Кількісна оцінка ризиків нещасних випадків

Складова частина системи управління ризиками зводиться до їх кількісної оцінки. Нині розроблені економічною та медичною науками методики розрахунку економічної ефективності зниження захворюваності та передчасної смерті (медичні методики), а також методики розрахунку ефективності попередження загибелі людей під час нещасних

випадків, аварій, катастроф (технічні методики). Використовують такі поняття, як «недовиготовлена продукція», «втрати чистого національного прибутку», «недоотриманий чистий продукт», «оплата лікарняних місць», «втрати робочого часу», «затрати на лікування»,

«пенсії», «субсидії» тощо.

Людину розглядають як знаряддя праці. За допомогою медичних і технічних методик оцінюють не саму людину, а її економічні можливості. Суворе та послідовне роз’яснення цих методик призводить до того, що смерть людини пенсійного віку супроводжується чистим

економічним ефектом, або по-іншому, несвоєчасна смерть літніх людей приносить суспільству чистий прибуток. Щоб уникнути такого недопустимого підходу, спеціалісти пропо-

нують показувати людське життя у вигляді двох складових — економічної та суб’єктивної, вказуючи при цьому, що друга перевищує першу на порядок.

Відповідно до такого поділу економічний ефект попередження несвоєчасної смерті людини, що розраховується за допомогою медичних та технічних методик, є економічною складовою.

Головною метою кількісної оцінки нещасних випадків має бути оцінка тих із них, що «вимагають» якнайшвидшого реагування і більшої уваги з погляду недопущення їх реалізації в нещасний випадок. Досягти цього можна шляхом градації ідентифікованих ризиків за

пріоритетами у плані терміновості вживання превентивних заходів.

Облік об’єктів підвищеної небезпеки

Державним реєстром об’єктів підвищеної небезпеки займається Держнаглядохоронпраці. Занесення об’єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб’єктом господарської ді-

яльності до територіального органу Держнаглядохоронпраці повідомлення про результати ідентифікації.

У разі надання суб’єктом господарської діяльності неповної інформації про результати ідентифікації, що передбачена повідомленням форми ОПН-1, Держнаглядохоронпраці письмово повідомляє про це суб’єкта господарської діяльності. Реєстрація об’єкта підвищеної небезпеки проводиться протягом 30 робочих днів після надання суб’єктом господарської діяльності необхідних матеріалів. Протягом 10 робочих днів після реєстрації Держнаглядохоронпраці видає суб’єкту господарської діяльності свідоцтво про держав-

ну реєстрацію об’єкта (об’єктів) підвищеної небезпеки. Держнаглядохоронпраці публікує до 1 березня поточного року в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації пере-

лік об’єктів підвищеної небезпеки, включених до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки станом на 31 грудня попереднього року.

Вилучення об’єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється за рішенням Держнаглядохоронпраці на підставі звернення та всіх необхідних документів, які подаються суб’єктом господарської діяльності до територіальних органів Держнаглядохоронпраці, у разі:

• проведення змін, що призвели до зменшення на об’єкті підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з найменшим нормативом порогової маси відповідно до нормативів порогових мас;

• ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об’єкта підвищеної небезпеки.

Суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне, повне і достовірне проведення ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки.

Декларування безпеки об’єктів підвищеної

Небезпеки

Суб’єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки (далі — декларація безпеки).

Декларація безпеки складається на основі дослідження суб’єктом господарської діяльності ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій (далі — рівня ризику), що пов’язані з експлуатацією цих об’єктів.

Для об’єктів підвищеної небезпеки, що експлуатуються, декларація безпеки складається як самостійний документ, а для об’єктів підвищеної небезпеки, що будуються (реконструюються, ліквідуються), — як складова частина відповідної проектної документації.

За наявності на одному виробничому майданчику кількох об’єктів підвищеної небезпеки складається одна декларація безпеки.

Декларація безпеки має включати:

• результати всебічного дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику;

• оцінку готовності до експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки відповідно до вимог безпеки промислових об’єктів;

• перелік прийнятих з метою зниження рівня ризику рішень і здійснених з метою запобігання аваріям заходів;

• відомості про заходи щодо локалізації і ліквідації можливих наслідків аварій.

Для об’єкта підвищеної небезпеки, що експлуатується або ліквідується, подається інформація про заходи, що здійснюються, і про ті, що плануються.

Для об’єкта підвищеної небезпеки, що будується або реконструюється, подається інформація про заходи, які передбачені проектною документацією та плануються до здійснення під час експлуатації.

Для об’єктів підвищеної небезпеки, які ідентифіковані як об’єкти підвищеної небезпеки 1 класу, результати дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обґрунтування прийнятих щодо безпечної експлуатації та локалізації і ліквідації наслідків ава-

рій рішень подаються в декларації безпеки у розділі «Розрахунковопояснювальна частина».

Оцінка рівня ризику проводиться згідно з Методикою визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів

підвищеної небезпеки.