ОДЕСЬКИЙ ОРДЕНА ЛЕНІНА ІНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ОРДЕНА ЛЕНІНА ІНСТИТУТ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

М.М. ТРОФІМОВ

РЕЧОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Навчальний посібник

Одеса -2008

Посібник призначений для надання допомоги курсантам спеціальності „Організація речового забезпечення” при виконанні дипломної та курсової роботи з дисципліни „Технологія та товарознавство військового одягу та взуття”.

Посібник включає: загальні положення про порядок виконання дипломної та курсової роботи, методичні рекомендації змісту пояснювальної записки дипломної та курсової роботи, список рекомендуємої літератури, додатки.

Навчальний посібник розробили: працівник ЗС України Л.І. Михайлевська, Л.П. Ясененко, полковник С.В. Поляшов, к.п.н., доцент М.Г. Горліченко.

Відповідальний редактор – полковник Ясененко В.М.

Навчальний посібник розглянуто і схвалено на засіданні кафедри „ 25” січня 2005 року протокол № 5.

ВІЙСЬКОВА ФОРМА ОДЯГУ

1. Військова форма одягу і загальні правила її носіння.

2. Правила носіння окремих предметів військової форми одягу.

ВСТУП

В сучасних умовах ведуться пошуки нових способів і форм матеріального забезпечення військ, створення побутових умов на рівні достатньої комфортності для військовослужбовців Збройних Сил України. Забезпечення в/сл. речовим майном - найголовніше завдання речової служби.

Наша держава постійно піклується про покращення забезпечення військовослужбовців військовим одягом. Про це свідчить Указ Прези­дента України від 02.04.1994 р. №128/94 "Про військову форму одягу військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань України" та наказ МО України від 12.06.95 р. №150 "Про введення в дію Правил носіння військової форми одягу для військовослужбовців Збройних Сил України".

На основі керівних документів та досвіду практичної роботи розглядаються основні вимоги до військової форми одягу та правила її носіння, що стали одними з найважливіших питань, у зв'язку з прийняттям на постачання військовослужбовцям ЗС України нової військової форми одягу.

У побуті військовослужбовців, одяг посідає значне місце. Він використовується для захисту тіла від несприятливих впливів зовніш­нього середовища, холоду, надмірної сонячної радіації, вітру, дощу та снігу. Крім того, одяг захищає тіло людини від механічних ушкод­жень, захищає шкіру від пилу, бруду та укусів різних комах.

Військовий одяг має також і естетичне значення, тому що він прикрашає людину і дає можливість розпізнавати військовослужбовців, а також за їх військовими знаннями.

Польова форма одягу повинна полегшувати бойову діяльність військовослужбовців: маскувати їх на місцевості, бути зручною при обслуговуванні бойової техніки і озброєння, не заважати при подолан­ні різних перешкод, у тому числі: водних, лісистих, болотистих місць, гір та інш. Однак найважливіше значення одягу є зниження втрат тепла організмом людини і забезпечення найсприятливіших умов для підтримки температури тіла на постійному рівні. Одяг закриває більш як 80% поверхні тіла людини. З його допомогою навколо тіла утворюється штучний клімат (мікроклімат), який повинен бути найбільш сприятливим (комфортним). За родом своєї бойової діяльності, військовослужбовці значний час повинні знаходитись поза приміщеннями в польових умо­вах, де вони підпадають під різкі зміни температур та вплив атмос­ферних опадів. В різних умовах, військовий одяг повинен забезпечувати їх бойову діяльність з врахуванням клімату і місцевості.

Наявність на озброєнні армій різних держав ракетно-ядерної зброї, використання ядерного пального на атомних електростанціях, розширення межі хімпідприємст ставить перед речовою службою завдання на удосконалення і прийняття на забезпечення нового, з підвищеними захис­ними властивостями одягу для військовослужбовців.

1. військова форма одягу І

Загальні правила її носіння

Право носіння військової форми одягу мають військовослужбовці Збройних Сил України, які проходять військову службу, вихованці військових ліцеїв, вихованці військових оркестрів, а також генерали, адмірали, офіцери, прапорщики та мічмани, які знаходяться у запасі і відставці, і мають право на носіння військової форми одягу.

Військова форма одягу носиться у суворій відповідності до даних правил. Предмети форми одягу повинні відповідати встановленим описам, бути ретельно припасованими і утримуватися у бездоганному стані.

Військова форма одягу встановлюється:

- парадна;

- парадно-вихідна;

- повсякденна;

- польова (у Військово-морських Силах – для походу);

- робоча (спеціальна).

Кожна з цих форм поділяються на літню та зимову.

Військова форма одягу носиться: генералами, адміралами, офіцерами, прапорщиками, мічманами, військовослужбовцями-жінками (які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу):

парадна – на парадах, при врученні військовим частинам, кораблям і з’єднанням державних нагород, бойових прапорів; при отриманні державних нагород, прийманні військової присяги; у складі почесної варти; в дні річних свят військової частини, корабля; під час відрекомендування безпосереднім начальникам при призначенні на посаду і присвоєння військового звання; при спусканні корабля на воду; при підйомі Військово-Морського прапора на кораблі, який став до строю;

парадно-вихідна - у дні свят, на урочистих засіданнях, офіційних прийомах і під час покладення вінків до пам'ятників і на могили загиблих воїнів.

Дозволяється носіння парадно-вихідної форми одягу у вихідні дні і позаслужбовий час:

повсякденна - на заняттях з бойової підготовки, при роботі у штабах, управліннях, підрозділах, на класних заняттях, в аудиторіях та майстернях, лабораторіях військово-навчальних закладів; на служ­бових нарадах і зборах, а також у позаслужбовий час:

польова - на навчаннях, маневрах, бойових чергуваннях, занят­тях у навчальних центрах, а також на заняттях з бойової підготовки і при несенні добових нарядів.

У Військово-Морських Силах України повсякденна форма одягу та форма одягу для походу носиться при виході кораблів у море на нав­чання, маневри, на бойове чергування, на заняттях.

Військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, курсантами війсь­ково-навчальних закладів, військовослужбовцями строкової служби, вихованцями військових ліцеїв, вихованцями військових оркестрів.

Форма одягу для парадів (парадна) - на парадах;

парадно-вихідна - при врученні частинам, кораблям і з’єднанням державних нагород, бойових прапорів, при отриманні державних нагород; при прийманні військової присяги; у складі почесної варти; у дні річних свят військової частини, корабля; у святкові та вихідні дні при опущенні кораблів на воду; при врученні кораблю Військового Морського прапора України та його першому підйомі на кораблі; при звільненні з розташування військової частини, під час перебування у відпустці та інших випадках за вказівкою командира військової частини (корабля);

повсякденна і польова у Військово-морських силах - для походу - на всіх заняттях, при несенні добових нарядів: у вільний від занять час у розташуванні військової частини: на навчаннях, маневрах, бойових чергуваннях і заняттях , а також в інших випадках за вказівкою командира військової частини (корабля):

робоча - при виконанні господарських, будівельних робіт, а також при обслуговуванні техніки та озброєння.

Форма одягу для строкових оглядів, шикувань та службових нарад оголошується особами, що проводять ці заходи.

Форма одягу при несенні патрульної служби, чергування на контрольно-перепускних пунктах, а також для військовослужбовців, які несуть контрольно-перепускну (вартову) службу у приміщеннях армійських корпусів, з'єднань і частин, в установах і військово-навчальних закладах оголошується начальником гарнізонів (старшими морськими начальниками).

Перехід на літню або зимову форму одягу встановлюється наказами командуючого Військово-Морськими Силами, начальників гарнізонів (старших морських начальників).

Форма одягу у Військово-Морських Силах оголошується на кожну добу:

- штабом Військово-Морських Сил;

- старшим морським начальником (начальниками гарнізонів);

- старшими на рейдах;

- командирами з’єднань кораблів, що знаходяться в поході;

- командирами кораблів, що знаходяться в авто-номному плаванні.

Військовослужбовці Збройних Сил України носять форму одягу за видом Збройних Сил України і військовим званням.

Офіцери, прапорщики, військовослужбовці-жінки (які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу), військо­вослужбовці, які проходять службу на посадах солдатів і матросів, військових оркестрів, підрозділів, що входять до складу військової частини (військового навчального закладу), носять форму, яка встановлена для цієї військової частини (військового навчального закладу), але з емблемою своєї військової спеціальності.

Офіцери медичної та юридичної служби, які проходять службу у військовій частині (з'єднанні, військово-навчальному закладі та установі Міністерства оборони України), носять форму одягу за видом Збройних Сил України, до якого належить військова частина (з’єднання, військово-навчальний заклад, установа), але з емблемою своєї служби.

Генерали і офіцери Збройних Сил України, які переведені для проходження подальшої служби в центральний апарат Міністерства оборони України, штаби та управління видів Збройних Сил, а також академії, військові кафедри (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів і курси удосконалення офіцерського складу, народні депутати носять форму одягу, яку вони носили на день переведення.

Генерали і офіцери, які переведені для проходження служби до штабів, управлінь Військово-Повітряних Сил України і аеромобільних військ Збройних Сил України, носять форму одягу, яка встановлена для Військово-Повітряних Сил України, де встановлена флотська форма одягу, носять форму одягу Військово-Морських Сил України.

Адмірали і офіцери корабельного складу, які переведені для проходження служби у центральному апараті Міністерства оборони України носять флотську форму одягу. Генерали і офіцери Військово-Морських Сил України, які переведені для проходження служби, інші види Збройних Сил України носять форму одягу за видом Збройних Сил України, куди вони переведені. Адмірали, генерали і офіцери Військово-Морсь­ких Сил, які переведені для проходження служби у військово-навчаль­ні заклади та на кафедри військової підготовки (факультети військо­вої підготовки, відділення військової підготовки) вищих цивільних закладів, що готують офіцерів для Військово-Морських Сил, носять форму одягу для Військово-Морських Сил України.

У академіях та на курсах удосконалення, особи змінного офі­церського складу носять форму одягу, яку вони носили до прибуття на навчання.

Адмірали, генерали та офіцери Військово-Морських сил, які навчаються у військово-навчальних закладах Збройних Сил України, но­сять форму одягу, встановлену для Військово-Морських Сил України.

Курсанти військово-навчальних закладів видів Збройних Сил Укра­їни носять форму одягу за видом Збройних сил України, до якого нале­жить військово-навчальний заклад.

Курсанти (слухачі) академій, військово-навчальних закладів, військових кафедр (факультетів військової підготовки, відділень військової підготовки) вищих цивільних закладів, що не мають офіцерських звань, носять форму одягу, яка встановлена для курсантів військово-навчальних закладів за видом Збройних Сил України, до якого наладить військово-навчальний заклад.

Курсанти (слухачі) військово-навчальних закладів з числа пра­порщиків і мічманів зберігають право носіння форми одягу, яка встановлена для цієї категорії військовослужбовців.

Прапорщики, мічмани, сержанти і солдати змінного закладу короткострокових курсів (шкіл) і навчальних зборів носять ту форму одягу, в якій вони прибули на ці курси (школи), збори.

Офіцери, прапорщики, сержанти і солдати штатних підрозділів охорони та забезпечення військо-навчальних закладів носять форму одягу за видом Збройних Сил України, до якого належить військово-навчальний заклад.

Офіцери, прапорщики, сержанти і солдати та вихованці військових оркестрів носять форму видом Збройних Сил України, до якого належить військова частина з емблемою, яка встановлена для військових диригентів і музикантів.

Порядок носіння вартової форми одягу визначається Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.

Генералам, адміралам, офіцерам, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям-жінкам (які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів , сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу) і військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, дозволяється носити цивільний одяг у позаслужбовий час, а за особою вказівкою – у службовий час.

Курсантам військово-навчальних закладів дозволяється носити цивільний одяг у позаслужбовий час за межами військово-навчального закладу.

Військовослужбовцям-жінкам, які проходять службу за контрактом на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу в штабах і шпиталях, а також у військових частинах, в яких носіння військової форми одягу не є необхідним, за вказівкою старшого начальника (командира військової частини) дозволяється носити на службі цивільний одяг.

Теплі речі (кожухи, валянки, хутряні рукавиці, тілогрійки, шаровари) носять за вказівкою командира військової частини в зимовий час при низькій температурі: на заняттях, навчаннях і при виконанні господарських робіт.

Спеціальний одяг та льотно-технічне обмундирування носять військовослужбовці (яким вони передбачаються за нормами забезпечення) на навчаннях, маневрах, заняттях з військовою технікою і при виконанні робіт у гаражах, парках, доках, майстернях, на аеродромах, в лабораторіях, лікувальних закладах, на складах, кораблях, у військових частинах, на території берегових баз, корабельних з’єднань.

Дозволяється носити спеціальний одяг і льотно-технічне обмундирування при несенні бойового чергування (бойової служби). В усіх інших випадках носити спеціальний одяг не дозволяється. Порядок і час носіння спеціального одягу визначається командиром військової частини (корабля), начальником військово-навчального закладу, установи.

Спеціальний одяг зберігається поза спальним приміщенням роти (батареї), у спеціальних шафах, кімнатах для зберігання речей, на окремих стелажах і вішалках.

Спортивний одяг і взуття дозволяється носити на спортивних майданчиках під час проведення спортивних занять і змагань.

Забороняється:

- носіння предметів військової форми одягу, спорядження і військових знаків розрізнення змінених або невстановлених зразків;

- носіння на військовій формі одягу нагрудних знаків, які не передбачені керівними документами;

- одночасне носіння різних форм одягу, а також предметів військової форми одягу з цивільними;

- носіння сітчатих сумок, а також парасольок та сумок яскравих забарвлень.

ВІЙСЬКОВОЇ ФОРМИ ОДЯГУ

Берет носять з невеликим нахилом у правій бік. Шапку хутряну з козирком, шапку-вушанку, кашкет парадно-вихідний, повсякденний і польовий носять прямо без нахилу, так щоб козирок шапки хутряної та кашкета знаходився на рівні брів, а нижній край шапки хутряної жіночої, шапки-вушанки і берета - на від­стані 2-4 см. над бровами.

Генерали, офіцери, прапорщики та в/сл жінки, які проходять службу за контрактом шапку-вушанку, кашкет (крім польово­го) носять з кокардою золотистого кольору (у Повітряних Силах України та аеромобільних військ ЗС України - з кокардою та емблемою). Парадно-вихідний кашкет генерали носять з кокардою золотистого кольору і та гаптуванням на околі, а генерали армії України та генерал - пол­ковники - з кокардою золотистого кольору та гаптування на козирку.

Адмірали, генерали, офіцери, мічмани, прапорщики, в/с.-жінки (ВМС України), шапку хутряну з козирком, шапку-вушанку, кашкет парадно-вихідний, повсякденний носять з емблемою золотистого кольо­ру.

На беретах військовослужбовці ЗС України носять нашивну кокарду і прапо­рець малинового кольору, (Повітряні Сили - блакитного ).

Польовий кашкет: військовослужбовці носять з кокар-дою захисного кольору.

Носіння шапки хутряної з козирком і опущеними стінками дозволяється при зовнішній температури - 10° і нижче (кінці тасьми повинні бути зав'язаними під підборіддям), а при піднятих навушниках зав'язані кінці тасьми і заправляються під навуш­ники.

Навушники польового кашкета опускаються за вказівкою командира. При головних уборах носяться три голки з нитками (білого, чорного та захисного кольору до 2 м) під начільником або козирком.

ВЕРХНІЙ ОДЯГ

Пальто зимове носиться при парадній, парадно-вихідній і повсякденній формі одягу, застібнутим на всі гудзики в правий (а для жінок військовослужбовців в лівий) бік. Відстань від підлоги до низу - 40 см.

Повсякденна куртка утеплена носяться застібнутою на всі ґудзики в правий (лівий) бік з відгорнутими у вигляді лацканів бортами і поясом.

Пояс повинен бути застібнутим на пряжку.

Плащ демосизонний застібається на всі ґудзики, пояс - на пряжку.

Відстань від підлоги до низу - 45 см.

Плащ-накидка застібається на всі ґудзики і носиться в негоду поверх одягу.

Мундир, кітель, тужурка застібається на всі ґудзики.

Парадно-вихідна куртка літня носиться застібнутою на всі гудзики (аеромобільні війська: солдати сержанти, старшини, курсанти, при парадно-вихідній формі одягу мають дозвіл на носіння тільника замість сорочки з галстуком.

Куртка шерстяна застібається на всі ґудзики, а застібка "блискавка" до верхніх поперечних прорізних кишень.

Брюки навипуск носяться з черевиками і напівчеревиками.

Польова куртка утеплена.

При літній формі одягу куртка носиться з верхнім ґудзиком і відгорнутими лацканами. При польовій формі одягу куртка застібається на всі гудзики.

За вказівкою командира дозволяється:

- носити куртку без спорядження;

- носити куртку з закаченми до нижнього краю нарукавних кишень рукавами.

В аеромобільних військах ЗС України куртка десантна носиться заправленою в брюки прямого покрою десантні брюки камуфльовані заправляються в черевики з високими берцями.

Польова утеплена куртка комуфльована застібається:

- у генералів на гаплик і застібку - "блискавку",

- у решти в/сл - на гаплик і всі ґудзики.

- У непогоду куртка носиться з капюшоном і піднятим коміром.

- Дозволяеться носити куртку з літніми польовими брюками. Предмети одягу повинні бути встановлених зразків, чистими та випрасуваними. Брюки повинні мати поздов­жні складки. На решті предметів запрасовувати складки не дозволя­ється.

Сорочки, краватка, кашне, рукавички.

Сорочки - застібаються на всі ґудзики і носяться з погонами та краваткою із одягненим кітелем, тужуркою, курткою.

Під час військового вітання рукавички не знімають.

Взуттяповинне бути чорного кольору, шкарпетки чорного кольору.

Таким чином, ми з Вами розглянули види військової форми одягу ЗС України, категорії військовослужбовців, які мають право носитивійськову форму одягу та правила носіння окремих предметів.

В підрозділі

Ротне господарство організується й ведеться в кожному підрозділі і є кінцевою ланкою в забезпеченні особового складу матеріальними засобами.

Організація й порядок ведення ротного господарства в підрозділі викладені в наказі Міністра оборони 1997 р. №300 “Положення про військове (корабельне) господарство ЗС (ст. 5.18). У відповідності з вимогами цього наказу основними завданнями організації й ведення ротного господарства є:

Ø підтримання в постійній бойовій готовності зброї, бойової техніки й транспорту;

Ø своєчасне отримання й видача особовому складу роти необхідних матеріальних та грошових засобів;

Ø створення нормальних побутових умов, які сприяють успішному проведенню бойової й спеціальної підготовки особового складу роти;

Ø правильне використання, збереження, економна витрата й облік необхідних матеріальних засобів, а також казарменого інвентарю й навчальних посібників.

Ротне господарство організує командир роти. Він керує ротним господарством і несе повну відповідальність за його стан і забезпечення особового складу необхідними матеріальними засобами. Помічниками й виконавцями розпоряджень командира роти по веденню господарства є командири взводів, старшина роти.

В тих частинах, де в підрозділах добре організоване ротне господарство, де особовий склад забезпечено необхідним майном, добре підігнане обмундирування, спорядження, взуття, здійснюється своєчасний ремонт майна, добре організовані експлуатація й збереження майна, а також його облік, то і робота речової служби оцінюється позитивно й навпаки. Через ротне господарство здійснюється контроль за своєчасністю ремонту, прання, заміни білизни й обмундирування.

Крім того особи, завідуючі ротним господарством, зобов’язані: (ст. 5.18.15 Положення про військове (корабельне) господарство ЗС):

Ø знати діючи накази, положення, настанови керівників та інструкції по веденню ротного господарства;

Ø знати норми забезпечення матеріальними засобами й порядок забезпечення ними особового складу;

Ø здійснювати контроль за правильним використанням і витратою матеріальних засобів;

Ø проводити перевірки наявності і якісного стану матеріальних засобів в установлені строки;

Ø підтримувати в порядку відведені під розквартирування і для навчання приміщення і закріплену за ротою територію;

Ø доповідати по команді про всі виявлені в ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунені власними силами й засобами;

Ø організувати й забезпечити пожежну безпеку приміщень, які зайняті ротою.

Без суворого обліку речового майна неможливо вести правильно ротне господарство. Неможливо цього досягати і без доброї матеріальної бази. Тому для роти виділяються відповідні приміщення, які повинні забезпечувати:

ü нормальні побутові і санітарно-гігієнічні умови для особового складу;

ü пожежну безпеку, економну витрату пального і води.

У відповідності із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України ст.89 для розміщення роти виділяються й обладнуються наступні приміщення:

Ø спальне приміщення для особового складу;

Ø народознавча світлиця;

Ø кабінет командира роти;

Ø кімната підготовки офіцерів до занять;

Ø кімната підготовки сержантів до занять;

Ø кімната для зберігання зброї;

Ø приміщення для зберігання майна роти й особистих речей військовослужбовців;

Ø кімната (місце) для занять фізичними вправами;

Ø кімната для умивання;

Ø кімната (місце) для чищення зброї;

Ø кімната (місце) для паління й чищення взуття;

Ø кімната побутового обслуговування;

Ø сушарня для сушіння обмундирування та взуття;

Ø душова;

Ø туалет.

В роті, крім того, необхідно мати шафу для зберігання прибирального інвентарю.

Вам, як майбутнім начальникам служб тилу, особливу увагу необхідно уділяти:

Ø спальному приміщенню для особового складу;

Ø приміщенню для зберігання майна роти й особистих речей військовослужбовців;

Ø кімнаті побутового обслуговування;

Ø сушарні для просушування обмундирування й взуття;

Ø кімнаті (місцю) для чищення взуття;

У спальних приміщеннях для розміщення особового складу відводиться площа з розрахунку не менше 4 м² на кожного військовослужбовця. При цьому об’єм повітря повинен бути не менше 12 м³ на одного чоловіка.

Розміщення ліжок у спальних приміщеннях може бути в один або у два яруси. Ліжка встановлюються так, щоб біля кожного з них або біля двох зсунутих разом залишалось місце для приліжкової тумбочки, а між рядами ліжок було вільне місце для шикування особового складу. Ліжка потрібно ставити не ближче 50 см від зовнішніх стін із дотриманням суворого рівняння.

Ми з вами розглянули спальне приміщення для розташування особового складу, де ,як правило, особовий склад проводить більше 1/3 всього часу, зараз спальні приміщення просторі, мають достатньо світла і комплектуються гарними меблями.

Солдатська казарма - це місце для навчання, відпочинку й сну. Підкреслюючи цю обставину, М.В.Фрунзе говорив: “У казармах ми хочемо мати заклади, які є не тільки місцем військового навчання військовослужбовців, але і місцем його виховання, щоб боєць із радістю йшов від своїх домашніх умов.”

Нині казарма стала місцем відпочинку і культурного дозвілля воїнів, центром виховання їх у дусі колективізму.

Поряд із спальним приміщенням для зберігання майна роти й особистих речей військовослужбовців відводиться окрема кімната. Вона обладнується шафами, які зачиняються дверми для розміщення на плечиках обмундирування та іншого майна. Шафи в складових повинні відповідати розміру й роду майна, яке зберігається.

У кладовій встановлюється канцелярський стіл, табуретка, приліжкова тумбочка і розвішуються плакати з правилами зберігання майна й догляду за ними, крім того, в ній повинні бути ростомірна шкала, сантиметрова стрічка, ступнемір та інші прилади для визначення розмірів обмундирування та взуття, необхідних при видачі (підгонці) речового майна особовому складу.

При розташуванні кладової на першому поверсі, на вікнах повинні бути обладнані грати. Порядок роботи кладової встановлює командир роти. Приймання та видачу майна організовує старшина.

Кладова опечатується старшиною роти і здається під охорону черговому по роті. Ключі від кладової зберігаються у старшини роти або ротного писаря. Речове майно окремих взводів, при відсутності кладової, зберігається в кладовій одного з підрозділів за вказівкою старшого командира.

Кімната побутового обслуговування призначена для підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців. У ній установлюються столи або полиці з гігієнічним покриттям, столи й дошки для прасування обмундирування, стіл-верстак для шевця з комплектом шевського інструменту (комплект №3 Наказу МО №15 2008 р.) і запасом матеріалів для ремонту взуття, шафи для зберігання фурнітури (розміром 310/1150/250 мм), ремонтного ганчірря, ниток, голок, ножниць, щіток для чищення одягу, плямовивідних засобів і засобів для ремонту обмундирування клейовим способом.

В ній повинні також утримуватись праска, чайник із гарячою водою, машинки для стрижки волосся, бритви та інші необхідні предмети за встановленими нормами. Машинки для стрижки волосся повинні бути закріплені за особами, які вміють стригти.

У кімнаті побутового обслуговування розміщують наочні посібники – плакати по нормах постачання особового складу речовим майном, по ремонту та підгонці обмундирування та взуття, правильному носінню форменого одягу, догляду за одягом і взуттям, проведенню ранкового огляду, зберіганню й збереженню речового майна в підрозділах. Плакати повинні бути в рамках під склом. Більш докладний перелік матеріалів, обладнання та майна кімнати побутового обслуговування вказаний в Інструкції по ремонту речового майна (додаток №6).

Ремонтні матеріали й фурнітура відпускаються роті з речового складу військової частини щомісяця, в першу чергу за рахунок розорювання вибракуваних предметів. Нові ремонтні матеріали й фурнітура в необхідній кількості заготовлюються військовою частиною за рахунок засобів, які відпускаються на господарські витрати (ст.0531 КОШТОРИСУ МОУ).

Порядок роботи кімнати побутового обслуговування визначає командир підрозділу. У зв’язку з цим особливо нестерпними зустрічаються випадки підходу до організації ротного господарства, коли командири та старшини наводять порядок тільки для показу перевіряючим. Після перевірки з кімнат побутового обслуговування прибираються праски, прасувальні дошки, інструмент для ремонту взуття, ремонтний матеріал і фурнітура. Красиво оформлена кімната побутового обслуговування – не самоціль. Зразковий зовнішній вигляд воїнів, максимум умов для їх життя, навчання та побуту – ось головна задача ротного господарства.

Сушарня для сушіння обмундирування та взуття обладнується у відповідності з вимогами технічної експлуатації військових будівель. Обладнання сушарні й розміщення в ній майна повинні відповідати правилам пожежної безпеки і виключати всяку можливість спалахування обладнання й майна під час просуши.

Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:

· при сушінні взуття - + 40⁰С;

· при сушінні шерстяних та хутряних виробів - + 60⁰С;

· при сушінні бавовняного обмундирування - + 110⁰С;

Просушування обмундирування, взуття та іншого майна організується старшиною роти, безпосередньо просушуванням займається внутрішній наряд роти. Від своєчасного та якісного просушування обмундирування й взуття залежить стан здоров’я військовослужбовців і боєздатність частини.

Поряд із сушарнею в роті є кімната для умивання, в якій установлюються умивальники з розрахунку один кран (сосок) на 5 – 7 чоловік і на роту не менше двох ванн для ніг із проточною водою для миття ніг перед відходом до сну й одна вішалка для рушників на 7 – 10 гачків, душ на 15 – 20 чоловік, одна душова сітка (Статут внутрішньої служби ЗС України ст. 106).

Для чищення обмундирування й взуття відводяться окремі спеціально обладнані приміщення або місця.

В місцях, відведених для чищення взуття, повинні бути дві підставки для чищення взуття на 6 місць, взуттєвий крем і взуттєві щітки.

Паління дозволяється в спеціально відведених і обладнаних місцях або кімнатах.

Для вказування призначення приміщень роти Статутом внутрішньої служби ЗС України (Додаток 15) передбачені таблички зі скороченим написом:

ü спальне приміщення;

ü кімната зберігання майна роти та особистих речей;

ü кімната для паління та чищення взуття;

ü кімната побутового обслуговування;

ü сушарня.

Таким чином ми з Вами розглянули всі кімнати, які необхідно мати в ротному господарстві. Ротне господарство – досить таки складний організм, який успішно й безперебійно функціонує тільки в тому разі, якщо люди, призвані займатися ним, добре знають і точно виконують свої службові обов’язки, визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України й Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил.

При здачі солдатами й сержантами обмундирування в клад ову роти воно повинно бути очищене від бруду, пилу і випрасуване, всі предмети з кишень повинні бути вийняті. Взуття повинно бути начищене і легко змащене взуттєвим мастилом.

Обмундирування видається зі складової з дозволу старшини роти.

Для забезпечення порядку й зручності зберігання в складовій за кожним військовослужбовцем закріплюється окреме місце, яке зазначається ярликом із виказанням прізвища військовослужбовця.

Зберігати обмундирування у згорнутому вигляді в шафах, речових мішках або валізах забороняється. Куртки польові, головні убори, речові мішки з належними предметами, шоломи сталеві та індивідуальні засоби захисту зберігаються у спальному або другому приміщенні в шафах.

Куртки польові при цьому розміщують на плечиках. У речовому мішку солдат і сержантів при їх розміщенні в казармі постійно знаходяться:

- казанок, кварта, ложка, набір ґудзиків, гачки, нитки, голки.

В речовий мішок стрільця й автоматника, крім того, укладається чохол із маслянкою.

Предмети польового спорядження зберігаються в підрозділах зібраними на поясному ремні без боєприпасів і сумки з протигазом. Спорядження періодично піддається розборі, огляду й чистці з усуненням виявлених недоліків.

При виході на тактичні навчання й маневри в речовий мішок додатково укладаються:

ü плащ-намет;

ü шолом сталевий;

ü рушник;

ü пара запасних шкарпеток;

ü туалетні приладдя;

ü речі по догляду за обмундируванням і взуттям, а при необхідності одну пару натільної білизни.

Особисті речі солдат і сержантів (виключно військове майно) зберігаються у валізах, які знаходяться на стелажах. На речі ведеться опис у трьох примірниках: перший примірник, який знаходиться у валізі військовослужбовця, другий – у старшини підрозділу, третій – у власника речей.

Повсякденне обмундирування і поясний ремінь, які знімаються на ніч, охайно й однаково укладаються на стільці, взуття ставиться у ногах біля ліжка. Одяг, білизна й взуття, при необхідності просушується в сушарнях.

Туалетні приладдя, носові хустинки та інші дрібні предмети особистого користування зберігаються в приліжковій тумбі. В тумбі можуть також зберігатись книги й зошити.

Ліжка повинні бути однаково заправлені. Краї нижнього простирадла заправляються під матрац. Верхнє простирадло, складене вдвоє по довжині, застеляється на нижню. Ковдра застеляється з підвертанням під матрац країв із трьох сторін. Для уникнення пошкодження матрацу, на металеву сітку ліжка застеляється постилка із тканини. Ковдри повинні бути підібрані одного кольору. Подушка збивається й укладається з розправленими кутами. Усі подушки повинні бути одного розміру. Усі постільні речі один раз на тиждень виносяться надвір, ретельно вибиваються й провітрюються.

Рушники, складені вдвоє по довжині, вішаються на спинку ліжка зі сторони голови: для обличчя – на верхню перекладину, для ніг - на нижню перекладину (у ногах) і заправляються під матрац.

Тапочки зберігаються під ліжком у ногах, а приліжковий килимок (звернутий) удень зберігається під ліжком на спеціально виготовлених металевих перекладинах (гачках), які кріпляться (підвішуються) до сітки ліжка в ногах. Сідати й лягати на постіль в обмундируванні й взутті, а також зберігати під матрацами й подушками будь-які речі забороняється.

Неможливо не зупинитись на експлуатації майна в польових умовах так, як 80% учбового часу особовий склад частин й підрозділів навчається у полі на маневрах, полігонах і таборах, де відпрацьовує питання, пов’язані з водінням техніки, стрільбою і тактичним навчанням, яке наближене до бойових умов у будь-який час року і при несприятливих кліматичних умовах.

Розглянемо, як необхідно експлуатувати обмунди-рування в польових умовах.

Черевики з високими берцями добре змащуються кремами, а якщо волога все ж проходить всередину черевиків, в цьому разі звичайно міняют шкарпетки. Мокре взуття необхідно відчистити від бруду, протерти вологим ганчір’ям або помити , потім до сухого витерти. Просушити черевики можна (якщо підрозділ знаходиться на місці) тільки на вітрі, одягнувши берці на кілки.

Валянки при намоканні не зберігають тепло, щоб