючих кафедрами, які планують розподіл магістрантів-практикантів між викладачами-методистами, (науковими керівниками), а також здійснюють контроль за проходженням практики.

Безпосереднє керівництво педагогічною асистентською практикою кожного магістранта виконує науковий керівник та викладач-методист, якого призначає кафедра відповідно до педагогічного навантаження. До обов’язків викладача-методиста (наукового керівника) входить допомога магістранту-практиканту у виконанні завдань практики, їх оцінка, звіт про проходження практики.

При призначенні викладача-методиста враховуються його наукові інтереси та спеціалізація студента-практиканта.

1. 4. ДОКУМЕНТИ ПРАКТИКИ

До документів педагогічної асистентської практики належать: наказ про педагогічну асистентську практику; протоколи засідань кафедр, індивідуальні звіти магістрантів про проходження асистентської практики, звіт інститутського керівника практики.

Наказ про практику. Є головним документом, що визначає терміни та порядок проходження практики, базові кафедри, базові навчальні заклади, викладачів-методистів (наукових керівників), порядок та термін здачі звітів про практику. Наказ готується та надається інститутським керівником практики проректору з навальної роботи до початку її проведення.

Наказ про асистентську практику складається інститутським керівником після подання кафедрами виписок із протоколів із переліком наукових керівників (викладачів-методистів) та закріплених за ними магістрантів.

Протоколи відповідних рішень кафедр містять дані про розподіл магістрантів між науковими керівниками чи викладачами-методистами, результати оперативного контролю за проходженням практики, результати обговорення та оцінки індивідуальних звітів практикантів.

Індивідуальний звіт про проходження педагогічної асистентської практики є головним звітним документом, що надає магістрант. Текст індивідуального звіту включає такі компоненти у зазначеній послідовності:

· титульний аркуш (Додаток 1);

· зміст із найменуванням та номерами початкових сторінок усіх розділів звіту;

· характеристику практиканта з бази практики з рекомендованою оцінкою;

· розгорнутий звіт про проходження практики за встановленою формою (Додаток б);

· повні тексти двох лекцій на різні теми, що прочитав практикант;

· методичні розробки двох практичних (семінарських) занять;

· модель виховного заходу;

· дві рецензії на заняття інших практикантів, що відвідав студент.

Індивідуальний звіт практиканта має відповідати загальним вимогами до оформлення звіту з науково-дослідної роботи.

Загальний звіт про проведення педагогічної асистентської практики подається інститутським керівником практики директору Педагогічного інституту. Звіт включає в себе кількісні характеристики практики (число студентів, що пройшли практику, число задіяних наукових керівників (викладачів-методистів), перелік базових навчальних закладів, оцінки практики тощо), а також зауваження щодо організації практики, пропозиції щодо її вдосконалення. Форма звіту додається (див. Додаток 3).

1. 5. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ

Після закінчення терміну практики магістранти звітують про виконання поставлених завдань. Диференційованій оцінці з боку викладача-методиста (керівника практики від Педагогічного інституту) підлягають всі завдання, що виконав магістрант-практикант. Лекції, практичні заняття та виховні заходи оцінюються за змістом, а також із точки зору дотриманням вимог методики викладання.

Кінцева узагальнена оцінка затверджується інститутським керівником практики на підставі оцінок та рекомендацій базової кафедри. Оцінка має враховувати рівень виконання завдань педагогічної асистентської практики та зміст представлених звітних документів.

Звіт із практики захищається студентами на засіданні кафедри впродовж перших 5 днів після закінчення терміну практики.

Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість та в залікову книжку магістранта.

Магістранту, який не виконав програми асистентської практики, може бути надано право проходження практики повторно без відриву від навчання. Магістрант, який повторно отримав негативну оцінку з практики, відраховується з Університету.

Підсумки педагогічної асистентської практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на засіданні Вченої ради Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

Критерії оцінювання