ОРГАНІЗАЦІЯ РОТНОГО ГОСПОДАРСТВА

1. Організація ротного господарства в підрозділі.

2. Організація збереження, експлуатації та ремонту речового майна в підрозділах.

1. Порядок проведення ранкових оглядів та їх значення для збереження речового майна.

З перших днів існування незалежної України, Уряд приділяє увагу тому, як військовослужбовці одягнені, нагодовані, озброєні для захисту Батьківщини.

На даний час ЗС України озброєні самою сучасною бойовою технікою, забезпечені всіма видами матеріальних засобів, необхідних для успішного виконання програм бойової підготовки й створення належних побутових умов особового складу. І це тоді, коли держава знаходиться в тяжких економічних умовах.

Матеріальні засоби, які відпускаються для Збройних Сил, є народним надбанням. Зберігати те, що створюється народом і відпускається армії, зобов’язує воїнів присяга. Цінувати цю працю призиває їх висока свідомість громадянського обов’язку.

В той же час Збройні Сили України повинні представляти собою міцний сплав військової майстерності, ідейної стійкості, організованості й дисципліни особового складу, його вірності патріотичному обов’язку, високої технічної оснащеності.

Однак, як би не була досконала техніка, якою б потужністю не володіла, сама по собі ніяких задач вона вирішити не може. Потрібні люди, які майстерно володіють нею. Образно й чітко висловив цю думку письменник Г.Березко в романі “Сильніше атома” вустами одного з героїв – полковника Горбунова: “Навіть самий сучасний літак – це людина в літаку; ракетна батарея – це людина, яка стоїть за пультом управління. Самий потужний танк – це людина в танку, атомна бомба – це також люди, які виготовили, націлили, скинули бомбу і продовжують боротися на землі, посипаній радіоактивним попелом… Не машина, якою б вона не була грізною, а людина, що володіє цією грізною, складною машиною, переможе в майбутніх боях.”

Тому, основна задача речової служби – це турбота про людину. За останні роки багато зроблено і робиться у військах по покращанню побуту військовослужбовців.

Постійно удосконалюються норми постачання, вводяться на постачання особового складу армії й флоту нові предмети речового майна, вдосконалюються елементи ротного господарства, створюються солдатські комбінати побутового обслуговування і т.д.

Постійна турбота Держави про воїнів Збройних Сил зобов’язує посадових осіб військової частини своєчасно й повністю доводити належні матеріальні засоби, в тому числі і речове майно до особового складу.

У статті 36Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України сказано: ”Командир (начальник) повинен турбуватися про підвищення фізичної підготовки, збереження й зміцнення здоров’я підлеглих, вникати в їх побут і потреби; контролювати повноту і якість видачі належного їм майна; в необхідних випадках допомагати підлеглим і клопотатися за них перед старшим командиром ( начальником).”

Усе, що видається в користування особового складу з речового майна, зосереджено в первинній ланці військового господарства – в ротному господарстві, метою якого є створення умов, які забезпечують правильне використання й збереження майна, яке є в наявності в роті, а також підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців.

Організація ротного господарства

В підрозділі

Ротне господарство організується й ведеться в кожному підрозділі і є кінцевою ланкою в забезпеченні особового складу матеріальними засобами.

Організація й порядок ведення ротного господарства в підрозділі викладені в наказі Міністра оборони 1997 р. №300 “Положення про військове (корабельне) господарство ЗС (ст. 5.18). У відповідності з вимогами цього наказу основними завданнями організації й ведення ротного господарства є:

Ø підтримання в постійній бойовій готовності зброї, бойової техніки й транспорту;

Ø своєчасне отримання й видача особовому складу роти необхідних матеріальних та грошових засобів;

Ø створення нормальних побутових умов, які сприяють успішному проведенню бойової й спеціальної підготовки особового складу роти;

Ø правильне використання, збереження, економна витрата й облік необхідних матеріальних засобів, а також казарменого інвентарю й навчальних посібників.

Ротне господарство організує командир роти. Він керує ротним господарством і несе повну відповідальність за його стан і забезпечення особового складу необхідними матеріальними засобами. Помічниками й виконавцями розпоряджень командира роти по веденню господарства є командири взводів, старшина роти.

В тих частинах, де в підрозділах добре організоване ротне господарство, де особовий склад забезпечено необхідним майном, добре підігнане обмундирування, спорядження, взуття, здійснюється своєчасний ремонт майна, добре організовані експлуатація й збереження майна, а також його облік, то і робота речової служби оцінюється позитивно й навпаки. Через ротне господарство здійснюється контроль за своєчасністю ремонту, прання, заміни білизни й обмундирування.

Крім того особи, завідуючі ротним господарством, зобов’язані: (ст. 5.18.15 Положення про військове (корабельне) господарство ЗС):

Ø знати діючи накази, положення, настанови керівників та інструкції по веденню ротного господарства;

Ø знати норми забезпечення матеріальними засобами й порядок забезпечення ними особового складу;

Ø здійснювати контроль за правильним використанням і витратою матеріальних засобів;

Ø проводити перевірки наявності і якісного стану матеріальних засобів в установлені строки;

Ø підтримувати в порядку відведені під розквартирування і для навчання приміщення і закріплену за ротою територію;

Ø доповідати по команді про всі виявлені в ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунені власними силами й засобами;

Ø організувати й забезпечити пожежну безпеку приміщень, які зайняті ротою.

Без суворого обліку речового майна неможливо вести правильно ротне господарство. Неможливо цього досягати і без доброї матеріальної бази. Тому для роти виділяються відповідні приміщення, які повинні забезпечувати:

ü нормальні побутові і санітарно-гігієнічні умови для особового складу;

ü пожежну безпеку, економну витрату пального і води.

У відповідності із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України ст.89 для розміщення роти виділяються й обладнуються наступні приміщення:

Ø спальне приміщення для особового складу;

Ø народознавча світлиця;

Ø кабінет командира роти;

Ø кімната підготовки офіцерів до занять;

Ø кімната підготовки сержантів до занять;

Ø кімната для зберігання зброї;

Ø приміщення для зберігання майна роти й особистих речей військовослужбовців;

Ø кімната (місце) для занять фізичними вправами;

Ø кімната для умивання;

Ø кімната (місце) для чищення зброї;

Ø кімната (місце) для паління й чищення взуття;

Ø кімната побутового обслуговування;

Ø сушарня для сушіння обмундирування та взуття;

Ø душова;

Ø туалет.

В роті, крім того, необхідно мати шафу для зберігання прибирального інвентарю.

Вам, як майбутнім начальникам служб тилу, особливу увагу необхідно уділяти:

Ø спальному приміщенню для особового складу;

Ø приміщенню для зберігання майна роти й особистих речей військовослужбовців;

Ø кімнаті побутового обслуговування;

Ø сушарні для просушування обмундирування й взуття;

Ø кімнаті (місцю) для чищення взуття;

У спальних приміщеннях для розміщення особового складу відводиться площа з розрахунку не менше 4 м² на кожного військовослужбовця. При цьому об’єм повітря повинен бути не менше 12 м³ на одного чоловіка.

Розміщення ліжок у спальних приміщеннях може бути в один або у два яруси. Ліжка встановлюються так, щоб біля кожного з них або біля двох зсунутих разом залишалось місце для приліжкової тумбочки, а між рядами ліжок було вільне місце для шикування особового складу. Ліжка потрібно ставити не ближче 50 см від зовнішніх стін із дотриманням суворого рівняння.

Ми з вами розглянули спальне приміщення для розташування особового складу, де ,як правило, особовий склад проводить більше 1/3 всього часу, зараз спальні приміщення просторі, мають достатньо світла і комплектуються гарними меблями.

Солдатська казарма - це місце для навчання, відпочинку й сну. Підкреслюючи цю обставину, М.В.Фрунзе говорив: “У казармах ми хочемо мати заклади, які є не тільки місцем військового навчання військовослужбовців, але і місцем його виховання, щоб боєць із радістю йшов від своїх домашніх умов.”

Нині казарма стала місцем відпочинку і культурного дозвілля воїнів, центром виховання їх у дусі колективізму.

Поряд із спальним приміщенням для зберігання майна роти й особистих речей військовослужбовців відводиться окрема кімната. Вона обладнується шафами, які зачиняються дверми для розміщення на плечиках обмундирування та іншого майна. Шафи в складових повинні відповідати розміру й роду майна, яке зберігається.

У кладовій встановлюється канцелярський стіл, табуретка, приліжкова тумбочка і розвішуються плакати з правилами зберігання майна й догляду за ними, крім того, в ній повинні бути ростомірна шкала, сантиметрова стрічка, ступнемір та інші прилади для визначення розмірів обмундирування та взуття, необхідних при видачі (підгонці) речового майна особовому складу.

При розташуванні кладової на першому поверсі, на вікнах повинні бути обладнані грати. Порядок роботи кладової встановлює командир роти. Приймання та видачу майна організовує старшина.

Кладова опечатується старшиною роти і здається під охорону черговому по роті. Ключі від кладової зберігаються у старшини роти або ротного писаря. Речове майно окремих взводів, при відсутності кладової, зберігається в кладовій одного з підрозділів за вказівкою старшого командира.

Кімната побутового обслуговування призначена для підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців. У ній установлюються столи або полиці з гігієнічним покриттям, столи й дошки для прасування обмундирування, стіл-верстак для шевця з комплектом шевського інструменту (комплект №3 Наказу МО №15 2008 р.) і запасом матеріалів для ремонту взуття, шафи для зберігання фурнітури (розміром 310/1150/250 мм), ремонтного ганчірря, ниток, голок, ножниць, щіток для чищення одягу, плямовивідних засобів і засобів для ремонту обмундирування клейовим способом.

В ній повинні також утримуватись праска, чайник із гарячою водою, машинки для стрижки волосся, бритви та інші необхідні предмети за встановленими нормами. Машинки для стрижки волосся повинні бути закріплені за особами, які вміють стригти.

У кімнаті побутового обслуговування розміщують наочні посібники – плакати по нормах постачання особового складу речовим майном, по ремонту та підгонці обмундирування та взуття, правильному носінню форменого одягу, догляду за одягом і взуттям, проведенню ранкового огляду, зберіганню й збереженню речового майна в підрозділах. Плакати повинні бути в рамках під склом. Більш докладний перелік матеріалів, обладнання та майна кімнати побутового обслуговування вказаний в Інструкції по ремонту речового майна (додаток №6).

Ремонтні матеріали й фурнітура відпускаються роті з речового складу військової частини щомісяця, в першу чергу за рахунок розорювання вибракуваних предметів. Нові ремонтні матеріали й фурнітура в необхідній кількості заготовлюються військовою частиною за рахунок засобів, які відпускаються на господарські витрати (ст.0531 КОШТОРИСУ МОУ).

Порядок роботи кімнати побутового обслуговування визначає командир підрозділу. У зв’язку з цим особливо нестерпними зустрічаються випадки підходу до організації ротного господарства, коли командири та старшини наводять порядок тільки для показу перевіряючим. Після перевірки з кімнат побутового обслуговування прибираються праски, прасувальні дошки, інструмент для ремонту взуття, ремонтний матеріал і фурнітура. Красиво оформлена кімната побутового обслуговування – не самоціль. Зразковий зовнішній вигляд воїнів, максимум умов для їх життя, навчання та побуту – ось головна задача ротного господарства.

Сушарня для сушіння обмундирування та взуття обладнується у відповідності з вимогами технічної експлуатації військових будівель. Обладнання сушарні й розміщення в ній майна повинні відповідати правилам пожежної безпеки і виключати всяку можливість спалахування обладнання й майна під час просуши.

Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:

· при сушінні взуття - + 40⁰С;

· при сушінні шерстяних та хутряних виробів - + 60⁰С;

· при сушінні бавовняного обмундирування - + 110⁰С;

Просушування обмундирування, взуття та іншого майна організується старшиною роти, безпосередньо просушуванням займається внутрішній наряд роти. Від своєчасного та якісного просушування обмундирування й взуття залежить стан здоров’я військовослужбовців і боєздатність частини.

Поряд із сушарнею в роті є кімната для умивання, в якій установлюються умивальники з розрахунку один кран (сосок) на 5 – 7 чоловік і на роту не менше двох ванн для ніг із проточною водою для миття ніг перед відходом до сну й одна вішалка для рушників на 7 – 10 гачків, душ на 15 – 20 чоловік, одна душова сітка (Статут внутрішньої служби ЗС України ст. 106).

Для чищення обмундирування й взуття відводяться окремі спеціально обладнані приміщення або місця.

В місцях, відведених для чищення взуття, повинні бути дві підставки для чищення взуття на 6 місць, взуттєвий крем і взуттєві щітки.

Паління дозволяється в спеціально відведених і обладнаних місцях або кімнатах.

Для вказування призначення приміщень роти Статутом внутрішньої служби ЗС України (Додаток 15) передбачені таблички зі скороченим написом:

ü спальне приміщення;

ü кімната зберігання майна роти та особистих речей;

ü кімната для паління та чищення взуття;

ü кімната побутового обслуговування;

ü сушарня.

Таким чином ми з Вами розглянули всі кімнати, які необхідно мати в ротному господарстві. Ротне господарство – досить таки складний організм, який успішно й безперебійно функціонує тільки в тому разі, якщо люди, призвані займатися ним, добре знають і точно виконують свої службові обов’язки, визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України й Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил.