Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Солдатський комбінат побутового обслуговування

Це побутове підприємство. Він затверджений наказом Заст. МО – начальника Тилу Збройних Сил від січня 1978 р. № 3 “Про солдатські комбінати побутового обслу-говування”.

Базою для створення таких комбінатів стали штатні речові ремонтні майстерні з їх особовим складом і лазня.

Комбінати практичні тим, що в них цілі підрозділи можуть швидко відремонтувати взуття і обмундирування, випрати верхні сорочки, провести хімічне чищення забрудненого обмундирування, попрасувати предмети одягу, а також підстригтися й сфотографуватись. Начальником солдатського комбінату призначається, як правило, начальник речової ремонтної майстерні.

Ми розглянули організаційну структуру речової служби бригади. А тепер розглянемо задачі, які вирішуються речовою службою.

Речова служба виконує задачі важливого значення і від їх виконання залежить боєздатність особового складу і боєготовність бригади у цілому.

Основними задачами речової служби є:

- своєчасне, безперебійне і повне забезпечення речовим та господарським майном по установленій номенклатурі і за нормами постачання, а також організація правильного зберігання та експлуатації цього майна;

- організація ремонту речового майна;

- організація лазнево-прального обслуговування особового складу;

- підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності служби.

Особливо необхідно зупинитись на тій ролі, яку відіграє речова служба в справі зміцнення внутрішнього порядку в підрозділах. Свої задачі воїни успішно виконують у тому разі, коли в підрозділах суворо підтримується статутний внутрішній порядок. Підтримання статутного порядку - службовий обов’язок всіх категорій посадових осіб, в тому числі спеціалістів тилу. Важлива роль у справі зміцнення внутрішнього порядку відводиться речовій службі. Робітники цієї служби призвані забезпечувати особовий склад речовим майном, займатися упорядкуванням побуту як у казармених, так і в польових умовах, боротися за зразковий зовнішній вигляд військовослужбовців, домагатися суворого виконання ними правил носіння військової форми одягу. Все це - важливі складові частини внутрішнього порядку в будь якому військовому колективі.

Для рішення перелічених раніше основних задач речова служба виконує наступні господарські заходи:

- витребує речове, господарське та спортивне майно від довольчого органу;

- здійснює отримання й прийом майна;

- здійснює зберігання майна;

- розподіляє та видає майно підрозділам і особовому складу;

- організує експлуатацію, збереження й ремонт речового майна;

- організує лазнево-пральне обслуговування особового складу;

- здійснює облік речового майна й звітність по ньому;

- розробляє мобілізаційні документи по речовій службі, зберігає майно недоторканого запасу у відповідності з потребами і в готовності до негайної видачі.

Задачі, які стоять перед речовою службою, можливо успішно вирішити, якщо начальник речової служби та підлеглі йому молодші фахівці:

- дисципліновані, розуміють важливість дорученої їм ділянки роботи, чітко уявляють зв’язок і вплив своєї роботи на загальні результати бойової й спеціальної підготовки;

- працьовиті;

- мають тверді теоретичні знання і практичні навички;

- люблять свою тяжку, але дуже важливу й потрібну роботу.

Речова служба бригади являється дуже важливою ланкою військового господарства. Сучасна організація речової служби з’єднання вирішує всі задачі, пов’язані із забезпеченням особового складу речовим майном, дає можливість організувати правильну експлуатацію майна і лазнево-пральне обслуговування особового складу.

Все буде залежати від того, як начальник речової служби, його підлеглі й посадові особи будуть виконувати свої обов’язки.

Мова йде про відпрацювання такого стилю роботи, в якому органічно поєднувались би старанність, дисциплін-нованість із сміливою ініціативою і енергійністю.

 

  1. обов’язки посадових осіб речової служби

Обов’язки начальника речової служби записані в Статуті внутрішньої служби Збройних Сил (ст. 82-84, 98) і в Положенні про військове господарство Збройних Сил, об’явленому наказом Міністра оборони 1997 р. № 300 (ст. 28).

В цих документах чітко відображено: кому підпорядковується начальник речової служби, ким він є для підлеглого особового складу, за що відповідає і які його обов’язки.

Начальник речової служби підпорядковується заступнику командира з тилу, а зі спеціальних питань виконує вказівки вищестоящого начальника речової служби. Він є прямим начальником особового складу речової служби з’єднання (частини).

Для чіткого відображення й зручності засвоєння виділимо п’ять основних пунктів.

Начальник речової служби в мирний та воєнний час відповідає за:

1) бойову й мобілізаційну готовність речової служби;

2) забезпечення бригади речовим і господарським майном за нормами постачання, за утримання й зберігання його в порядку та справності;

3) індивідуальну підгонку обмундирування та взуття особовому складу;

4) лазнево-пральне обслуговування;

5) бойову й спеціальну підготовку підлеглого йому особового складу, його виховання, військову дисципліну та моральний стан.

Як забезпечити відповідальність по такому широкому кругу питань?

Для цього необхідно чітко виконувати ті обов’язки, які перелічені в Статуті внутрішньої служби Збройних Сил.

Начальник речової служби зобов’язаний:

- приймати участь в розробці плану бойової й спеціальної підготовки та мобілізаційного плану з’єднання (частини), організувати їх виконання по своїй спеціа-льності;

- проводити заняття по бойовій, спеціальній підготовці з підлеглими;

- знати ділові й моральні якості особового складу своєї служби.

Виконання перших трьох перелічених обов’язків потребує від начальника служби того, щоб він володів твердими командирськими навичками, був підготовлений як спеціаліст соціально-психологічної служби і мав необхідні знання й навички для виконання штабної роботи.

Останні пункти обов’язків стосуються власно організації забезпечення.

Перелічимо їх:

- своєчасно витребувати і організовувати отримання, зберігання і видачу підрозділам бригади речового і господарського майна, а також зберігання й видачу в підрозділи табельного просвітнього майна;

- слідкувати за правильним використанням, збереженням, та обліком речового, господарського та іншого майна в підрозділах і на складі бригади;

- керувати роботою речової ремонтної майстерні і речового складу;

- організувати ремонт майна та контролювати якість і своєчасність його виконання;

- проводити заняття зі старшинами підрозділів і ротними писарями по зберіганню, ремонту речового майна і веденню його обліку;

- організувати індивідуальну підгонку обмунди-рування та взуття, таврування майна при видачі його в підрозділи, правильну експлуатацію і ремонт техніки речової служби, речового і господарського майна;

- забезпечити пошив обмундирування офіцерам, прапорщикам, військовослужбовцям за контрактом, контролювати якість пошиття і його відповідність опису і технічним умовам;

- забезпечити кімнати побутового обслуговування підрозділів необхідним інвентарем та інструментом для стрижки волосся, фурнітурою і ремонтно-пошивочним матеріалом для проведення поточного ремонту обмундирування та взуття;

- організувати щотижневе миття в лазні особового складу підрозділів частини, забезпечити його в дні миття, заміною постільної і натільної білизни, рушників, шкарпеток;

- інструктувати чергового по лазні;

- не менше одного разу у два місяці перевіряти, відповідно обліковим даним служби наявність, стан, категорію і комплектність речового і господар-ського майна в підрозділах і на складах частини, а також умови їх зберігання;

- забезпечити дотримання правил безпеки при експлуатації технічних засобів, проведення протипожежних заходів і виконання санітарних вимог на об’єктах речової служби;

- вести облік і звітність по речовій службі.

Начальник речової служби також повинен складати обґрунтовані розрахунки на потрібні грошові засоби по своїй службі і коректувати їх у відповідності із затвердженими призначеннями.

Виконання цих обов’язків потребує від начальника речової служби глибоких економічних та інженерних знань та навичок, пильності в службі, закоханості у свою справу.

Труднощів у роботі начальника речової служби багато, обов’язки широкі. Взяти лише один обов’язок: не менше одного разу у два місяці перевіряти наявність, категорію і комплектність речового і господарського майна в підрозділах і на складах частин. Мова йде про глибоку перевірку, яка потребує (з урахуванням часу на оформлення результатів перевірки) дві - три години робочого часу. Усього підрозділів, які самостійно ведуть господарство, в з’єднанні може бути 15 – 16, в кожному з них, протягом року, потрібно зробити по шість перевірок, всього 96 перевірок, прибавимо шість перевірок на складі, всього 103 перевірки. Розділимо на одинадцять місяців (місяць відпустки начальника речової служби виключити): дев’ять – десять перевірок у місяць, дві – три перевірки на тиждень.

Контроль – важлива складова частина в комплексі обов’язків начальника речової служби. При хорошій особистій підготовці і науковій організації своєї роботи всі обов’язки можливо виконувати в строки і якісно.

Згідно вимог МО України військовий керівник повинен володіти такими рисами: вимогливість і компетентність, науковий підхід до вирішення проблем своєї діяльності, вміння ув’язати знання теорії з практичними справами.

Начальник речової служби військової частини, як керівник несе відповідальність не тільки за свою особисту роботу, але і за стан справ у підлеглому колективі, за кожного військовослужбовця.

Зазнайство і грубість, високомірність, не кажучи уже про зловживання службовим положенням, інші негативні якості приносять шкоду престижу керівника і загальній справі. Навпаки, такі якості, як винахідливість, глибина і тверезість розуму, активність та ініціативність, самовладання і працездатність, кмітливість і організова-ність, самостійність в прийманні рішень і наполегливість у їх реалізації підіймають начальника в очах підлеглих, сприяють успішному рішенню задач, які стоять перед ним, в цілому перед службою.

Обов’язків у начальника речової служби військової частини багато і щоб успішно їх виконувати необхідно мати хороші знання і вміння по їх використанню на практиці.

Успіх у роботі речової служби досягається об’єдна-ними зусиллями начальника служби і підлеглих йому молодших спеціалістів. Щоб правильно керувати підлег-лими, необхідно знати і їх службові обов’язки.

Розглянемо ці обов’язки.

Начальник речового складу в мирний та воєнний час відповідає: за прийом і видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність і своєчасний облік матеріальних засобів; за підтримання внутрішнього розпорядку, санітарний і протипожежний стан на складі. Він підпорядковується начальнику речової служби частини і являється матеріально-відповідальною особою, а з питань бойової і спеціальної підготовки, дотримання розпорядку дня і внутрішнього порядку - командиру батальйону тилового забезпечення з’єднання.

Він зобов’язаний:

- знати номенклатуру і комплектність, наявність і якість майна, яке зберігається на складі;

- знати і суворо виконувати правила по прийому, зберіганню, видачі і здачі майна, не допускаючи випадків його псування і нестачі;

- приймати і видавати речове майно по встановлених і належним чином оформлених документах;

- знати норми і правила укладки майна в автомобілі, вагони, контейнери, пакети, на піддони і на стелажі;

- вести кількісний і якісний облік матеріальних засобів, які знаходяться на складі;

- щоденно представляти в діловодство частини прибутково-витратні документи за минулий день;

- проводити установлене для складу таврування майна;

- сортувати прийняте майно по зростах, повнотах і ступенях придатності;

- готувати майно до видачі і проводити підгонку обмундирування і взуття при одинарних видачах;

- організувати на складі навантажувально-розвантажувальні роботи і керувати ними, суворо дотримуватись правил техніки безпеки;

- слідкувати за протипожежною охороною складу і справністю пожежного інвентарю;

- щоденно, в кінці робочого дня, проводити прибирання в приміщеннях складу; не допускати випадків забруднення навколишнього середовища;

- постійно підтримувати в чистоті територію, яка прилягає до складу;

- своєчасно здавати склад під охорону, а при прийманні складу з під охорони старанно перевіряти стан даху, дверей та вікон; наявність і справність замків та пломб (відтисків печаток);

- проводити закриття складу після перевірки приміщення і території, яка прилягає до складу, пожежним нарядом частини;

- проводити здачу майна, яке потребує прання або хімічного чищення;

- точно виконувати встановлені правила пожежної безпеки, тримати в постійній готовності засоби тушіння пожежі;

- підтримувати речовий склад у постійній готовності роботи в польових умовах;

- уміти організувати роботу складу в польових умовах.

Начальник речової ремонтної майстерні в мирний та воєнний час відповідає:

за своєчасність і якісне виконання плану ремонту речового майна; за збереження обладнання, інструментів, предметів, які ремонтуються і ремонтних матеріалів; за правильну та економну витрату ремонтних матеріалів. Він підпорядковується начальнику речової служби частини, а з питань бойової підготовки, дотримання встановленого розпорядку дня і внутрішнього порядку – командиру батальйону тилового забезпечення з’єднання.

Він зобов’язаний:

- знати організацію ремонту речового майна і вміти особисто виконувати його на штатному обладнанні майстерні;

- забезпечувати виконання встановленого плану ремонту;

- слідкувати за дотриманням особовим складом майстерні правил техніки безпеки;

- вести облік обладнання, інструментів, інвентарю, ремонтних матеріалів, речового майна, прийнятого до ремонту;

- особисто перевіряти якість проведеного ремонту обмундирування та взуття;

- складати і своєчасно представляти донесення про витрату ремонтних матеріалів на виконання плану ремонту;

- проводити заняття по спеціальній підготовці з підлеглими.

Кравці і шевці несуть відповідальність за якість роботи, збереження і утримання в справності обладнання та інструментів, збереження предметів, які ремонтуються і правильне використання ремонтних матеріалів.

Вони зобов’язані:

- проводити ремонт згідно встановленим інструкціям, нормам витрат і вказівкам начальника майстерні;

- зберігати в цілості і комплектності інструменти, матеріали і предмети, які ремонтуються;

- економно, правильно і по призначенню використовувати інструменти та ремонтні матеріали;

- покращувати якість ремонту і підвищувати продуктивність роботи;

- підтримувати чистоту і порядок у майстерні, виконувати розпорядок роботи майстерні.

На старших кравців (шевців) крім того, покладаються наступні обов’язки:

- старший швець зобов’язаний перевіряти якість ремонту, виконаного шевцями, а також інструктувати позаштатних шевців підрозділів;

- старший кравець зобов’язаний перевіряти якість ремонту, виконаного кравцями та надавати допомогу в проведені поточного ремонту обмундирування солдатам і сержантам у підрозділах.

За вказівками начальника речової служби старший кравець і старший швець зобов’язані приймати участь у проведенні підгонки обмундирування та взуття особовому складу в підрозділах.

Писар речової служби відповідає: за стан обліку майна; за збереження документів і бланків суворого обліку; за правильність виписки матеріальних засобів із складу; за своєчасність оприбуткування в книгах обліку матеріальних засобів, які надійшли на склад. Він підпорядковується начальнику речової служби частини, а з питань бойової і виховної підготовки, дотримання встановленого розпорядку дня і внутрішнього порядку – командиру батальйону тилового забезпечення з’єднання.

Він зобов’язаний:

- знати і правильно використовувати норми постачання речовим майном і вимоги Положення про речове забезпечення;

- своєчасно і правильно оформляти прибутково-витратні документи;

- приймати документи, які надходять у речову службу, регіструвати їх і негайно доповідати начальнику речової служби;

- щоденно вести облік речового майна;

- під керівництвом начальника речової служби складати звітні документи по службі;

- зберігати всі документи в шафах, які замикаються і опечатуються.

Як бачите, обширні і відповідальні обов’язки молодших спеціалістів речової служби. У практичній роботі, коли ви станете керувати речовою службою, важливо буде правильно підібрати кадри. На посади молодших спеціалістів потрібно підбирати людей чесних, працьовитих, грамотних, вчити їх і організувати правильне виховання. Домагатися, щоб вони знали свою справу і чітко її виконували, в цьому і є основна проблема. Важливо ще і те, щоб начальник речової служби правильно сформував взаємовідношення з підлеглими, правильно керував ними і домагався чіткого виконання своїх службових обов’язків.

Таким чином, начальник речової служби є організатором діяльності служби, тобто кожній посадовій особі визначає її обов’язки з врахуванням специфіки діяльності, своєчасно і правильно ставить підлеглим задачі і контролює їх виконання у встановлені строки; організує забезпечення об’єктів служби і посадових осіб матеріальними засобами, необхідними для виконання робіт; контролює господарську діяльність військової частини по своїй службі; організує навчання і підготовку спеціалістів служби.

Речова служба військової частини вирішує свої задачі не ізольовано, а у тісному зв’язку і взаємодії зі штабом, соціально-психологічною службою, а також з іншими службами.

Начальник речової служби підтримує постійний зв’язок із заступником командира частини по виховній роботі, з начальником штабу, із посадовими особами інших служб і командирами підрозділів.

Із заступником командира частини по виховній роботі зв’язок підтримується з питань виховання особового складу служби, культпросвітної роботи з питань виховання у особового складу почуття пильності і економного витрачення матеріальних засобів. Крім того, з ним вирішуються питання, зв’язані із забезпеченням підрозділів просвітнім майном, так як все це майно (крім літератури) надходить на речовий склад.

З начальником штабу погоджуються питання матеріального забезпечення бойової і спеціальної підготовки особового складу, питання планування роботи служби. З ним пов’язуються питання мобілізаційної роботи, організацій навчання, по речовій службі старшин підрозділів і ротних писарів, а також особового складу служби.

З начальником медичної служби погоджуються питання антропометричного вимірювання особового складу, організації лазнево-прального обслуговування, дезинфекції та дезинсекції речового майна, а також питання забезпечення медичного пункту санітарно-господарським майном і чистою білизною.

З начальником фінансової служби погоджуються питання витребування і розподілення грошових засобів на пошив обмундирування та взуття офіцерам, прапорщикам і сержантам надстрокової служби, на лазнево-пральні потреби, на ремонт речового майна та інші господарські витрати по службі; питання отримання авансових сум на придбання канцелярських речей, ремонтних та інших матеріалів та звітності по їх витраченню; питання обліку і погашення витрат по речовому майну, погоджуються укладені договори у відношенні їх законності і можливості забезпечення грошовими засобами.

З начальником (завідуючим) квартирно-експлуатаційної служби погоджуються питання обладнання і ремонту речового складу, майстерні, лазні, пральні, кімнат побутового обслуговування і сушарень підрозділів; забезпечення протипожежним інвентарем об’єктів речової служби; забезпечення лазні, пральні і солдатського комбінату побутового обслуговування паливом, водою, електроенергією та іншими комунальними послугами.

З командирами підрозділів вирішується питання оформлення наочної агітації у “народознавчих світлицях” вимог по збереженню та економії речового майна.

Начальнику речової служби надано право давати вказівки командирам підрозділів (рот, батарей та їм рівних) з питань речового забезпечення і вимагати від них необхідні відомості.

З метою успішного керівництва службою і успішного рішення задач, які стоять перед нею, начальник речової служби військової частини повинен не тільки досконало знати свої обов’язки, але і обов’язки підлеглих йому молодших спеціалістів, а також здійснювати постійний зв’язок та взаємодію з начальниками служб, заступниками командира з’єднання (частини).

 

Класифікація речового майна

На забезпечення Збройних Сил надходить велика кількість різноманітних матеріальних засобів по своєму призначенню, конструкції і матеріалам.

Велика різноманітність предметів речового майна створює певні труднощі при плануванні постачання військ, переписках, веденні обліку і звітності. Тому для зручності виконання перелічених заходів речове майно систематизують по групах.

Систематизований перелік речового майна, згрупованих за призначенням і виходам продукції, назива-ється номенклатурою речового майна. Такий принцип систематизації по групах (нині виділено більше 20 груп) обширної номенклатури є локальним і використовується для внутрішніх потреб в речовій службі.

Ось чому вся промислова і сільськогосподарська продукція, яка виробляється в країні, в тому числі і для збройних сил, класифікується і кодується відповідно “Класифікатора промислової і сільськогосподарської продукції” (КПСП).

Класифікатор призначений для забезпечення машинної обробки інформації при плануванні, обліку, матеріально-грошовому постачанні в виробничих розрахунках. Наприклад, він використовується при рішенні наступних задач: розробці плану - замовлень речового і господарського майна Міністерства оборони; складанні плану-поставки майна МО. Він дозволяє обмінюватися інформацією між системою матеріального забезпечення ЗС і Міністерством економіки, між міністерствами постачальниками продукції і МО України. В основу побудови класифікатора закладено цифрове кодування.

Виходячи з цього, всі матеріальні засоби діляться на класи. Номенклатура матеріальних засобів речової служби представлена з 82 по 89 клас та культпросвітне майно складає 98 клас:

- 82 – тканини суворі; 83 – тканини готові та неткані; 84 – продукція трикотажної промисловості; 85 – швейні вироби; 86 – продукція шкіряної промисловості; 87 – продукція промисловості штучних шкір та плівочних матеріалів; 88 – взуття шкіряне; 89 – хутра, хутряні і овчинно-шубні вироби; 96 – вироби культурно-побутового призначення.

Наприклад: виріб має код 8582254766 – кітелі офіцерські повсякденні відкриті з відкидним коміром шерстяні кольору полину.

Кожному предмету присвоюється кодове визначення, яке складається з десятизначного числа.

Мета кодування – представлення текстової інформації в цифрових позначеннях, яка дозволяє використовувати ЕОМ і отримувати результати обробки в найбільш зручному для управління виді.

Кодування речового майна дає можливість здійснити автоматизацію обліку матеріальних засобів у всіх підрозділах служби від Центру до військової частини включно.

Однак, начальник речової служби у своїй практичній діяльності керується Положенням про речове забезпечення військовослужбовців ЗС України в мирний час, оголошеним Наказом МО 2006 р. № 45, в якому визначена класифікація майна за наступними ознаками:

- цільовим призначенням;

- правом користування;

- якісним станом.

За цільовим призначенням речове майно розподіляється на майно поточного постачання, фонду зборів і недоторканого запасу.

Майно поточного постачання призначається для забезпечення повсякденних потреб військовослужбовців і в передбачених Положенням про речове забезпечення Збройних Сил України на мирний час випадках – робітників та службовців ЗС. Це майно знаходиться у використанні у особового складу або на складах поточного забезпечення. Для підгонки і вирівнювання ростовки передбачено утримувати незнижуваний запас готових предметів обмундирування, головних уборів та взуття в розмірі 10 % річної потреби в цих предметах.

Майно фонду зборів призначається для забезпечення військовозобов’язаних, які призиваються на навчальні збори. Це майно знаходиться в носінні періодично. Воно зберігається на речових складах поточного забезпечення окремо від іншого майна. Для визначення майна фонду зборів воно відповідним чином таврується.

Майно недоторканого запасу призначається для забезпечення розгортання по мобілізації військ і для створення військових, оперативних і стратегічних запасів речового майна. Крім того, до недоторканих запасів входять обмінні фонди білизни, які знаходяться на військових речових складах і в лазнево-пральних підприємствах речової служби.

Речове майно, призначене для забезпечення військовозобов’язаних, які прибувають в частини для мобілізаційного розгортання або укомплектування, зберігається окремо від іншого майна.

Запаси речового майна утримуються по певному переліку майна в комплектах. Розміри запасів встановлюються в залежності від організаційно-штатної структури, наприклад, для військової частини, з’єднання, корпуса.

Обмінні фонди обмундирування утримуються в лікувальних закладах, починаючи з окремого медичного батальйону і вище.

Обмінні фонди білизни утримуються в лазнево-пральних загонах, на складах корпуса, для забезпечення заміни білизни, яка здається військами в пральню.

Майно “НЗ” обліковується окремо від майна поточного постачання, причому воно обліковується як за роками виготовлення, так і за розмірами і зростами. Майно “НЗ” зберігається запакованим в контейнери або пакети таким чином, щоб забезпечити вивіз майна по тривозі.

Розподіл речового майна по цільовому призначенню дозволяє цілеспрямовано враховувати, планувати і розподіляти речове майна. Тому начальнику речової служби необхідно знати розподіл майна по цільовому призначенню. Це дозволяє уникнути помилки у використанні майна не по призначенню.

Поряд з розподіленням речового майна по цільовому призначенню воно також класифікується по праву користування. Що це таке?

У процесі повсякденної діяльності військ у військовослужбовців виникає індивідуальна постійна потреба в певному наборі речового майна. Це майно називають речами особистого користування.

Крім потреби в речовому майні особистого користування виникає необхідність в постачанні таким майном, закріплювати яке за кожним військовослужбовцем немає необхідності. До того ж потреба в ряді предметів майна носить не загальний, а диференційний характер, тобто належить певній категорії особового складу. Наприклад, костюми ватяні бавовняні для танкістів необхідні складу екіпажів і випробувачів танків, САУ, БТР, танкових тягачів і мотоциклів, військовослужбовцям – спеціалістам ремонтних частин, підрозділів, заводів, технічних служб, хто безпосередньо працює по ремонту переліченої вище техніки, а також заступникам командирів по озброєнню частин і підрозділів бронетанкових військ. Таке майно відносять до інвентарних речей.

До інвентарних речей відносяться:

- теплі речі: бекеші, жилети, кожухи, куртки і брюки хутряні і ватяні, валянки, чоботи фетрові, рукавиці хутряні;

- постільні речі;

- намети;

- спеціальний одяг;

- сангоспмайно;

- льотно-технічне обмундирування;

- лижне, спортивне, альпіністське майно і споряд-ження;

- духові музичні інструменти;

- предмети господарського вжитку.

Для чого це необхідно знати начальнику речової служби частини? Для того, щоб правильно організувати як забезпечення особового складу всім необхідним йому по нормах постачання майном, так і для правильної організації експлуатації майна в залежності від права користування ним.

Розподіленням речового майна по праву користування не вичерпується його класифікація. Речове майно класифікується ще і за якісним станом. Іншими словами за ступенем зносу (експлуатації) майна і придатності до подальшого використання.

Речове майно за якісним станом ділиться на три категорії.

Перша категорія - нове ( не було у використанні) майно;

Друга категорія - було у використанні (знаходиться у носінні або на складах) предмети особистого користування, строки носки яких не закінчилися:

- знаходяться в носінні (на складах), придатні до використання, без ремонту або після ремонту інвентарні речі, натільна і тепла білизна військовослужбовців, незалежно від того, вийшли чи не вийшли встановлені для цих речей строки носки;

- предмети особистого користування військово-службовців строкової служби, строки носіння яких вийшли, будучи придатними до подальшого носіння без ремонту або після ремонту, належать використанню в якості робочого одягу;

- технічні засоби речової служби, обладнання ремонтних майстерень, лазнево-пральних підприємств і закладів, складів, музичних інструментів, предмети обозного майна, спортивний інвентар, брезенти, намети і м’які контейнери, які були у використанні або знаходяться в експлуатації, але придатні до використання без ремонту або після ремонту.

Третя категорія – майно, непридатне для подальшого використання по прямому призначенню, строки носіння (експлуатації) якого вийшли, належить вибраковці і списанню в установленому порядку.

Витратні матеріали і предмети: нитки, фурнітура, ремонтні матеріали, нафталін, крем жировий, мотузки, мило, щітки для одягу і взуття, шкарпетки, панчохи, рукавиці бавовняні та кирзові, рукавиці брезентові і комбіновані, знаки розрізнення, зошити, папір і канцелярські приладдя – на категорії не підрозділяються і при видачі в носіння (експлуатацію) списуються з книг основного обліку військових частин в межах норм постачання прямими витратами. При цьому шкарпетки, панчохи, рукавиці при видачі в носіння записуються в картки обліку матеріальних засобів особистого користування (ф.45) і списується з них по закінченню строків носіння.

Таким чином, речове майно класифікується по цільовому призначенню, праву користування і якісному стану. Розподіл майна по всіх перелічених ознаках має велике практичне значення. При цьому спрощується службова переписка, віддаються конкретні розпорядження, виключаються помилки при видачі майна в користування, переводі його в робочий комплект, при вибраковці і списанні. В цілому ж – підвищується ефективність керівництва службою.

 

Последнее изменение этой страницы: 2016-07-22

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...