Участь юридичної служби у вирішенні спорів у господарському суді

Відповідно до ст. 18 ГПК України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених ГПК України.

Сторонами в судовому процесі - позивачами й відповідачами - можуть бути підприємства, інші юридичні особи, громадяни, які здій­снюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємни­цької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з установленою підвідомчістю господарських справ за захис­том своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх орга­ни, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівни­ки підприємств, інші особи, повноваження яких визначені зако­нодавством або установчими документами, подають господарсь­кому суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Довіреність видається за підписом керівника та посвідчується печаткою підприємства.

Відповідно до Загального положення про юридичну службу остання представляє в установленому законодавством порядку інтереси підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів. Із цього випливає, що працівникам юридичних служб, як і іншим представникам підприємства, ви­дається довіреність для ведення справ у господарських судах.

Працівники юридичної служби підприємства, представляю­чи інтереси останнього в господарському суді, мають право озна­йомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, зні­мати копії, подавати докази, брати участь у дослідженні дока­зів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, представляти свої доводи й міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечу­вати проти клопотань і доводів інших учасників судового про­цесу, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм ГПК України.

Працівники юридичної служби зобов'язані в період судового засідання добросовісно користуватися належними їм процесуа­льними правами, виявляти взаємну повагу до права та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи для все­бічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Юридична служба як представник підприємства-позивача впра­ві до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, відмови­тися від позову.

Юридична служба як представник підприємства-відповідача має право визнати позов повністю або частково. Юридична служ­ба підприємства повинна знати, у яких випадках суддя господар­ського суду може відмовити у прийнятті позовної заяви.

Відповідно до ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прий­нятті позовної заяви, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

2)у провадженні господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

З) позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.

До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надси­лається заявникові, додаються позовні матеріали. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви юридична служба може оска­ржити. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам ухвалу про пору­шення провадження у справі, у якій указується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні гос­подарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Ухвала надсилається також іншим підприємствам та органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висно­вки або їх посадові особи викликаються до господарського суду.

Юридична служба підприємства або його законний представ­ник повинні знати, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позов­ної заяви (ст. 69 ГПК України).

У виняткових випадках голова господарського суду чи заступ­ник голови господарського суду має право продовжити строк вирі­шення спору, але не більш як на один місяць. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено в більш тривалий строк. Про продовження строку вирішення спору виноситься ухвала.

Вирішення спорів у господарських судах відкрите, за винят­ком випадків, коли це суперечить вимогам щодо охорони держа­вної, комерційної чи банківської таємниці або коли сторони чи одна зі сторін обґрунтовано вимагають конфіденційного розгля­ду справи й подають відповідне клопотання до початку розгляду справи по суті. Про розгляд справи в закритому засіданні або про його відхилення з цього приводу виноситься ухвала. Судо­вий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання.

Відповідно до ст. 74 ГПК України порядок проведення засі­дання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суд­дями - суддею, який головує на засіданні. Суддя оголошує склад господарського суду, роз'яснює учасникам судового процесу їх права та обов'язки і сприяє здійсненню належних їм прав. У засіданні заслуховуються представники позивача, відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за на­явними в ній матеріалами. Розгляд справи згідно зі ст. 77 ГПК України може бути відкладений Господарським судом у межах строків, установлених статтею 69 ГПК України, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Таки­ми обставинами, зокрема, є:

1)нез'явлення в засідання представників сторін, інших уча­сників судового процесу; 2)неподання витребуваних доказів;

3)необхідність витребування нових доказів;

4)залучення до участі у справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5)необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, у якій вказуються час і місце проведення наступного засідання. Суд­дя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановле­ного строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих госпо­дарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам нас­лідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноважен­ня на вчинення цих дій у представників сторін.

Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову. Про прийняття відмови позивача від позо­ву або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд при­ймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відпові­дача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи орга­ном, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України за клопотанням сторони або за своєю ініціативою у випадках:

1)призначення господарським судом судової експертизи;

2)надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3)заміни однієї зі сторін її правонаступником внаслідок реор­ганізації підприємства, організації.

Господарський суд поновлює провадження у справі після усу­нення обставин, що зумовили зупинення. Про зупинення прова­дження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Відповідно до ст. 80 ГПК України Господарський суд припи­няє провадження у справі, якщо:

1)спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

2) відсутній предмет спору;

3)є рішення господарського суду або іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4)заявник не вжив заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених договором чи ст. 5 ГПК Украї­ни, і можливість такого врегулювання втрачена;

5)позивач відмовився від позову й відмову прийнято госпо­дарським судом;

6)підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7)сторони уклали мирову угоду і вона затверджена госпо­дарським судом.

У випадках припинення провадження у справі повторне звер­нення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається. Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, у якій ма­ють бути вирішені питання про розподіл між сторонами госпо­дарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів.

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення викладається в письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішен­ням, зобов'язаний викласти в письмовій формі свою окрему дум­ку, що приєднується до справи.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право:

1)визнати недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;

2)виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;

3)зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

4)стягувати в дохід Державного бюджету України зі сторо­ни, що порушила строки розгляду претензії, штраф у роз­мірі, встановленому ст. 9 ГПК України;

5)стягувати в дохід Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, по­кладених господарським судом на сторону;

6)відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Прийняте рішення оголошується суддею в судовому засіданні після закінчення розгляду справи. За згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Рішення господарського суду набирає законної сили після за­кінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та ре­золютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, офо­рмленого відповідно до статті 84 ГПК України.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційно­го подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.