Досудове врегулювання господарських спорів

Основна мета досудового врегулювання господарських спорів - усувати або попереджати негативний вплив на виробництво з боку контрагентів підприємства шляхом застосування до них правових норм.

Пред'являючи претензії, одне підприємство вказує іншому на його неправильні дії або помилки, які неправомірно зачіпають його інтереси, і вимагає їх усунення або виправлення добровільно, посилаючись при цьому на нормативний акт і фактичні обставини справи. У цьому полягає суть кожної претензії. І якщо підприємство-контрагент задовольняє пред'явлену претензію, то відпадає потреба передавати справу для розв'язання до судових органів.

Претензійна робота на підприємстві спрямована на вирі­шення завдань:

- відновлення порушених прав та захист законних інтересів підприємства;

- виявлення причин та умов невиконання завдання і зобо­в'язання, виготовлення продукції неналежної якості, кра­діжок майна, безгосподарності та інших порушень;

- попередження порушень державної, планової, договірної дисципліни та чинного законодавства;

- поліпшення економічних показників господарської дія­льності підприємства;

- відшкодування за рахунок винних осіб завданих підпри­ємству збитків.

Практика юридичних служб визначила загальні методи й прийоми претензійної роботи, її організаційні форми. На кожно­му підприємстві повинен бути виданий наказ або інструкція про порядок організації та ведення претензійно-позовної роботи, де визначався б підрозділ або посадова особа, що має готувати пре­тензію в разі порушення договору. Цей підрозділ або посадова особа мають право вимагати від інших підрозділів матеріали, необхідні для пред'явлення претензій або підготовки відповіді на неї.

До функцій юридичної служби належать: контроль за прави­льністю пред'явлення претензій і відповідей на них; узагальнен­ня результатів претензійної роботи; підготовка керівництву про­позицій щодо усунення недоліків у претензійній роботі підрозді­лів і посадових осіб.

На кожному підприємстві мають бути організовувані належна реєстрація та облік претензій і позовів, що, по-перше, забезпечує зберігання документів, а по-друге, дає змогу періодично аналізувати стан справ на підприємстві: установлювати причини пред'явлен­ня претензій, рівень їх задоволення і на цій основі розробляти необхідні пропозиції та заходи щодо їх усунення. Як правило, на підприємстві претензії та позови реєструють юридичні служби шляхом журнальної форми ведення обліку. В одному журналі ведеться облік претензій і позовів, пред'явлених підприємством, у другому - пред'явлених до підприємства.

Підприємства, що порушили майнові права та законні інтере­си інших підприємств, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'яв­лення претензії, якщо пред'явлення її передбачене договором.

Підприємства, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

У претензії зазначаються:

1)повне найменування і поштові реквізити заявника прете­нзії та підприємства, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення та номер претензії;

2)обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; дока­зи, що підтверджують ці обставини; посилання на відпо­відні нормативні акти;

З)вимоги заявника;

4)сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає

грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

5) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є в другої сторони, можуть не додаватися до претензії із за­значенням про це в претензії.

Претензія підписується повноважною особою підприємства, організація або їх представником та надсилається адресатові ре­комендованим або цінним листом або вручається під розписку.

Претензія підлягає розгляду у строк, передбачений договором. У тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право повторної перевірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виробником, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розгля­даються у строк, передбачений у договорі.

Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, їх витребують у заявника із зазначенням строку їх по­дання. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.

При розгляді претензії підприємство, у разі необхідності, по­винне звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчи­нити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору. Підприємства, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника. Про результати розгляду претен­зії заявника повідомляється в письмовій формі. У відповіді на претензію зазначаються:

1)повне найменування й поштові реквізити підприємства, яке дає відповідь, та підприємства, якому надсилається від­повідь; дата й номер відповіді; дата й номер претензії, на яку дається відповідь;

2)коли претензію визнано повністю або частково - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахуван­ня цієї суми чи строк та спосіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

3)коли претензію відхилено повністю або частково - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти й документи, що обґрунтовують відхилення претензії;

4)перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Коли претензію відхилено повністю або частково, заявнику мають бути повернуті оригінали документів, одержаних з претен­зією, а також надіслані документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх немає в заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується повноважною особою під­приємства, організації або їх представником та надсилається ре­комендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, заявник претензії по закінчен­ні 20 днів після одержання відповіді має право пред'явити до банку розпорядження про списання в безспірному порядку ви­знаної боржником суми. До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визначеної суми, то до розпорядження також додається копія претензії.

Установи банку зобов'язані приймати розпорядження про безспірне списання коштів і в тих випадках, коли боржник, ви­знавши претензію, просить з різних причин не стягувати з нього визнану суму.

У практиці претензійно-позовної роботи найчастіше розгля­даються претензії, що виникають на підставі:

- порушення договорів поставки продукції (товарів), сиро­вини і матеріалів, устаткування і машин;

- договору перевезення вантажів залізницею, морським, річ­ковим, повітряним та автомобільним транспортом;

- невиконання або неналежного виконання договору під­ряду;

- надання підприємством різних послуг;

- розірвання договорів оренди майна і землі.

Узагальнення й аналіз результатів розгляду судових справ, вироблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків є од­ним з функціональних обов'язків юридичних служб. Система­тично юридична служба повинна аналізувати претензійну роботу та узагальнювати її результати. Така робота має плануватись. Узагальнення результатів дає змогу намітити та здійснити захо­ди з усунення недоліків у господарській діяльності підприємст­ва. У загальному аналізі, де розкриваються невиробничі витрати підприємства, підбиваються підсумки роботи з відшкодування збитків шляхом отримання грошових сум за пред'явленими претензіями. Поряд із цим юридична служба поглиблено вивчає окремі категорії справ.

Особливу увагу на підприємстві потрібно приділяти категорі­ям справ, що викликають найбільше занепокоєння. Вивчивши й узагальнивши претензійну та судову практику за окремими ка­тегоріями справ або підбивши підсумки цієї роботи за певний період, юридична служба подає матеріали з відповідними виснов­ками і пропозиціями керівництву підприємства.

Матеріали узагальнення претензійної роботи рекомендується обговорювати на засіданнях керівництва підприємства. При цьо­му роботу з підготовки цих матеріалів слід виконувати разом із працівниками відповідних служб і структурних підрозділів з ме­тою поглибленого вивчення причин спорів.

Порядок досудового врегулювання господарських спорів не поширюється на спори:

- про визнання договорів недійсними;

- спори про визнання недійсними актів державних та ін­ших органів, підприємств та організацій, які не відповіда­ють законодавству і порушують права та охоронювані за­коном інтереси підприємств та організацій;

- спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями;

- спори про стягнення штрафів Національним банком Укра­їни з банків та інших фінансово-кредитних установ;

- спори про звернення на заставлене майно.

Справи за заявою прокурора чи його заступника, розрахунко­вої палати, Антимонопольного комітету України та його територі­альних відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів.