V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Яке значення в житті рослин має Сонце?

— Що було б, якби Сонце перестало світити?

— Від чого залежить тривалість дня?

— Від чого залежить зміна пір року?

Урок № ____ Дата _____

Тема: Екскурсія в природу

Мета уроку: виявити зміни, що відбулися протягом весни в неживій природі, у житті рослин, у праці людей; з’ясувати причини, що зумовлюють ці зміни; розкрити значення перебування на свіжому повітрі для зміцнення здоров’я; розширити поняття про дерева, кущі, трав’янисті рослини; розвивати спостережливість учнів.

Очікувані результати: учні повинні називати сезонні зміни в природі навесні: зміну висоти положення Сонця на небосхилі, зміну температури повітря; учні повинні виявляти знання особливостей поведінки тварин і рослин навесні.

Обладнання та матеріали: загадки, народні прикмети.

Тип уроку: урок-екскурсія.

І. Організаційний момент

ІІ. Підготовка до екскурсії

Інструктаж з правил безпеки під час проведення екскурсії:

1. Шикуємось парами, ідемо пара за парою.

2. Не вибігаємо на проїзну частину дороги.

3. Під час екскурсії слід триматися разом, не відволікатись.

ІІІ. Повідомлення мети екскурсії

Учні під час екскурсії мають з’ясувати, чому відбулися зміни в неживій природі (якими стали повітря, вітер, небо, опади), розрізняти рослини за зовнішнім виглядом, проаналізувати зміни, які з ними відбулись. Звернути увагу на поведінку пташок, знайти на деревах гнізда.

IV. Проведення екскурсії

4.1. Актуалізація знань. Спостереження за змінами в неживій і живій природі

— Діти, яка пора року триває зараз? Які ви знаєте весняні місяці?

— А чи знаєте ви, чому вони так називаються?

— Коли день весняного рівнодення?

— Чому він так називається?

4.2. Розповідь учителя про березень

Ми вже говорили, що перший весняний місяць має кілька назв. У березах починає рухатися сік, тож і кажуть: місяць-соковий. Він і «березоль», бо на березах розпускаються бруньки. Він і «сухий» — де-не-де підсихає ґрунт. А ще його називають «прощальник», «різнопогодник», бо березень примхливий: то дощ, то сніг, інколи ще мороз нагадує про себе. Розтає сніг, темнішає дорога, на полях з’являються перші проталини, парує земля. А народ примічає: довгі бурульки — на затяжну весну.

Ви правильно вказали, що 21 березня — день весняного рівнодення. Після цього день починає збільшуватись, а ніч зменшуватись.

Вільха вкривається пилковим серпанком, підростає підбіл, квітує підсніжник. Це —справжні посланці тепла. Крони в беріз почервоніли, а кора осики стає зеленою. Розпочинається сокорух насамперед у клена. Красуня-береза у цьому відстає від нього на два тижні. Уже в кінці березня — на початку квітня на осонні можна побачити метеликів-лимонниць і кропив’янок.

У наших краях настала й пташина весна: граки прилетіли — перші таловини на поля принесли, малинівки з’явились — струмочки заспівали, жайворонки над полями закружляли — трава зазеленіла.

4.3. Бліцтурнір

Учитель ставить запитання, учні швидко відповідають, доповнюючи відповіді один одного.

— Яку користь приносять птахи?

— Які птахи ще прилетять до нас?

— Як поводяться в березні тварини?

— Що роблять садівники в садах навесні?

4.4. Робота з прикметами

Весняні прикмети про погоду

• Сильний вітер під час опадів при плюсовій температурі — до швидкого припинення снігу та різкого потепління.

• Грім у березні — до повернення холодів.

• Перший грім при північному вітрі — до холодної весни, при східному до сухої і теплої, при південному до тепла, західному до мокрої весни.

• Якщо небо на ніч вкривається хмарами й посилюється вітер, заморозків не буде.

• Прилетів жайворонок — до сталого тепла. Рано повернулися з півдня граки — на теплу весну.

• Якщо квітневий дощ починається великими краплями, він буде недовгий.

• Уранці на кінчиках листя й трави висять краплі роси — бути дощу.

• Тиха світла ніч без роси — чекай дощу на наступний день.

• Стелиться вранці туман по воді — до гарної погоди, піднімається вгору — до негоди.

• Основна ознака покращення погоди — розмивання однорідної сірої суцільної хмарності.

• Чим сильніший вітер, тим менша ймовірність місцевих заморозків.

• Жовту акацію посилено відвідують бджоли та інші комахи перед наближенням негоди, перед сухою і ясною погодою відвідують слабо.

• Перед негодою квіти суниці никнуть.

• Перед негодою квіти кульбаби змикаються.

• Бджоли вилетіли з вуликів, але залишаються поблизу — наближається негода.

• Соловей всю ніч співає перед погожим днем.

• Летять журавлі мовчки, низько і швидко — до поганої погоди.

4.5. Квітневі зміни в природі

• Розповідь учителя

Давньоруська назва цього місяця «цвєтень». За непостійність погоди давні русичі називали цього примхливця «парильником», «шилокругом». Сонце, сніг і дощ бувають уперемішку. Куди не глянь — скрізь вода: настав час весняної повені.

— А які прикмети квітня знаєте ви? (Відповіді дітей.)

Передбачати, якою буде весна,— важливо для хліборобів, адже від цього залежатиме час проведення весняних польових робіт.

— Які роботи проводяться в полі навесні, у квітні? (Розповіді дітей.)

З’явились підсніжники — час орати. Зацвіла осика — сій моркву, черемха — час висаджувати картоплю. Розпускається листя на березі — слід сіяти овес. До появи листя на дубі не варто сіяти пшеницю, коли ж трава вже добре проросте, настає час сіяти гречку.

Багатий квітень на трав’янисті рослини. З’явились метелики. Повертаються додому птахи.

— Хто з вас приготував прислів’я чи вірші про квітень? (Учні зачитують свої добірки.)

4.6. Зміни в природі в травні

Читання вірша Якова Щоголіва «Травень».

Травень

Не дивуйся, що з весною
Інший світ настав:
Полем, лісом і водою
Травень завладав!
Глянь у поле: по коліна
Досягла трава;
Сонце, жито і ярини
Яр’ю облива.
Подивись на прозір річки,
Як її вода,
Ллючи хвилі невеличкі,
Млоддю вигляда.
Хлопчик стиха коло броду
Тягне рогозу;
Темна сила хиле в воду
Вільху і лозу.
А ходім сюди зо мною
В чорностволий ліс,—
Він ще листвою густою
Не зовсім заріс.
Тут тобі остання пташка,
Жоден черв’ячок;
На стволині черепашка,
На траві жучок,—
Скажуть всі вони: «З весною
Інший світ настав;
Полем, лісом і водою
Травень завладав!»

• Розповідь учителя

У травневій природі багато цікавого. Розквітла верба. Листя на дереві ще немає, а гілки суцільно уквітчані жовтими пухнастими кульками. Здаля дерево здається жовтою кулею, над якою з ранку до вечора гудуть бджоли, збираючи цілющий травневий мед. Дикорослі трави доповнюють нашу їжу вітамінною зеленню. Серед них знайдете й такі, з яких можна зварити борщ, юшку, кашу, приготувати салати, смачні напої. Це щавель, лобода, грицики, подорожник, кульбаба, кропива, лопух.

Вилітають травневі хрущі. У більшості пернатих мешканців з’явились пташенята.

— Як необхідно поводитися в цей час у лісі? (Відповіді дітей.)

У народі говорять:

• Травень — пора цвітіння.

• Як на дощ багатий май — щедрий буде урожай.

• Дощ у травні хліба піднімає.

• Холодний май — буде каша й коровай.

Травень ліси прикрашає, літо в гості чекає.

4.7. Емоційне сприйняття весни

— Заплющте очі та послухайте весняні голоси, вдихніть чисте прохолодне повітря, відчуйте запах першої зелені. Замріть і прислухайтесь до своїх почуттів: чим пахне, що відчуває ваша шкіра, які звуки ви чуєте?

(Учні розповідають про свої почуття та відчуття.)

V. Підбиття підсумків екскурсії

5.1. Відгадування загадок про весну, підготованих учнями і вчителем

Бесіда за змістом загадок.

• Тане сніжок, зеленіє лужок,
День прибуває — коли це буває?

(Навесні.)

• Де вона проходить —
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають.

(Весна.)

• Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важно ходить.
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів.

(Грак.)

• У лісах струмки пустила,
Землю травами встелила.

(Весна.)

• Три брати ідуть по світу —
Від зими назустріч літу.
Перший пройде — тане лід,
Другий пройде — всюди квіт,
Третій пройде — укрива
Землю шовкова трава.

(Березень, квітень, травень.)

• Гостя до нас завітала —
Холод-сніг увесь прогнала.

(Весна.)

.

Додатковий матеріал для вчителя

Прикмети з опорою на різні явища

Умовно всі народні прикмети про весну можна розбити на кілька груп за спостереженнями за різними істотами та явищами.

Наприклад, спостереження за птахами свого часу дали можливість нашим предкам сформувати кілька вельми точних тверджень, які сьогодні допомагають нашим сучасникам «зазирнути в майбутнє».

• Синиці довго не відлітають від людського дому, провіщають холодну весну.

• Після прильоту дроздів майже не буває заморозків.

• Якщо різні перелітні птахи прилітають одночасно, це обіцяє дружну й теплу весну.

• Якщо гуси, що повертаються в рідні краї, летять низько — буде мало опадів і, навпаки, якщо гуси летять високо — чекай на дощове літо.

• Якщо птахи вибирають місця для гнізд на південних сторонах дахів, дерев або чагарників — літо буде холодним.

Не менш надійними народними прикметами про весну можуть стати й прикмети, пов’язані з комахами.

• Павуки плетуть павутиння високо над землею — весна буде дружною, і, крім того, можливо затоплення низин.

• Мурахи вибираються з південного боку мурашника — літо буде коротким і прохолодним.

• Бджоли вилітають з вуликів незвично рано — весна буде затяжною, довгою.

Ще однією важливою групою весняних народних прикмет можна вважати й прикмети, пов’язані з деревами.

• Велика кількість соку в березах означає дощове літо.

• Якщо дуб вкривається листям раніше, ніж ясен, — це віщує сухе літо з малою кількістю опадів. Можливі й посухи.

• Якщо горобина пізно зацвітає, то осінь буде затяжною, дощовою й багатою на гриби.

Урок № _____ Дата ____

Тема: Підсумковий урок за рік

Мета:узагальнити здобуті знання учнів.

ХІД УРОКУ

І. організація класу до уроку

Учитель

Добрий день вам, любі діти, Рада вас вітати! Щастя та добра вам Сьогодні побажати!

· Протягом року ми вивчали предмет «Природознавство», а сьогодні уза­гальнимо здобуті знання, здійснимо уявну подорож потягом. До неї ми старан­но готувались. Сподіваюсь, що вона мине цікаво. Мандруючи, ми здій­снимо три зупинки на станціях «Українознавчій», «Природознавчій» та на «Станції добрих вчинків». Тож будемо ми не просто пасажирами-спостерігачами, а пасажирами, які повинні виконувати всі завдання. За кож­ну правильну відповідь ви будете одержувати жетон.

Всі готові? Ну що ж, вирушаймо! (Звучить магнітофонний запис руху потяга.)

ІІ. Подорожування потягом

1.Зупинка «Добрих вчинків».

· Наш потяг наближається до зупинки «Добрих вчинків». На цій зупинці на нас чекають Миколка й Оксанка, які мають поради для вас. Що це за поради? Як ви думаєте?

· Але Миколка щось зажурився. За до­помогою чарівних слів можна навіть сумну чи зажурену людину повернути до гарного настрою. Кожен із вас повинен пам'ятати ці слова і вживати їх у своєму мовленні. Давайте назвемо ці слова.(Здрастуйте, будь ласка, будьте так ласкаві, вибачте, спасибі, дозвольте пройти, добрий ранок, добрий вечір, добрий день, будьте так люб'язні, дозвольте ввійти, перепрошую...)

· Ось і гарний настрій у нашого Миколки від того, що ви знаєте чарівні слова! Миколка та Оксанка запрошують нас у гості. Давайте зга­даємо, як треба поводитися за столом у гостях. (Не розпочинати одразу їсти, не відкушувати великі шматки, не розмовляти з повним ротом, на­магатись їсти тихо, не їсти ложкою те, що можна їсти виделкою, не за­бувати подякувати господарям за гостину тощо.)А чи можна приходити в гості без запрошення?

· Спізнюватися?

· Молодці! Я рада за вас!

(Вручення жетонів за правильні відповіді.)

· Погостювавши у Миколки і Оксанки, вирушаємо у нашу подо­рож далі.

(Звучить запис мелодії «Голубий вагон».)

2.Зупинка «Українознавча».

· Наш потяг наближається до зупинки «Українознавча». Але, щоб зійти на цій зупинці, нам потрібно назвати символи нашої держави, най­більші українські міста та найбільші річки України.

· Молодці! (Вручення жетонів.) А зараз вирушимо пам'ятними міс­цями міста Києва.

(Перегляд слайдів (або фотографій) із зображенням Софійського собору, Анд­ріївської церкви, Михайлівського собору, Хрещатику.)

· На спогад про минуле у Києві встановлено пам'ятники славетним українцями Тарасові Шевченку, Богдану Хмельницькому, Лесі Українці та Іванові Франку.

(Вручення жетонів.)

3.Зупинка «Природнича».

(Продовження руху потяга до зупинки «Природнича» під мелодію «Голу­бий вагон».)

· На цій зупинці ми завітаємо в гості до старичка-лісовичка. Ви знає­те, хто це такий? Це чарівний дідусь, який навчає за допомогою книг без букв і без сторінок. Ви здогадались, що це за книга природи. Мудра при­рода навчає нас у будь-яку пору року. Птахи вчать співу. Бджолиний рій вчить дисципліни трудової, навчає жити в труді і по справедливості, а де­рева всіх порід, увесь веселий лісний рід дружби вчить міцної.

Дідусь хоче переконатися, чи вмієте ви відгадувати загадки і відпові­дати на його запитання.

· Перша сестра від квітів рябіє, Друга сестра палить, як вогнище, Третя сестра від дощів мокра,

А четверта сестра сувора — жах! (Пори року: весна, літо, осінь, зима)

· І шумить, і гуде, але з місця не йде. Віддалік, мов стіна, і проходу нема. Але от навесні там лунають пісні,

А повітря таке... чисте, свіже, п'янке! (Ліс)

· Кого з названих тварин не можна зустріти взимку? Ведмідь, олень, їжак, вовк, лисиця.

· Який це місяць?

Місяць тихий. Багато турбот у птахів і звірів у цей час. Вони дбають про малят, добувають їм їжу, а звірі учать малят полювати. У цьому міся­ці не можна турбувати тварин. (Червень)

· Чому так кажуть: «Весняний день рік годує»?Назвати осінні квіти, які за кольором нагадують осіннє сонце, небо, опале листя. (Жоржини, айстри, хризантеми, чорнобривці, гербери)

· Відгадайте кросворд — і прочитаєте назву науки, що допомагає лю­дині охороняти природу.

1. Річкова тварина — будівельник плотин і заплав. (Бобер)

2. Рідкісна порода дерев, що росте у лісах Карпат і Криму. (Бук)

3. Велика рогата тварина, яка водиться у лісах Карпат і Криму й одер­жала другу частину назви «благородний». (Олень)

4. Птах, який на Поліссі відкриває весну. (Лелека)

5. Степова рослина, що має довгі вирости, схожі на волосся. (Ковила

6. Рідкісний вид ящірки, що мешкає у Криму, має мелодійний голос, який нагадує дзенькіт крапель. (Гекон)

7. Рідкісний вид птаха, який гніздиться у Чорноморському заповідни­ку. Друга частина назви — «шипун». (Лебідь)

8. Водяна рослина, що має прекрасні білі квіти і велике листя, яке вкри­ває поверхню води.(Латаття)

Ключ: екологія.

· Молодці! Дідусь-лісовичок задоволений вашими відповідями. (Вру­чення жетонів.)

· Ось, діти, ми й завершили свою подорож. А зараз порахуємо всі жетони і побачимо, хто ж є переможцем нашої гри-подорожі. Найбільша кількість жетонів у... Ці діти нагороджуються ось такими медалями за пе­ремогу в грі, а за участь всі діти одержують на згадку усміхнене сонечко.

V. Підсумок заняття

· Діти, чи сподобалась вам гра?

· А що найбільше запам'яталось?

· Час нашого уроку закінчився. Але не закінчилась мандрівка в Краї­ну Знань. Попереду таких мандрівок буде ще багато!