Главная Случайная страница


Категории:

ДомЗдоровьеЗоологияИнформатикаИскусствоИскусствоКомпьютерыКулинарияМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОбразованиеПедагогикаПитомцыПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРазноеРелигияСоциологияСпортСтатистикаТранспортФизикаФилософияФинансыХимияХоббиЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розділ 1. Теоретичні основи обліку доходів підприємств

Рибак Максим Вікторович

Дипломна робота

Облік, аналіз і аудит доходів у СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області

(представлена на здобуття освітнього рівня «повна вища освіта», кваліфікації – «спеціаліст з обліку і аудиту» з напряму «Економіка і підприємництво», спеціальності «Облік і аудит»)

 

 

Допущено до захисту Науковий керівник

протокол № ____________ к.е.н., доц. Симоненко Л.І

від ____________________ ___________________

зав. кафедри бухгалтерського обліку

д.е.н., професор Ю.С. Цаль-Цалко Науковий консультант

____________________________ з питань охорони праці

доц. ГриньТ.О.

___________________________ ____________________

____________________

 

Рецензент

____________________

(посада)

____________________

(прізвище та ініціали)

Житомир – 2011


Зміст

Вступ…………………………………………………………………………4

1.1. Економічний зміст доходів підприємства як обліково-економічної категорії…………………………………………………………………………..7

1.2. Механізм визнання і оцінки доходу…………………………………16

1.3. Аналіз останніх досліджень і публікацій з обліку доходів…................................................................................................................21

1.4. Нормативне забезпечення формування інформаційної бази для управління доходами……………………………………………………………24

1.5. Міжнародні стандарти та зарубіжний досвід в організації облікового процесу формування доходів …………………….……………….30

Висновки до розділу 1……………………………………………………..40

РОЗДІЛ 2. Організація обліку доходів та шляхи його вдосконалення в СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області

2.1.Організаційно-економічна характеристика підприємства. 42

2.2. Організація облікового процесу на підприємстві …………………...52

2.3. Первинний облік формування доходів на підприємстві …………....60

2.4. Організація аналітичного та синтетичного обліку формування доходів на підприємстві ……………………..………………………………….64

2.5. Система зовнішньої і внутрішньої звітності підприємства: бухгалтерський, статистичний та податковий аспект…………………………66

2.6. Система управлінського обліку доходів …………………………….71

2.7. Удосконалення обліку доходів на підприємстві.…………………....74

Висновки до розділу 2 ……………………………………..………………79

РОЗДІЛ 3. Організація контрольно-аналітичної роботи в СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області

3.1. Організаційні основи аналітично-контрольної роботи. 83

3.2. Аналіз динаміки і структури доходів СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області 86

3.3. Аудит формування доходів. 89

3.4. Напрями і механізм удосконалення аналітично-контрольної роботи. 92

Висновки до розділу 3. 97

РОЗДІЛ 4. Економічні аспекти охорони праці та навколишнього середовища в СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області

4.1. Правове та нормативне регулювання охорони праці і навколишнього середовища на підприємстві 99

4.2. Аналіз витрат, пов’язаних з охороною праці та навколишнім середовищем 106

4.3. Заходи по поліпшенню умов праці працівників підприємства та охорони навколишнього природного середовища. 109

Висновки.. 114

Список використаної літератури.. 117

Додатки.. 124


Вступ

Актуальність теми. В умовах динамічної ринкової кон’юнктури вирішення проблеми ефективного розвитку й економічного зростання сільськогосподарських підприємств неможливе без оновлення, насамперед, системи управління доходами та витратами на виробництво продукції, переосмислення та реформування методології їх обліку й контролю. Вивчення та застосування передового світового й вітчизняного досвіду є запорукою успіху таких реформ та одним з найважливіших завдань сучасної теорії й практики. Створення якісно нової концепції бухгалтерського обліку й контролю тісно пов’язане з впровадженням у практику міжнародних стандартів фінансової звітності та системи управлінського (внутрішньогосподарського) обліку, інтегрованого з діючою методологією фінансового обліку.

Ринкові перетворення, характерні для української економіки сьогодні, зумовлюють необхідність глибокого теоретичного осмислення сутності явищ, фактів і процесів, а також виважених практичних дій, особливо, коли об’єктом дослідження та реального впливу є конкретний суб’єкт ринку (доходи його діяльності). З’ясуванню природи, умовам виникнення, змісту, формі, видам, оцінці, механізму формування і відображення у бухгалтерському обліку доходів діяльності підприємств приділили значну увагу в своїх працях багато вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів у різні періоди часу. Зокрема вагомий вклад у дослідження цієї категорії, управління її величиною, визначенням сутності як обліково-економічної категорії зробили Азаренкова Г.М., Бруханский Р.Ф., Бутинець Ф.Ф., Височан О.С., Волкова І.А., Гарасим П.М., Гладких Т.В., Жадько К.С., Журавель Г.П., Загородній А.Г., Кірданов М.Г., Коблянська О.І., Корягін М.В., Коцупатрий М.М., Кужельний М.В., Лежненко Л.І., Лишиленко О.В., Огійчук М.Ф., Олійник Л.Ш., Панченко Л.Г., Партин Г.О., Плаксієнко В.Я., Самородова Н.М., Семенюта В.В., Хомин П.Я. та інші.

Віддаючи належне розробкам вітчизняних вчених, слід зазначити, що в питаннях обліку й аналізу доходів залишається чимало невирішених проблем, котрі потребують детального дослідження і вироблення пропозицій для практичної діяльності. Необхідність удосконалення наявних підходів до визначення категорії „доходи” в економічному та обліковому аспектах, концепції формування фінансових результатів діяльності підприємств, методики відображення на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності доходів від надання послуг (реалізації готової продукції, товарів, виконання робіт), оцінки реальності отриманих підприємством доходів, а також оцінки та прогнозування зони безпеки і резервів збільшення доходів підприємств обумовили актуальність теми даного дипломного дослідження.

Мета та завдання дослідження. Метою дипломної роботи є вироблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення обліку, аудиту і аналізу формування доходів сільськогосподарських підприємств з врахуванням галузевої специфіки.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

- оцінка наявних підходів до визначення категорії „доходи” з метою внесення пропозицій щодо його удосконалення;

- узагальнення теоретичних підходів щодо концепції формування доходів підприємств як обліково-економічної категорії та вироблення власної позиції;

- уточнення методики відображення на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності доходів;

- обґрунтування механізму аудиту доходів;

- аналіз формування доходів підприємства;

- обґрунтування удосконалення обліку, аудиту і аналіз доходів підприємства.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є обліково-аналітична діяльність СТОВ «Словечне» Овруцького району Житомирської області.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні та методичні аспекти оцінки, обліку, аудиту й аналізу формування доходів підприємства.

Методи дослідження. У роботі використано такі загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, аналогія, систематизація, порівняння – для вивчення інформаційних джерел; економіко-статистичні та економіко-математичного моделювання – для комплексної діагностики й аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

Інформаційна база дослідження. Інформацією для виконання дипломної роботи послужили дані первинного, аналітичного і синтетичного обліку, квартальні і річні звіти, дані статистичної звітності, виробничо-фінансові плани, довідкові матеріали, а також статутні документи СТОВ «Словечне». В процесі дослідження використовувалися роботи вчених з питань аналізу, обліку і аудиту формування доходів, законодавчі акти України, що регламентують питання бухгалтерського обліку та звітності сільськогосподарських підприємств, матеріали наукових конференцій і семінарів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження доповідались, обговорювались і отримали позитивну оцінку на засіданнях керівництва СТОВ «Словечне».

Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Диплому роботу викладено на 117 сторінках друкованого тексту, у тому числі: 15 таблиць та 15 рисунків, список використаних джерел нараховує 81 найменування.

 


Рис. 1.7 Критерії визнання та умови відображення в обліку доходів

Доходи, достовірну оцінку яких дати неможливо, у звітності не відображають, що відповідає одному з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності – принципу обачності, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів (активів, зобов’язань тощо) за вартістю, яка б запобігала заниженню зобов’язань і витрат та завищенню активів і доходів підприємства. Згідно з П(С)БО цей принцип передбачає вибір методу оцінки. Йдеться насамперед про доходи, які можуть бути одержані у результаті претензійно-позовної роботи. У такому разі дохід відображають у бухгалтерському обліку під час одержання рішення судового органу в сумі його визнання, а не в момент подачі позовної заяви до судових органів.

  Оцінка доходу
 
   
   
  Доход відображається у бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню
 
   
  У разі відстрочки платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визначається доходом у вигляді процентів
 
   
  Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшенню або збільшенню відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів
 
   
  Якщо справедливу вартість активів, робіт, послуг, які отримані або підлягають отриманню за бартерним контрактом, достовірно визначити неможливо, то дохід визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), що передані за цим бартерним контрактом
 
   

Рис. 1.8 Умови оцінки доходу

Названі критерії визнання доходу, як правило, застосовуються окремо в кожній операції. Однак за певних обставин для відображення суті операції застосовують критерії визнання до окремих елементів однієї операції, що підлягають оцінці, якщо це впливає з суті такої господарської операції. Наприклад, якщо вартість реалізованої операції включає суму за майбутні послуги, яку необхідно визначити, ця сума підлягає відстроченню і визнається доходом у періоді надання такої послуги. І навпаки, критерії визнання застосовуються до двох або більше операцій одночасно, якщо вони пов’язані таким чином, що суть господарської операції неможливо зрозуміти без з’ясування серії операцій у цілому. Наприклад, підприємство може реалізовувати товари і одночасно укладати окремі договори на пізніше придбання цих товарів, спростовуючи, таким чином, істотний результат операції. У цьому випадку операції розглядаються в цілому.

На думку Сопко В.В. [64, С.250] дохід визнається як елемент діяльності — операційної або неопераційної (фінансової або інвестиційної), якщо відбулася подія його визнання на основі економічного змісту господарської операції та юридичного оформлення.

Подія (момент) визнання доходу в системі бухгалтерського обліку як економіко-правовий аспект має відображатися одним із відповдних записів (рис. 1.9).

Рис. 1.9 Економіко-правова (логіко-структурна) схема побудови бухгалтерського обліку доходу

Не визнаються доходами суми, що отримані від інших осіб і не зумовлюють збільшення власного капіталу, за Гладким Т.В [26, С. 298] це зокрема ілюструє рис 1.10.

  Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб
 
   
  Сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів
 
   
  Сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо
 
   
  Сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт послуг)
 
   
  Сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, по­слуг)
 
   
  Сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором
 
   
  Надходження, що належить іншим особам
 
   
  Надходження від первинного розміщення цінних паперів
 

Рис. 1.10 Надходження, які не визнаються доходами

Отже, такі суми вилучаються з доходу. Наприклад, суми, отримані комісіонером від реалізації товару комітента, не збільшують його власний капітал, а отже, не є доходом. Доходом є, зокрема, сума комісійної винагороди.

Водночас названі суми включають не лише до суми чистого доходу підприємства, а й до загальної суми чистого доходу і відображають у бухгалтерському обліку на кредиті рахунків класу 7 “Доходи і результати діяльності”, а відтак вилучаються з неї записом по дебету рахунків цього класу. Таким чином, на фінансові результати списуються лише суми чистого доходу від здійснення відповідних операцій і подій.

В П(С)БО 15 існує декілька невизначеностей стосовно визнання доходів. Мова йде про те, що в пункті 8 цього стандарту наведені дві неоднозначні умови визнання доходу – передача покупцю суттєвих ризиків та винагород від володіння продукцією і ймовірності надходження на підприємство економічних вигід, пов’язаних з операцією продажу.

Згідно з п.16 МСБО 18 "Дохід" та п.8 П(С)БО 15, якщо підприємство залишає за собою суттєвий ризик володіння, операція не розглядається як реалізація і дохід не визнається. Підприємство може утримувати суттєві ризики від володіння по-різному. Прикладами ситуацій, в яких підприємство може утримувати суттєві ризики та винагороди від володіння, є випадки, коли:

а) підприємство утримує зобов'язання щодо незадовільного виконання робіт, яке не передбачається звичайними гарантійними положеннями;

б) одержання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який отримує покупець від власної реалізації цих товарів;

в) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу і цей монтаж є суттєвою частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

г) покупець має право анулювати придбання з причин, визначених у контракті на реалізацію, і підприємство не має певності щодо ймовірності повернення.

Згідно з п.18 МСБО 18 та п.8 П(С)БО 15, дохід визнається тільки коли існує ймовірність надходження на підприємство економічних вигід, пов'язаних з операцією. У деяких випадках такої ймовірності може не існувати до отримання компенсації або до усунення невизначеності. Наприклад, може існувати невизначеність щодо отримання дозволу іноземної урядової установи на переказ компенсації від реалізації в іноземній країні. Коли такий дозвіл надається, невизначеність зникає і дохід визнається. Проте, коли невизначеність виникає стосовно оплати суми, яка вже включена до доходу, але є сумою безнадійної заборгованості або сумою, щодо якої ймовірність відшкодування перестала існувати, така сума визнається як витрати, а не як коригування первісне визнаної суми доходу.

Наприклад, за П(С)БО 15 "Дохід" не визнаються доходами суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків та обов'язкових платежів з обороту, що підлягають сплаті до бюджету й позабюджетних фондів. Однак форма Звіту про фінансові результати за П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" передбачає застосування валового методу відображення доходу від реалізації, тобто без будь-яких вирахувань із загальної суми доходу. Ця ж схема обліку доходу від реалізації передбачена і чинною Інструкцією № 291. Тому пропонується спростити як облікові записи, так і форму звіту про фінансові результати шляхом відображення доходу від реалізації на чистій основі за аналогією відображення у бухгалтерському обліку інших доходів та операцій з придбання активів.

Таким чином, можна зробити висновок, що в сьогоднішніх умовах господарювання підприємства не будуть мати права у багатьох випадках визнавати дохід від реалізації (згідно з частиною першою та четвертою п.8 П(С)БО 15). Це обумовлено тим, що сьогодні в Україні передача права власності з юридичної точки зору значно відрізняється від свого бухгалтерського аналога. Аналогічно складається ситуація і з надходженням на підприємство економічних вигід. Саме поняття економічної вигоди у П(С)БО наведено дуже не чітко і виникає питання щодо кількісного визначення цієї величини.

 

Огляд літературних джерел

В умовах ринкової економіки та самостійної діяльності вітчизняних підприємств виникає об’єктивна необхідність визначення шляхів і заходів максимізації прибутку. За цих умов кожне підприємство має забезпечити перспективу свого подальшого існування за рахунок дієвої системи ефективного управління процесом формування, розподілу та використання прибутку.

Як стверджує Мазурок П.П: «На сьогодні фінансово-економічна криза в Україні актуалізує проблему формування прибутку підприємств та спонукає їх до негайного впровадження заходів раціонального його розподілу. У зв’язку із цим особливу роль за нинішніх економічних умов має відіграти виважена політика управління як процесом формування прибутку, так і процесом його розподілу на підприємствах».

Однак першим кроком дослідження питання формування та використання чистого прибутку має стати виявлення різних наукових поглядів на трактування категорії “прибуток” підприємств, обґрунтування уточненого варіанта її змісту та розкриття її ролі в сучасних умовах функціонування вітчизняних підприємств.

В свою чергу вчені Бойчик І.М., Харів П.С. та Хопчан М.І. стверджують, що прибуток – це та частина виручки, яка залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

Більшість вчених визначають категорію «прибуток», в основному, як узагальнюючий показник діяльності підприємства.

З практичної діяльності підприємств відомо, що саме прибуток є основним джерелом забезпечення власників підприємств, розширення і модернізації виробництва, а також виступає джерелом фінансування соціально-економічних програм.

На сучасному етапі розвитку економіки прибуток від господарської діяльності також трактується більшістю економістів як перевищення доходів над витратами. На думку Примак Т.О.: «Прибуток підприємства в загальному значенні являє собою частину вартості додаткового продукту і є складовою доходу підприємства». Вчений дотримується думки, що це частина виторгу, яка залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Таку саму думку щодо визначення категорії «прибуток» висловлює у своїй праці Шваб Л.І.

В свою чергу, російський економіст Моляков Д.С. розуміє під прибутком «грошове втілення частини вартості доданого продукту».

Ситник Л.С. вважає, що прибуток як економічна категорія відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі підприємницької діяльності; відображає кінцевий фінансовий результат, а також є основним елементом фінансових ресурсів підприємства. При цьому автор констатує той факт, що підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набуде грошової форми.

На думку Мазурика П.П.: «Прибуток – це окремий об’єкт управління, який формується в результаті різниці між грошовими надходженнями і грошовими виплатами при взаємодії позитивних і негативних компонентів, відображає чистий дохід у процесі поєднання різних факторів виробництва та характеризує рівень дохідності підприємства за результатами його діяльності».

Діяльність вітчизняних підприємств, незалежно від форми власності, особливо в умовах фінансово-економічної кризи в Україні, спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні. За рахунок прибутку підприємств відбувається формування в значному обсязі бюджетних ресурсів держави, здійснюється матеріальне стимулювання працівників та проводиться фінансування процесів вирішення проблем соціально-культурних заходів.

Важливість формування прибутку підприємства визначається, з одного боку, тісним взаємозв’язком із господарською діяльністю підприємства, а з іншого – характеризує мету його діяльності та підсумовує головний економічний результат цієї діяльності. Уолт К. вважає за необхідне розрізняти поняття операційного, балансового, чистого та нерозподіленого прибутку. Він стверджу, що після кожного етапу вирахування з прибутку його залишок визначається новим показником і має відповідну термінологічну назву. Тобто бухгалтерський прибуток може бути для обчислення податків, але з позиції вибору виваженої інвестиційної політики майбутнього розвитку підприємства необхідно визначати економічний прибуток.

У публікаціях останніх років Бланк І.А. одним із перших в Україні використовує поняття співвідношення ризику і доходу у своєму визначенні прибутку. На думку вченого «прибуток є вираженим у грошовій формі чистим доходом підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності, і становить різницю між сукупним доходом і сукупними витратами у процесі здійснення цієї діяльності».

В свою чергу Блонська В.І. стверджує: «Дохідність підприємства характеризує ту частину виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства. Перевищення надходжень над витратами, тобто прибуток виражає мету підприємницької діяльності і береться за головний показник її результативності (ефективності)»

Таким чином, можна зробити висновок, що категорії «прибуток» в економічній літературі приділяється підвищена увага, але на даний момент єдиного визначення прибутку немає, оскільки воно насамперед залежить від поставлених його користувачами цілей. Дослідивши еволюцію поглядів науковців на економічну сутність прибутку можна стверджувати, що кожна з них пояснює певний важливий аспект даного питання, а узагальнення даних поглядів становить сучасну теорію прибутку, яка досі залишається незавершеною та потребує подальших досліджень.

У більшості країн Європи ведення обліку доходів і витрат має чітко виражений податковий характер і ведеться тільки для складання податкової звітності та здійснення розрахунку платежів до бюджету. У веденні такого обліку зацікавлений лише сам сільгоспвиробник.

В Польші облік в малих сільськогосподарських підприємствах ведеться на основі спрощеної системи методу «витрати-випуск». Як фінансовий результат визначають такі показники як «доход-брутто» та «доход-нетто». «Доход-брутто» визначається як різниця усіх доходів та витрат з корегуванням на залишки запасів та розрахунків без амортизації. «Доход-нетто» є результат від різниці «доход-брутто» та суми амортизації. Облік ведеться з використанням уніфікованих простих рахунків. Відповідно до Інструкції по впровадженню рахівництва основними регістрами обліку є: Інвентарна книга, Книга внутрігосподарського руху, Книга доходів і витрат.

Книга внутрігосподарського обліку призначена для відображення інформації про витрати продукції власного виробництва, надходження матеріалів та товарів в господарство та вибуття запасів з господарства; незавершене виробництво; рух поголів’я тварин та птиці; обробіток грунту, посіви тощо.

Інвентарна книга являє собою аналітичний регістр обліку майна і засобів. В книзі в таблицях здійснюють повний перелік цінностей господарства в натуральних та вартісних вимірниках. Кожен конкретний вид майна відображають в окремій таблиці. Так, окремо відображають будинки і споруди, транспортні засоби, тварини, нематеріальні активи, земля в розрізі окремих ділянок, сади, ягідні плантації, запаси, незавершене виробництво, зобов’язання, позики тощо.

Цікавою за побудовою є Книга обліку доходів та витрат. Вона складається з трьох частин: доходи, витрати і фінансові результати діяльності. Для зручності використання кожна з частин різного кольору. Наприклад, витратна частина зеленого кольору, доходна – синього. Облік доходів здійснюється в розрізі господарських операцій за видами надходжень: готівкові розрахунки, безготівкові розрахунки, товарообмінні операції. Аналогічно відображають витрати у вартісному виразі. В кінці місяця визначають фінансовий результат: до сальдо на початок звітного періоду додають доходи за звітний період і мінусують витрати, здійснені за цей період.

План рахунків бухгалтерського обліку, фінансово-господарської діяльності, організацій і Інструкція з його застосування.

6. ПБО 1/98 "Облікова політика організації".

7. ПБО 9/99 "Доходи організації".

8. ПБО 10/99 "Витрати організації".

9. ПБО 4/99 "Бухгалтерська звітність організації".

10. ПБО 18/02 "Облік розрахунків по податку на прибуток".

11. Наказ Мінфіну Росії "Про форми бухгалтерської звітності організацій".

Інші доходи.

Доходами від звичайних видів діяльності є виручка від продажу продукції і товарів, надходження, пов'язані з виконанням робіт, наданням послуг. При цьому виручка приймається до бухгалтерського обліку в сумі, обчисленої в грошовому вираженні, рівній величині надходження коштів і іншого майна і (або) величині дебіторської заборгованості.

Планова собівартість проданої продукції, а також суми різниць списують у дебет рахунка 90 у кореспонденції з рахунками, на яких враховувалася ця продукція (43 «Готова продукція», 41 «Товари», 44 «Витрати на продаж», 20 «Основне виробництво» і ін.).

Крім того, сільськогосподарські підприємства на цьому рахунку враховують операції з продажу прийнятих у населення продукції, худоби і птиці, вирощених по договорах і без договорів, а також по передачі (продажеві) індивідуальних житлових будинків з надвірними будівлями працівникам організації і натуральних видач сільськогосподарської продукції в рахунок оплати праці. До рахунка 90 «Продаж» можуть бути відкриті субрахунки:

1 «Виручка»;

2 «Собівартість продажів»;

3 «Податок на додану вартість»;

4 «Акцизи»;

Запис про продажі здійснюються накопичувально протягом звітного року. Щомісяця зіставленням сукупного дебетового обороту по субрахунках 90-2 «Собівартість продажів», 90-3 «Податок на додану вартість», 90-4 «Акцизи» і кредитового обороту по субрахунку 90-1 «Виручка» визначають фінансовий результат (прибуток або збиток) від продажів за звітний місяць. Цей фінансовий результат щомісяця заключними оборотами списують із субрахунку 90-9 «Прибуток /збиток від продажів» на рахунок 99 «Прибутки та збитки». Таким чином, синтетичний рахунок 90 «Продаж» сальдо на звітну дату не має. По закінченні звітного року субрахунку, відкриті до рахунка 90 (крім субрахунку 90-9), закривають внутрішніми записами на субрахунок 90-9.

Продаж послуг і робіт на сторону, у тому числі платних послуг населенню, і інші роботи (перевезення вантажів, переробка завізного зерна для вироблення комбікорму й іншої продукції і сировини), а також витрати на продаж продукції державі, що відшкодовуються у встановленому порядку заготівельними організаціями, враховують на окремих аналітичних рахунках по видах робіт і послуг. Облік витрат, що відшкодовуються заготівельними організаціями, ведуть по видах реалізованої державі продукції і відображають як іншу реалізацію послуг. У дебет рахунка 90 списують фактичну (планову) собівартість продукції (або її вартість по оптових і інших цінах організації), а також суми відхилень фактичної собівартості від планової (або різниці між фактичною собівартістю і вартістю по покупних і інших цінах організації).

Аналітичний облік по рахунку 90 ведеться по кожному виду реалізованих товарів, продукції, виконаних робіт та наданих послуг і ін. Крім того, аналітичний облік по цьому рахунку може вестися по регіонах реалізації і інших напрямках, необхідним для керування організацією. В аналітичному обліку по рахунку 90 організації поряд з вартістю продукції і виручених сум відображають її кількість і якість.

В якості регістрів аналітичного обліку по реалізації продукції (робіт і послуг) використовується відомість обліку реалізації продукції (робіт і послуг) сільськогосподарських організацій (форма № 62-АПК), а по реалізації основних засобів і інших матеріальних цінностей та активів - відомість обліку реалізації (форма № 65-АПК).

Синтетичний облік процесу реалізації продукції (робіт і послуг) ведеться в журналі-ордері № 11-АПК і на відповідних рахунках Головної книги.

Облік доходів і витрат, що не відносяться до основного виду діяльності, здійснюється на операційному рахунку 91 «Інші доходи і витрати». По дебету рахунка знаходять висвітлення доходів організації, не зв'язані зі звичайною її виробничою діяльністю, у кореспонденції з рахунками обліку коштів, фінансових вкладень, розрахунків і ін. По кредиту рахунка відображають всі інші суми, пов’язані з надходженням і формуванням інших доходів.

До рахунка 91 можуть бути відкриті субрахунку:

1 «Інші доходи»;

2 «Інші витрати»;

Записи по субрахунках 91-1 і 91-2 здійснюються накопичувально протягом звітного року. Щомісяця (щокварталу) зіставленням дебетового обороту по субрахунку 91-2 і кредитового обороту по субрахунку 91-1 визначають сальдо інших доходів і витрат за звітний місяць (квартал).

Сальдований результат рахунка 91 у вигляді прибутку або збитку щомісяця (заключними оборотами) списують, як і сальдо рахунка 90, на підсумковий накопичувальний рахунок фінансових результатів 99 "Прибутки та збитки". Таким чином, синтетичний рахунок 91 "Інші доходи і витрати" сальдо на звітну дату не має.

Аналітичний облік по рахунку 91 ведеться по кожному виду інших доходів і витрат. При цьому побудова аналітичного обліку по інших доходах і витратах, що відносяться до одної і тої фінансової, господарської операції, повинне забезпечувати можливість виявлення фінансового результату по кожній операції.

Аналітичні рахунки по інших доходах і витратам у сільськогосподарських і інших організаціях АПК можуть бути згруповані по субрахунках, побудованим у двох варіантах (варіант вибирається організацією самостійно в її обліковій політиці).

Порядок ведення аналітичного обліку операцій і подій встановлюється індивідуальним підприємцем або посадовими особами юридичної особи, що відповідно до законодавчих актів Республіки Казахстан і установчі документи здійснюють поточне керівництво і ведення справ, виходячи з потреб індивідуального підприємця або організації.

Типовий план містить наступні розділи: 1 розділ - "Короткострокові активи"; 2 розділ - "Довгострокові активи"; 3 розділ - "Короткострокові зобов'язання"; 4 розділ - "Довгострокові зобов'язання"; 5 розділ - "Капітал і резерви"; 6 розділ - "Доходи"; 7 розділ - "Витрати"; 8 розділ - "Рахунки виробничого обліку".

Порівняємо методологічні основи обліку доходів і відображення їх у звітності М(с)БО 18 «Дохід» і П(с)БО 15 «Дохід». Порівняння основних положень зазначених стандартів свідчить про наявність спільних моментів. Це насамперед, стосується критерії визнання доходів, класифікація доходів за видами діяльності, оцінка доходів, порядку відображення у звітності тощо. Разом з тим між цими стандартами існують і деякі відмінності.

Поняття доходу у П(с)БО 15 «Дохід» не розглядається. Згідно з П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»: доходи – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників (власників)).

Згідно ж М(с)БО 18 «Дохід»: дохід – це валове надходження економічних вигод протягом певного періоду, що виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результаті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу.

Не визнаються доходами: суми податків і обов’язкових платежів, які підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітету, принципала тощо (зазначено у М(с)БО 18 «Дохід» та П(с)БО 15 «Дохід»). У П(с)БО 15 «Дохід» не визначаються також суми попередньої оплати праці, авансів у рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Оцінка доходу. П(с)БО 15 «Дохід»: дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, які отримані або підлягають отриманню. В М(с)БО 18 «Дохід» зазначається, що сума доходу оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка має бути отримана з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки чи знижки з обсягу, що надається підприємством. Дохід виражається в тій сумі грошових коштів чи їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню. Розглядається вплив відстрочки надходження грошових коштів або їх еквівалентів на справедливу вартість компенсації.

Згідно П(с)БО 15 «Дохід», доходи класифікуються за такими групами: А) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); Б) інші операційні доходи; В) фінансові доходи; Г) інші доходи; Д) надзвичайні доходи.

М(c)БО 18 «Дохід» передбачає наступні види доходів: А) доход від реалізації товарів; Б) дохід від надання послуг; В) відсотки, роялті, дивіденди.

Відповідність доходів і витрат. В П(с)БО 15 «Дохід»: якщо дохід може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, які підлягають відшкодуванню. Визнаний дохід не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. А в М(с)БО 18 «Дохід»: доходи та витрати, які пов’язані з тією самою операцією або іншою подією, визнаються одночасно; цей процес, як правило, називають відповідністю доходів і витрат. Дохід не може бути визнаний, якщо витрати неможливо достовірно оцінити; за таких обставин будь-яка вж<

Последнее изменение этой страницы: 2016-06-09

lectmania.ru. Все права принадлежат авторам данных материалов. В случае нарушения авторского права напишите нам сюда...