Таблиця 11
Середня очікувана тривалість життя людей, 2007 р.
Регіони
| Тривалість життя, років
| Найвища тривалість життя
| Найнижча тривалість життя
| усі
| чол.
| жін.
| країна
| років
| країна
| років
| Світ в цілому
|
|
|
| Японія
|
| Свазіленд
|
| Північна Америка
|
|
|
| Ісландія
|
| Ботсвана
|
| Європа
|
|
|
| Швеція
|
| Лесото
|
| Австралія і Океанія
|
|
|
| Австралія
|
| Зімбабве
|
| Латинська Америка
|
|
|
| Франція
|
| Замбія
|
| Азія
|
|
|
| Італія
|
| Малаві
|
| Африка
|
|
|
| Швейцарія
|
| Анґола
|
| З таблиці видно, що тривалість життя людей залежить прямо пропорційно від рівня соціально-економічного розвитку. Тому серед показників макроекономічного розвитку, а також для обчислення індексу людського розвитку використовують величину середньої очікуваної тривалості життя.
В усіх країнах світу тривалість життя чоловіків менша, ніж тривалість життя жінок. Найбільшу різницю тривалості життя жінок і чоловіків мають країни Східної Європи - 11 років, зокрема в Росії - 13 років, Білорусі -12 років, Україні -11 років. Найменша різниця властива найменш розвиненим країнам Тропічної Африки.
Серед розвинених країн світу посткомуністичні країни Східної Європи мають чи не найнижчі показники тривалості життя людей, в Україні - 63 роки чоловіки та 74 роки жінки. Це закономірний результат тоталітарної політики колишньої імперської влади, яка планомірно знищувала український народ різними способами: голодомором, репресіями, насильницькою колективізацією та ліквідацією селянства. Це політика примусу життя в нелюдських умовах, важкі умови праці, погіршення екологічної ситуації. Це стабільний психологічний тиск на ідейному ґрунті, який притуплював у людини почуття власної гідності, і навіть відчуття себе людиною, а не роботом чи машиною, що здатна безвідмовно працювати, не отримуючи взамін відповідної плати і можливості відпочинку. Україна за показником середньої очікуваної тривалості життя зрівнялася з Ґватема- | Індонезією, Філіппінами, Сурінамом чи Фіджі.
Географія шлюбності і розлучення
Природне відтворення населення залежить від тенденцій шлюбності і формування сімей. Інститут шлюбу, сім'ї, попри його фундаментальну роль, у процесі розвитку суспільства зазнавав постійної трасформації. Традиції шлюбності мають добре виражені етнічні та релігійні риси. Для певних типів суспільств притаманні загальні ознаки шлюбності. В аграрних суспільствах звичним явищем було укладання ранніх шлюбів, особливо для жінок, яких часто видавали заміж у 10-13 років. Була значна різниця у віці між чоловіком і дружиною, функції яких у сім'ї були чітко визначені. Чоловік і годувальник і голова сім'ї, жінка народжувала і виховувала дітей, вела домашнє господарство. Шлюб припинявся у зв'язку зі смертю одного з членів подружжя. В умовах високої ранньої смертності рівень овдовіння був значним. У багатьох суспільствах (у тім числі ісламському) повторні шлюби вдів схвалювали, тому вдавалося досягти практично нульового рівня остаточної безшлюбності, забезпечити максимально тривале перебування жінок репродуктивного віку у шлюбі, а отже, і високий рівень народжуваності. Індуїзм і конфуціанство навпаки, з упередженням ставляться до повторних шлюбів удів, що породжує (особливо в Індії) жахливі проблеми, пов'язані зі злиденністю вдів, які залишилися без засобів до існування і приречені на жебрацтво. На межі ХХ-ХХІ ст. в Індії завдяки фінансовій допомозі міжнародних організацій та праці численних волонтерів із багатьох країн світу, спорудили „місто вдів", де знедолені жінки можуть отримати житло і місце праці, уникнути багатьох негараздів після смерті свого чоловіка. Однак, завдяки такому проекту можна надати допомогу лише незначній частині вдів Індії.
В індустріальному та постіндустріальному суспільстві переважають малодітні сім'ї, які формуються під впливом характерних рис сучасного типу шлюбності: підвищується середній вік укладання шлюбу, знижується частота укладання шлюбів, зростає розлучуваність, зменшується частка одружених осіб у структурі дорослого населення. Змінюється репродуктивна поведінка населення: раніше народження дитини усвідомлювалося як Божа воля, починаючи з XX ст. звичним явищем став внутрішньосімейний контроль над народжуваністю (такий різновид репродуктивної поведінки у демографії називають контрацептивною поведінкою).
Традиційна модель сім'ї як шлюбного союзу чоловіка і жінки, союзу батьків і дітей.
Припинення шлюбу відбувається унаслідок розірвання шлюбу або смерті одного з членів подружжя. Розірвання шлюбу - це процес розпаду шлюбу у результаті розлучення. До XX ст. розлучуваність була рідкісним явищем, юридичне оформлення розлучень - це поодинокі випадки. У XX ст. кількість розлучень зростала, оскільки в європейських країнах впроваджувались правові механізми розірвання шлюбів.
Типи сімей
Сім*я-мала група людей ,об’єднана шлюбом чи кровними зв’язками,спільним побутом,бюджетом,які несуть взаємну відповідальність один за одного.Типологію сімей в демографії проводять на підставі:1.)форми шлюбних союзів(за озн.юридичного закріплення громадянський,церковний,консенсуальний,фіктивний.За соц..-етнічними ознаками-ендогамія,екзогамія.За статевими озн.-гетеросексуальний,гомосексуальний.За к-тю членів-моногамія,полігамія.За спільністю побуту,за місцем проживання.2.)розмірів-усі сімї групуються за к-тю членів.Середній розмір сімї обчислюють шляхом ділення заг.к-ті людей ,які живуть у сімях,на к-ть сімей.3.)складу-повна(подружня пара+ діти,або без ідтей)неповна-один із членів подружжя з дітьми.
Поділяють на прості і складін-Прості-особи однієї чи двох генерації.Складні-охоплюють дві або більше простих сімей.
22.Фактори формування віково-статевої структури населення
1.Співвідношення статей при народженні.На кожних 100 дівчаток народжується 104-106 хлопчиків.
2.Статеві відмінності у смертності.У віці до 1 року смертність серед хлопчиків значно переважає.Смертність чоловіків значна у країнах де проводяться воєнні дії,де принижене становище і важкі умови для пологів.
3.Статеві відмінності у процесі міграції населення.Чоловіки малих працездатних груп,їм характерний високий міграційний рух.
На вікову структуру впливає тип відтворення населення,а також міграції і війни.
|