Форми і засоби поточного та підсумкового контролю

В основу концепції курсу закладено модульний принцип, тобто вона побудована як послідовність взаємопов’язаних елементів. Навчання передбачає два етапи: етап засвоєння знань та етап їх застосування. Методика викладання дисципліни характеризується орієнтацією на кожну особистість, розрахована на формування творчих навичок праці, засвоєння комплексних за своїм характером змістових блоків.

Такий підхід сприяє активізації навчальної діяльності слухачів і збільшує питому вагу корисних знань, що мають знайти застосування в практичній діяльності. На семінарських заняттях студенти закріплюють теоретичні знання, набуті на лекціях та в результаті індивідуальної і самостійної роботи з літературою, навчаються застосовувати теоретичні знання на практиці.

Контроль роботи студента є необхідним компонентом навчального процесу, який має за мету визначення реального рівня професійної підготовки студента, а також надання необхідних рекомендацій, що сприяють подальшому розвитку творчої особистості студента. Логічним завершенням процесу контролю є процедура оцінювання.

Висновки стосовно знань та вмінь студентів робляться виходячи з того, наскільки він:

1. Опанував матеріал прослуханих лекції;

2. Ознайомився з літературою, що рекомендується викладачем;

3. Готовий до самостійного аналізу на практичному занятті і під час екзамену;

4. Активно працює під час обговорення матеріалу на лекції і практичному занятті;

5. Успішний у роботі над письмовим контрольним завданням і в період індивідуальних занять із викладачем.

До заходів, що сприяють контролю знань студентів, належать поточний та підсумковий контроль знань.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять та виконання модульних контрольних робіт і має на меті перевірити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни.

Контроль під час семінарського заняття може бути реалізованим: у формах тестування, за результатами роботи над індивідуальним і груповим проектом, участі в обговореннях, виступу з доповіддю. Сума балів отриманих в ході одного семінарського заняття не може перевищувати 3 балів.

Самостійна робота студента включає такі види діяльності:

- робота з літературою та підготовка до проміжного модульного контролю;

- виконання модульних контрольних робіт в аудиторії як одна з форм звітності про підсумки самостійної роботи;

- підготовка реферату (есе) на задану тему;

- консультації.

Реферат (есе) є обов’язковою складовою самостійної роботи студента над навчальною дисципліною “Міжнародне право та право ЄС”. Метою підготовки реферату є набуття навичок самостійної роботи з літературними джерелами, критичного аналізу прочитаного матеріалу, формулювання висновків.

Тему рефератів для кожного студента визначає викладач в індивідуальному порядку. Повторення тем рефератів у академічній групі не допускаються.

Орієнтовний обсяг реферату – 10-15 сторінок формату А4. Обов’язковими вимогами до реферату є наявність: плану (4-5 питань), вступу, висновків, списку використаної літератури з посиланнями у тексті (не менше 5 джерел), оформлення згідно з чинними стандартами.

Підсумковий контроль здійснюється під час поточного модульного контролю (в 4 семестрі) та складання екзамену (в 5 семестрі).

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з суми балів отриманих студентом за поточний контроль, індивідуальне завдання, самостійну роботу, модульні контрольні роботи та екзамен.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент в кожному семестрі, дорівнює 100 балам.

Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) і семестрового контролю знань у формі екзамену.

Завдання поточного модульного контролю та екзамену оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів (включно).

Середній бал успішності студента визначається як середньозважена від суми балів семестрових контролів, отриманих студентом протягом вивчення навчальної дисципліни, передбачених навчальним планом у поточному семестрі.

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ТА ПРАВО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ”

1. Предмет: основні положення науки міжнародного права, її теоретичні проблеми, а також їх практичне розв’язання в діючих міжнародних конвенціях та договорах, які відіграють важливу роль як у розвитку міжнародного співтовариства, так і України. А також характеристика суспільних відносин, що виникають у зв’язку із утворенням та функціонуванням Європейських співтовариств та Європейського Союзу і регулюються автономною правовою системою (системою права sui generis), яка має комплексну юридичну природу, що поєднує в собі риси, характерні як для міжнародного, так і для внутрішньодержавного права.

2. Мета: дати студентам знання системи загальнотеоретичних правових категорій міжнародного публічного права, поняття міжнародної (міждержавної) системи та функціонування у ній міжнародного права як її нормативної підсистеми; усунути надмірну ідеологізацію вказаного курсу, що була характерною для минулого періоду; врахувати досвід юридичної практики та науки провідних університетів світу; наблизити викладання курсу до потреб наступної практичної діяльності студентів-правників. А також вивчити основні концепції і теоретичні положення права ЄС (про систему, джерела права ЄС, тощо); звернути увагу студентів на міжнародно-правові договори та нормативно-правові акти ЄС, а також України (в тій частині, що стосується європейської інтеграції); застосування норм права ЄС при вирішенні навчальних задач (ситуацій).