Електронні інформаційні ресурси, як засіб вдосконалення обслуговування користувачів бібліотек

На сьогодні технологія бібліотечного обслуговування все більше привертає до себе увагу фахівців. Проблематика аналізованих статей охоплює широке коло питань, пов’язаних із визначенням пріоритетних завдань, які постають перед провідними науковими бібліотеками України та Білорусі в умовах модернізації інформаційної інфраструктури, впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій з метою ефективного формування і використання національних інформаційних ресурсів. Основну увагу в них було присвячено питанням управління електронними ресурсами в сучасній бібліотеці, захисту та правовим проблемам доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів, вдосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування у бібліотеках усіх типів в умовах стрімкого розвитку сучасних електронних технологій, особливостям організації обслуговування електронними ресурсами.

Зокрема, науковці відзначають, що у сучасному світі глобальної інформатизації визначальним моментом є співіснування друкованих та електронних джерел інформації. У цьому зв’язку значно змінюється роль та розширюються функції бібліотек як основних накопичувачів інформаційних ресурсів[39, c.42].

Для задоволення потреб сучасного користувача, забезпечення оперативного доступу до всіх бібліотечно-інформаційних ресурсів, як власного виробництва, так і придбаних бібліотекам необхідно освоювати і застосовувати сучасні досягнення в галузі інформаційних, комунікативних і мультимедійних технологій.

На сьогодні найголовнішим завданням у бібліотечній справі є формування національного інтелектуального ресурсу та забезпечення максимального доступу до електронних ресурсів бібліотек з урахуванням правової нормативної бази і кадрового потенціалу. В Україні триває активна нормотворча діяльність щодо удосконалення засобів доступу до бібліотечно-інформаційних ресурсів країни. Бібліографічна служба одна з перших відчуває зміни, що відбуваються в житті суспільства; найчастіше саме по бібліографічній роботі користувачі оцінюють бібліотеку в цілому.

В останні роки на модернізацію бібліографічної служби, всіх напрямів її діяльності вплинуло впровадження в бібліотечні процеси новітніх інформаційних технологій. Модернізація змісту діяльності бібліографічної служби відбувається за такими пріоритетними напрямами: якісне формування інформаційних ресурсів, поєднання паперових та електронних носіїв інформації; спрямованість інформування на реальні потреби суспільства і окремих громадян; активне використання новітніх інформаційних технологій, розширення інформаційного сервісу [22, c.209].

Звернемо увагу на невирішену проблему, з якою стикаються всі обласні універсальні наукові бібліотеки України. Це стосується автоматизованої аналітичної обробки українських періодичних видань, збірників, продовжуваних видань. Неможливо одній бібліотеці охопити їх усі, і, мабуть, непотрібно. Навіть об’єднання декількох бібліотек не вирішує питання. На її погляд, цю роботу мала би скоординувати Національна парламентська бібліотека України, яка є головною публічною бібліотекою країни, виконує функцію методичного і координаційного центру [25, c. 60].

Позитивна практика зарубіжних та вітчизняних бібліотек щодо трансформації традиційних сервісів в умовах інформаційного суспільства і наголошує на необхідності комплексного підходу в поєднанні друкованих та електронних документів як елементів єдиного процесу бібліотечно-інформаційного забезпечення [33, c. 64].

Питання удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування в умовах розвитку електронного середовища, вивчення характеру і динаміки інформаційних потреб різних категорій користувачів та ефективності використання різних засобів доступу до інформації, видів і форм очікуваних послуг, асортименту електронної продукції бібліотечних установ.

За законом України бібліотеки мають пріоритетне право на придбання книг, документів, інших носіїв інформації відповідно до профілю комплектування їх фондів.

Це право забезпечується одержанням обов'язкових примірників книг, документів, інших носіїв інформації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, випуском літератури за державним контрактом, наявністю спеціалізованих торговельних організацій і підприємств (бібліотечних колекторів, магазинів тощо), пільговим оподаткуванням видавництв, поліграфічних та інших підприємств, які забезпечують бібліотеки документально-інформаційними ресурсами. [3, c. 7]

Однією з основних закономірностей формування бібліотечних фондів є забезпечення їх відповідності інформаційним потребам суспільства. Обумовлено це тим, що, по-перше, найбільш повне задоволення таких потреб є метою бібліотечної справи, по-друге, реалізація даної мети визначає вибір найкращої структури фондів, по-третє, саме інформаційні потреби служать критерієм оцінки оптимального обсягу і складу фондів. Інформаційні потреби та бібліотечні фонди завжди знаходяться в певній пропорції [23, с. 211].

Важливими завданнями бібліотеки в роботі з фондом є своєчасне його поповнення та оновлення, а також звільнення від документів, які з тих чи інших причин втратили свою значимість для читачів.

Разом з тим бібліотечний фонд сприяє отриманню загальної та професійної освіти будь-якого рівня і його подальшого вдосконалення.

Сучасний етап розвитку бібліотеки - автоматизація бібліотечних процесів на основі комп`ютерної техніки. Саме тому в останні роки бібліотеки були стурбовані активним розвитком у своїй діяльності і впровадженням нових інформаційних технологій, чому сприяло інтенсивне технічне оснащення (закупівля комп'ютерів, створення мереж і т.д.). Комусь це вдалося краще, комусь гірше.

Сучасний стан бібліографічних картотек та баз даних бібліотек вищих навчальних закладів (за винятком картотек краєзнавчого призначення, що потребують окремого розгляду), визначити ефективність їхнього використання і розробити рекомендації для їхнього вдосконалення [7, с. 12].

Незважаючи на впровадження в діяльність бібліотек нових інформаційних технологій, створення електронного каталогу статей і бази даних, сьогодні не можна відмовитися від ведення традиційних картотек. По-перше, оскільки електронна техніка може вийти з ладу, читач ризикує залишитися без інструмента пошуку. По-друге, більшість читачів поки що надають перевагу традиційним картотекам. Досвід бібліотек вищих навчальних закладів підтверджує, що електронні та карткові картотеки взаємодоповнюють одна одну, сприяють якісному бібліографічному обслуговуванню читачів бібліотеки [10, с. 29].

Удосконалення технологій формування науково-інформаційних ресурсів та обслуговування неможливе без досліджень походження, характеру і динаміки інформаційних потреб користувачів. Одним із основних критеріїв оцінювання досконалості бібліотечних технологій є аналіз ступеня задоволення інформаційних потреб споживачів та ефективності використання різних засобів доступу до інформації. Проблема формування інформаційної культури споживачів, їх уміння користуватися інформаційно-пошуковими системами, електронними носіями інформації, а також професійна компетенція бібліотечного персоналу залишаються актуальними для дослідження як з наукової, так і з практичної точки зору. Комплексність таких досліджень дозволяє оперативно корегувати технологічні цикли системи обслуговування, вводити у бібліотечну практику інновації як змістовного, так і організаційно-управлінського типів.

На сьогодні у бібліотеках України відбувається поступова комп'ютеризація всіх бібліотечних процесів, але найбільш актуальною залишається необхідність формування автоматизованих баз знань. Серед них провідну роль відіграє електронний каталог, що цілком замінив існуючу традиційну систему каталогів і картотек. Серед бібліотек України електронні каталоги (ЕК) створюються в 7 бібліотеках, які найбільш технічно оснащені і в яких сформовано єдиний технологічний цикл проходження документів від обліку до споживання інформації читачами. Майже в кожній з них існують автоматизовані робочі місця комплектування та обліку фонду; обробки документів; споживання інформації; лінгвістичного забезпечення; адміністратора баз даних і програмного забезпечення [28, c. 15].

Cтворення і подальший розвиток електронних каталогів в бібліотеках України повинен йти наступним шляхом. Має бути дві категорії бібліотек - бібліотеки, що створюють ресурси, та бібліотеки-клієнти, які можуть використовувати уже створені ресурси для надання послуг користувачам. Але це не означає, що бібліотеки-клієнти можуть бути усунені від створення корпоративних інформаційних ресурсів. Необхідно активно залучати їх до цього процесу шляхом формування зведених ресурсів, що відображають в повній мірі унікальну краєзнавчу інформацію, якою володіють бібліотеки. Для кожної бібліотеки важливо оцінити реальний стан справ, свої можливості і намагатися визначити для себе ті напрямки роботи, в яких вона зможе найкращим чином себе проявити, внести свій неповторний вклад в загальну справу інформатизації суспільства, домогтися успіху та визнання [35, c. 9].

Першочерговою для бібліотек в ході інформатизації є робота по створенню та підтримці інформаційно-лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем. Її успіх у значній мірі залежить від масштабів співробітництва на міжвідомчому, міжрегіональному, галузевому рівнях з крупними бібліотеками, організаціями, що займаються проблемами дитинства. Особливу роль у бібліотечній справі, як і раніше, продовжує відігравати каталогізування. Його методи і принципи - це ніби спеціальна мова бібліотекарів, без якої неможливий жоден процес професійної роботи з книгою. Три основних принципи розкриття змісту документальної інформації (систематичний, предметний і авторський) були створені і удосконалювались на протязі століть в надрах бібліотек.

Значно зростає в сучасних умовах обсяг довідково-бібліографічної та інформаційної роботи бібліотек. Бібліографи акумулюють всю інформацію, що вводиться в комп'ютер іншими функціональними відділами бібліотеки, використовують її в довідково-бібліографічному обслуговуванні читачів.

Формування інформаційного ринку в Україні обумовлює нове ставлення до джерел інформації та інформаційно-бібліографічних послуг як товару особливого роду, змушує бібліотеки з позиції ринкової економіки переглядати зміст, організацію і технологію традиційної бібліотечно-бібліографічної діяльності. В останнє десятиліття ХХ століття бібліотеки почали застосовувати бібліотечно-інформаційний маркетинг з метою вивчення інформаційних продуктів і послуг та визначення свого місця в ньому як виробників, постачальників та інформаційних посередників.

Поява комп'ютера в бібліотеках викликає багато суперечок, але, здається, вже ні в кого більше не виникає сумнівів, що він не замінить книгу. Часто електронна машина нерідко сприймається як зло, як дорога, але дуже шкідлива забава. Між тим очевидно - зло міститься не в самому комп'ютері, а в його невмілому використанні. Як показує досвід, у процесі роботи з комп'ютером у дітей проблеми технічного характеру не виникають. Завданням же бібліотеки залишається не тільки створення і забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але і виховання інформаційної культури, перетворення бібліотеки в центр інтелектуального розвитку дитини. У бібліотеках України це досягається різними формами роботи, починаючи від індивідуальних і групових занять по вихованню бібліографічної комп'ютерної грамотності і завершуючи впровадженням цільових комплексних программ.

Програмна система "МАРК".

Науково-виробниче об'єднання "Информсистема" (м.Москва, Росія), створене в 1990 році, розробило програмні засоби сімейства "Марк", що можуть бути впроваджені в будь-яких бібліотеках з урахуванням їх технологічних і організаційних особливостей та обсягів фондів.

Локальний варіант "Марк" є ідеальним засобом автоматизації для малих та середніх бібліотек, який забезпечує основні бібліотечні процеси: комплектування, каталогізування, друкування вихідних форм (каталожні картки, книжкові формуляри, інвентарні книги, бюлетені нових надходжень тощо), бібліографічний пошук [40, c.3].

Система другого покоління - мережевий варіант "Марк" включає 6 автоматизованих робочих місць: "Комплектування", "Обробка", "Абонемент", "Пошук", "Зберігання", "Адміністратор", що працюють в локальній мережі. Він є оптимальним засобом для автоматизації середніх і крупних бібліотек.

Система нового покоління "Марк-SQL" - комплексна автоматизація бібліотечних процесів. Вона дає можливість створювати електронний каталог, обслуговувати читачів, вести статистику, виконувати замовлення літератури через Інтернет. У ній реалізовано сумісність з базами даних, створених за допомогою попередніх поколінь АІБС "Марк".

Окремою системою є варіант "Марк-SQL Internet", за допомогою якого здійснюється доступ до баз даних бібліотек з метою пошуку та перегляду документів для роботи через Інтернет.

Програмна система ІРБІС [46, c. 50].

Перша версія цієї системи була розроблена в Державній публічній науково-технічній бібліотеці Росії в 1995 році. За роки, що минули, система пройшла шлях від скромної, з обмеженими можливостями, функціонуючої в MS-DOS, до істинно інтегрованої системи, що відповідає всім сучасним вимогам.

В системі реалізовано основні бібліотечні технології на основі взаємного функціонування п'яти автоматизованих робочих місць (АРМів). Система дозволяє створювати і підтримувати будь-яку кількість баз даних; пропонує технологію автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук за будь-яким елементом запису або їх сполучення. Система підтримує традиційні "паперові" технології, дає можливості для отримання широкого спектру вихідних форм: листів замовлення, книги сумарного обліку, каталожних карток, бібліографічних покажчиків тощо.

Система пропонує засоби для ведення та використання таких інформаційно-лінгвістичних ресурсів, як: рубрикатор ДРНТІ, алфавітно-предметний покажчик до ББК та УДК, тезаурус, авторитетні файли.

Система включає технології, орієнтовані на використання штрих-кодів на екземплярах видань та читацьких квитках; дозволяє підключати повні тексти, графіку, таблиці, аудіо- та відеоматеріали, а також ресурси Інтернет.

Програмна система ALEPH.

Цю систему розроблено в Єврейському університеті (Ієрусалим) групою програмістів, аналітиків та бібліотекарів. Підтримку робіт по створенню нових версій перебрала на себе фірма Aleph Yissum. Супроводження Aleph для користувачів здійснює фірма ExLibris, представництво якої є, зокрема, і в Києві.

Програма Aleph - це інтегрована, підтримуюча багатомовність бібліотечна програма, яка має дуже гнучкий апарат адаптації до потреб конкретної бібліотеки і забезпечує комплексну автоматизацію всіх процесів бібліотечної технології. Інструментальні засоби дають змогу підтримувати графічні зображення і повні тексти документів; MARC-сумісні формати; ISO-стандарти; інформаційно-пошукові мови дескрипторного й класифікаційного типів з наявною в них системою посилань; авторитетні файли; штрихові коди (бар-коди); протоколи передачі даних для роботи в локальних, корпоративних і глобальних мережах; WWW-сервер, який надає широкий спектр послуг через Інтернет [36, c. 64].

Модулі: адміністрування; каталогізування; книговидачі; МБА; інвентаризації (за штрих-кодами); реєстрації періодики; комплектування; штрафів; пакетних завдань; сервери Web, OCLC, Z 39.50.

Програмна система LIBER MEDIA [42, c. 47].

Програмну систему (ПС) Liber розроблено французькою фірмою Relais Informatique International. Liber працює під керуванням постреляційної системи керування базами даних Pick.

ПС Liber забезпечує комплексну автоматизацію основних процесів бібліотечної технології. Можливе каталогізування за скороченим, середнім і повним набором екранних форм, створюваних при встановленні Liber у конкретній бібліотеці. Є можливість обмінюватися даними з іншими системами у MARC-сумісних форматах. Контроль книговидачі передбачає наявність на книгах і читацьких квитках етикеток зі штриховими кодами та апаратури для зчитування таких кодів.

Liber має набір довідників, що служить основою для формування авторитетних файлів, які забезпечують роботу з предметними рубриками та підрубриками і семантичними зв'язками між ними.

Функції: каталогізування, комплектування, пошук для бібліотекаря, бюджет, друковані форми, модемний зв'язок, штрихкоди.

Програмна система "Бібліотека / УФД" [44, c. 552].

Систему, що забезпечує автоматизацію основних виробничих циклів бібліотеки, створено Українським фондовим домом на базі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації. До основних функціональних можливостей відносяться: обмін записами з іншими бібліотеками у форматі USMARC; забезпечення захисту інформації за рахунок процедури реєстрації користувача на сервері з визначенням його повноважень в залежності від групи; розподіл електронного каталога та тематичних каталогів за "власниками" – групами користувачів з визначенням прав доступу інших користувачів до цих каталогів.

Функції: комплектування; каталогізування; багатоаспектний пошук; видача документів; міжбібліотечний абонемент; підтримка технологій роботи зі штрихкодами; підтримка доступу до електронного каталога в мережі Інтернет.

Електронні документи відкривають для бібліотек небачені перспективи. Електронне середовище, не будучи статичним, перебуває у стрімкому розвитку, виникають усе нові методи опрацювання даних. Утім, друковані видання, як і раніше, зберігають свою значимість і цінність. Можливо, за широтою пошуку та швидкістю взаємодії вони програють електронним ресурсам. Та й електронна форма обслуговування має свої недоліки, зокрема обмеження швидкості доступу з причин залежності від технічних засобів, необхідність використання спеціального устаткування тощо. До того ж, процес переведення друкованих видань в електронну форму є трудомістким, тривалим і довгим. А нерівномірність упровадження інформаційних технологій у різні сфери суспільства спричиняє наявність користувачів без бажаного рівня комп’ютерної грамотності та навичок роботи з комп’ютерною технікою. Зважаючи на це, значна частина документів ще довго перебуватиме у звичній друкованій формі, а бібліотеки продовжуватимуть своє обслуговування традиційними засобами. Тож, сучасна практика бібліотечного обслуговування потребує комплексного підходу, сутність якого – у гармонійному поєднанні друкованої та електронної продукції як елементів єдиного процесу інформаційного забезпечення в бібліотечному просторі. Таке бачення сучасної бібліотеки найчастіше характеризується визначенням «гібридна» [40, c. 9].

Повнота видачі інформації, точність пошуку і рівень комфортності роботи є головними критеріями ресурсу, стандартними показниками якості будь-якої пошукової системи[46, c. 48].

Важливим показником якості електронних ресурсів є повнота інформації. Ця проблема пов’язана з ретроспективою. Існує два підходи до реалізації цього питання.

Перший – переведення карткового каталогу в електронну форму з використанням різних технологій – від введення вручну до автоматичного сканування карток із застосуванням систем розпізнавання текстів. Але не існує ідеального карткового каталогу, який би відповідав завданням інформаційного пошуку у автоматизованому режимі, через те, що, по-перше, каталожна картка має недостатній обсяг інформації, по-друге, дуже часто каталоги не відповідають книжковому фонду. Перевагою сканування є висока швидкість введення інформації, але, на жаль, це позначається на якості оброблення та пошукових можливостях електронного каталогу. У більшості випадків для вірного заповнення полів електронної бази даних необхідно тримати в руках джерело інформації.

Другий підхід – каталогізація фонду "з полиці". При цьому каталогізатор працює безпосередньо з виданням і виконує його опис так само, як і у відділі обробки. Такий метод носить системний характер, оскільки каталогізуються не усі без винятку книги, а відібрані за певним критерієм, наприклад, за тематикою чи за роком видання.

Електронні бібліотеки – це складні інформаційні системи, які є сховищем знань. Основним їхнім досягненням є гнучкість організації інформації, що надається в електронній формі, доступ до якої здійснюється засобами компСютерних комунікацій. як правило електронна бібліотека має таку структуру: електронний каталог, інтерфейс доступу, сервісні додатки і депозитарій.

Отже, необхідно мати чітке уявлення про те, що існують локальні та Інтернет-каталоги, які ще називають онлайновими. Перші призначені для читачів, які прийшли в бібліотеку, де в залах каталогів або читальному можуть скористатися допомогою чергового консультанта. В Інтернет-каталогах консультанта немає, і ніхто не навчить користувача тонкощам роботи з цим ресурсом. Тобто, Інтернет-каталоги створюються для широкого кола користувачів, а це ставить перед користувацьким інтерфейсом жорсткі вимоги щодо його "прозорості". Наявність розгорнутого "Helpa", де пояснюються принципи роботи даного каталогу, є вкрай необхідним. Віртуальному користувачеві, для якого створюються Інтернет-каталоги, байдуже, у яке поле і якого формату бібліограф ввів ті чи інші відомості про видання, за яким протоколом працює цей каталог. Йому потрібно мати можливість легко сформулювати свій запит за певними правилами і отримати чітку, у зрозумілій, зручній формі, відповідь.

РОЗДІЛ 2

ЕЛЕКТРОННІ ІНФОРМАІЙНІ РЕСУРСИ У НАУКОВО – ТЕХНІЧНІЙ БІБЛІОТЕЦІ «ХАІ» (НТБ)