Оптимізація структури багаторівневих геоінформаційних систем

При створенні багаторівневих геоінформаційних систем першочерговою проблемою є організація алгоритмічної структури взаємодії геокодованих даних, даних із зовнішніх баз, різних спеціалізованих підпрограм та математичних методів вирішення широкого спектра завдань оцінювання, моделювання [6]. Наявні пакети для роботи з ГІС пропонують великий клас програмних продуктів для багатьох напрямів практичного застосування, але все-таки вони більше призначені саме для розробки геоінформаційних систем. Водночас зазначимо, що спеціалізовані ГІС, як правило, потребують не загальнотехнологічного інструмента розробки, за допомогою якого можна вирішити конкретне завдання, а індивідуально підготовленого програмного засобу, зорієнтованого на певну інформаційну базу даних та картографічні матеріали. Тому розробка спеціалізованого програмного забезпечення є економічно доцільною та виправдовує себе, оскільки дає змогу якнайкраще програмно реалізувати індивідуальні підходи до створення певної ГІС.

Будь-яке спеціалізоване програмне забезпечення має будуватися з урахуванням його технологічних функцій модульності, потенційної розширюваності, що забезпечує можливість підбору оптимальної конфігурації ГІС-проекту для вирішення кожного завдання або зміни загальних вимог до нього. Не менш важливою за рівнем значущості є проблема інформаційного забезпечення (наповнення інформацією банків даних) як основи геоінформаційних систем.

Рисунок 6.4. Зона прогнозування затоплення на р. Тиса

Повноцінна ГІС вимагає побудови й використання електронних карт різного масштабу, які даватимуть змогу вирішувати різні за детальністю завдання. Одним з головних завдань є створення цифрової моделі рельєфу місцевості (МРМ), яку можна використовувати для побудови зон прямої видимості, вертикальних профілів місцевості, зон прогнозованого затоплення (Рис. 6.4), розподілів кута нахилу поверхні дороги (Рис. 6.5) тощо [6].

Рисунок 6.5. Визначення кута нахилу поверхні дороги на вказаному інтервалі

У комплексному ГІС-проекті бажано створити різні інформаційні шари для об’єктів та їх підписів. Такий підхід актуальний при роботі з лінійними об’ єктами, такими як лінії електропередач, нафто- та газопроводи, магістральні та інші шляхи сполучення тощо.

Застосування зовнішніх додаткових програмних модулів вирішує багато проблем при спільній роботі геоінформаційної системи, основу якої становить базова цифрова електронна карта, та структурованої реляційної бази даних. Прикладом зовнішнього програмного модуля є сервісна програма пошуку населеного пункту за деревоподібною структурою адміністративного поділу, яку складають назви областей, районів, населених пунктів, та подальшого його відображення в достатньому масштабі на електронній карті (Рис. 6.6).

Рисунок 6.6. Модуль пошуку населених пунктів за деревоподібною структурою адміністративного поділу

На рівні модулів реалізовано формування та обробку запитів до бази даних, на рівні ГІС-проекту за результатами запитів -пошук територіально пов’язаних об’єктів, формування нових тематичних шарів електронної карти, пошук адресних об’єктів (Рис. 6.7) та ін.

Рисунок 6.7. Форма пошуку будинку із вказаною адресою в ГІС Києва

Після такого швидкого пошуку досить зручно робити територіальний аналіз розташування населеного пункту, формувати запити за різнотипною інформацією до баз даних векторних шарів електронної карти. Виконання частини функцій геоінформаційного проекту зовнішніми програмними модулями підвищує надійність роботи проекту загалом, скорочує час пошукових та розрахункових операцій, дає змогу поєднати між собою окремі спеціалізовані проекти.

Досвід округу Вейн (штат Мічіган, США) у створенні корпоративної ГІС

Створення розгалужених корпоративних ГІС - на сьогодні загальна тенденція впровадження цієї технології у США та інших країнах. Так, наприклад, тільки в штаті Мічіган понад 100 урядових агентств в основу своїх корпоративних ГІС поклали пропоновані ESRI програмні продукти й рішення [15]. Заплановано, що ГІС об'єднуватиме муніципалітети, урядові агентства штату і багато федеральних установ.

ГІС округу Вейн створюється для забезпечення розподіленого зберігання просторових і атрибутивних даних по округу, поширення й обміну ними. Надалі передбачається її об'єднання з ГІС інших округів штату, розширення до рівня регіональної ГІС, що забезпечить узгоджене планування та економічний розвиток всієї території на основі єдиної бази даних. Створення територіальної ГІС поліпшить обслуговування населення, урядових організацій і приватних компаній через надання різноманітної інформації, скоротить зайві витрати на дублювання однотипних даних, забезпечить координацію зусиль, підвищить загальну ефективність діяльності та процесу ухвалення рішень. Крім забезпечення інформацією, корпоративна ГІС допоможе стандартизувати дані, полегшить взаємодію між раніше роз'єднаними (у плані інформаційного обміну) організаціями та їх підрозділами, дасть можливість ефективно обмінюватися прикладними розробками. Могутня комплексна база даних якнайкраще забезпечить потреби різних муніципальних та регіональних служб - пожежних, земельних, транспортних, природоохоронних, лісових, архітектури й будівництва тощо.

На першому етапі уряд округу разом з керівництвом міста Детройт, що розташоване на його території, створює картографічну основу під землекористування і землеволодіння. Вже оцифровані і будуть показані на створюваній цифровій базовій карті 400 000 земельних ділянок і дорожня мережа [15].

Розробляються спеціальні додатки - реєстр транспортних перевезень, системи підтримки документообігу, оцінки і балансування ресурсів, управління та обслуговування дорожньої інфраструктури, інтегрована земельна інформаційна система.

Висновки до розділу 6

Комбінація доступу до мережі Інтернет та картографічної інформації визначає новий рівень розвитку електронного уряду (e-government), спричиняє появу "геоелектронного уряду" (g-government), що створює нові шляхи для співробітництва урядових інституцій, бізнесового сектора і населення. Це рішення забезпечує насамперед загальні функції керування даними, виклику прикладних програм для тематичної обробки даних, призначення сценаріїв моделювання і розрахунків, візуалізації та просторового аналізу отриманих результатів. Крім того, воно забезпечує якісне та наочне подання інформації громадянам та підприємцям - користувачам "електронного уряду".

Використання Інтернету та геоінформаційних систем для забезпечення більш ефективного "електронного уряду" має безліч переваг. Просторові дані мають зовсім інший контекст і значення, ніж подані в табличному форматі, вони дають змогу набагато зручніше робити інформаційні запити. Широкі можливості інтеграції даних у ГІС забезпечують публікацію найбільш достовірних даних в інформаційних системах органів державної влади. ГІС-складова веб-сайтів органів влади може забезпечити не лише традиційні послуги, а й нові, які раніше взагалі були неможливими. Подання картографічних даних в Інтернеті має ще й такі переваги, як відносно невисока вартість поширення, доступ для багатьох користувачів, можливості мультимедійних додатків і підтримка гіперпосилань.

Література до розділу 6

1. Андрианов В. ГИС на транспорте. // Arcreview: современньїе геоинформационньїе технологии. - 2003. - №1 (24). - С. 1-3.

2. Барладін О.В., Городецький Є.М., Нетреба А.В. Оптимізація структури багаторівневих геоінформаційних систем // http://www.ecomm.kiev.ua/ gis/books/ECOMM/uz.htm.

3. Боков В. А. ГИС-технологии в территориальном планировании // Ученьїе записки Таврического национального университета. - Серия "Г еография". - Т. 16 (55). - №2 // http://www.ecomm.kiev.ua/ gis/books/ECOMM/uz.htm.

4. ГИС для городских служб // http://www.ecomm.kiev.ua/gis/gis_usage/ cadastr_14.htm.

5. Додонов О.Г., Несторенко О.В., Бойченко А.В., Бойченко О.А. Формування, інтеграція та використання

інформаційних ресурсів органів державної влади // Реєстрація, зберігання і обробка даних. —2002. - №3. - С. 6975.

6. Ігнатенко П.П., Несторенко О.В., Синицин І.П., Суслов В.Ю. Основні аспекти створення "електронного уряду" України // Зв’язок. - 2002. - №3. - С. 36-41.

7. Корпоративньїе сервера географической информации: новая архитектура информационньїх систем // ECOMM: ГИС на службе общества (корпоративная брошюра компании ECOMM). - К., 2003. - С. 5-6.

8. Несторенко О. Інформаційне суспільство, електронна Україна та геоінформаційні технології // http://www.ecomm.kiev.ua/gis/gis_usage.

9. Несторенко О.В. Використання геоінформаційних технологій для забезпечення системи електронного уряду // Ученьїе записки Таврического национального университета. - 2004. - Серия «География». - Т. 17 (56). - №2. -

С. 99-104.

10. Несторенко О.В. Геоінформаційні технології та інтеграція інформаційно-аналітичних систем органів державної

влади України // Вісник геодезії та картографії. - 2000. - №2 (17). - С. 33-37.

11. Округ Вейн и Окленд, штат Мичиган, вибрали ESRI для создания корпоративной ГИС // http://www.ecomm.kiev.ua/gis/gis_usage/ cadastrl2.htm.

12. Сусідко М.М., Лук’янець О.І. Можливості оцінювання річкового стоку в Карпатах на найближчі роки з урахуванням його багаторічних коливань // Наукові праці Укр НДГМІ. - 1998. - Вип. 246. - С. 46-55.

13. Указ Президента України ”Про поліпшення картографічного забезпечення державних та інших потреб в Україні” №575/2001 від 01.08.2001 // www.rada.gov.ua.

14. Холодков В.В. Использование земельного и ^лементов городского кадастров в задачах административно-^кономического управления городом // http://www.ecomm.kiev.ua/gis/gis_usage/cadastr_2.htm.

15. Что такое ArcGISTM? - К., 2003. - 45 с.

16. Augulis V. Lithuania’s National Cadastre System Implements GIS // ArcNews. - Winter 2004/2005. - Vol. 26. - No.4. -P. 34.

17. Elroi D. Performance Measurement in Local Government // ArcUser. - 2005. - January-March. - Vol. 8. - No.1. - P. 24-

25.

18. GIS Helps Response to Southern California Fires // ArcNews. - Winter 2003/2004. - Vol. 25. - No.4. - P. 1, 20-21.

19. Mitchell Andy. ESRI Guide to GIS analysis: Geographic Patterns&Relationships. - Vol. 1. - 2000. - 179 p.

алгоритм - чіткий опис послідовності дій (або правил їх виконання), що забезпечують вирішення даного завдання за скінченну кількість кроків

архітектура (лат. architectura, від грец. ap%ixsKTwv - будівничий) - концепція, що визначає модель, структуру, виконувані функції і взаємозв’язок компонентів складного об’єкта; архітектура інформаційної системи характеризує її загальну логічну організацію, програмно-апаратне забезпечення, описує методи кодування і визначає інтерфейс користувача з системою архітектура “файл - сервер” - концепція побудови комп ’ютерної мережі, яка передбачає наявність трьох основних компонентів: файлового сервера, файлового клієнта та елементів локальної мережі для зв’язку між ними; оброблення даних в архітектурі “файл - сервер” здійснюється на комп’ютері-клієнті архітектура “клієнт - сервер” - концепція побудови комп ’ютерної мережі, компонентами якої є сервер, клієнтські місця і мережева інфраструктура, причому сервер виконує функції сервера баз даних або сервера прикладних програм

архітектура Інтранет - концепція побудови корпоративних інформаційних систем, в яких використовуються вже розвинуті методи і засоби глобальної мережі Інтернет, що дає змогу швидко і з мінімальними витратами побудувати інформаційну систему організації аутентифікація - процедура, що виконується при підключенні клієнта (людини або програми) до системи, коли клієнт за допомогою пароля засвідчує, що він є саме той, за кого себе видає. база даних - іменована сукупність даних, що відображає стан об'єктів та їх відношень у визначеній предметній галузі веб-... - префікс у поняттях, який означає належність до Всесвітньої павутини (World Wide Web, WWW) або до корпоративної мережі обміну даними, що організована за принципом Всесвітньої павутини веб-оглядач (веб-браузер) - програма, що використовується для навігації і перегляду різноманітних Інтернет-ресурсів; веб-оглядач читає HTML-документ і форматує його для представлення користувачу; найпоширеніші веб-оглядачі - Microsoft іпternet Explorer (близько 90% користувачів), Netscape Navigator, Opera веб-сторінка - HTML-документ, доступний через Інтернет

веб-вузол - набір пов'язаних між собою інформаційних он-лайнових ресурсів, призначених для перегляду через комп'ютерну мережу за допомогою спеціальних програм - веб-оглядачів; веб-вузол може представляти собою набір документів в електронному вигляді, он-лайнову службу веб-сервер - програмне забезпечення, що підтримує роботу одного або кількох веб-вузлів

видобування даних (data mining) - спосіб аналізу інформації у базі даних з метою вишукування тенденцій для побудови моделей прогнозування

відкритий ключ - ключ користувача комп’ютерної мережі для декодування отриманих повідомлень дані - інформація, подана у вигляді, придатному для її автоматичного опрацювання засобами інформаційних технологій державне управління - організуючий і регулюючий вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з метою її впорядкування, збереження або перетворення, який спирається на владні структури державно-управлінський процес - взаємодія у часі й просторі суб’єкта та об’єкта державного управління державна послуга - нормативно закріплена послуга, яка надається державними органами громадянам, бізнесу або іншим державним органам

електронний документ - документ, в якому спосіб фіксації інформації забезпечує її обробку комп'ютером і передачу засобами зв'язку, а також відтворення для сприйняття людиною електронний документообіг - інформаційна технологія, яка забезпечує автоматизацію документообігу засобами комп'ютерної техніки та зв'язку електронний цифровий підпис - значення, що обчислюється за текстом повідомлення за допомогою секретного ключа відправника і перевіряється відкритим ключем, що відповідає секретному ключу відправника; засвідчує, що документ виходить саме від тієї особи, чий цифровий підпис прикладений, і що з моменту підписання до документа, який передається в цифровому вигляді, не вносилися зміни елементарна державна послуга - державна послуга, яка реалізується і надається в рамках взаємодії з однією державною установою.

життєвий цикл управління (ЖЦУ) - досить складна суперпозиція елементарних життєвих циклів базових ІАр і тому залежно від контексту може приймати різні, іноді досить несподівані, форми; кожен з елементарних життєвих циклів є нічим іншим, як реалізацією широко відомої стратегії “покрокової деталізації”, і кожний з ІАр проходить (на цих кроках) схожі рівні представлення (деталізації): рівень вимог до ІАр, концептуальний рівень, рівень детальної структури та рівень реалізації знакові (інформаційні) моделі - моделі, що представляють об’єкти і процеси у формі малюнків, схем, креслень, текстів, таблиць, формул, рівнянь, графіків тощо імітаційне моделювання (simulation) - процес проведення на комп’ютері експериментів з математичними моделями складних систем реального світу інваріанти архітектури - категорія характеристик ІАр, які залежать від розмірів потенційного словника операндів (тезауруса) і від розміру загального словника операторів; включає оцінку словника операндів, оцінку довжини реалізації, оцінку об ’єму реалізації та очікуваний рівень мови реалізації ІАр інваріанти задачі - категорія характеристик ІАр, які залежать лише від розміру його потенційного словника операндів (тезауруса); включає потенційний об’єм та граничний об ’єм інтегрована інформаційно-аналітична система органів державної влади та органів місцевого самоврядування - державна інфраструктура для забезпечення узгодження інформаційно-аналітичної діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування і підвищення ефективності державного управління

інтранет - внутрішня корпоративна мережа, що використовує стандарти, технології і програмне забезпечення Інтернету;

інтранет може бути ізольований від зовнішніх користувачів або функціонувати як автономна мережа, яка не має доступу іззовні

інформатизація - сукупність взаємопов’язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних і виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства; в основу цих процесів покладено створення, розвиток і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані з використанням сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки

інформаційна модель - сукупність трьох типів моделей об’єкта - математичної, обчислювальної і моделі даних, які містять основну інформацію про те, що і яким методом необхідно обробляти для отримання остаточного результату

інформаційні послуги - здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності для доведення інформаційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб інформаційна система (ІС) - взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для збору, збереження, обробки і надання інформації задля досягнення поставленої мети; програмно-технічна та організаційна система надання інформаційних послуг з використанням інформаційних технологій інформаційна система “Електронний уряд” - система збору, введення, пошуку, обробки, збереження та видачі користувачеві за вимогою згідно з визначеними критеріями інформаційних ресурсів для забезпечення надання численних послуг державних органів усіх гілок влади бізнесу, іншим органам влади та всім категоріям громадян інформаційно-телекомунікаційними засобами та інформування громадян про роботу державних органів інформаційна технологія (ІТ) - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розсередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування інформаційний портал -єдина “точка входу” в Інтернет для користувачів, що цікавляться певною інформацією, на якому зібрані і подані у систематизованому і зручному вигляді якомога більше релевантних інформаційних ресурсів або гіперпосилань

інформаційний продукт (продукція) - документована інформація, яка підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів

інформаційний ресурс - сукупність документів у інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) інформаційні мережі - засновані на передових електронних технологіях глобальні комп’ютерні (Інтернет), космічні і телекомунікаційні канали зв’язку, обміну, виробництва і поширення інформації, організовані системно-мережевим чином між країнами (урядами), регіонами, великими міжнародними корпораціями, середніми і дрібними підприємствами, окремими абонентами (людьми); сьогодні на засадах інформаційних мереж формується нове глобальне інформаційно-комунікаційне середовище життя, спілкування і виробництва -інфосфера

інформаційно-аналітична система (ІАС) - суспільна структура, що включає інформаційні технології, інформаційні системи й інформаційні ресурси для здійснення інформаційно-аналітичної діяльності інформаційно-пошукова система (ІПС) - сукупність методів і засобів, призначених для зберігання та пошуку документів, відомостей чи зафіксованих фактів інформаційно-пошукова мова (ІПМ) - формальна мова для складання пошукового розпорядження

інформація (від лат. informatio - ознайомлення, роз’яснення, уявлення, поняття), - 1) повідомлення, оповіщення про стан справ, відомості про що-небудь, які передаються людьми; 2) невизначеність, що зменшується, усувається у результаті отримання повідомлень; 3) повідомлення, яке нерозривно пов’язане з управлінням, сигнали у єдності синтаксичних, семантичних і прагматичних характеристик; 4) передача, відображення розмаїтості у будь-яких об’ єктах і процесах (неживої та живої природи) класифікація об’єктів - процедура групування на якісному рівні, спрямована на виділення однорідних властивостей об’єктів класифікації; у випадку інформації, як об’єкта класифікації, виділені класи називають інформаційними об’єктами

клієнт - користувач, комп'ютер або програма, яка запитує послуги, ресурси, дані або їхню обробку в іншої програми або комп'ютера

клієнтська частина - частина прикладного забезпечення, що підтримує інтерфейс з користувачем і обробку даних для серверної частини в клієнт-серверних системах кодування - операція перетворення знаків однієї знакової системи в знаки іншої знакової системи контент (англ. content - зміст) - інформаційні ресурси веб-вузла

користувачі інформаційних послуг - громадяни, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, організації різної форми власності, громадські об'єднання, що мають рівні права на доступ до інформаційних ресурсів і не зобов'язані обґрунтовувати перед власниками цих ресурсів необхідність отримання інформації, яку вони запитують; виняток становить інформація з обмеженим доступом користувачі державних послуг - громадяни, бізнес, державні службовці

композитна державна послуга - державна послуга, яка складається з набору елементарних державних послуг. корпоративна інформаційна система - інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і надає інформацію для прийняття управлінських рішень; у ній реалізована управлінська ідеологія, яка об’єднує бізнес-стратегію підприємства і прогресивні інформаційні технології метадані - повний опис даних і засобів їх подання кінцевим користувачам

модель (від лат. modulus - міра, зразок) - спрощене уявлення про реальний об’єкт, процес або явище

моделювання - метод пізнання і розв’язання задач щодо різноманітних об’єктах, що полягає у побудові й дослідженні моделей цих об’єктів

національна інформаційна інфраструктура - сукупність обчислювальної та комунікаційної техніки, телекомунікаційних мереж, баз і банків даних та знань, інформаційних технологій, систем інформаційно-аналітичних центрів різного рівня, виробництва технічних засобів, а також системи науково-дослідницьких установ і системи підготовки висококваліфікованих фахівців неструктуровані проблеми - проблеми, для яких визначені лише важливі ресурси, якісні ознаки та характеристики, а кількісні залежності між ними не відомі; вирішення таких проблем передбачає застосування неформалізованих процедур, які використовують інформацію з високим рівнем невизначеності (див. також структуровані та слабоструктуровані проблеми) нормативні моделі - моделі рішень, призначені для пошуку бажаного стану об’єкта чи системи; науковий напрям, що вивчає нормативні моделі, називається формалізованою теорією прийняття рішень або теорією вибору об’єкт державного управління - елемент системи державного управління, безпосередньо пов’язаний з відтворенням матеріальних і духовних продуктів і соціальних умов життєдіяльності людей; відповідно до основних сфер життєдіяльності суспільства, об’єкти управління поділяються на видові групи: економічні, соціальні, духовні, політичні тощо

он-лайнова (мережева) служба - послуга, яка надається в режимі реального часу через мережу передачі даних он-лайновий ресурс - ресурс, доступ до якого здійснюється в режимі реального часу через комп'ютер, підключений до мережі обміну даними; в он-лайнових ресурсах може бути представлена оперативна інформація або можливість роботи в режимі діалогу з програмою або іншим користувачем поінформованість - стан суб’єкта комунікативного ланцюга, пов’язаний з прагматичним рівнем інформації, який визначає ступінь готовності одержувача усвідомлювати інформацію, передбачаючи для цього: знання предмету, термінології та, як правило, цілей і мотивації відправника інформації проект інформатизації - комплекс взаємопов'язаних заходів, як правило, інвестиційного характеру, що узгоджені за часом, використанням певних матеріально-технічних, інформаційних, людських, фінансових та інших ресурсів і мають на меті створення заздалегідь визначених інформаційних і телекомунікаційних ресурсів, які відповідають певним технічним умовам і показникам якості протокол - набір правил, домовленостей, сигналів, процедур, що регламентує взаємодію між двома пристроями (найчастіше, обмін даними між ними) портал - веб-вузол, призначений для надання інтегрованої інформації; надає "єдину точку доступу" до всіх необхідних ресурсів, містить посилання на інші веб-вузли, зміст яких відповідає інтересам користувачів порталу рівні інформації - рівні, які можна спостерігати у процесах комунікації: синтаксичний, семантичний та прагматичний;

синтаксичний рівень пов’язується з сигналом, семантичний - з повідомленням, а прагматичний - з одержувачем інформації та її змістом сервер - 1) програма, яка надає деякі послуги іншим програмам (клієнтам); зв'язок між клієнтом і сервером здійснюється через передачу повідомлень (частіше по мережі) і використовує протокол для кодування запитів клієнта і відповідей сервера; 2) комп'ютер, який надає послуги іншим комп'ютерам, підключеним до нього через мережу серверна частина - частина прикладного забезпечення, яка виконується на сервері в клієнт-серверних системах система національних інформаційних ресурсів - розподілене за галузевою, регіональною чи іншою ознакою інтегроване інформаційне середовище, яке об'єднує існуючі та створювані інформаційні ресурси в єдиний інформаційний простір, призначений для забезпечення комплексної й об'єктивної оцінки ситуації в усіх сферах державного управління і громадського життя смарт-карта - пластикова картка з вбудованим мікропроцесором; смарт-карти використовуються для проведення електронних платежів, для ідентифікації користувачів при доступі до он-лайнових мережевих служб або інших ресурсів/послуг

суб’ єкт державного управління - елемент системи державного управління, функціонування якого полягає у розробці й практичному здійсненні управлінських впливів; результатом управлінської діяльності суб’єкта управління завжди є управлінські рішення і дії сховища даних - предметно-орієнтовані, інтегровані, усталені набори даних, що підтримують хронологію і здатні бути комплексним джерелом достовірної інформації для оперативного аналізу та прийняття рішень технологія моделювання - сукупність цілеспрямованих дій користувача з побудови і використання комп’ютерної моделі для вирішення поставленої задачі формалізація - процес побудови інформаційних моделей за допомогою формальних мов формально-логічні інформаційні моделі - моделі, що створюються за допомогою формальних мов

шлюз - система-посередник, що здійснює зв'язок між двома різними (ті, що використовують різні комунікаційні протоколи) комп'ютерними мережами; окрім передачі даних може здійснювати їх фільтрацію data mining (DM, видобування даних) - спосіб аналізу інформації у базі даних для знаходження тенденцій для побудови моделей прогнозування decision analysis (засоби аналізу рішень) - типові засоби підтримки ухвалення рішень

HTML (Hyper Text Markup Language) - мова гіпертекстової розмітки, спосіб опису документів в WWW; у документі можуть бути визначені частини, глави, розділи, абзаци, переліки, рисунки, таблиці, колонтитули тощо; всередені кожного блоку можна змінювати шрифт, розмір символів, колір тексту; перегляд HTML-документа здійснюється за допомогою веб-оглядача НТТР (Hyper Text Transfer Protocol) - протокол передачі гіпертексту; основний Інтернет-протокол, за допомогою якого HTML-документи пересилаються по Інтернету від вузла до вузла

simulation (імітаційне моделювання) - процес проведення на комп’ютері експериментів з математичними моделями складних систем реального світу SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) - простий протокол пересилання електронної пошти; складається з набору ІР-протоколів і використовується для маршрутизації електронної пошти SOAP (Simple Object Access Protocol) - простий протокол доступу до об'єкта; цей стандарт описує протокол виклику веб-служби (віддалений процес доступу до послуг/інформації прикладної системи)

TCP/IP (Transmission Control Protocol/Інтернет Protocol) - набір протоколів для комунікації в глобальних обчислювальних мережах, локальних мережах або у взаємопов'язаних комплексах мережі World Wide Web (WWW) - Всесвітня павутина - глобальна мережа обміну даними, що організована з використанням протоколу TCP/IP та мови HTML XML (extensible Markup Language) - розширена мова розмітки інформації; стандарт для обміну даними між різними видами прикладного забезпечення XML-схема - опис на мові XML, в якому задається допустимий вміст XML-документа; якщо розробити стандартну XML-схему для XML-документів певного роду, то це зробить можливим їх обробку та інтерпретацію і дасть змогу обмінюватися такими документами всім зацікавленим сторонам

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................. 3

Розділ 1. Поняття, принципи та інформаційно-технологічні аспекти електронного урядування............... 4

Поняття, сутність та актуальність впровадження інформаційної системи "Електронний уряд"............. 5

Принципи створення і функціонування інформаційної системи «Електронний уряд»........................ 6

Завдання впровадження та функціонування інформаційної системи “Електронний уряд”.................... 7

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державного управління і місцевого самоврядування в рамках

функціонування інформаційної системи “Електронний уряд”............................................. 9

Проблеми формування і використання державних інформаційних ресурсів...............................9

Основні напрями державної політики у сфері національних інформаційних ресурсів....................9

Інформаційні ресурси органів державної влади.....................................................10

Стан і проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної влади та органах місцевого

самоврядування України...........................................................................11

Архітектура інтегрованої інформаційно-аналітичної системи органів державної влади та органів місцевого

самоврядування...................................................................................11

Висновки до розділу 1 ............................................................................. 12

Література до розділу 1.............................................................................13

Розділ 2. Архітектурні моделі електронного уряду:......................................................14

інтеграція і взаємодія складових електронного державного управління....................................14

Висновки до розділу 2...............................................................................24

Література до розділу 2 ........................................................................... 24

Розділ 3. Електронні державні послуги..................................................................25

Поняття та характеристики державних послуг..........................................................25

Схема класифікації послуг за критеріями «інтерактивність - глибина автоматизації»...................31

Розроблення та реалізація електронних послуг і регламентів у контексті електронного урядування.....33

Досвід країн - членів Європейського Союзу в наданні електронних державних послуг....................41

Досвід Канади у впровадженні електронних державних послуг...........................................42

Література до розділу 3 ........................................................................... 44

Розділ 4. Портали - основна інформаційно-технологічна..................................................46

форма організації комунікацій в електронному урядуванні............................................... 46

Основні функції Інтернет-порталу органу державного управління...................................... 49

Склад інформаційного та технологічного забезпечення Інтернет-порталу................................50

Архітектурна схема порталу муніципального органу влади...........................................50

Технологічна платформа порталу муніципального органу влади.......................................51

Архітектурна схема порталу для управління конкурсами, тендерами й аукціонами.....................51

Архітектурна схема Інтернет-порталу з системою документообігу....................................52

Портал міністерства та державної установи, які не мають територіальних підрозділів...............52

Портал міністерства / відомства, інтегрований з документообігом..................................52

Архітектурна схема порталу міністерства..........................................................53

Архітектурна схема порталу міністерства з сервером інтеграції....................................53

Архітектурна схема порталу уряду.................................................................54

Висновки до розділу 4 ............................................................................. 56

Література до розділу 4.............................................................................56

Розділ 5. Система електронного документообігу..........................................................58

Документообіг як основа діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування...............58

Контроль процесу виконання документів...............................................................59

Класифікація ділових документів.................................................................... 59

Електронний документ та його життєвий цикл..........................................................60

Зберігання електронних документів.................................................................. 61

Поточне сканування паперових документів............................................................ 61

Нанесення штрих-коду на документи...................................................................62

Законодавче забезпечення впровадження електронного документообігу...................................64

Технологічні аспекти впровадження електронного документообігу.......................................64

Система електронного документообігу ............................................................... 66

Документообіг офіційних документів..................................................................67

Електронна реєстраційно-контрольна картка.......................................................... 67

Загальна характеристика системи електронного документообігу “MegapolisTM. Документообіг” .......... 69

Загальна характеристика системи електронного документообігу “OPTIMA WorkFlow”.......................71

Глосарій............................................................................................75

Література до розділу 5 ........................................................................... 76

Розділ 6. Географічні інформаційні системи (ГІС).......................................................78

в державному управлінні................................................................................78

Місце та роль ГІС серед інших інформаційних технологій..............................................78

Складові частини ГІС................................................................................80

Векторна та растрова моделі ГІС.....................................................................80

ГІС для міських служб................................................................................. 80

Земельний кадастр, оподаткування власності і відведення міських земель.................................81

Місцеві комунікації................................................................................... 82

Медичне обслуговування та суспільна безпека............................................................83

Оптимізація структури багаторівневих геоінформаційних систем.......................................... 83

Досвід округу Вейн (штат Мічіган, США) у створенні корпоративної ГІС...................................85

Висновки до розділу 6 ................................................................................ 85

Література до розділу 6................................................................................86

Глосарій................................................................................................. 87

Клименко Ілона Вікторівна Линьов Костянтин Олександрович

“ТЕХНОЛОГІЇ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ” Навчальний посібник

І.В. КЛИМЕНКО, К.О. ЛИНЬОВ

ТЕХНОЛОГІЇ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ

КИЇВ - 2006

УДК 35.01:65.012.1:519 ББК

Р е ц е н з е н т и:

В.П. Тронь

А.М. Панчук

- доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри інформатизації державного управління Національної академії державного управління при Президентові України;

- кандидат технічних наук, доцент кафедри інформатизації державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Клименко І.В. Линьов К.О.

Технології електронного урядування: Навчальний посібник. - Київ: Вид-во ДУС, 2006. - 225 с.

ISBN

Розглядаються особливості використання технолог<